Справа № 303/5777/24
2-а/303/50/24
23 липня 2024 року м. Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області у складі судді Полянчука Б.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про скасування постанови,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про скасування постанови.
19.07.2024 Головне управління Національної поліції в Закарпатській області подало до суду клопотання про заміну неналежного відповідача в якому просило замінити відповідача по справі на належного, а саме на Департамент патрульної поліції.
23.07.2024 представник позивача - адвокат Мельник П.О. подав заяву в якій зазначив, що він та позивач не заперечують проти заміни неналежного відповідача з Головного управління Національної поліції в Закарпатській на Департамент патрульної поліції.
З'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що у якості відповідача позивачем визначено Головне управління Національної поліції в Закарпатській області, однак зазначена особа не є належним відповідачем, виходячи із наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Згідно зі ст. 213 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Відповідно до ст. ст. 1,13 Закону України «Про Національну поліцію», поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Систему поліції складають центральний орган управління поліцією та територіальні органи поліції. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
Нормами ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що Органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил випуску у плавання малих, спортивних суден і водних мотоциклів, правил судноплавства на морських і внутрішніх водних шляхах, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина четверта статті 116-2, стаття 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша і друга статті 121-3, частини перша, друга, третя, четверта, шоста і сьома статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, стаття 127-3, частини перша і друга статті 127-4, статті 128-129, частина перша статті 132-1, частини перша і п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, стаття 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста, сьома і восьма статті 152-1, статті 161, 164-4, стаття 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статті 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Із системного аналізу вказаних норм, суд приходить до висновку, що розгляд справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ч.2 ст. 83 КУпАП, відноситься до компетенції органів Національної поліції. Працівники органів поліції, які мають спеціальні звання поліції мають накладати адміністративні стягнення та розглядають справи про адміністративні правопорушення від імені цих органів.
Отже, відповідні працівники органів поліції не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями ст. 222 КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 183 КУпАП.
Приписами ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України «Про Національну поліцію» систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції.
Територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання (ч. 1 ст. 15 Закону України «Про Національну поліцію»).
Відповідно до ч. 1 ст. 17 цього Закону поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Приписами ч. 3 ст. 288 КУпАП визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених ч. 4 ст. 122 КУпАП інспектори відповідного орану поліції діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції, а саме - від імені Департаменту патрульної поліції Національної поліції України і її територіальних органів.
Отже, відповідні інспектори та управління не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями ст. 222 КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративне правопорушення, передбачені зокрема ст. 183 КУпАП.
Використання у зазначених вище правових нормах формулювань: «від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення», «розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у ст. 222 - 244-20 КУпАП»,- вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.09.2020 року у справі №742/2298/17 та від 26.12.2019 року у справі за №724/716/16-а,
Так, Верховний Суд у вказаній справі виклав правовий висновок про те, що у справах про оскарження постанов про адміністративне правопорушення належним відповідачем у таких справах є саме орган, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Згідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Органом Національної поліції, у даній справі, є Департамент патрульної поліції, від імені якого виступає поліцейський Управління патрульної поліції в Закарпатській області сержант поліції ОСОБА_2 , уповноважений накладати адміністративні стягнення та розглядати справи про адміністративні правопорушення.
Таким чином, позивачем заявлено позов до неналежного відповідача, тоді як належним відповідачем у даній справі є Департамент патрульної поліції, тобто відповідний суб'єкт владних повноважень від імені якого винесена оскаржувана постанова.
Відповідно до ч. 3 ст. 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Таким чином, законодавцем встановлені дві умови заміни неналежного відповідача: 1) згода позивача на заміну первинного відповідача; 2) якщо заміна неналежної сторони не приведе до зміни підсудності.
У матеріалах справи міститься заява представника позивача про те що він та позивач не заперечують щодо заміни відповідача, що свідчить про згоду позивача на заміну первинного відповідача.
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов'язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності
Враховуючи, що заміна неналежної сторони не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи, беручи до уваги наявність згоди позивача на заміну відповідачів, суд дійшов висновку про наявність підстав для заміни первісних відповідачів належним відповідачем, а саме Департаментом патрульної поліції.
Також для об'єктивного розгляду справи вважаю необхідним витребувати від Департаменту патрульної поліції завірену належним чином копію адміністративного матеріалу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності (постанова по справі про адміністративне правопорушення від 21.06.2024 серії ЕГА №1469622).
Керуючись ст.ст. 48, 241-243 КАС України, суд
Замінити у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про скасування постанови відповідача - Головне управління Національної поліції в Закарпатській на належного відповідача - Департамент патрульної поліції (місцезнаходження: вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 40108646).
Зобов'язати Департамент патрульної поліції надати суду протягом п'ятнадцяти днів з моменту отримання даної ухвали завірену належним чином копію адміністративного матеріалу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності (постанова по справі про адміністративне правопорушення від 21.06.2024 серії ЕГА №1469622).
Роз'яснити відповідачу його право протягом п'ятнадцяти днів з моменту отримання даної ухвали надіслати суду заяву із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та відзив на позов.
Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи повинні бути додані до відзиву, який направляється до суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя