Іменем України
29 липня 2024 рокум. ДніпроСправа № 360/604/24
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом адвоката Гребенара Олексія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом адвоката Гребенара Олексія Володимировича (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - І відповідач), Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - ІІ відповідач), в якому представник позивача просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо незарахування ОСОБА_1 до загального страхового стажу періодів роботи з 01 грудня 2010 року по 31 грудня 2010 року, з 01 серпня 2020 року по 31 грудня 2021 року та неврахування при розрахунку пенсії сум отриманої ним заробітної плати за періоди роботи з 01 грудня 2010 року по 31 грудня 2010 року, з 01 серпня 2020 року по 31 грудня 2021 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу періоди роботи з 01 грудня 2010 року по 31 грудня 2010 року, з 01 серпня 2020 року по 31 грудня 2021 року, врахувати при розрахунку пенсії суми отриманої ОСОБА_1 заробітної плати за періоди роботи з 01 грудня 2010 року по 31 грудня 2010 року, з 01 серпня 2020 року по 31 грудня 2021 року, та здійснити з 16 серпня 2023 року відповідний перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з виплатою заборгованості, яка утворилася з 16 серпня 2023 року, з урахуванням виплачених сум пенсії за віком за вказаний період.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 16 серпня 2023 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 24 серпня 2023 року № 121130004375 позивачу відмовлено в призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року у справі № 360/1125/23, яке набрало законної сили 19 січня 2024 року, позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволені повністю:
визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 24 серпня 2023 року № 121130004375 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 ;
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах згідно із частиною третьою статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за заявою від 16 серпня 2023 року із зарахуванням до загального страхового стажу періоду навчання з 01 вересня 1989 року по 29 червня 1990 року, періодів роботи з 15 листопада 1988 року по 13 вересня 1989 року, з 09 липня 1990 року по 28 травня 1991 року, з 14 червня 1991 року по 25 липня 2003 року, та до пільгового страхового стажу за Списком № 1 періоду роботи з 09 липня 1990 року по 28 травня 1991 року.
На виконання вищевказаного судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області прийнято рішення від 12 лютого 2024 року № l21130004375, яким з 16 серпня 2023 року ОСОБА_1 призначено пенсію за віком за Списком № 1.
В Електронній пенсійній справі ОСОБА_1 на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України з доступом за допомогою КЕП ОСОБА_1 містяться документи щодо призначення пенсії за віком, в тому числі: протокол/розпорядження щодо призначення пенсії, довідка по зарплаті, що врахована при призначенні/перерахунку пенсії, довідка про стаж, врахований для визначення права на пенсію, довідка про стаж, врахований для розрахунку пенсії.
При ознайомленні з довідкою по зарплаті, що врахована при призначенні пенсії, та довідкою про стаж, врахований для розрахунку пенсії, з'ясовано, що при призначенні пенсії за віком період роботи позивача з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2021 року зарахований до його загального страхового стажу в розмірі тільки 7 місяців, а не 24 місяці та в розрахунок заробітної плати при призначенні пенсії за віком позивачу не враховані суми отриманої ним заробітної плати за період роботи з 01 серпня 2020 року по 31 грудня 2021 року.
З метою з'ясування вищевказаних обставин представник позивача звернувся з адвокатським запитом від 29 квітня 2024 року № 11 до відповідачів.
У відповідь на адвокатський запит Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області листом від 01 травня 2024 року № 2000-0202-8/72044 повідомило, що період роботи ОСОБА_1 з 01 січня 2020 року по 31 липня 2020 року зараховано до загального страхового та пільгового стажу на підставі даних індивідуальних відомостей про застраховану особу, відомостей по спеціальному стажу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, період роботи з 01 серпня 2020 року по 31 грудня 2021 року зараховано до пільгового стажу для визначення права на підставі відомостей по спеціальному стажу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. В розрахунок заробітної плати період з 01 серпня 2020 року по 31 грудня 2021 року не враховано, оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутнє підтвердження сплати страхових внесків за цей період.
У відповідь на адвокатський запит Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області листом від 30 квітня 2024 року № 1200-0208-8/11281 повідомило, що заробітну плату для розрахунку пенсії обчислено за даними персоніфікованого обліку за періоди з 01 липня 2000 року по 25 липня 2003 року, з 01 січня 2011 року по 31 липня 2012 року, з 01 лютого 2015 року по 30 листопада 2019 року, з 01 січня 2020 року по 31 липня 2020 року, з 01 січня 2023 року по 31 липня 2023 року; індивідуальний коефіцієнт заробітку складає 0,98488, середньомісячний заробіток для обчислення пенсії - 12051,69 грн (12236,71 грн х 0,98488, де 12236,71 грн - середній заробіток за три попередні роки за 2020-2022 роки). Згідно з даними Реєстру застрахованих осіб відсутня сплата страхових внесків підприємством Відокремлений підрозділ «Шахта імені Д.Ф. Мельникова» Акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» за періоди: за грудень 2010 року, з серпня 2020 року по грудень 2021 року, які не враховано при розрахунку заробітної плати, відповідно до статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
З посиланням на положення статті 46 Конституції України, статей 20, 24, 27, 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», статей 4, 6, 26, 27 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», представник позивача вважає протиправною бездіяльність І відповідача щодо неврахування спірного страхового стажу та заробітної плати для розрахунку розміру пенсії позивача.
Представник позивача вказує, що після призначення пенсії та передачі пенсійної справи саме Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повинно здійснити заходи щодо перерахунку пенсії позивача відповідно до норм чинного законодавства із зарахуванням до страхового стажу спірних періодів роботи, які не зараховані при призначенні пенсії, та врахуванням сум заробітної плати за спірні періоди роботи при обчисленні розміру пенсії. Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області є другим відповідачем у справі.
Оскільки всі підстави для зарахування спірних періодів роботи позивача до його страхового стажу були в наявності у відповідачів на час прийняття рішення про призначення пенсії, та через неправильно здійснений відповідачами розрахунок страхового стажу та неправильне обчислення розміру пенсії позивач отримував її у меншому розмірі, а отже і відповідний перерахунок пенсії позивача із зарахуванням спірного періоду роботи до страхового стажу та врахуванням заробітної плати за спірний період за твердженням представника позивача необхідно здійснити саме з дня її призначення, тобто з 16 серпня 2023 року.
Ухвалою від 05 червня 2024 року про відкриття провадження в адміністративній справі судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області позовну заяву з додатками та ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі отримало в електронному кабінеті 03 червня 2024 року та 05 червня 2024 року відповідно, а судом повідомлення про доставлення електронних документів до Електронного кабінету отримано 04 червня 2024 року та 05 червня 2024 року відповідно, про що свідчать довідки про доставку електронного документа за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до Електронного кабінету учасника процесу.
Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області правом подати відзив на позовну заяву не скористалося.
Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області позов не визнало, про що через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» за вхідним реєстраційним № 5052/2024 подало відзив на позовну заяву від 19 червня 2024 року № 1200-0902-9/16000.
В обґрунтування заперечень проти позову ІІ відповідач зазначив, що ОСОБА_1 16 серпня 2023 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 згідно з статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Заява позивача від 16 серпня 2023 року за принципом екстериторіальності розглянута спеціалістом з призначення пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та головним спеціалістом з призначення пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, внаслідок чого прийнято рішення від 24 серпня 2023 року № 121130004375 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу.
При цьому, Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області по заяві від 16 серпня 2023 року будь-яке рішення щодо призначення пенсії не приймало, заяву від 16 серпня 2023 року по суті не розглядало.
За результатом розгляду заяви від 16 серпня 2023 року страховий стаж ОСОБА_1 склав 13 років 05 місяців 19 днів, в тому числі пільговий стаж за Списком № 1 - 6 років 10 місяців 00 днів.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області до страхового стажу не зараховано періоди: за дублікатом трудової книжки серії НОМЕР_1 від 05 березня 2007 року у зв'язку з тим, що дата початку трудової діяльності - 15 листопада 1988 року, а дублікат заповнено 05 березня 2007 року: з 15 листопада 1988 року по 13 вересня 1989 року, з 09 липня 1990 року по 28 травня 1991 року - робота на посаді поверхового слюсаря у Відокремленому підрозділі «Шахта ім. Д.Ф. Мельникова» Відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля»; навчання з 01 вересня 1989 року по 29 червня 1990 року у зв'язку з відсутністю дати видачі диплома; з 14 червня 1991 року по 25 липня 2003 року - робота на посаді бетонника в Будівельному кооперативі «Мирний».
Не погодившись з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 24 серпня 2023 року № 121130004375 про відмову в призначенні пенсії, позивач оскаржив його в судовому порядку. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року у справі № 360/1125/23, яке набрало законної сили 19 січня 2024 року, позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено, а саме: визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 24 серпня 2023 року № 121130004375 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах згідно із частиною третьою статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за заявою від 16 серпня 2023 року із зарахуванням до загального страхового стажу періоду навчання з 01 вересня 1989 року по 29 червня 1990 року, періодів роботи з 15 листопада 1988 року по 13 вересня 1989 року, з 09 липня 1990 року по 28 травня 1991 року, з 14 червня 1991 року по 25 липня 2003 року, та до пільгового страхового стажу за Списком № 1 періоду роботи з 09 липня 1990 року по 28 травня 1991 року.
На виконання вищевказаного судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області прийнято рішення від 12 лютого 2024 року № l21130004375, яким ОСОБА_1 з 16 серпня 2023 року призначено пенсію за віком за Списком № 1 та зараховано до страхового стажу період навчання з 01 вересня 1989 року по 29 червня 1990 року, періоди роботи з 15 листопада 1988 року по 13 вересня 1989 року, з 09 липня 1990 року по 28 травня 1991 року, з 14 червня 1991 року по 25 липня 2003 року, та до пільгового страхового стажу за Списком № 1 період роботи з 09 липня 1990 року по 28 травня 1991 року.
Страховий стаж роботи ОСОБА_1 склав 29 років 02 місяці 07 днів, в тому числі пільговий стаж за Списком № 1 - 1 рік 20 днів (пільговий стаж враховано за періоди з 09 липня 1990 року по 28 травня 1991 року - за рішенням суду, з 01 лютого 2015 року по 31 березня 2015 року за даними по спеціальному стажу Реєстру застрахованих осіб, відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, код підстави для обліку спецстажу ЗП3013А1); підземний пільговий стаж за Списком № 1 (для права) - 6 років 8 місяців (пільговий стаж враховано за періоди з 01 квітня 2015 року по 30 листопада 2019 року та з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2021 року за даними по спеціальному стажу Реєстру застрахованих осіб, відповідно до пункту 20 Порядку 637, код підстави для обліку спецстажу ЗП3014А1).
Заробітну плату для розрахунку пенсії обчислено за нормами статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за даними персоніфікованого обліку за періоди з 01 липня 2000 року по 25 липня 2003 року, з 01 січня 2011 року по 31 липня 2012 року, з 01 лютого 2015 року по 30 листопада 2019 року, з 01 січня 2020 року по 31 липня 2020 року, з 01 січня 2023 року по 31 липня 2023 року, індивідуальний коефіцієнт заробітку складає 0,98488, середньомісячний заробіток для обчислення пенсії - 12051,69 грн (12236,71 грн х 0,98488, де 12236,71 грн - середній заробіток за три попередні роки за 2020-2022 роки).
Отже, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області та з 16 серпня 2023 року отримує пенсію, призначену за нормами пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Щодо незарахування до страхового стажу періодів роботи з 01 грудня 2010 року по 31 грудня 2010 року та з 01 серпня 2020 року по 31 грудня 2021 року та неврахування для розрахунку пенсії заробітної плати за означені періоди ІІ відповідач зазначив, що неможливо зарахувати до страхового стажу та для розрахунку пенсії заробітну плату за означені періоди у зв'язку з відсутністю сплати страхових внесків Відокремленим підрозділом «Шахта імені Д.Ф. Мельникова» Акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» за даними Реєстру застрахованих осіб.
За твердженням ІІ відповідача, оскільки рішенням суду не розглядалось питання зарахування до страхового стажу періодів роботи та врахування для розрахунку пенсії заробітної плати за періоди з 01 грудня 2010 року по 31 грудня 2010 року, з 01 серпня 2020 року по 31 грудня 2021 року і не покладено зобов'язань на органи Пенсійного фонду України з цього питання, враховуючи відсутність сплати страхових внесків згідно з даними Реєстру застрахованих осіб, підстави для проведення перерахунку пенсії за зазначений період відсутні.
Також ІІ відповідач зазначає, що питання обчислення страхового стажу та перерахунку пенсії є дискреційними повноваженнями органів Пенсійного фонду України.
У зв'язку з тим, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області будь-яке рішення щодо призначення пенсії позивачу не приймалось, тому належним відповідачем у цій справі за твердженням ІІ відповідача є Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яке приймало рішення про призначення пенсії ОСОБА_1 .
З урахуванням викладеного, ІІ відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Користуючись правом на подання заяв по суті справи, представником позивача подана відповідь на відзив від 20 червня 2024 року б/н.
Дослідивши матеріали судової справи в електронній формі, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серія НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернувся до відділу обслуговування громадян (сервісного центру) Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з заявою від 16 серпня 2023 року, зареєстрованою за № 7818, про призначення пенсії за віком за Списком № 1, додавши до неї зазначені в розписці-повідомленні документи.
Уповноваженим органом Пенсійного фонду України для розгляду заяви про призначення пенсії за віком за принципом екстериторіальності визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 24 серпня 2023 року № 121130004375 (вихідний № 2000-0302-9/115037) ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» через відсутність необхідного страхового стажу. До загального страхового стажу згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_1 від 05 березня 2007 року не зараховано періоди роботи з 15 листопада 1988 року по 13 вересня 1989 року, оскільки дата початку трудової діяльності не відповідає даті відкриття трудової книжки, період навчання з 01 вересня 1989 року по 29 червня 1990 року, оскільки відсутня дата видачі диплому, періоди з 09 липня 1990 року по 28 травня 1991 року, з 14 червня 1991 року по 25 липня 2003 року, оскільки факт роботи раніше ніж дата відкриття трудової книжки. З 2000 року по 2003 рік дані в індивідуальних відомостях про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб відсутні.
Не погодившись з вищезазначеним рішенням, позивач звернувся до суду з метою його оскарження.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року у справі № 360/1125/23, яке набрало законної сили 19 січня 2024 року, позов адвоката Гребенара Олексія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено повністю:
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 24 серпня 2023 року № 121130004375 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах згідно із частиною третьою статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за заявою від 16 серпня 2023 року із зарахуванням до загального страхового стажу періоду навчання з 01 вересня 1989 року по 29 червня 1990 року, періодів роботи з 15 листопада 1988 року по 13 вересня 1989 року, з 09 липня 1990 року по 28 травня 1991 року, з 14 червня 1991 року по 25 липня 2003 року, та до пільгового страхового стажу за списком № 1 періоду роботи з 09 липня 1990 року по 28 травня 1991 року;
- стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 858,88 грн (вісімсот п'ятдесят вісім гривень 88 коп.).
Означеним рішенням суду зокрема встановлено, що з розрахунку стажу для визначення права позивача на пенсію за віком, до страхового стажу позивача зараховані такі періоди: з 01 грудня 2010 року по 31 липня 2012 року (01 рік 07 місяців 00 днів), з 01 лютого 2015 року по 31 березня 2015 року список № 1 (00 років 02 місяці 00 днів), з 01 квітня 2015 року по 30 листопада 2019 року за Ст. 14, пост. 202, підземні, сп. 1, р. 1, п-р. 1, п. а-в (04 роки 07 місяців 19 днів), з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2021 року за Ст. 14, пост. 202, підземні, сп. 1, р. 1, п-р. 1, п. а-в (00 років 07 місяців 00 днів), з 01 січня 2023 року по 30 червня 2023 року (00 років 06 місяців 00 днів), всього - 07 років 05 місяців 19 днів, крім того, додаткові роки за списком № 1 - 06 років 00 місяців 00 днів, всього для розрахунку - 13 років 05 місяців 19 днів.
На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року у справі № 360/1125/23 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області прийняло рішення від 12 лютого 2024 року № 121130004375, яким зарахувало до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання з 01 вересня 1989 року по 29 червня 1990 року, періоди роботи з 15 листопада 1988 року по 13 вересня 1989 року, з 09 липня 1990 року по 28 травня 1991 року, з 14 червня 1991 року по 25 липня 2003 року, а до пільгового страхового стажу за списком № 1 період роботи з 09 липня 1990 року по 28 травня 1991 року, та призначило пенсію за віком відповідно до частини першої пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пункту «а» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (робота за списком № 1) із зарахуванням до пільгового стажу вищезазначених періодів з дня звернення за призначенням пенсії - 16 серпня 2023 року; страховий стаж (неповний) складає 29 років 02 місяці 07 днів, страховий стаж до 01 січня 2004 року - 14 років 07 місяців 18 днів, страховий стаж після 01 січня 2004 року - 07 років 06 місяців 19 днів, додаткові роки за список № 1 - 07 років 00 місяців 00 днів, в тому числі робота за списком № 1 - 05 років 07 місяців 09 днів; коефіцієнт стажу без та з урахуванням кратності - 0,29167.
Відповідно до службової записки Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 04 березня 2024 року № 8729/03-16 за результатом повторного розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії від 16 серпня 2023 року та після зарахування до загального страхового стажу періоду навчання з 01 вересня 1989 року по 29 червня 1990 року, періодів роботи з 15 листопада 1988 року по 13 вересня 1989 року, з 09 липня 1990 року по 28 травня 1991 року, з 14 червня 1991 року по 25 липня 2003 року, та до пільгового страхового стажу за списком № 1 періоду роботи з 09 липня 1990 року по 28 травня 1991 року, страховий стаж заявника становить 22 роки 02 місяці 07 днів (із урахуванням додаткових років за списком № 1 - 29 років 02 місяці 07 днів), пільговий стаж заявника за списком № 1 (із урахуванням сплати єдиного внеску) 05 років 07 місяців 09 днів (в тому числі із врахуванням роботи під землею, професій за постановою № 202 (25 р.) - 04 роки 06 місяців 19 днів). У зв'язку з тим, що пільговий стаж заявника становить 05 років 07 місяців 09 днів, відсутні підстави для призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно із частиною третьою статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тому відділ призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначив пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 ОСОБА_1 з 16 серпня 2023 року відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Записами у дублікаті трудової книжки серії НОМЕР_1 від 05 березня 2007 року підтверджено, що позивач у спірні періоди працював у Відокремленому підрозділі «Шахта ім. Д.Ф. Мельникова» Відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля», а саме:
у період з 25 листопада 2010 року по 19 липня 2012 року електрослюсарем поверхні IV розряду дільниці РСУ;
у період з 29 січня 2015 року по 23 лютого 2015 року учнем машиніста котельні І розряду;
з 24 лютого 2015 року електрослюсарем підземним IV розряду з повним робочим днем під землею.
Згідно з розрахунком пенсії позивача (форма РС-право) (перший розрахунок) відповідачем зараховано для визначення права (алгоритм розрахунку - пенсія за віком (ЗУ № 1058); індивідуальний перерахунок - індексація заробітку):
період з 15 листопада 1988 року по 31 серпня 1989 року - 00 років 09 місяців 17 днів до страхового стажу;
період з 01 вересня 1989 року по 29 червня 1990 року - 00 років 09 місяців 29 днів до страхового стажу;
період з 09 липня 1990 року по 28 травня 1991 року - 00 років 10 місяців 20 днів до страхового та пільгового стажу за списком № 1;
період з 14 червня 1991 року по 25 липня 2003 року - 12 років 01 місяць 12 днів до страхового стажу;
період з 01 грудня 2010 року по 31 липня 2012 року - 01 рік 08 місяців 00 днів до страхового стажу;
період з 01 лютого 2015 року по 31 березня 2015 року - 00 років 02 місяці 00 днів до страхового та пільгового стажу за списком № 1;
період з 01 квітня 2015 року по 30 листопада 2019 року - 04 роки 08 місяців 00 днів до страхового та пільгового стажу за Ст. 14, пост. 202, підземні, сп. 1, р. 1, п-р. 1, п. а-в;
період з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2021 року - 02 роки 00 місяців 00 днів до страхового та пільгового стажу за Ст. 14, пост. 202, підземні, сп. 1, р. 1, п-р. 1, п. а-в;
період з 01 січня 2023 року по 31 липня 2023 року - 00 років 07 місяців 00 днів до страхового стажу;
всього - 23 роки 08 місяців 18 днів, у тому числі стаж, що дає право на зниження пенсійного віку - 05 років 07 місяців 09 днів (робота за списком № 1: 00 років 10 місяців 20 днів та 00 років 02 місяці 00 днів; роботи підземні, професії за постановою № 202 (25): 04 роки 06 місяців 19 днів); зниження пенсійного віку за «Робота за списком № 1» на 05 років 00 місяців 00 днів.
Згідно з розрахунком пенсії позивача (форма РС-право) (другий розрахунок) відповідачем зараховано для визначення розміру пенсії (алгоритм розрахунку - пенсія за віком (ЗУ № 1058)):
період з 15 листопада 1988 року по 31 серпня 1989 року - 00 років 09 місяців 17 днів до страхового стажу;
період з 01 вересня 1989 року по 29 червня 1990 року - 00 років 09 місяців 29 днів до страхового стажу;
період з 09 липня 1990 року по 28 травня 1991 року - 00 років 10 місяців 20 днів до страхового та пільгового стажу за списком № 1;
період з 14 червня 1991 року по 25 липня 2003 року - 12 років 01 місяць 12 днів до страхового стажу;
період з 01 грудня 2010 року по 31 липня 2012 року - 01 рік 07 місяців 00 днів до страхового стажу;
період з 01 лютого 2015 року по 31 березня 2015 року - 00 років 02 місяці 00 днів до страхового та пільгового стажу за списком № 1;
період з 01 квітня 2015 року по 30 листопада 2019 року - 04 роки 07 місяців 19 днів до страхового та пільгового стажу за Ст. 14, пост. 202, підземні, сп. 1, р. 1, п-р. 1, п. а-в;
період з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2021 року - 00 років 07 місяців 00 днів до страхового та пільгового стажу за Ст. 14, пост. 202, підземні, сп. 1, р. 1, п-р. 1, п. а-в;
період з 01 січня 2023 року по 31 липня 2023 року - 00 років 07 місяців 00 днів до страхового стажу;
всього - 22 роки 02 місяці 07 днів, крім того додаткові роки за список № 1 - 07 років 00 місяців 00 днів, всього для розрахунку права 29 років 02 місяці 07 днів.
Відповідно до довідки по зарплаті, що врахована при призначенні пенсії, для розрахунку пенсії відповідачем врахована заробітна плата позивача за такі періоди:
2000 рік: з липня по грудень - 6 місяців;
2001 рік: з січня по грудень - 12 місяців;
2002 рік: з січня по грудень - 12 місяців;
2003 рік: з січня по липень - 07 місяців, з яких у липні - 25 днів;
2011 рік: з січня по грудень - 12 місяців;
2012 рік: з січня по липень - 07 місяців;
2015 рік: з лютого по грудень - 11 місяців;
2016 рік: з січня по грудень - 12 місяців, з яких у листопаді - 26 днів;
2017 рік: з січня по грудень - 12 місяців;
2018 рік: з січня по грудень - 12 місяців;
2019 рік: з січня по листопад - 11 місяців, з яких у листопаді - 23 дні;
2020 рік: з січня по липень - 7 місяців;
2023 рік: з січня по липень - 7 місяців;
всього враховано заробітну плату за 128 місяців - 10 років 7 місяців 14 днів.
Згідно з Індивідуальними відомостями про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування на ОСОБА_1 від 16 серпня 2023 року та від 25 квітня 2024 року у листопаді 2016 року для страхового стажу враховано 26 днів, у листопаді 2019 року - 23 дні.
Не враховано заробітну плату позивача за такі місяці: грудень 2010 року (1 місяць), серпень-грудень 2020 року (5 місяців), січень-грудень 2021 року (12 місяців).
Адвокат Олексій Гребенар звернувся до відповідачів з адвокатським запитом від 29 квітня 2024 року за № 11, яким просив повідомити таку інформацію: яким чином зараховано період роботи позивача з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2021 року до загального страхового стажу та пільгового страхового стажу за Списком № 1; на підставі чого при призначенні пенсії за віком період роботи позивача з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2021 року зарахований до загального страхового стажу та пільгового страхового стажу за Списком № 1 у розмірі тільки 07 місяців, а не 24 місяці; чи враховувались в розрахунок розміру заробітної плати при призначенні пенсії за віком позивачу суми отриманої ним заробітної плати за період роботи з 01 серпня 2020 року по 31 грудня 2021 року, відомості про розмір якої наявні в системі персоніфікованого обліку; у випадку неврахування сум отриманої позивачем заробітної плати за період роботи з 01 серпня 2020 року по 31 грудня 2021 року у розрахунок розміру пенсії за віком зазначити причини такого неврахування.
Листами від 30 квітня 2024 року № 1200-0208-8/11281 та від 01 травня 2024 року № 2000-0202-8/72044 ІІ та І відповідачі повідомили представника позивача про те, що згідно з частиною другою статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. Статтею 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються, зокрема, суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону. Особливості підтвердження пільгового стажу роботи для окремих категорій працівників визначено пунктом 20 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), згідно з яким для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючи довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються, зокрема, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, установленої для окремих категорій працівників, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового соціального страхування (далі - Реєстр застрахованих осіб). Також зазначено, що страховий стаж роботи ОСОБА_1 складає 29 років 2 місяці 7 днів, в тому числі пільговий стаж за Списком № 1 - 1 рік 20 днів (пільговий стаж враховано за періоди з 09 липня 1990 року по 28 травня 1991 року - за рішенням суду, з 01 лютого 2015 року по 31 березня 2015 року за даними по спеціальному стажу Реєстру застрахованих осіб відповідно до пункту 20 Порядку № 637, код підстави для обліку спецстажу ЗП3013А1), підземний пільговий стаж за Списком № 1 (для права) - 6 років 8 місяців (пільговий стаж враховано за періоди з 01 квітня 2015 року по 30 листопада 2019 року та з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2021 року за даними по спеціальному стажу Реєстру застрахованих осіб відповідно до пункту 20 Порядку № 637, код підстави для обліку спецстажу ЗП3014А1). Заробітну плату для розрахунку пенсії обчислено за даними персоніфікованого обліку за періоди з 01 липня 2000 року по 25 липня 2003 року, з 01 січня 2011 року по 31 липня 2012 року, з 01 лютого 2015 року по 30 листопада 2019 року, з 01 січня 2020 року по 31 липня 2020 року, з 01 січня 2023 року по 31 липня 2023 року, індивідуальний коефіцієнт заробітку складає 0,98488, середньомісячний заробіток для обчислення пенсії - 12051,69 грн (12236,71 грн х 0,98488, де 12236,71 грн - середній заробіток за три попередні роки за 2020-2022 роки). Згідно з даними Реєстру застрахованих осіб відсутня сплата страхових внесків підприємством Відокремлений підрозділ «Шахта імені Д.Ф. Мельникова» Акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» за періоди: грудень 2010 року, з серпня 2020 року по грудень 2021 року, які не враховано при розрахунку заробітної плати відповідно до статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Таким чином з двох розрахунків стажу позивача встановлено, що періоди страхового стажу визначені правильно, разом з цим математично не всі місяці зараховані до страхового стажу: у період з 01 грудня 2010 року по 31 липня 2012 року має бути враховано 01 рік 08 місяців 00 днів, а не 01 рік 07 місяців 00 днів; у період з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2021 року має бути враховано 02 роки 00 місяців 00 днів, а не 00 років 07 місяців 00 днів. Суми заробітної плати позивача за означені періоди не враховані й при розрахунку розміру пенсії.
Отже, загалом відповідачем не зараховано до страхового стажу позивача 01 рік 06 місяців 00 днів.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV у редакції, яка діяла на час звернення позивача за призначенням пенсії за віком) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Згідно з частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до абзацу першого пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до абзаців двадцять четвертого-двадцять шостого пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (абзац перший частини першої статті 24 Закону № 1058-IV).
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з абзацом першим частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац дев'ятий частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV).
Абзацом десятим частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV передбачено, що за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року (застосовується з 1 жовтня 2017 року).
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац перший частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років (абзац третій частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).
Отже, з огляду на викладене, з 01 жовтня 2017 року за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Згідно з абзацом першим частини першої статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (абзац п'ятий частини першої статті 40 Закону № 1058-IV).
Пунктом 1, абзацом першим пункту 2 статті 41 Закону № 1058-IV встановлено, що до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: 1) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону; 2) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.
В індивідуальних відомостях про застраховану особу ОСОБА_1 з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (Форма ОК-5) від 16 серпня 2023 року та від 25 квітня 2024 року по страхувальнику Відокремлений підрозділ «Шахта ім. Д.Ф. Мельникова» Акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» (код 26349183) наявні відомості про нарахування та виплату позивачу заробітної плати у грудні 2010 року, серпні-грудні 2020 року, січні-грудні 2021 року. Разом з цим, відсутні відомості про сплату страхових внесків за означений період.
До 1 січня 2011 року порядок обчислення та сплати страхових внесків було визначено у статті 20 Закону № 1058-IV, відповідно до якої страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Відповідно до положень статті 106 Закону № 1058-IV (в редакції, яка діяла до 01 січня 2011 року) відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Отже, обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом було покладено на страхувальника.
08 липня 2010 року прийнято Закон України № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI), яким визначено правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок (пункт 10 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI).
Відповідно до абзацу другого пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю (пункт 4 частини другої статті 6 Закону № 2464-VI).
Відповідно до частини одинадцятої статті 9 Закону № 2464-VI у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Аналіз вищенаведених приписів законодавства свідчить про те, що обов'язок сплати страхових внесків (єдиного внеску) та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків (єдиного внеску) законом покладено на страхувальника, а вказані внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника таких внесків.
Аналогічний висновок наведено й у постановах Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 208/6680/16-а (2а/208/245/16), від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а, від 28 травня 2021 року у справі № 591/3839/16-а.
У вищенаведеній правозастосовчій практиці Верховного Суду зазначено й про те, що невиконання страхувальником обов'язку по сплаті страхових внесків (єдиного внеску) позбавляє особу соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи, що є неприпустимим та суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
За наведеної вище правової регламентації спірних правовідносин, а також враховуючи наявну правозастосовчу практику Верховного Суду, застрахована особа не може нести відповідальність за невиконання страхувальником своїх обов'язків стосовно сплати у повному обсязі страхових внесків (єдиного внеску) і за неподання ним відомостей про застраховану особу до системи персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Такі обставини не можуть позбавляти гарантованого Конституцією і законами України права громадянина на соціальний захист та по суті перекладати відповідальність на працівника за неналежне виконання своїх обов'язків роботодавцем.
Отже, позивач не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на зарахування при обчисленні розміру пенсії до страхового стажу періодів роботи з 01 грудня 2010 року по 31 грудня 2010 року, з 01 серпня 2020 року по 31 грудня 2020 року та з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року і отриманого позивачем доходу за цей період за порушення, вчинені Відокремленим підрозділом «Шахта ім. Д.Ф. Мельникова» Відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля», оскільки це є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
Таким чином, І відповідачем при призначенні пенсії за віком та обчисленні розміру пенсії протиправно не зараховано до страхового стажу позивача періоди роботи у Відокремленому підрозділі «Шахта ім. Д.Ф. Мельникова» Відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» з 01 грудня 2010 року по 31 грудня 2010 року, з 01 серпня 2020 року по 31 грудня 2020 року та з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року електрослюсарем поверхні IV розряду та електрослюсарем підземним IV розряду з повним робочим днем під землею, що сукупно складає 01 рік 06 місяців 00 днів, та протиправно не включено до розрахункового періоду отриманий позивачем дохід за цей період.
За наслідками судового розгляду судом встановлено, що страховий стаж позивача має складати 30 років 08 місяці 07 днів, з яких 23 роки 08 місяців 07 днів - страховий стаж позивача відповідно до записів у дублікаті трудової книжки та індивідуальних відомостей про застраховану особу, та 07 років 00 місяців 00 днів - додаткові роки за список № 1.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об'єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо незарахування ОСОБА_1 до страхового стажу періодів роботи у Відокремленому підрозділі «Шахта ім. Д.Ф. Мельникова» Відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» з 01 грудня 2010 року по 31 грудня 2010 року та з 01 серпня 2020 року по 31 грудня 2021 року електрослюсарем поверхні IV розряду, електрослюсарем підземним IV розряду з повним робочим днем під землею та неврахування для обчислення пенсії сум отриманої заробітної плати за періоди роботи з 01 грудня 2010 року по 31 грудня 2010 року, з 01 серпня 2020 року по 31 грудня 2021 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 з 16 серпня 2023 року перерахунок пенсії за віком із зарахуванням до страхового стажу періодів роботи у Відокремленому підрозділі «Шахта ім. Д.Ф. Мельникова» Відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» з 01 грудня 2010 року по 31 грудня 2010 року та з 01 серпня 2020 року по 31 грудня 2021 року електрослюсарем поверхні IV розряду, електрослюсарем підземним IV розряду з повним робочим днем під землею та врахуванням для обчислення пенсії сум отриманої заробітної плати за періоди роботи з 01 грудня 2010 року по 31 грудня 2010 року, з 01 серпня 2020 року по 31 грудня 2021 року.
Позовні вимоги в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з виплатою заборгованості, яка утворилася з 16 серпня 2023 року, з урахуванням виплачених сум пенсії за віком за вказаний період, належить залишити без задоволення з огляду на таке.
Абзацом першим пункту 4.10 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), визначено, що після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.
Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття органом, що призначає пенсію, рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії, а у разі призначення пенсії за віком автоматично - не пізніше одного місяця з дня надходження повідомлення про обраний особою спосіб виплати пенсії (абзац третій пункту 4.10 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1).
Таким чином, згідно з вимогами абзаців першого, третього пункту 4.10 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 відповідальним за здійснення виплати нарахованої пенсії визначено пенсійний орган за місцем фактичного проживання особи, яким у межах спірних правовідносин є Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області, яке має здійснити такі виплати після прийняття Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області рішення про перерахунок пенсії.
Отже, в частині позовних вимог про зобов'язання здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з виплатою заборгованості, яка утворилася з 16 серпня 2023 року, з урахуванням виплачених сум пенсії за віком за вказаний період, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області є неналежним відповідачем.
У задоволенні позовних вимог, заявлених до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, належить відмовити з огляду на таке.
По-перше, питання про призначення пенсії позивачу з урахуванням положень Порядку № 22-1 вирішувалось територіальним органом Пенсійного фонду України, який визначено для розгляду такого питання за принципом екстериторіальності. У спірних відносинах таким органом визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області. Тож, дії зобов'язального характеру щодо проведення позивачу перерахунку пенсії за віком із зарахуванням до страхового стажу певних періодів роботи та врахуванням для обчислення пенсії сум отриманої заробітної плати за спірні періоди роботи має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що призначив позивачу пенсію, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
По-друге, обов'язок провести позивачу виплату перерахованої на виконання рішення суду пенсії за віком з виплатою заборгованості, яка утворилася з 16 серпня 2023 року, виникне у Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, в якому позивач перебуває на обліку, після прийняття Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області рішення про перерахунок пенсії на підставі вимог Закону № 1058-IV та Порядку № 22-1, у зв'язку з чим додаткового встановлення судовим рішенням не потребує.
Крім того, з аналізу положень статей 2, 5 КАС України слідує, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому. Судом у конкретній справі вирішується спір, предмет якого існує на час розгляду справи. Суд не може розглядати вимоги на майбутнє у зв'язку із вірогідним настанням певних наслідків. Резолютивна частина рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов'язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє.
Враховуючи відсутність підстав вважати, що право на отримання перерахованої на виконання рішення суду пенсії за віком з виплатою заборгованості, яка утворилася з 16 серпня 2023 року, буде порушено Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області, задоволення позову в цій частині буде свідчити про вирішення спору, який ще відсутній, тобто на майбутнє, що суперечить засадам адміністративного судочинства та його принципам.
Щодо доводів ІІ відповідача про те, що питання обчислення страхового стажу та перерахунку пенсії є дискреційними повноваженнями органів Пенсійного фонду України, суд зазначає таке.
На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
У справі, що розглядається, повноваження пенсійного органу щодо призначення пенсії, обчислення страхового стажу та розміру пенсії, передбачені Законом № 1058-IV.
Умови, за яких пенсійний орган відмовляє у призначенні пенсії, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, пенсійний орган повинен призначити пенсію. Повноваження пенсійного органу та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу, за умови звернення особи з усіма необхідними для призначення пенсії документами, - призначити пенсію, обчисливши страховий стаж та розмір пенсії відповідно до норм Закону № 1058-IV. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З огляду на викладене, позовні вимоги належить задовольнити частково.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з частиною другою статті 4 Закону № 3674-VI за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Станом на 01 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 3028,00 грн. Тобто, за одну вимогу немайнового характеру фізична особа мала сплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Системний аналіз частини першої статті 5 та частини другої статті 245 КАС України дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою немайнового характеру (такий правовий висновок про застосування норм Закону № 3674-VI при визначенні розміру судового збору за подання позовної заяви, в якій об'єднано об'єднанні декількох вимог, був зроблений Верховним Судом у постановах від 12 листопада 2019 року у справі № 640/21330/18, від 05 червня 2020 року у справі № 280/5161/19, від 02 вересня 2022 року у справі № 804/2339/17 та Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 18 листопада 2020 року у справі № 9901/67/20).
З викладеного слідує, що однією позовною вимогою немайнового характеру є:
вимога про визнання протиправним акта як передумова для застосування способу захисту порушеного права - скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення;
вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права - зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо.
Позивачем в позовній заяві заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки означена позовна заява подана до суду в електронній формі через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 968,96 грн (1211,20 грн х 0,8).
При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 968,96 грн, що підтверджено квитанцією від 01 червня 2024 року за № 8843-1082-0909-7751.
Згідно з абзацом першим частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина третя статті 139 КАС України).
Частиною восьмою статті 139 КАС України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
З огляду на те, що судом встановлено порушення І відповідачем конституційного права позивача на отримання пенсії у належному розмірі як складової частини права на соціальний захист і спір виник внаслідок неправильних дій територіального органу Пенсійного фонду України, суд присуджує позивачу понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Задовольнити частково позов адвоката Гребенара Олексія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 (паспорт серія НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ідентифікаційний код 14099344, місцезнаходження: Майдан Свободи, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, Харківська область, 61022), Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (ідентифікаційний код 21782461, місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо незарахування ОСОБА_1 до страхового стажу періодів роботи у Відокремленому підрозділі «Шахта ім. Д.Ф. Мельникова» Відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» з 01 грудня 2010 року по 31 грудня 2010 року та з 01 серпня 2020 року по 31 грудня 2021 року електрослюсарем поверхні IV розряду, електрослюсарем підземним IV розряду з повним робочим днем під землею та неврахування для обчислення пенсії сум отриманої заробітної плати за періоди роботи з 01 грудня 2010 року по 31 грудня 2010 року, з 01 серпня 2020 року по 31 грудня 2021 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 з 16 серпня 2023 року перерахунок пенсії за віком із зарахуванням до страхового стажу періодів роботи у Відокремленому підрозділі «Шахта ім. Д.Ф. Мельникова» Відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» з 01 грудня 2010 року по 31 грудня 2010 року та з 01 серпня 2020 року по 31 грудня 2021 року електрослюсарем поверхні IV розряду, електрослюсарем підземним IV розряду з повним робочим днем під землею та врахуванням для обчислення пенсії сум отриманої заробітної плати за періоди роботи з 01 грудня 2010 року по 31 грудня 2010 року, з 01 серпня 2020 року по 31 грудня 2021 року.
Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім грн 96 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.І. Чернявська