про залишення апеляційної скарги без руху
30 липня 2024 року м. Харків Справа № 922/4444/23
Східний апеляційний господарський суд у складі судді:
суддя Россолов В.В.
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Кредобанк" (вх. №1821 Х/1) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 16.07.2024 (повний текст підписано 18.07.2024, суддя Міньковський С.В.) у справі №922/4444/23
за заявою ОСОБА_1
про неплатоспроможність
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.07.2024 у справі №922/4444/23 за результатами попереднього судового засідання, зокрема, визнано наступний розмір грошових вимог кредиторів: фізичної особи ОСОБА_2 на суму 1500000,00 грн та 6056,00 грн судового збору; АТ "Універсал Банк" на суму 108067,06 грн та 6056,00 грн судового збору; АТ "Кредобанк" на суму 153164,01 грн та 4844,80 грн судового збору; АТ "ОТП Банк" на суму 420733,94 грн та 6056,00 грн судового збору. Зобов'язано керуючого реструктуризацією за результатами попереднього засідання внести до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги; належним чином складений та підписаний реєстр вимог кредиторів надати суду в десятиденний строк з дня постановлення ухвали суду.
Акціонерне товариство "Кредобанк" з відповідною ухвалою суду не погодилось, звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати в частині визнання грошових вимог фізичної особи ОСОБА_2 на суму 1500000, 00 грн та 6056,00 грн судового збору, у задоволенні заяви ОСОБА_2 про визнання його вимог відмовити повністю, судові витрати покласти на ОСОБА_2 .
Дослідивши матеріали апеляційної скарги відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України суддя доповідач дійшов висновку про залишення її без руху з таких підстав.
Приписами статті 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Згідно із частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тлумачення змісту підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" приводить до висновку, що законодавцем визначено необхідність сплати судового збору за подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено вказаним Законом справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.
Близький за змістом висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду України від 29.05.2018 у справі №915/955/15.
Враховуючи, що в даному випадку за результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановив ухвалу про їх визнання, яка також є предметом апеляційного оскарження, застосуванню підлягає пп. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при визначенні ставки судового збору за подання вказаної апеляційної скарги на ухвалу господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.
Відповідно до приписів Закону України "Про державний бюджет на 2024 рік" один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028 грн.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Також правова позиція щодо необхідності застосування ч. 3 ст. 4 Закону при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 цієї статті в електронній формі, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду 16.11.2022 у справі № 916/228/22.
Таким чином, з огляду на те, що апеляційну скаргу подано в електронній формі через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" судовий збір підлягає сплаті з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8, який підлягає застосуванню, а отже, за подання апеляційної скарги скаржник мав сплатити судовий збір в розмірі 2422,40 (3028,00 х 0,8).
Перевіркою матеріалів апеляційної скарги встановлено, що апеляційну скаргу подано з порушенням вимог статті 258 Господарського процесуального кодексу України, а саме до скарги не додано документ, що підтверджують сплату судового збору.
Разом з тим, скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке мотивовано винесенням судом першої інстанції оскаржуваної ухвали за обставин надання завідомих переваг одному учаснику процесу (кредитору ОСОБА_2 ) перед усіма іншими, та постановлення її поза межами попереднього засідання.
З приводу даного клопотання слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з ч. 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Розглядаючи клопотання заявника суддя-доповідач не вбачає як існування вищевказаних підстав та умов, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", так і доказів на підтвердження неможливості відповідної сплати.
У зв'язку з чим заява апелянта про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).
Європейський суд з прав людини в рішенні "Креуз проти Польщі" у справі 28249/95 від 19 червня 2001 року зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
З метою усунення недоліків апеляційної скарги, скаржнику необхідно надати суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Харківської області від 16.07.2024 у справі №922/4444/23 у розмірі 2422,40 грн.
Крім того, відповідно до пункту 3 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Наведена у пункті 3 частини третьої статті 258 ГПК України вимога щодо надання доказів надсилання копії скарги іншій стороні у справі, в першу чергу покликана на необхідність забезпечення дотримання принципів рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, а також надати рівну можливість з іншими особами представити свою позицію перед судом.
Дотримання принципу процесуальної рівності сторін, закріпленого статтею 6 Конвенції полягає, серед іншого і в належному інформування сторін про провадження у їхніх справах (пункти 29, 33-34 постанови Верховного Суду від 16.09.2021 у справі №916/662/20).
Приписами статті 259 Господарського процесуального кодексу України, яка має назву "Надсилання копії апеляційної скарги сторонам у справі" визначено, що особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
В абзаці 1 частини сьомої статті 42 ГПК України визначено, якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Отже, у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України обов'язок надсилання копій іншим учасникам справи покладається саме на апелянта.
Неповідомлення інших учасників справи про звернення з апеляційною скаргою порушує процесуальні права цих учасників, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені у статті 2 ГПК України.
Частиною 5 статті 41 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у справах про банкрутство склад учасників визначається Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, сторони у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - конкурсні кредитори (голова комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут); учасники у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника.
Суддя-доповідач зазначає, що у доданих до апеляційної скарги матеріалах відсутні докази надсилання копії апеляційної скарги кредитору - фізичній особі ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 ).
Вказані недоліки підлягають усуненню, як того вимагають положення вищезазначених норм процесуального законодавства.
Відповідно до частини другої статті 260 ГПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Вказані обставини унеможливлюють відкриття апеляційного провадження у справі та є підставою для залишення апеляційної скарги Акціонерного товариства "Кредобанк" (вх. №1821 Х/1) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 16.07.2024 у справі №922/4444/23 без руху на підставі частини 2 статті 260 ГПК України із наданням скаржнику строку протягом десяти днів з дня вручення ухвали для усунення зазначених недоліків.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-
1.Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Кредобанк" (вх. №1821 Х/1) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 16.07.2024 у справі №922/4444/23 залишити без руху.
2. Акціонерному товариству "Кредобанк" встановити строк для усунення вказаних у даній ухвалі недоліків - десять днів з дня вручення заявникові копії даної ухвали.
У вказаний строк заявником має бути надано суду:
-докази сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн;
-докази направлення апеляційної скарги з додатками фізичній особі ОСОБА_2 .
3.Роз'яснити апелянтові, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянтові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Россолов