про закриття провадження в адміністративній справі
26 липня 2024 р. № 400/5054/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бульби Н.О., розглянувши адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
доВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Суд ухвалою від 03.06.2024 відкрив провадження у справі та призначив розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.
22.07.2024 від позивача надійшла заява про закриття провадження у зв'язку з виплатою заборгованості відповідачем.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що відповідачем здійснено розрахунок грошового забезпечення в повному обсязі, що стало підставою для звернення до суду.
Відповідно до п. 8) ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Позивач просить стягнути з Військової частини НОМЕР_1 судовий збір у розмірі 969,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 КАС України, у разі вирішення справи шляхом примирення, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу п'ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Позивач сплатив судовий збір в розмірі 969,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 0.0.3671323997.1 від 27.05.2024, а тому, з урахуванням вищенаведених вимог ч. 1 ст. 142 КАС України, суд повертає позивачу п'ятдесят відсотків судового збору, що складає 484,50 грн.
Також представником позивача надані докази понесення позивачем судових витрат на правову допомогу в сумі 12000,00 грн: договір про надання правничої допомоги № 20 від 09.05.2024, що був укладений між ОСОБА_1 і адвокатом Шиловим В.Ю., додаткова угода до договору від 09.05.2024, акт про надані послуги від 20.07.2024, виписка з банку про суму перерахованих коштів, ордер про надання правничої допомоги.
Частиною 2 ст. 134 КАС України передбачено, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з ч. 5 ст. 134 КАС України, витрати на правничу допомогу мають бути підтверджені належними доказами та бути співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Аналіз вищезазначених положень КАС України дає підстави вважати, що розмір таких витрат визначається на підставі доказів, підтверджуючих понесені стороною витрати та доказів, що підтверджують відповідність цих витрат фактично виконаній адвокатом роботі.
Положеннями ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.
В даному випадку сума витрат на правову допомогу в розмірі 12000,00 грн є цілком розумною, виходячи з предмету розгляду даної справи, а саме невиплати грошового забезпечення та додаткової винагороди.
Відповідачем заперечень щодо стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу не надано.
Фактичне понесення позивачем суми витрат на правову допомогу підтверджено наявними у справі доказами.
Аналіз наведених вище норм дає підстави вважати, що розмір витрат на професійну правничу допомогу повинен бути пропорційним до предмету спору та співмірним до тих витрат, які поніс позивач, в зв'язку з прийняттям відповідачем протиправного рішення.
З урахуванням матеріалів справи, суд дійшов висновку, що сума витрат позивача на правову допомогу в розмірі 12000,00 грн є цілком співмірною та пропорційною предмету розгляду справи.
Таким чином, понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в сумі 12000, 00 грн.
Отже, судові витрати підлягають відшкодуванню відповідачем в розмірі 12484,50 гривень.
Керуючись ст. ст. 142, 238, 248, 250, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Заяву ОСОБА_1 про закриття провадження по справі задовольнити.
2. Закрити провадження в адміністративній справі № 400/5054/24.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати в розмірі 12 484,50 (дванадцять тисяч чотириста вісімдесят чотири грн п'ятдесят коп) гривень.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст. ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.О. Бульба