29 липня 2024 рокуЛьвівСправа № 500/6802/23 пров. № А/857/3125/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Затолочного В.С.,
суддів: Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року у справі № 500/6802/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про зобов'язання вчинити певні дії, (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Мартиць О.І. в м. Тернополі Тернопільської області 05.12.2023 року в порядку письмового провадження), -
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ) в якому просить:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якого сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2014-2016 роки, при переведенні ОСОБА_1 з 01.03.2023 на пенсію за віком на умовах, передбачених Законом України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон № 1058-IV),
- зобов'язати відповідача здійснити з 01.03.2023 перерахунок та виплату позивачу пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV, застосовуючи показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якого сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2020-2022 роки.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржив відповідач, який покликаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що оскільки пенсія за віком позивачу уже призначалась раніше, тому при проведенні перерахунку з 01.03.2023 відповідно до Закону № 1058-IV було застосовано показник середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час первинного призначення пенсії позивачу - за 2014-2016 роки.
Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу.
Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши та обговоривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ як отримувач з 01.10.2007 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», а з 01.03.2023 пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV.
На звернення ОСОБА_1 щодо перерахунку пенсії ГУ ПФУ листом від 22.09.2023 № 8515-8668/Т-02/8-1900/23 повідомило, зокрема, що відповідно до пункту 4-3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки, тобто із суми 3764,40 грн, виходячи із величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
Надалі показник середньої заробітної плати (доходу) для проведення зазначеного перерахунку збільшувався на коефіцієнти, визначені постановами Кабінету Міністрів України.
Відтак, при перерахунку пенсій позивача з 01.03.2023 застосовувався показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні в розмірі 7405,03 грн (3764,40*1,17*1,11*1,11*1,14*1,197).
Оскільки пенсія за віком позивачу уже призначалась раніше, тому при проведенні перерахунку з 01.03.2023 відповідно до Закону № 1058-IV було застосовано показник середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час перерахунку пенсій з 01.03.2023 - 7405,03 грн.
Не погодившись з відмовою відповідача обчислити розмір пенсії за віком з застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2020-2022 роки, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Оцінюючи спірні правовідносини, що виникли між сторонами, апеляційний суд виходить з наступних міркувань.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом № 1058-IV.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відносини з приводу призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду врегульовані Законом № 1058-IV.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності;
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з частиною другою статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII «Про державну службу» (чинного на час виходу позивача на пенсію; далі - Закон № 3723-ХІІ) на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством України пенсійного віку, за наявності загального трудового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років. Зазначеним особам призначаються пенсії в розмірі 80 відсотків суми їх посадового (чинного) окладу з урахуванням надбавок, передбачених цим Законом, без обмеження граничного розміру пенсії.
Згідно із пунктом 13 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV у разі якщо особі призначено пенсію відповідно до законів України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про наукову і науково-технічну діяльність», її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення.
Проаналізувавши вищевказані норми законодавства, колегія суддів зазначає, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV встановлений порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-IV.
У випадку переведення на інший вид пенсії за іншим законом, має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.
Як установлено судом першої інстанції, позивач з 01.10.2007 отримувала пенсію за віком, призначену відповідно до Закону № 3723-ХІІ.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що пенсія державного службовця є різновидом пенсії за віком, оскільки на її призначення мають право особи, які досягли встановленого законодавством України пенсійного віку.
З 01.03.2023 року позивачку переведено з пенсії за віком, призначеної за нормами Закону № 3723-ХІІ на пенсію за віком, призначену за нормами Закону № 1058-IV.
Таким чином, позивача з 01.03.2023 переведено на той самий вид пенсії (за віком), хоча й за нормами іншого закону, тобто зміни виду пенсії, яку отримує позивач, не відбулось.
.
З огляду на наведене, автоматичне переведення позивача на того ж виду пенсію (пенсія за віком) не є призначенням пенсії повторно на підставі положень Закону № 1058-IV, тому не може бути застосовано при обчисленні перерахованої пенсії показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який просить позивач.
Оскільки мало місце призначення одного й того ж самого виду пенсії (пенсії за віком), але за іншим законом, колегія суддів зазначає, що показник середньої заробітної плати при переведенні з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону № 3723-XII на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час первинного призначення пенсії за віком.
Вищевказане узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 29 листопада 2022 року у справі № 560/4589/21, від 27 червня 2023 року у справі № 500/4392/22.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та аналізуючи вказані правові норми, колегія суддів приходить до висновку, що процедура переведення позивача з пенсії за віком, призначеної за нормами Закону № 3723-XII, на пенсію за віком, призначену за нормами Закону № 1058-IV, дотримана відповідачем в повній мірі, а тому відмова ГУ ПФУ у застосуванні показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення (2020-2022), є правомірною.
Покликання суду першої інстанції на правові висновки Верховного Суду, викладені у рішеннях від 10.07.2018 у справі № 520/6808/17, від 03.10.2018 у справі № 428/450/17, від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17, від 18.01.2019 у справі № 577/5237/16-а, від 31.01.2019 у справі № 639/2751/17, від 10.04.2019 у справі № 211/1898/17 безпідставні, оскільки вони стосуються правовідносин, які не є релевантними із правовідносинами у справі, що розглядається (зокрема, за обставинами названих справ, переглянутих Верховним Судом, позивачі перед переходом на пенсію за віком отримували пенсію за вислугу років. В той же час, у справі, що розглядається, позивач переходила з пенсії за віком по Закону № 3723-ХІІ на таку ж пенсію по Закону № 1058-IV).
Відповідно до пункту 2 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно частин першої та другої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що суд першої інстанції у справі, що розглядається, не повно встановив обставини справи, не дав належної оцінки встановленим обставинам, неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до ухвалення помилкового рішення, а відтак апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати.
Керуючись статтями 241, 242, 308, 310, 315, 317, 321, 325, 370 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області задовольнити.
Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року у справі № 500/6802/23 скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України.
Головуючий суддя В. С. Затолочний
судді Л. Я. Гудим
В. Я. Качмар