29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"18" липня 2024 р. Справа № 924/322/24
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заярнюка І.В. за участю секретаря судового засідання Виноградова Б.С., розглянувши справу
за позовом Комунального некомерційного підприємства "Старокостянтинівська багатопрофільна лікарня" Старокостянтинівської міської ради Хмельницького району Хмельницької області м. Старокостянтинів
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Дарекс-Енерго", м. Київ
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Західний офіс Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Державної аудиторської служби, м. Хмельницький
про визнання недійсним п.3.1. договору №48П22 від 19.05.2022р. та стягнення 227 650,00 грн.
Представники сторін
від позивача: Мельничук І.М. згідно ордера
від відповідача: Курпіль А.М. згідно ордера в режимі ВКЗ
від третьої особи: Нестерук М.П. - згідно витягу
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 18.07.2025р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
встановив: 26.03.2024р. до Господарського суду області надійшла позовна заява Комунального некомерційного підприємства "Старокостянтинівська багатопрофільна лікарня" Старокостянтинівської міської ради Хмельницького району Хмельницької області м. Старокостянтинів до Товариства з обмеженою відповідальністю „Дарекс-Енерго", м. Київ про визнання недійсним п.3.1. договору №48П22 від 19.05.2022р. та стягнення 227 650,00 грн.
Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи та визначено до розгляду судді Заярнюк І.В.
Ухвалою суду від 01.04.24р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі для її розгляду в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 10 год. 00 хв. "01" травня 2024 р.
У підготовчому засіданні 01.05.2024р. постановлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання, про оголошення перерви до 10:00 год. 23.05.2024р.
У підготовчому засіданні 23.05.2024р. постановлено ухвалу про продовження строку підготовчого провадження у справі на тридцять днів. Залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Західний офіс Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Державної аудиторської служби м. Хмельницький. Підготовче засідання відкладено на 14:30 05 червня 2024 р.
У підготовчому засіданні 05.06.2024р. постановлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до слухання по суті на 15:00 19.06.2024р.
У судовому засіданні 19.06.2024р. суд постановив ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про оголошення перерви до 11:00 18.07.2024р.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні з підстав зазначених у поданому відзиві.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
19.05.2022р. між Комунальним некомерційним підприємством "Старокостянтинівська багатопрофільна лікарня" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДАРЕКС-ЕНЕРГО" (постачальник) було укладено договір № 48П22.
Відповідно до п. 1.1. договору, постачальник зобов'язується поставити Замовнику Дизель-Генератор для резервного живлення із захисним кожухом і АВР (модель 5KJS225ATSB) (талі - Товар), а Замовник прийняти і оплатити вартість Товару на умовах, передбачених цим Договором (код згідно з ДК 021:2015:31120000-2 Генератор). Даний товар закуповується з урахуванням Указу Президента України від 24.02.2022р. №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" зі змінами та відповідно до абзацу 2 п.3 частини 7 статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі" та постанови 169 від 28.02.2022р.
Згідно п. 3.1. договору, загальна вартість договору 1 365 900,00 грн., у т.ч. ПДВ (20%) 227 650,00 грн.
Відповідно до Видаткової накладної №485 від 19.05.2022р. відповідачем було здійснено поставку позивачу Дизель-Генератор для резервного живлення із захисним кожухом і АВР,225 кВТ (модель 5KJS225ATSB).
Згідно позову позивач вказує, що Дизель-Генератор для резервного живлення із захисним кожухом і АВР УКТЗЕД 8502120090, придбаний позивачем у відповідача, входить до переліку товарів, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемії гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, затвердженого постановою КМУ від 20.03.2020 р. № 224. Таким чином, пункт 3.1. договору в частині включення суми ПДВ до ціни договору суперечить чинному законодавству України та є недійсним, тому що суперечить пункту 71 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України.
Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до відповідача з листом № 1534/01-21 від 07.12.2023р. згідно якого вимагав повернути сплачену суму ПДВ.
Листом від 12.12.2023р. №493 ТОВ "ДАРЕКС-ЕНЕРГО" повідомив позивача про відсутність об'єктивних правових умов для задоволення вимоги позивача.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно пункту 71 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.
Норми цього пункту застосовуються до операцій, здійснених починаючи з 17 березня 2020 року.
Відповідно до Переліку затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України №224 від 20.03.2020р. визначено перелік товарів постачання яких на територію України звільняється від оподаткування податком на додану вартість, в тому числі в розділі "Інше" вказана система безперебійного живлення (код УКТЗЕД 8501, 8502).
Згідно податкової накладної від 25.05.2022р. №56 Дизель-Генератор для резервного живлення із захисним кожухом і АВР УКТЗЕД 8502120090, входить до переліку товарів, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, затвердженого постановою КМУ від 20.03.2020 р. № 224.
Таким чином, пункт 3.1. договору в частині включення суми ПДВ до ціни договору суперечить чинному законодавству України та є недійсним, тому що суперечить пункту 71 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України.
Відповідно до ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьої, п'ятою, шостою ст. 203 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
У відповідності до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно з ч. 2 ст. 1212 ЦК України, положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Разом з цим суд зазначає, що норми Податкового кодексу України містять єдину умову, за наявності якої сплачений - ПДВ не повертається - в разі, коли постачальник товарів/послуг не є платником податку на кінець звітного (податкового) періоду, в якому був проведений такий перерахунок.
Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно п. 192.2 ст. 192 Податкового кодексу України, норма пункту 192.1 цієї статті не поширюється на випадки, коли постачальник товарів/послуг не є платником податку на кінець звітного (податкового) періоду, в якому був проведений такий перерахунок. Зменшення суми податкових зобов'язань платника податку - постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов'язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору.
За таких обставин суд вважає, що податок на додану вартість за договором є безпідставно нарахованим та отриманим відповідачем, у зв'язку з чим він підлягає поверненню позивачу.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, вони підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, не спростовані відповідачем та є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
При цьому суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача у зв'язку з задоволенням позову.
Керуючись ст. ст. 20, 24, 27, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати недійсним п.3.1. договору №48П22 від 19.05.2022р. укладеного між Комунальним некомерційним підприємством "Старокостянтинівська багатопрофільна лікарня" Старокостянтинівської міської ради Хмельницького району Хмельницької області та товариством з обмеженою відповідальністю "Дарекс-Енерго" та вимоги "Специфікації" - додаток №1 до договору №48П22 від 19.05.2022р., в частині врахування до загальної суми договору 227 650,00 грн. податку на додану вартість.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарекс-Енерго" (04073, м. Київ, вул. Сирецького, 9 оф.234 код ЄДРПОУ 39423347) на користь Комунального некомерційного підприємства "Старокостянтинівська багатопрофільна лікарня" Старокостянтинівської міської ради Хмельницького району Хмельницької області (31100, Хмельницька область, Хмельницький район, м. Строкостянтинів, вул. Захисників України, 47, код ЄДРПОУ 02004479) 227 650,00 (двісті двадцять сім тисяч шістсот п'ятдесят гривень 00 коп.) та 3 414,75 (три тисячі чотириста чотирнадцять гривень 75 коп.) витрат по оплаті судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повний текст рішення складений та підписаний 26.07.2024р.
Суддя І.В. Заярнюк
Віддрук. 1 прим.
1 прим - до справи,
2- позивачу на ел. crl_dt@ukr.net
3- представнику позивача адвокату Мельник І.М. на ел. ІНФОРМАЦІЯ_1
4 - відповідачу на ел. ІНФОРМАЦІЯ_2
5- представнику відповідача, адвокату А.М. Курпіль - ІНФОРМАЦІЯ_3
6- Західний офіс Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Державної аудиторської служби на ел. 132200@dasu.gov.ua