Дата документу 19.07.2024
Справа № 334/5808/24
Провадження № 1-кс/334/1756/24
19 липня 2024 року м.Запоріжжя
Слідчий суддя Ленінського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши клопотання слідчого СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.07.2024 за №12024082050001423 за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого ч 4 ст 186 КК України, -
18.07.2024 до суду надійшло клопотання (направлене засобами поштового зв'язку 17.07.2024) слідчого СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.07.2024 за №12024082050001423 за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого ч 4 ст 186 КК України, в якому слідчий просить суд накласти арешт на майно, яке було вилучено за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: велику коробку з написом «Sushi Master» в якій було 15 ролів суш; маленька коробка з написом «Sushi Master» в якій було 8 ролів суш; маленька коробка з написом «Sushi Master» в якій було 3 роли суш; соєвий соус з написом «Soy Sauce»; мобільний телефон в корпусі чорного кольору «Poco M5» який упаковано до спец пакету PSP 2442097; набір для ролів в якому міститься васабі і імбир.
В обґрунтування клопотання посилається на те, що 16.07.2024 до Запорізького РУП ГУНП надійшла заява від ОСОБА_4 , в якій він просить притягнути до кримінальної відповідальності невідомих осіб, які приблизно о 17 годинні, перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_2 , діючи умисно, в умовах воєнного стану, зі спричиненням тілесних ушкоджень, відкрито заволоділи продуктами харчування які належать ТОВ «СМ КІТЧЕН», спричинивши своїми діями матеріальну шкоду на суму 1900 гривень.
16 липня 2024 року до ЄРДР були внесені відомості під № 12024082050001423 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
16.07.2024 за письмовою згодою ОСОБА_5 та за його присутності, як невідкладна свідча дія, для збереження речових доказів, було проведено огляд місця меншання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , де виявлено та вилучено:
- велику коробку з написом «Sushi Master» в якій було 15 ролів суш;
- маленька коробка з написом «Sushi Master» в якій було 8 ролів суш;
- маленька коробка з написом «Sushi Master» в якій було 3 роли суш;
- соєвий соус з написом «Soy Sauce»;
- мобільний телефон в корпусі чорного кольору «Poco M5» який упаковано до спец пакету PSP 2442097;
- набір для ролів в якому міститься васабі і імбир, які, оглянуті, упаковані, та визнані речовим доказом.
Вилучені предмети та документи, є предметами кримінального правопорушення, зберегли у собі сліди злочинної діяльності, необхідні досудовому слідству для проведення ряду експертиз, тому вони підлягають арешту.
Слідчий вважає., що є достатні підстави вважати, що вилучене майно має важливе значення для досудового розслідування і буде в подальшому використане як докази, з метою всебічного, повного і об'єктивного розслідування обставин цього кримінального провадження, доведення вини невстановлених осіб/особи, обставин вчинення вказаного правопорушення, проведення судових експертиз, при цьому існує реальна загроза приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вказаних речей.
З метою збереження речових доказів просить накласти арешт на вказане майно.
Відповідно до ч.1 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором.
Відповідно до ч.2 ст. 93 КПК України - сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання речей, документів, проведення інших процесуальних дій.
Слідчим суддею вжито заходи щодо повідомлення про дату, час та місце розгляду клопотання про арешт майна власників майна.
Слідчий був належним чином повідомлений судом про дату, час та місце здійснення судового розгляду порушеного ним процесуального питання, для участі в судовому засіданні не прибув з поважних причин, за текстом клопотання слідчий просить розглядати клопотання за його відсутності.
Власник майна, про арешт якого заявлено клопотання, був належним чином повідомлений судом про дату, час та місце здійснення судового розгляду, для участі в судовому засіданні не прибув з невідомої суду причини.
Слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання без їх участі та без застосування технічних засобів фіксування процесу, що відповідає ч.4 ст.107 КПК України.
Відповідно до положень п.18 ст.3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Відповідно до принципу диспозитивності, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень КПК України.
Відповідно до ст. 8 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України - тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час огляду; ч.5 ст.132 КПК України - під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості кримінального провадження. Одним із таких заходів є арешт майна.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 171 КПК України - у клопотанні про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету, відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Відповідно до п. 1 ч.2 ст.170 КПК України - арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; ч.3 ст.170 КПК України - у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України - арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України (речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження).
Клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні №12024082050001423 відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
Постановою слідчого від 17.07.2024 року - вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12024082050001423 то долучено до матеріалів кримінального провадження
У випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 КПК України - арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених п. 1-4 ч.1 ст.96-2 КК України.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України - арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Слідчий суддя на даній стадії не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення, а на підставі оцінки сукупності отриманих даних (які мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину; повинні давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків) доходить висновку, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження, заходів забезпечення кримінального провадження - арешт майна.
Відповідно до п.п. 1,2,4 ч.5 ст. 173 КПК України - у разі задоволення клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає перелік майна, яке підлягає арешту, підстави застосування арешту майна, заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном.
Слідчий суддя враховує, що слідчим в клопотанні обґрунтовано необхідність накладення арешту на тимчасово вилучене майно 16.07.2024 року, яке з іншими зібраними в ході досудового розслідування доказами може мати значення для встановлення важливих обставин у даному кримінальному провадженні, а тому доходить висновку, що клопотання необхідно задовольнити, враховуючи можливість використання таких речових доказів як доказу у кримінальному провадженні за ч.4 ст.186 КК України.
Разом з тим, накладення арешту на продукти харчування: 15 ролів суш, які були у великій коробці з написом «Sushi Master»; 8 ролів суш, які були у маленькій коробці з написом «Sushi Master»; 3 роли суш, які були у маленькій коробці з написом «Sushi Master»; соєвий соус з написом «Soy Sauce»; набір для ролів в якому міститься васабі і імбир - є майном, яке швидко псується і не підлягає тривалому зберіганню. Слідчим не надано доказів, що для проведення товарознавської експертизи даних продуктів харчування необхідно надати експерту безпосередньо ці продукти. Тому, слідчим не доведено, що застосування саме цього заходу забезпечення кримінального провадження буде доцільним в порядку п.3 ч.3 ст.132 КПК України. В задоволенні цієї частини клопотання необхідно відмовити.
Відповідно до ст. 41 Конституції України, ст. 1 протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ст. 7, 16 КПК України - загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.
Слідчий суддя враховує практику ЄСПЛ у висновках Європейського суду (для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі АГОСІ проти Об'єднаного Королівства). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування; будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції"). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються щодо обмеження права власності та метою, яку прагнуть досягти органи досудового розслідування).
Відповідно до ст. 175 КПК України - ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку що клопотання про арешт майна підлягає до часткового задоволення.
Керуючись ст. 16, 21, 93, 131, 132, 170-173, 175, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.07.2024 за №12024082050001423 за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого ч 4 ст 186 КК України - задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, вилучене в ході проведення обшуку 16.07.2024 року за адресою АДРЕСА_1 , а саме: велику коробку з написом «Sushi Master»; маленьку коробку з написом «Sushi Master»; маленьку коробку; мобільний телефон в корпусі чорного кольору «Poco M5» який упаковано до спец пакету PSP 2442097.
В іншій частині в задоволенні клопотання відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Виконання ухвали покласти на слідчого і процесуального прокурора.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1