1Справа № 333/3968/24 2/335/2618/2024
26 липня 2024 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Калюжної В.В., за участю секретаря судового засідання Махненко А.А., розглянувши у залі суду у м. Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги тим, що вони з відповідачем перебувають у шлюбі, зареєстрованому 12.04.2003 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Вугледарського міського управління юстиції Донецької області, актовий запис № 32, від якого сторони мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Посилаючись на те, що спільне життя сторін не склалося через відсутність взаєморозуміння, шлюбні відносини між сторонами припинено, спільне господарство не ведеться, внаслідок несумісності поглядів на спільне життя та сімейні відносини, позивач просить шлюб розірвати, оскільки можливості примирення немає, також просить суд стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати та відновити позивачу дошлюбне прізвище після розірвання шлюбу.
Ухвалою суду від 24.06.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, сторонам встановлено строки для подання заяв по суті справи.
Позивач у судове засідання не з'явилася, суду подала клопотання про розгляд справи за її відсутності, за змістом якого позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить задовольнити, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечує.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, відзиву на позовну заяву не надавав, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.
На підставі ст.ст. 247, 280, 281 ЦПК України, суд розглянув справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу, в порядку заочного розгляду.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що сторони по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі, зареєстрованому 12.04.2003 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Вугледарського міського управління юстиції Донецької області, актовий запис № 32, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 (а.с. 11).
Разом з тим, судом встановлено, що відомості про наявність спільних неповнолітніх дітей у подружжя в матеріалах справи відсутні.
Судом було встановлено, що причиною припинення шлюбно-сімейних відносин подружжя являється несумісність характерів, а також різні погляди на життя, втрата почуття любові та взаємної поваги.
На підставі аналізу наданих позивачем доказів, суд дійшов висновку про підтвердження обставин, викладених позові, про те, що шлюбні відносини між сторонами припинені, збереження сім'ї є неможливим.
Відповідно до ст.ст. 110, 112 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дитини, що мають істотне значення.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то, відповідно, відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Враховуючи, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, подальше збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про розірвання шлюбу.
Таким чином, суд вважає встановленим, що позовна заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі сторін, і, що після розірвання шлюбу не будуть порушені особисті та майнові права сторін у справі, тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання, задовольнивши позовні вимоги.
Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Беручи до уваги, що позивачем було виявлено бажання після розірвання шлюбу іменуватися прізвищем, яке вона носила до реєстрації шлюбу, суд вважає за можливе, після розірвання шлюбу, відновити позивачу дошлюбне прізвище - « ОСОБА_4 ».
Відповідно до статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 211,20 гривень.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 247, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 12.04.2003 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Вугледарського міського управління юстиції Донецької області, актовий запис № 32 - розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвище позивачу ОСОБА_1 змінити на дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».
Відповідно до ч. 3 ст. 115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: В.В. Калюжна