Справа № 210/2645/24
Провадження № 2/210/1147/24
іменем України
29 липня 2024 року Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Літвіненко Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивач ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Павленка В.В., звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу до відповідача ОСОБА_2 посилаючись на те, що 13.07.2019 року між ними було зареєстровано шлюб Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Інгулецькому та Металургійному районах у місті Кривому Розі Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про що складено відповідний актовий запис № 151.
Від шлюбу мають одну спільну дитину - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вказує, що причиною розпаду сім'ї стала втрата в останніх почуття кохання одне до одного, втрати взаєморозуміння та поваги, внаслідок чого їхнє подружнє життя стало нестерпним, на підставі чого в сім'ї відбувалися сварки, які поступово призвели до того, що вони стали зовсім чужим людьми. Можливості зберегти сім'ю немає. З цього часу спільне господарство не ведеться Кожен з подружжя живе окремим життям та своїми інтересами, за різними адресами. За таких обставин вважає, що подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить інтересам позивача. На примирення позивач не згоден і тому вважає, що необхідно розірвати шлюб. Шлюб сторони розривають вперше.
Просить розірвати шлюб, укладений 13.07.2019 року між ним та ОСОБА_2 , який зареєстровано Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Інгулецькому та Металургійному районах у місті Кривому Розі Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 151.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
В судове засідання сторони не викликалися, клопотання учасників провадження до суду про розгляд справи з викликом сторін до судового засідання не надходило.
Суд проводить судове засідання без фіксування технічними засобами, що буде відповідати вимогам ст. 247 ЦПК України.
Відповідачу ОСОБА_2 направлялись копії ухвали суду про відкриття провадження та позовної заяви з додатками.
08 липня 2024 року від відповідача ОСОБА_2 до суду надійшла заява, в якій зазначено, що відповідач просить проводити розгляд справи без її участі, позов визнає у повному обсязі та наполягає на його задоволенні. На примирення не згодна.
Суд, взявши до уваги заяву відповідача, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 13.07.2019 року, який зареєстровано Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Інгулецькому та Металургійному районах у місті Кривому Розі Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про що складено відповідний актовий запис № 151, що вбачається з копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 13.07.2019 р.
Від шлюбу мають одну спільну дитину - малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 18.02.2020 р.
Причиною припинення шлюбних відносин між позивачем та відповідачем стало те, що вони мають різні погляди на сімейне життя та ведення спільного господарства. Сторони втратили почуття любові та поваги один до одного, фактично вони стали чужими людьми, їх шлюб носить формальний характер. Майновий спір та спір щодо визначення місця проживання дитини на момент подачі позову відсутній.
Так, побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки (стаття 1 СК України).
Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частиною 3 ст. 105 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.
Відповідно до статті 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно п. 10 Постанови ПВСУ № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Конституцією України проголошена охорона сім'ї державою, що полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Відповідно до ст. 113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Клопотань про зміну прізвища не заявлялося.
Суд, вирішуючи питання про розірвання шлюбу, вважає за необхідне з'ясувати прізвища подружжя після розірвання шлюбу, залишивши прізвище позивачу - ОСОБА_4 , відповідачу - ОСОБА_4 .
Згідно ч. 2 ст.114 Сімейного Кодексу України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 24, 104, 105, 112 - 115 СК України, ст.ст. 12, 19, 81, 258, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити повністю.
Шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований 13 липня 2019 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Інгулецькому та Металургійному районах у місті Кривому Розі Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 151 - розірвати.
Після розірвання шлюбу позивачу залишити прізвище - « ОСОБА_4 », відповідачу - « ОСОБА_4 ».
Шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Рішення є документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Суддя: Н. А. Літвіненко