про повернення позовної заяви
29 липня 2024 рокум. ДніпроСправа № 360/796/24
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., перевіривши матеріали адміністративного позову Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
18 липня 2024 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач) з такими вимогами:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області №8/02-21/398 від 09.07.2021, виданої станом на 05.03.2019 у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області з 01.04.2019 перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області №8/02-21/398 від 09.07.2021, виданої станом на 05.03.2019 у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, без обмеження максимальним розміром та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.04.2019 по день проведення перерахунку.
Ухвалою суду від 22 липня 2024 року вказані позивачем в заяві підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнані судом неповажними, позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду заяви про поновлення пропущеного строку із зазначенням підстав пропуску строку звернення до суду та підтверджуючих доказів.
На виконання зазначеної ухвали суду представником позивача надано клопотання про поновлення строку звернення до суду, в якому зазначено, що різні правові висновки з приводу захисту його права на звернення до суду з цим адміністративним позовом свідчать про об єктивну не можливість своєчасно звернутися до суду. Представник зазначає, що тільки після винесення Великою Палатою Верховного Суду рішення від 09 червня 2022 року у справі №520/2098/19 право на перерахунок та виплату пенсій з 01.01.2018 виникло за аналогічними правовідносинами.
Розглянувши клопотання представника позивача, суд зазначає таке.
Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зміст абзацу першого частини другої статті 122 КАС України вказує на те, що початок перебігу строку звернення до суду пов'язується з днем коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем оскаржуються дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії на підставі довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області №8/02-21/398 від 09.07.2021.
Позивач зазначає, що вона особисто зверталася до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області за виготовленням довідки для перерахунку її пенсії, отже, враховуючи дату видачі довідки, позивач отримала таку довідку ще у липні 2021, а після її отримання зверталася до відповідача за перерахунком пенсії, однак до суду звернулася лише у липні 2024 року, тобто з пропуском встановленого законодавством шестимісячного строку.
В клопотанні про поновлення строку звернення до суду, зокрема, зазначено, що тільки після винесення Великою Палатою Верховного Суду рішення від 09 червня 2022 року у справі №520/2098/19 у позивача виникло право на перерахунок пенсії.
Однак, суд зазначає, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень зазначене рішення набрало законної сили 09.06.2022, а надання загального доступу забезпечено 28.06.2022, тобто з моменту опублікування цього рішення і до моменту звернення позивача до суду з цим позовом (22.07.2024) пройшло більше двох років, а тому вищезазначені посилання є безпідставними.
Крім того, суд зазначає, що посилання на те, що позивач має право на автоматичний перерахунок пенсії без власних зустрічних дій, і це право є абсолютним також є безпідставними, оскільки на даному етапі судом вирішується питання поновлення позивачу строку звернення до суду та можливості відкриття провадження у справі, а не встановлення законності чи протиправності дій відповідача в питанні перерахунку пенсії позивача.
У постанові від 17.09.2020 (справа №640/12324/19) Верховний Суд зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Позивач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на судове оскарження дій суб'єкта владних повноважень, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом, як особа, зацікавлена у поданні позовної заяви, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 10.09.2020 (справа №806/2321/16).
Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інші проти Великобританії, рішення від 22 жовтня 1996 року, справа Девеер проти Бельгії, рішення від 27 лютого 1980 року)".
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.
У численній практиці Верховного Суду, в тому числі у постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 308/12874/16-а, від 14 лютого 2019 року у справі № 805/3881/18-а від 01 грудня 2020 року у справі № 807/658/18, від 05 березня 2021 року у справі № 140/1738/19, Верховним Судом викладені висновки про те, що «поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Отже, поновленню підлягають лише такі встановлені законом процесуальні строки, які порушені з поважних причин. В свою чергу поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та не залежала від волевиявлення особи.
Суд звертає увагу, що позивачем особисто зазначено, що ще у липні 2021 року вона отримала оновлену довідку для перерахунку пенсії та зверталася до відповідача для такого перерахунку, а після опублікування у червні 2022 року рішення Великої Палати Верховного Суду у справі №520/2098/19 у позивача не було сумнівів щодо її права на здійснення перерахунку, однак позивачем не зазначено жодних об'єктивних причин неможливості звернення до суду в установлений законодавством строк, а самі лише посилання на судову практику не є належними підставами для поновлення пропущеного строку звернення до суду.
У зв'язку з викладеним, вказані позивачем в клопотанні підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнаються судом неповажними, оскільки такі обставини не можна вважати об'єктивно непереборними, такими, що не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.
Таким чином, недоліки, на які вказано судом в ухвалі від 22 липня 2024 року позивачем не усунуто.
Отже, станом на 29 липня 2024 року, вимоги ухвал суду від 22 липня 2024 року, у встановлений судом строк, який був достатнім для усунення недоліків позовної заяви, позивачем не виконано.
Згідно з пунктами 1 та 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху у встановлений судом строк; у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Суд звертає увагу на те, що згідно з приписами частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 169, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду у порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяС.В. Борзаниця