Справа № 334/5808/24
Номер провадження № 1-кс/334/1755/24
про арешт майна
19 липня 2024 року м.Запоріжжя
Слідчий суддя Ленінського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши клопотання слідчого СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.07.2024 за №12024082050001423 за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого ч 4 ст 186 КК України, -
18.07.2024 до суду надійшло клопотання (направлене засобами поштового зв'язку 17.07.2024) слідчого СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.07.2024 за №12024082050001423 за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого ч 4 ст 186 КК України, в якому слідчий просить суд накласти арешт на майно, яке було вилучено в ході затримання та особистого обшуку ОСОБА_4 , а саме мобільний телефон «Xiaomi 11T» IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 у корпусі чорного кольору. Крім того, просить заборонити користування арештованими речовими доказами до вирішення справи у суді по суті, після проведення з ними усіх слідчих дій долучити до матеріалів кримінального провадження
В обґрунтування клопотання посилається на те, що 16 липня 2025 року, приблизно о 17 годині, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись на території м. Запоріжжя, а саме неподалік будинку АДРЕСА_1 , маючи прямий умисел, направлений на відкрите викрадення товару ТОВ «СМ КІТЧЕН», діючи умисно, за попередньою змовою між собою, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, оформили онлайн замовлення № 309225 у «Суші майстер» ТОВ «СМ КІТЧЕН», а саме: сет Сенсей 2023 вартістю 549,00 гривень, сет Гурман 2023 вартістю 699,00 гривень, сет Легенда 2024 вартістю 649,00 гривень, набір імбир васабі 1 порція, палички для їжі, соєвий 40 мл NEW на загальну суму 1897,00 гривень, та доставку кур'єром з оплатою за фактом отримання за адресою: АДРЕСА_1 .
Після чого, о 16 годині 45 хвилин 16 липня 2024 року за адресою: АДРЕСА_1 прибув кур'єр ТОВ «СМ КІТЧЕН» ОСОБА_5 із замовленням, де до нього підійшли ОСОБА_6 разом з ОСОБА_4 , та реалізуючи свій злочинний намір, направлений на відкрите викрадення майна ТОВ «СМ КІТЧЕН», після того, як ОСОБА_5 передав замовлення ОСОБА_6 , ОСОБА_4 дістав предмет, схожий на аерозольний балончик зі сльозогінним газом, та розпиливши його в бік потерпілого ОСОБА_5 , відкрито заволодівши товаром ТОВ «СМ КІТЧЕН», покинули місце вчинення кримінального правопорушення, спричинивши ТОВ «СМ КІТЧЕН» матеріальний збиток на загальну суму 1897,00 гривень.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 4 ст. 186 КК України, що кваліфікується як відкрите викрадення чужого майна (грабіж) поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
16.07.2024 о 20 годині 45 хвилин було затримано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, українця, в порядку ст. 208 КПК України було проведено обшук вказаної особи, в ході якого було виявлено та вилучено:
- мобільний телефон «Xiaomi 11T» IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 у корпусі чорного кольору;
Вказаний предмет було упаковано до паперових конвертів з пояснювальними надписами, підписами понятих, учасників та слідчого.
Речі які були виявлені та вилучені у ОСОБА_4 , а саме:
- мобільний телефон «Xiaomi 11T» IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 у корпусі чорного кольору є речовими доказами по вказаному кримінальному провадженню.
Слідчий вважає., що є достатні підстави вважати, що вилучене майно має важливе значення для досудового розслідування і буде в подальшому використане як докази, з метою всебічного, повного і об'єктивного розслідування обставин цього кримінального провадження, доведення вини невстановлених осіб/особи, обставин вчинення вказаного правопорушення, проведення судових експертиз, при цьому існує реальна загроза приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вказаних речей.
З метою збереження речових доказів просить накласти арешт на вказане майно.
Відповідно до ч.1 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором.
Відповідно до ч.2 ст. 93 КПК України - сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання речей, документів, проведення інших процесуальних дій.
Слідчим суддею вжито заходи щодо повідомлення про дату, час та місце розгляду клопотання про арешт майна власників майна.
Слідчий був належним чином повідомлений судом про дату, час та місце здійснення судового розгляду порушеного ним процесуального питання, для участі в судовому засіданні не прибув з поважних причин, за текстом клопотання слідчий просить розглядати клопотання за його відсутності.
Власник майна, про арешт якого заявлено клопотання, був належним чином повідомлений судом про дату, час та місце здійснення судового розгляду, для участі в судовому засіданні не прибув з невідомої суду причини.
Слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання без їх участі та без застосування технічних засобів фіксування процесу, що відповідає ч.4 ст.107 КПК України.
Відповідно до положень п.18 ст.3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Відповідно до принципу диспозитивності, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень КПК України.
Відповідно до ст. 8 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України - тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час огляду; ч.5 ст.132 КПК України - під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості кримінального провадження. Одним із таких заходів є арешт майна.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 171 КПК України - у клопотанні про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету, відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Відповідно до п. 1 ч.2 ст.170 КПК України - арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; ч.3 ст.170 КПК України - у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України - арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України (речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження).
Клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні №12024082050001423 відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
Постановою слідчого від 17.07.2024 року - вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12024082050001423 то долучено до матеріалів кримінального провадження
У випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 КПК України - арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених п. 1-4 ч.1 ст.96-2 КК України.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України - арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Слідчий суддя на даній стадії не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення, а на підставі оцінки сукупності отриманих даних (які мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину; повинні давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків) доходить висновку, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження, заходів забезпечення кримінального провадження - арешт майна.
Відповідно до п.п. 1,2,4 ч.5 ст. 173 КПК України - у разі задоволення клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає перелік майна, яке підлягає арешту, підстави застосування арешту майна, заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном.
Відповідно до ст. 41 Конституції України, ст. 1 протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ст. 7, 16 КПК України - загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.
Слідчий суддя враховує практику ЄСПЛ у висновках Європейського суду (для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі АГОСІ проти Об'єднаного Королівства). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування; будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції"). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються щодо обмеження права власності та метою, яку прагнуть досягти органи досудового розслідування).
Слідчий суддя враховує, що слідчим в клопотанні обґрунтовано необхідність накладення арешту на тимчасово вилучене майно 16.07.2024 року, яке з іншими зібраними в ході досудового розслідування доказами може мати значення для встановлення важливих обставин у даному кримінальному провадженні, а тому доходить висновку, що клопотання необхідно задовольнити, враховуючи можливість використання таких речових доказів як доказу у кримінальному провадженні за ч.4 ст.186 КК України.
Щодо прохання в клопотанні про визначення місця зберігання речових доказів, слідчий суддя звертає увагу, що положення ст. 100 КПК України, ч. 4 ст.168КПК України та Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 року № 1104, саме на сторону кримінального провадження, якій надані речові докази, покладено під час досудового розслідування обов'язок організувати належне збереження таких речових доказів та забезпечити їх схоронність. Крім того слід вказати, що місце їх зберігання визначено постановою слідчого від 17.07.2024.
Виходячи з наведеного, вирішення питання про визначення місця зберігання речових доказів не входить до компетенції слідчого судді, всі питання щодо зберігання речових доказів під час досудового розслідування мають прийматися стороною обвинувачення з урахування норм законодавства.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку що клопотання про арешт майна підлягає до часткового задоволення.
Керуючись ст. 16, 21, 93, 131, 132, 170-173, 175, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.07.2024 за №12024082050001423 за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого ч 4 ст 186 КК України - задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, яке було вилучено в ході затримання та особистого обшуку ОСОБА_4 , а саме мобільний телефон «Xiaomi 11T» IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 у корпусі чорного кольору
В іншій частині в задоволенні клопотання відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Виконання ухвали покласти на слідчого і процесуального прокурора.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1