26 липня 2024 року Справа № 280/1049/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В. розглянув в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр.Соборний, буд. 158-б, м. Запоріжжя, 69057)
про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
17.07.2024 до канцелярії суду від ОСОБА_1 надійшла заява про визнання дій протиправними, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду, в якій заявник просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області стосовно зняття обмеження суми перерахованої пенсії максимальним (граничним) розміром при виконанні рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08.08.2024 року у справі № 280/1049/24 та зобов'язати відповідача негайно усунути вказане порушення, знявши з 01.03.2023 року обмеження суми перерахованої пенсії максимальним (граничним) розміром, з урахуванням виплачених сум та в подальшому у всіх перерахунках, передбачених законодавством.
Ухвалою суду від 22.07.2024 призначено заяву ОСОБА_1 про визнання дій протиправними, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду по справі №280/1049/24 до розгляду без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, про що сторони повідомлені належним чином.
Відповідач проти задоволення заяви заперечив, у письмових поясненнях зокрема зазначив, що припинення виконання рішення суду здійснюється моментом зміни законодавства або правового статусу особи. Отже, обчислення грошового забезпечення заявника без обмеження на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08.04.2024 по справі № 280/1049/24 припинилось з моменту зміни правового статусу (індексація пенсії 2024 року) заявника на виконання Постанови № 185. Таким чином, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08.04.2024 по справі № 280/1049/24 виконано відповідачем в повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно із ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 383 КАС України передбачено право особи-позивача, на користь якої ухвалено рішення суду, подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно із частиною 6 статті 383 КАС України за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Отже, окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 08.04.2024 року по справі № 280/1049/24 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2023 з урахуванням індексації, встановленої Постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" без обмеження розміру збільшення індексації сумою 1500 грн та виплати перерахованої з 01.03.2023 пенсії без обмеження її максимальним (граничним) розміром.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 01.03.2023 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) у розмірі 1,197 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" без обмеження розміру збільшення індексації сумою 1500 грн у результаті перерахунку пенсії та без обмеження суми перерахованої пенсії максимальним (граничним) розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Згідно розрахунку пенсії позивача станом на 01.03.2023 позивачу нараховується та виплачується пенсія без обмеження розміру збільшення індексації сумою 1500 грн та без обмеження суми перерахованої пенсії максимальним (граничним) розміром, а саме у розмірі 23837,29 грн.
Проте, згідно розрахунку пенсії позивача станом на 01.07.2024 позивачу нараховується та виплачується пенсія із застосуванням обмеження максимальним розміром -23837,29 грн. Так, загальний розмір нарахованої пенсії позивача з урахуванням індексації, доплат та підвищень становить 25486,91 грн, однак до виплати призначена пенсія у розмірі 23837,29 грн.
У письмових поясненнях на заяву позивача подану в порядку ст. 383 КАС України відповідач зазначає, що відповідно до ст. 2 Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника- консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік” прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, станом на 01.01.2024 складає 2361 грн. З 01.03.2023 розмір пенсії позивача складає 23837,29 грн.
Обчислення грошового забезпечення без обмеження здійснено до 01.03.2024, оскільки відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році” (надалі - Постанова № 185) проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.1 п.2 Постанови № 185 розміри пенсій підвищуються на коефіцієнт збільшення у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Припинення виконання рішення суду здійснюється моментом зміни законодавства або правового статусу особи. Отже, обчислення грошового забезпечення заявника без обмеження на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08.04.2024 по справі № 280/1049/24 припинилось з моменту зміни правового статусу (індексація пенсії 2024 року) заявника на виконання Постанови № 185.
Суд вважає безпідставними посилання ГУ ПФУ в Запорізькій області на положення статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 за № 3668-VІ (далі - Закон №3668-VІ), норми якого кореспондуються з положеннями ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, щодо застосування обмеження пенсії максимальним розміром.
Відповідно до положень статті 2 Закону № 3668-VІ (в первинній її редакції) максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу". "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України". "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас Законом № 3668-VІ внесено зміни у статтю 43 Закону, яку викладено в редакції Закону № 3668-VІ, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.
Приймаючи таке рішення Конституційний Суд України виходив із того, що норм - принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально - економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-ХІІ, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VІ, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-ХІІ, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VІ.
Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ). прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ) та є однаковими за змістом.
Отже, Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ.
При цьому положення статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Таким чином, наявна колізія між Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, та Законом № 3668-УІ у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСШІ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України" зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18, із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових "прогалин" щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зважаючи на викладене, до спірної ситуації застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7- рп/2016, а не норми Закону № 3668-VІ.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16.12.2021 у справі №400/2085/19.
Правильність такої позиції додатково підтверджена рішенням Конституційного Суду України № 7-р(ІІ)/2022 від 12.10.2022, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668- VІ зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії російської федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.
Щодо посилань пенсійного органу на наявність у Постанові КМУ №185 від 23.02.2024 положення про підвищення пенсій «у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом», суд звертає увагу на те, що за загальним правилом вирішення колізій, передбаченим частиною третьою статті 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
У спірних правовідносинах наведене положення Постанови КМУ №185 суперечить приписам Закону № 2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, які є спеціальними та підлягають застосуванню відповідачем.
Отже, незважаючи на наявність у Постанові КМУ №185 застереження про підвищення розміру пенсії у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, на момент здійснення відповідачем перерахунку пенсії позивача, у зв'язку із проведенням її індексації, чинної норми, яка б визначала розмір такого максимального обмеження, закон не містив, позаяк положення частини 7 статті 43 Закону № 2262-ХІІ Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано таким, що не відповідає Конституції України.
Таким чином, оскільки на момент проведення, перерахунку пенсії позивача на виконання судового рішення від 08.04.2024 по справі №280/1049/24, чинної норми, яка б визначала розмір максимального обмеження пенсії, закон не містить, оскільки положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнані такими, що не відповідають Конституції України, внаслідок чого втратили чинність з дати ухвалення відповідного Рішення Конституційного Суду України, тому при виплаті позивачу пенсії відповідно до Закону №2262-ХІІ у відповідача були відсутні підстави для застосування обмеження такої виплати максимальним розміром. Тим більше право позивача на проведення виплати пенсії без її обмеження максимальним розміром з 01.03.2023 було захищене судовим рішенням від 08.04.2024 по справі №280/1049/24. А подальше обмеження пенсії позивача максимальним розміром за відсутності для цього правових підстав свідчить про протиправність дій відповідача. При цьому, як станом на момент розгляду вказаної заяви, так і станом на дату постановлення рішення в цій справі, а також протягом всього цього періоду правові норми, які регулюють питання виплати пенсії без обмеження максимальним розміром, залишились незмінними, відтак, спірні правовідносини регулювались аналогічно.
Отже, дії суб'єкта владних повноважень на виконання рішення суду від 08.04.2024 по справі №280/1049/24, що полягають у обмеженні пенсії позивача максимальним розміром під час здійснення її перерахунку, є протиправними та фактично створюють передумови для безпідставного породження нових судових спорів за участю позивача.
Статтею 383 КАС України передбачено право особи-позивача, на користь якої ухвалено рішення суду, подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу (частина 6 статті 383 КАС України).
Відповідно до частини першої статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Отже, окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому.
Таким чином враховуючи встановлену судом протиправність дій ГУ ПФУ в Запорізькій області щодо перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 , вчинених на виконання рішення суду від 08.04.2024 по справі №280/1049/24, в частині застосування до виплати пенсії обмеження її максимальним розміром, суд вважає за необхідне постановити окрему ухвалу у відношенні суб'єкта владних повноважень відповідача та направити її керівнику Головного управління Пенсійного фонду України в запорізькій області для вжиття відповідних заходів реагування.
Керуючись ст.ст. 149, 248, 249, 383 КАС України суд, -
Заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) подану в порядку статті 383 КАС України по справі №280/1049/24 - задовольнити.
Про встановлені порушення законодавства під час виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08.04.2024 по справі №280/1049/24 повідомити начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Про вжиті Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області заходи повідомити Запорізький окружний адміністративний суд в строк не пізніше одного місяця з дня отримання окремої ухвали.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її складання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О.В.Конишева