16 липня 2024 року
м. Київ
cправа № 920/42/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.,
за участю секретаря судового засідання - Росущан К. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобус-Хорека"
на рішення Господарського суду Сумської області від 02.08.2023 (суддя Жерьобкіна Є. А.)
і постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2024 (головуючий суддя Тищенко О. В., судді Тарасенко К. В., Шаптала Є. Ю.)
у справі № 920/42/23
за позовом Окружної прокуратури міста Суми в інтересах держави в особі Сумської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобус-Хорека",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Департамент інспекційної роботи Сумської міської ради,
про зобов'язання повернути земельну ділянку,
(у судовому засіданні взяли участь представник відповідача - Мирославський С. В., прокурор - Валевач М. М.)
1. Прокурор в інтересах держави в особі позивача звернувся до суду із позовом про повернення земельної ділянки територіальній громаді шляхом її приведення в придатний для використання стан.
2. Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про користування відповідачем земельною ділянкою без правовстановлюючих документів та задовольнили позовні вимоги повністю.
3. Не погодившись із зазначеними судовими рішеннями відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, посилаючись на неналежність та недопустимість досліджених судами доказів в підтвердження позовних вимог та недослідження судами доказів в підтвердження заперечення позовних вимог, стверджуючи, що не він є користувачем спірною земельною ділянкою, а інша особа. Крім того, за доводами скаржника прокурор не довів підстав для звернення до суду в інтересах держави в особі позивача у зв'язку із бездіяльністю останнього.
4. Під час касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень перед Верховним Судом постали питання:
- чи є бездіяльністю неможливість органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, звернутись до суду за захистом порушених прав у зв'язку із відсутністю належного фінансування, та чи є така бездіяльність підставою для звернення прокурора в інтересах цього органу до суду?
- чи може учасник справи підтверджувати свої доводи доказами, поданими на стадії апеляційного провадження, яких не існувало під час розгляду справи судом першої інстанції?
5. За результатом розгляду касаційної скарги, поданої відповідачем, Верховний Суд прийшов до висновку про необхідність залишення оскаржуваних судових рішень без змін, а касаційної скарги - без задоволення, про що детально зазначено у цій постанові.
Узагальнений зміст і підстави позовних вимог
6. Прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Сумської міської ради (далі - позивач), в якому, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просить суд зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобус-Хорека" (далі - відповідач, скаржник) повернути територіальній громаді міста Суми в особі позивача земельну ділянку площею 79,9 кв. м, яка є частиною земельної ділянки за кадастровим номером 5910136300:04:002:0003, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 4, шляхом приведення земельної ділянки в придатний для використання стан, звільнивши земельну ділянку від розміщеного на ній навісу, огорожі, столів та стільців.
7. В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що спірна земельна ділянка незаконно займається відповідачем без правовстановлюючих документів; позивач не приймав рішень щодо передачі спірної земельної ділянки, яка на цей час використовується для розміщення літнього майданчика ресторану "FOODIE", у власність або користування, у тому числі укладення договору про встановлення особистого строкового сервітуту з відповідачем.
Узагальнений зміст і обґрунтування рішень судів попередніх інстанцій
8. Рішенням Господарського суду Сумської області від 02.08.2023 у справі № 920/42/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2024, позов задоволено повністю; зобов'язано відповідача повернути територіальній громаді міста Суми в особі позивача земельну ділянку площею 79,9 кв. м, яка є частиною земельної ділянки за кадастровим номером 5910136300:04:002:0003, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 4, шляхом приведення земельної ділянки в придатний для використання стан, звільнивши земельну ділянку від розміщеного на ній навісу, огорожі, столів та стільців.
9. Суди дійшли висновку про доведення з боку прокурора бездіяльності позивача, як підстави для звернення органу прокуратури до суду за захистом інтересів держави та про наявність підстав для звернення прокурора з цим позовом до суду.
10. Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги по суті, виходили з того, що оскільки позивач не приймав рішень про надання спірної земельної ділянки відповідачу у власність або користування після закінчення строку дії договору № 0106/21-07 від 01.06.2021 про пайову участь в утриманні об'єктів благоустрою на території Сумської об'єднаної територіальної громади та строку, визначеного рішенням виконавчого комітету позивача № 305 від 18.05.2021, а саме, після 30.09.2021, тому відповідач користується земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.
11. Судами не прийнято до уваги заперечення відповідача щодо користування земельною ділянкою іншою особою, оскільки за договором оренди № 3/2020 від 20.06.2020, на який посилається відповідач, укладеним між відповідачем та фізичною особою - підприємцем Дьоміною Ілоною Андріївною, об'єктом оренди є частина нежитлових вбудованих приміщень на першому поверсі будівлі, розташованої у місті Суми по вул. Герасима Кондратьєва, буд. 4, загальною площею 350 кв. м, а не спірна земельна ділянка.
12. Суди дійшли висновку, що відповідач користується земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, що стало підставою для задоволення позовних вимог прокурора.
Касаційна скарга
13. Не погодившись із прийнятими судовими рішеннями, відповідач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Узагальнені доводи касаційної скарги
14. В обґрунтування підстав касаційного оскарження рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду, позивач посилається на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
15. Скаржник зазначає, що безпосередньо не здійснює господарську діяльність в нежитлових приміщеннях за адресою: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 4, а здає їх в оренду.
16. Фізична особа - підприємець Мірошник Ілона Андріївна, яка орендує зазначені нежитлові приміщення, повідомила скаржника, що мала дозвіл на розміщення об'єктів сезонної торгівлі (навіс, столики, стільці) безпосередньо біля стаціонарного закладу ресторанного господарства "FOODIE" за адресою: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 4, загальною площею 79,9 кв. м на підставі рішення виконавчого комітету позивача № 310 від 15.08.2023. При цьому, нею було укладено відповідний договір № 1508/310 про пайову участь в утриманні об'єктів благоустрою на території Сумської міської об'єднаної територіальної громади. Тобто, за доводами скаржника, саме фізична особа - підприємець Мірошник І. А. згідно з наданим дозволом розмістила свої об'єкти сезонної торгівлі (навіс, столики, стільці) на спірній земельній ділянці.
17. Скаржник наголошує, що суди не врахували, що він безпосередньо не здійснює господарську діяльність в нежитлових приміщеннях та на прилеглій території, відтак до розгляду цієї справи не було залучено фактичного користувача земельною ділянкою.
18. Також під час розгляду справи скаржник наголошував, що участь в справі прокурора є безпідставною та необґрунтованою належним чином, проте суд першої та апеляційної інстанції не врахували дані обставини
19. Скаржник наголошує, що судами попередніх інстанцій не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18, від 27.05.2020 у справі № 909/392/19 щодо стандартів доказування та використано матеріали справи про адміністративне правопорушення нібито керуючою скаржника, які не мають значення для вирішення спору по суті.
20. Крім того, скаржник вважає, що прокурором не доведено порушення прав позивача та не встановлено належного складу учасників справи, при цьому він посилається на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 13.09.2022 у справі № 910/9727/21, від 25.05.2021 у справі № 910/91/20, від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, від 17.05.2021 у справі № 309/2340/15, від 22.02.2024 у справі № 346/1648/16-ц, від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, від 21.11.2019 у справі № 902/672/16.
21. Також скаржник звертає увагу на відсутність у прокурора підстав для представництва інтересів позивача у цій справі та права на звернення до суду. При цьому, він посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 06.02.2019 у справі № 927/246/18, від 27.02.2019 у справі № 914/2230/17, від 05.05.2022 у справі № 240/2186/21, від 24.03.2021 у справі № 12091/09/1570, від 14.07.2022 у справі № 280/398/20, від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
Позиція інших учасників справи
22. Прокурор у строк, встановлений Судом, подав відзив на касаційну скаргу, у якому не погоджується з доводами касаційної скарги відповідача, вважає, що постанову суду попередньої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду залишити без змін.
23. Прокурор зауважує, що протокол про адміністративне правопорушення, складений на керуючу скаржника, є підтвердженням розташування літнього майданчика (огорожі, навісу, столів, стільців) біля ресторану "FOODIE" по вулиці Герасима Кондратьєва, 4 у місті Суми, а не настанням чи відсутністю правових наслідків для скаржника у вигляді адміністративного штрафу, оскільки оскарження адміністративного штрафу не є предметом розгляду у цій справі.
24. Крім того, прокурор звертає увагу, що після ухвалення рішення місцевого господарського суду від 02.08.2023 фізичній особі - підприємцю Мірошник І. А. погоджено розміщення об'єктів сезонної торгівлі (столи, стільці, навіс) безпосередньо біля стаціонарного закладу ресторанного господарства "FOODIE" за адресою: м. Суми, вулиця Герасима Кондратьєва, буд. 4 строком до 31.08.2023. Водночас вона своїм правом на розміщення об'єктів сезонної торгівлі строком до 31.08.2023 так і не скористалась, договір про пайову участь в утриманні об'єкту благоустрою на території Сумської міської територіальної громади з Комунальним підприємством "Паркінг" був укладений лише 18.09.2023.
25. Відтак, за доводами прокурора, скаржник обґрунтовує незаконність рішення місцевого господарського суду обставинами, які не існували на момент ухвалення цього рішення. Прокурор наголошує, що виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення, подібна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.06.2019 у справі № 541/2460/16-ц.
26. Позивач, у строк, встановлений судом, подав заяву (яка по суті є відзивом на касаційну скаргу), в якій підтримує позицію прокурора та просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду залишити без змін.
27. Третя особа правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористалася.
Обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій
28. 15.09.2017 між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Надра" та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу майна, що придбане на аукціоні, за умовами якого банк зобов'язувався передати у власність відповідача майно, в порядку та на умовах, визначених договором, а відповідач зобов'язувався прийняти майно, за яке сплачено ціну продажу майна, встановлену за результатами торгів на аукціоні , що відбулись 18.09.2017 у формі електронних торгів.
29. Так, зокрема відповідачем були придбані нежитлові вбудовані приміщення підвалу, І-ІІ поверхів, загальною площею 2 047,8 кв. м, що знаходиться за адресою м. Суми, вул. Кондратьєва Герасима, буд. 4.
30. Право власності відповідача на зазначені нежитлові приміщення зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 15.09.2017, що підтверджується витягом із зазначеного реєстру.
31. 20.06.2020 між відповідачем та фізичною особою-підприємцем Дьоміною І. А. був укладений договір оренди № 3/2020, за умовами якого відповідач передав, а фізична особа-підприємець Дьоміна І. А. прийняла у строкове платне користування (на 35 календарних місяців від дня підписання акту приймання-передачі) частину нежитлових вбудованих приміщень на першому поверсі будівлі, розташованої у місті Суми по вулиці Герасима Кондратьєва, будинок 4 , загальною площею 350 кв. м.
32. 25.05.2021 між відповідачем та фізичною особою-підприємцем Дьоміною І. А. було укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди № 3/2020 від 20.06.2020 у зв'язку зі зміною прізвища орендаря на Мірошник І. А .
33. Згідно із заявою про розміщення об'єктів сезонної торгівлі / об'єктів сфери розваг від 24.04.2021, директор відповідача, Жуков В. В., звернувся до заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради з проханням дозволити розміщення об'єкту сезонної торгівлі / об'єкту сфери розваг з літа по осінь 30.09.2021 за адресою: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 4, біля ресторану "FOODIE".
34. Рішенням виконавчого комітету позивача № 305 від 18.05.2021 "Про розміщення елементів сезонної торгівлі" погоджено розміщення елементів сезонної торгівлі (столи, стільці, навіс) відповідачу за адресою: м. Суми, вул. Герасима Кондратьева, 4 (біля ресторану "FOODIE" загальною площею 79,9 кв. м, у літньо-осінній період 2021 року, з дня прийняття рішення до 30.09.2021.
35. На виконання зазначеного рішення, 01.06.2021 між Комунальним підприємством "Паркінг" позивача та відповідачем укладено договір № 0106/21-07 про пайову участь в утримані об'єктів благоустрою на території Сумської міської об'єднаної територіальної громади.
36. Відповідно до пункту 1.3 договору, сторони погодилися, що відповідач сплачує пайову участь в утримуванні об'єктів благоустрою з розрахунку 1,79 грн за 1 кв. м користування об'єктом сезонної торгівлі за день (розміщення об'єктів сезонної торгівлі, розташованих безпосередньо біля стаціонарного (капітального закладу ресторанного господарства площа 36 кв. м).
37. Згідно з пунктом 6.1 договору, цей договір набирає чинності з дати його укладення і діє до 30.09.2021, але не більше строку розміщення об'єкту сезонної торгівлі та / або надання послуг у сфері розваг, визначеному відповідним рішенням виконавчого комітету позивача.
38. Пунктом 7.2.5 договору передбачено, що дія цього договору припиняється у разі закінчення терміну дії, скасування погодження розміщення об'єкту сезонної торгівлі та / або об'єктів у сфері розваг.
39. Відповідно до протоколу № 002547 про адміністративне правопорушення від 06.06.2022, головним інспектором управління "Інспекція благоустрою міста Суми" позивача встановлено факт розміщення тимчасових споруд (навіс, столики) біля ресторану "FOODIE" по вулиці Герасима Кондратьева, 4 у місті Суми без проектно-дозвільних документів.
40. Протоколом № 374 засідання адміністративної комісії при виконавчому комітеті позивача та постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті позивача № 374 по справі про адміністративне правопорушення 21.06.2022 притягнуто до адміністративної відповідальності керуючу відповідача з накладенням адміністративного штрафу в сумі 850 грн. Згідно з квитанцією № 0.0.2586983471.1 від 23.06.2022 штраф в сумі 850 грн сплачений.
41. Листом № 970363 від 29.06.2022 виконавчий комітет позивача рекомендував директору відповідача провести реконструкцію об'єкта торгівлі, після чого буде розглянуто повторно проект рішення виконавчого комітету позивача "Про розміщення / відмову в розміщенні об'єктів сезонної торгівлі (столи, стільці), розташованих біля закладу ресторанного господарства "FOODIE" за адресою: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, біля будинку № 4", оскільки наявні наступні порушення: розміщення об'єкту сезонної торгівлі на пішохідному тротуарі по вулиці Герасима Кондратьєва, 4 у місті Суми, що є порушенням пункту 2.3.2 Положення про організацію сезонної, святкової виїзної торгівлі, надання послуг у сфері розваг та проведення ярмарків на території Сумської міської об'єднаної територіальної громади; навіс розміщеного об'єкту сезонної торгівлі має стаціонарний характер та огороджений стаціонарними парканами, в порушення пункту 4.1.2 Положення щодо режиму розміщення елементів сезонної торгівлі з 08.00 год. до 22.00 год
42. Як вбачається з листа виконавчого комітету позивача від 29.07.2022 № 54/07-02-18, згідно з рішенням адміністративної комісії при виконавчому комітеті позивача 21.06.2022 ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням штрафу. При цьому, постанова адміністративної комісії не оскаржена, а штраф сплачено.
43. Листом виконавчого комітету позивача № 970363 від 17.08.2022 директора відповідача додатково повідомлено про необхідність надати відповідну інформацію щодо розміщення об'єкту сезонної торгівлі.
44. Відповідно до інформації департаменту забезпечення ресурсних платежів позивача, зазначеної в листі № 06.01-18/4962 від 15.11.2022, договір оренди земельної ділянки по вулиці Герасима Кондратьєва, 4 з відповідачем під розміщення тимчасової споруди-літнього майданчика, не укладався.
45. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 12.01.2023 земельна ділянка з кадастровим номером 5910136300:04:002:0003 знаходиться у комунальній власності позивача.
46. 01.02.2023 департаментом інспекційної роботи позивача складено акт про порушення у сфері сезонної, святкової виїзної торгівлі та надання послуг у сфері розваг на території Сумської міської об'єднаної територіальної громади, згідно з яким за результатами обстеження встановлено, що об'єкт сезонної роздрібної торгівлі - літній майданчик (огорожа, навіс) встановлений на прилеглій території до закладу ресторанного господарства "FOODIE", що розміщується на першому поверсі багатоповерхового житлового будинку. При перевірці встановлено порушення вимог: рішення виконавчого комітету позивача № 133 від 17.03.2020 "Про затвердження положення про організацію сезонної, святкової виїзної торгівлі, надання послуг у сфері розваг та проведення ярмарків на території Сумської міської об'єднаної територіальної громади" (зі змінами), рішення позивача № 3853-МР від 26.12.2014 "Про затвердження правил благоустрою міста Суми" (пункт 24 розділу 12), без дозвільних документів.
47. Засіданням комісії з організації сезонної, святкової виїзної торгівлі, надання послуг у сфері розваг та проведення ярмарків на території Сумської міської територіальної громади розглянуто акт перевірки від 01.02.2023. За результатами розгляду акта, комісія вирішила залишити свої пропозиції щодо здійснення заходів відповідного реагування після ухвали суду (протокол № 1 від 16.02.2023).
48. Листом № 109/15-вих від 10.03.2023 департамент інспекційної роботи позивача повідомив, що протягом 2022 - 2023 років виконавчим комітетом відповідача не приймались рішення щодо розміщення літнього майданчика за адресою: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 4.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
49. Згідно з частинами першою, другою статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
50. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
51. Судові рішення у справі оскаржуються відповідачем з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.
52. Дослідивши в межах вимог касаційної скарги наведені в ній доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
53. Стосовно наявності підстав, визначених частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" для представництва інтересів держави у суді у справі, що розглядається, колегія суддів зазначає наступне.
54. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 у справі № 826/13768/16 зазначила, що за змістом частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.
55. Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
56. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.
57. Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
58. Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
59. Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, зокрема, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
60. Верховний Суд звернув увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
61. У касаційній скарзі у справі, що розглядається, скаржник наголошує, що підставою для звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі позивача став лист від 30.12.2022, де останнім повідомлено про неможливість звернення до суду у зв'язку із відсутністю належного фінансування. Проте неможливість сплати судового збору та недостатнє фінансування органу державної влади, місцевого самоврядування не свідчить про наявність виключного випадку, за якого прокурор може представляти інтереси держави та не є передбаченою законом обставиною для надання прокурору повноважень для звернення до суду.
62. Так, 30.12.2022 позивач листом № 06.01-18/5855 у відповідь на звернення прокурора щодо вжиття заходів стосовно відповідача в частині бездокументарного використання ним земельної ділянки комунальної власності за адресою: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 4 площею 0,3155 га повідомив, що заходи щодо звільнення земельної ділянки від споруди літнього майданчика для здійснення сезонної торгівлі не вживались. У зв'язку із обмеженим фінансуванням на сплату судового збору, позивач не має можливості звернутись з позовом до суду про звільнення земельної ділянки.
63. Колегія суддів зазначає, що вищезазначені доводи скаржника не узгоджуються із сталою судовою практикою, що сформулювалась під час вирішення спорів, що виникли у подібних правовідносинах.
64. Зокрема, відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18, незалежно від того, чи відповідають дійсності доводи позивача про неможливість самостійно звернутись до суду з позовом про повернення земельної ділянки через відсутність коштів для сплати судового збору, сам факт незвернення до суду сільської ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження щодо повернення земельної ділянки, у зв'язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади с. Городище та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.
65. Суд також враховує, що у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду уточнила, зокрема, висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18, та дійшла висновку, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
66. Позивач, надаючи відповідь прокурору на його звернення, про наміри самостійно звернутися з позовом не заявив, водночас повідомив, що заходи щодо звільнення земельної ділянки від споруди літнього майданчика для здійснення сезонної торгівлі не вживались. Проти вжиття прокурором заходів представницького характеру не заперечив. Такі дії були оцінені прокурором як бездіяльність.
67. На цій підставі колегія суддів доходить висновку про дотримання прокурором встановленого статтею 53 ГПК України та статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" порядку звернення до суду з позовом для захисту інтересів держави та про наявність підстав для такого захисту.
68. Відтак, колегія суддів відхиляє посилання скаржника на постави Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 05.05.2022 у справі № 240/2186/21, від 24.03.2021 у справі № 12091/09/1570, від 14.07.2022 у справі № 280/398/20, оскільки враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у вищезазначених постановах (адже висновки Великої Палати Верховного Суду в подібних правовідносинах мають перевагу над висновками касаційних судів у складі Верховного Суду на підставі статті 45 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", тому що саме Велика Палата Верховного Суду є спеціально створеним колегіальним органом Верховного Суду, метою діяльності якого є забезпечення однакового застосування судами норм права). Іншим постановам Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 927/246/18, від 27.02.2019 у справі № 914/2230/17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави у цьому спорі не суперечать.
69. Заразом, обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, скаржник зауважує, що безпосередньо не здійснює господарську діяльність в нежитлових приміщеннях за адресою: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 4, а здає їх в оренду. Фізична особа - підприємець Мірошник І. А., яка орендує зазначені нежитлові приміщення, повідомила скаржника, що мала дозвіл на розміщення об'єктів сезонної торгівлі (навіс, столики, стільці) безпосередньо біля стаціонарного закладу ресторанного господарства "FOODIE" за адресою: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 4, загальною площею 79,9 кв. м на підставі рішення виконавчого комітету позивача № 310 від 15.08.2023. При цьому, нею було укладено договір № 1508/310 про пайову участь в утриманні об'єктів благоустрою на території Сумської міської об'єднаної територіальної громади від 18.09.2023.
70. Оцінюючи доводи касаційної скарги в цій частині, Верховний Суд зазначає про таке.
71. У силу принципів диспозитивності та змагальності господарського судочинства, сутність яких викладено в статтях 13, 14 ГПК України, а також приписах статті 74 цього Кодексу, збирання доказів у справі не є обов'язком суду. Навпаки, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування у господарському процесі покладений виключно на сторони спору, кожна з яких несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
72. Слід зазначити, що попередня редакція ГПК України (яка діяла до 15.12.2017) чітко не врегульовувала строк для вчинення учасниками спору процесуальних дій з подання доказів, допускаючи можливість долучення до матеріалів справи доказів протягом усього строку розгляду справи судом першої інстанції.
73. На відміну від попередньої редакції ГПК України, статтею 80 цього Кодексу у редакції, чинній на момент розгляду даного спору, чітко врегульовано порядок та строки подання доказів учасниками справи. Так, за частиною третьою зазначеної статті відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу; у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів (частини 4, 5 вказаної статті).
74. Отже, за змістом зазначених норм всі докази, які підтверджують заперечення проти позову, мають бути подані відповідачем разом з поданням відзиву, а неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена до суду та належним чином обґрунтована.
75. У свою чергу статтею 269 ГПК України, якою встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
76. Системний аналіз статей 80, 269 ГПК України свідчить про те, що докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення щодо позовних вимог, повинні існувати на момент подання до суду відзиву на позовну заяву, і саме на відповідача покладено обов'язок подання таких доказів одночасно з відзивом. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи (у даному випадку - відповідача).
77. Проте у поданій апеляційній скарзі відповідач посилається на докази (зокрема рішення виконавчого комітету позивача № 310 від 15.08.2023 "Про розміщення об'єктів сезонної торгівлі (столи, стільці, навіс) ФОП Мірошник І. А. безпосередньо біля стаціонарного закладу ресторанного господарства "FOODIE" за адресою: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 4", договір № 1508/310 про пайову участь в утриманні об'єктів благоустрою на території Сумської міської об'єднаної територіальної громади від 18.09.2023), які датовані вже після прийняття рішення судом першої інстанції, тобто докази, яких взагалі не існувало навіть на момент розгляду спору по суті судом першої інстанції.
78. Однак така обставина (тобто відсутність доказів як таких) взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України не залежно від причин неподання учасником справи таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. З урахуванням вищенаведеного Верховний Суд відхиляє як безпідставні зазначені доводи касаційної скарги.
79. Верховний Суд підсумовує, що як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, правильно застосовано норми процесуального права при розгляді даного спору. Унаслідок неподання скаржником суду в обґрунтування своїх заперечень належних і допустимих доказів, розгляд справи здійснюватися за наявними у справі доказами, за наслідками дослідження та оцінки яких за правилами статті 86 ГПК України судами констатовано недоведеність скаржником користування спірною земельною ділянкою іншою особою. Незгода скаржника із оскаржуваними рішеннями і бажання винесення рішення на його користь не свідчить про те, що судами було порушено норми процесуального права.
80. З огляду на викладене, Суд відхиляє твердження скаржника про неврахування судами при прийнятті оскаржуваних рішень тієї обставини, що спірною земельною ділянкою користується інша особа на підставі, зокрема, рішення виконавчого комітету позивача № 310 від 15.08.2023 "Про розміщення об'єктів сезонної торгівлі (столи, стільці, навіс) ФОП Мірошник І. А. безпосередньо біля стаціонарного закладу ресторанного господарства "FOODIE" за адресою: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 4", договору № 1508/310 про пайову участь в утриманні об'єктів благоустрою на території Сумської міської об'єднаної територіальної громади від 18.09.2023, та зазначає, що саме лише прагнення скаржника здійснити нову перевірку обставин справи та переоцінку доказів у ній не є підставою для скасування рішень судів попередніх інстанцій, оскільки в силу частини другої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
81. При цьому, встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц).
82. Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про неприйняття доводів скаржника щодо користування земельною ділянкою іншою особою, оскільки за договором оренди № 3/2020 від 20.06.2020, на який посилається скаржник, укладеним між ним та фізичною особою - підприємцем Дьоміною І. А., об'єктом оренди є лише частина нежитлових вбудованих приміщень на першому поверсі будівлі, розташованої у місті Суми по вулиці Герасима Кондратьєва, будинок 4 , загальною площею 350 кв. м. А матеріали справи не містять доказів правомірності користування спірною земельною ділянкою скаржником, зокрема, будь-яких рішень компетентних органів щодо надання земельної ділянки у власність чи користування скаржнику або іншій особі після закінчення строку дії договору № 0106/21-07 від 01.06.2021 про пайову участь в утриманні об'єктів благоустрою на території Сумської об'єднаної територіальної громади та строку, визначеного рішенням виконавчого комітету позивача № 305 від 18.05.2021, а саме після 30.09.2021.
83. Відтак, колегія суддів підсумовує, що висновки судів попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях не суперечать висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 13.09.2022 у справі № 910/9727/21, від 25.05.2021 у справі № 910/91/20, від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, від 17.05.2021 у справі № 309/2340/15, від 22.02.2024 у справі № 346/1648/16-ц, від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, від 21.11.2019 у справі № 902/672/16, щодо обрання прокурором неефективного способу захисту та невстановлення належного складу учасників справи.
84. Також колегія суддів відхиляє доводи скаржника щодо скасування рішень судів попередніх інстанцій із посиланням на неврахування судами висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18, від 27.05.2020 у справі № 909/392/19, щодо встановлення факту користування скаржником спірною земельною ділянкою на підставі недопустимих доказів, а саме протоколів та актів про притягнення керуючої скаржника ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності з накладенням штрафу щодо незаконного розміщення літнього майданчика на спірній земельній ділянці та без правовстановлюючих документів.
85. Колегія суддів зазначає, що факт користування скаржником спірною земельною ділянкою за адресою: м. Суми, вул. Кондратьєва Герасима, буд. 4 підтверджується встановленими судами попередніх інстанцій обставинами щодо перебування у власності скаржника нежитлових вбудованих приміщень підвалу, І-ІІ поверхів, загальною площею 2 047,8 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Кондратьєва Герасима, буд. 4 .
86. Крім того, судами встановлено, що згідно з рішенням виконавчого комітету позивача № 305 від 18.05.2021 скаржнику було погоджено розміщення елементів сезонної торгівлі (столи, стільці, навіс) за адресою: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 4 (біля ресторану "FOODIE") загальною площею 79,9 кв. м, у літньо-осінній період 2021 року, з дня прийняття рішення до 30.09.2021. Проте, після закінчення договору про пайову участь в утриманні об'єктів благоустрою та строку, на який погоджено розміщення об'єктів благоустрою скаржником, літній майданчик (столи, стільці, огорожа, навіс) не було демонтовано, що підтверджується актом головного інспектора управління "Інспекція благоустрою міста Суми" позивача від 06.06.2022 та актом про порушення у сфері сезонної, святкової виїзної торгівлі від 01.02.2023.
87. Відтак, доводи скаржника, що його директором є Жуков В. В. , натомість нібито керуюча ОСОБА_2 ніколи не була керівником / директором / працівником скаржника, тому притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності не створює для скаржника ніяких правових наслідків, не спростовують встановлених судами попередніх інстанцій обставин, про які Судом зазначено у попередніх двох пунктах цієї постанови, та зроблених на підставі зазначених обставин висновків про користування скаржником спірною земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.
88. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи скаржника про те, що суди в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права та не врахували висновки Верховного Суду, викладені у перелічених ним у касаційній скарзі постановах, не знайшли свого підтвердження.
89. Отже, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження.
90. За результатами касаційного перегляду, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувані відповідачем судові рішення першої та апеляційної інстанцій ухвалені відповідно до норм чинного законодавства, натомість доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставинами та наявними у матеріалах справи доказами.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
91. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).
92. Звертаючись із касаційною скаргою, скаржник, в межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, не спростував наведених висновків судів попередніх інстанцій та не довів неправильного застосування ними норм матеріального і порушення норм процесуального права як необхідної передумови для скасування оскаржуваних судових рішень у справі.
93. За таких обставин, суд касаційної інстанції вважає за необхідне касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржувані рішення місцевого господарського суду і постанову апеляційного господарського суду - без змін.
Розподіл судових витрат
94. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржувані судові рішення, відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати необхідно покласти на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобус-Хорека" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Сумської області від 02.08.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2024 у справі № 920/42/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. В. Случ
Судді Н. О. Волковицька
С. К. Могил