Справа № 210/1812/24
Провадження № 2/210/920/24
іменем України
09 липня 2024 року Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Літвіненко Н.А.,
при секретарі Таранущенко В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Представник позивача АТ «СЕНС БАНК» Мужик Н.Т., який діє на підставі довіреності, звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 618823614 у розмірі 37969,79 грн. та судовий збір у розмірі 3028 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 13.07.2020 року між АТ «Альфа-Банк», правонаступником якого на теперішній час є АТ "Сенс Банк" та відповідачем укладена угода про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 618823614, за умовами якого Банк зобов'язувався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором. Умовами кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання позичальником умов договору, він зобов'язаний достроково виконати всі боргові зобов'язання перед Банком впродовж 30 (тридцяти) календарних днів з дня отримання від Банку інформації. Банк умови кредитного договору виконав у повному обсязі, проте відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 28.02.2023 року у нього виникла заборгованість у розмірі 37969,79 грн., яку до теперішнього часу відповідач добровільно не сплатив, що є порушенням законних прав та інтересів АТ «Сенс Банк», у зв'язку з чим позивач просив стягнути з відповідача на його користь вищевказану суму заборгованості.
Ухвалою суду від 03.05.2024 року вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача АТ «Сенс Банк» у судове засідання не з'явився, в позовній заяві міститься клопотання представника позивача про розгляд справи без його участі, проти винесення заочного рішення у справі не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті судової влади, що відповідає положенням частини 11 статті 128 ЦПК України.
Відповідач правом подачі відзив на позовну заяву не скористався.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
У відповідності до вимог ст. 280-281 ЦПК України, з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе вирішити справу в заочному порядку, з огляду на те, що відповідач повідомлявся про перебування в провадженні суду даної справи, однак у встановлений судом термін відзив на позовну заяву не подав, крім того, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши повно та всебічно обставини, факти та відповідні їм правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, між сторонами виник спір щодо належного виконання відповідачем кредитних зобов'язань та наявності правових підстав для стягнення заборгованості в судовому порядку. Вирішуючи спір в межах заявлених вимог з дотриманням принципу диспозитивності цивільного судочинства, суд виходить з наступного.
Згідно з ч.1 та ч.2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання договірних зобов'язань або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Судом встановлено, що 13 липня 2020 року між Акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 були підписані оферта на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 618823614, анкета-заява про акцепт Публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладання Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», паспорт споживчого кредиту, які в сукупності становлять кредитний договір, згідно умов якого відповідач отримав кредит в розмірі та на умовах, визначених угодою.
Відповідно до оферти, ОСОБА_1 запропонував АТ «Альфа-Банк» укласти з ним угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід'ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб. Підставою для укладення цієї угоди є договір про банківське обслуговування фізичних осіб у АТ «Альфа-Банк».
На підставі позачергових загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк» від 12 серпня 2022 року де прийнято рішення про зміну найменування банку, 30 листопада 2022 року внесено зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме змінено найменування банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк».
Крім того, відповідно до п. 2.1.1. Анкети-заяви ОСОБА_1 підтвердив акцепт публічної пропозиції та укладення Договору між ним та АТ «Альфа Банк» на умовах, викладених в публічній пропозиції та додатках до договору, що розміщені на веб-сайті Банку.
Відповідно до умов оферти ОСОБА_1 запропонував АТ «Альфа-Банк» укласти з ним угоду про надання споживчого кредиту, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід'ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб. Підставою для угоди є договір про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», що укладений між ОСОБА_1 та Банком.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що у зв'язку з порушенням виконання зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 28.02.2023 року має заборгованість у розмірі 37969,79 грн., яка складається з заборгованості по тілу кредиту у розмірі 24193,93 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом у розмірі 287,55 грн., заборгованості по простроченому тілу кредиту у розмірі 12509,58 грн. та заборгованості по відсоткам за прострочену заборгованість у розмірі 978,73 грн.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку Акціонерне товариство «Сенс Банк»)
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
На підставі наданих Позивачем доказів суд вважає встановленою наявність кредитних правовідносин між сторонами та наявність заборгованості у Відповідача перед Позивачем.
Оскільки Відповідачем не спростовано розмір заборгованості у розмірі 37969,79 грн., то така заборгованість підлягає стягненню у судовому порядку.
Відповідно до п. 1 ч. 2, ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат згідно зі ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «СЕНС БАНК» в рахунок відшкодування документально підтверджених витрат по сплаті судового збору 3028 грн. 00 коп.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 10-13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 274, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СЕНС БАНК» (код ЄДРПОУ 23494714, юридична адреса: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100) заборгованість за кредитним договором № 618823614 у розмірі 37969,79 грн. (тридцять сім тисяч дев'ятсот шістдесят дев'ять гривень, сімдесят дев'ять копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СЕНС БАНК» (код ЄДРПОУ 23494714, юридична адреса: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100) суму сплаченого судового збору в розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень, 00 копійок).
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: Н. А. Літвіненко