29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"17" липня 2024 р. Справа № 924/450/24
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заярнюка І.В. за участю секретаря судового засідання Виноградова Б.С., розглянувши справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"" м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю „ПОЛУК", м. Нетішин
про стягнення 287 252,95 грн. основного боргу, 645,02 грн. 3% річних
представники сторін:
від позивача - Юзва А.Я. в режимі ВКЗ
від відповідача - не з'явився
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 17.07.2024р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору:
08.05.2024р. до господарського суду області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"" м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „ПОЛУК", м. Нетішин про стягнення 287 897,97грн. основного боргу, 645.02 грн. 3% річних.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вказану позовну заяву передано для розгляду судді Заярнюку І.В.
Ухвалою від 13.05.2024р. суд прийняв позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, призначив судове засідання на 10:00 год. "28" травня 2024 року.
28.05.2024р. на адресу суд надійшло клопотання представника позивача про закриття провадження в частині стягнення 100 554,97 грн. основного боргу та повернення сплаченого судового збору.
У судовому засіданні 28.05.2024р. суд постановив ухвалу (із занесенням до протоколу судового засідання) про оголошення перерви до 10:00 год. 11.06.2024р.
Повідомленням про неможливість проведення судового засідання від 11.06.2024р. підтверджено, що у зв'язку із відпусткою судді Заярнюка І.В., засідання призначене на 10 год. 00 хв. 11 червня 2024 р. по справі №924/450/24 не проводилось.
Ухвалою суду від 13.06.2024р. розгляд справи №924/450/24 перепризначено на 10 год. 00 хв. "25" червня 2024 р.
Представник позивача в судовому засіданні в режимі відеоконференції повідомила про часткову сплату відповідачем суми основної заборгованості.
У судовому засіданні 25.06.2024р. суд постановив ухвалу (із занесенням до протоколу судового засідання) про оголошення перерви до 14:30 год. 17.07.2024р.
Присутній в судовому засіданні представник позивача в режимі відеоконференції наполягав на задоволенні позову обґрунтовуючи доданими до заяви доказами.
Відповідач в судові засідання не з'явився, повноважного представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується надісланням ухвал суду по даній справі на адресу останнього, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також на електронну адресу відповідача, відзиву на позов суду не надав.
Судом враховується, що положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
При цьому, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема, "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.
При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Застосовуючи відповідно до ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
В свою чергу, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема, складність справи та поведінка заявників.
Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008р. у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Ст. 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи розумність строків розгляду судового спору, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст.165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОЛУК" 14.01.2023р. заявою-приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії надало письмову згоду на приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії.
Листом № 01/2934 від 16.01.2023р. позивач повідомив відповідача про приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії із ідентифікатором Договору № 0570-01124, дата акцептування 17.01.2023 року.
Договір про врегулювання небалансів електричної енергії, що поширюється на спірні правовідносини, затверджена наказом НЕК "Укренерго" від 01.03.2024р. № 117.
Таким чином, між НЕК "Укренерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПОЛУК" (учасник ринку або СВБ) укладений договір № 0570-01124 (Договір), за умовами п.1.1. якого Договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії СВБ, у тому числі її балансуючої групи. Цей Договір є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України, умови якого мають бути прийняті іншою Стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого Договору в цілому.
Відповідно до п.1.3. Договору СВБ врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до балансуючої групи.
Згідно з п.1.4. Договору ОСП врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом України "Про ринок електричної енергії" та Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14 березня 2018 року № 307.
Відповідно до п.1.5. Договору врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку.
Пунктами 2.1., 2.2. Договору передбачено, що вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього Договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством. Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку.
Згідно з п.5.1. Договору виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів, відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами цього Договору.
Подання платіжних документів здійснюється Сторонами відповідно до Правил ринку (п.5.6. Договору).
Відповідно до п.1.1.2 глави 1.1 розділу 1 Правил ринку платіжний документ-рахунок, сформований адміністратором розрахунків учаснику ринку щодо оплати ним або адміністратором розрахунків своїх фінансових зобов'язань, що виникли в результаті участі на ринку електричної енергії такого учасника ринку; система управління ринком - програмно-інформаційний комплекс, що складається з окремих систем та підсистем, які забезпечують автоматичне управління даними та процесами, а також виконання розрахунків, передбачених цими Правилами, з урахуванням інтеграції з іншими програмно-інформаційними комплексами, які забезпечують необхідні функції.
За допомогою СУР здійснюється управління процесами, зокрема проведенням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів діяльності на ринку електричної енергії згідно з цими Правилами (п.1.11.1 глави 1.1 розділу 1 Правил ринку).
Адміністратор розрахунків (АР) надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив АР щодо цього учасника ринку, відповідно до інструкції з користування системою управління ринком. Авторизація користувачів системи відбувається із застосуванням особистого кваліфікованого електронного підпису (п. 1.11.8 глави 1.11. розділу І Правил ринку).
Відповідно до ч.7 ст.68 Закону України «Про ринок електричної енергії» за результатами роботи балансуючого ринку за відповідну добу на підставі даних оператора системи передачі та адміністратора комерційного обліку адміністратор розрахунків розраховує платежі оператора системи передачі та постачальників послуг з балансування за електричну енергію, ціни небалансу електричної енергії, а також обсяги небалансів електричної енергії учасників ринку і відповідні платежі за них та виставляє відповідні рахунки у порядку, визначеному Правилами ринку.
У відповідності до п. 5.9. Договору ОСП формує та направляє Акт-купівлі продажу (далі-Акт) до СВБ не пізніше 13 календарного дня місяця, наступного зарозрахунковим.
Підписання акта відбувається в електронній формі (за допомогою системи, яка забезпечує функціонування електронного документообігу з накладанням КЕП (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено законом), що забезпечує юридично значимий електронний документообіг між Сторонами та розміщений в мережі Інтернет за посиланням: https://online.ua.energy/, або у паперовій формі шляхом підписання уповноваженою особою Акта (у разі неможливості підпису в електронній формі).
Протягом двох робочих днів з дня направлення ОСП до СВБ Акта, СВБ розглядає та повертає ОСП один примірник Акта підписаного зі своєї сторони. Акт повинен бути підписаний Сторонами в один і той самий спосіб.
У разі незгоди з розрахунками ОСП відповідно до Акта СВБ протягом двох робочих днів надсилає ОСП обґрунтовані зауваження щодо цього Акта та ініціює спір відповідно до норм чинного законодавства. До здійснення коригування обсяг та вартість електричної енергії визначається за даними, зазначеними в Акті. Якщо СВБ протягом 2 робочих днів з дня направлення ОСП до СВБ Акта не ініціював спір та не направив до ОСП підписаний зі сторони СВБ примірник Акта, то такий Акт вважається підписаним СВБ.
За приписами п. 5.10. Договору СВБ протягом двох робочих днів повертає ОСП один примірник підписаного зі своєї сторони Акту купівлі-продажу у паперовому та/або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладенням КЕП).
Відповідно до п. 1.1. Правил врегулювання Додатку 10 до Правил ринку, якщо АКО надасть оновлені дані комерційного обліку по учасниках ринку, то будь-які розбіжності, виявлені після цього, урегульовуються між ОСП та СВБ, до якої входять такі учасники ринку, відповідно до цих Правил врегулювання.
Відповідно до п. 1.2. Правил врегулювання Додатку 10 до Правил ринку розрахунок врегулювання щодо розрахункових періодів попереднього місяця здійснюється кожного місяця або частіше в разі прийняття АР відповідного обґрунтованого рішення. Розрахунок врегулювання щодо розрахункових періодів попереднього кварталу здійснюється у другому місяці поточного кварталу. Розрахунок врегулювання щодо розрахункових періодів попереднього року здійснюється у другому місяці поточного року.
Відповідно до п. 5.3.1 Правил ринку рахунок A-В використовується для розрахунків за небаланси. Розрахункова активність на цьому рахунку для кожного розрахункового періоду кожного торгового дня включає дебетування за платежі або кредитування за витрати СВБ, що виникають через їх позитивний або негативний небаланс, за відповідною ціною небалансів, у тому числі оплату/зарахування за отримання/ надання аварійної допомоги операторам системи передачі суміжних держав та позапланових перетоків електричної енергії.
Частиною 4 ст. 75 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що постачальники послуг з балансування та сторони, відповідальні за баланс, у яких виникли зобов'язання перед оператором системи передачі в результаті діяльності на балансуючому ринку, вносять плату за електричну енергію виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оператора системи передачі в одному з уповноважених банків.
Порядок розподілу коштів, що надходять на рахунки із спеціальним режимом використання визначено постановою НКРЕКП від 27.06.2019р. за № 1246 «Про алгоритм розподілу коштів» та постановою від 18.06.2019 за № 1041 «Про затвердження Порядку розподілу коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання електропостачальників та внесення зміни до постанови НКРЕКП від 18 січня 2019 року № 26».
Відповідно до п.3.2 Додатку 10 до Правил ринку, рух грошей врегулювання, отриманий від врегулювання, зараховується/списується з рахунку врегулювання A-G і списується/зараховується на ринкові рахунки учасників ринку не пізніше ніж через 3 робочі дні після закінчення строку для подання заперечень або формування остаточних звітів про врегулювання розрахунків. Відповідно до п.п. 3 п.3.1. Додатку 10 до Правил ринку протягом 2 робочих днів з моменту повідомлення про початкові звіти про врегулювання розрахунків СВБ може подати обґрунтоване заперечення АР щодо даних, які містяться у початкових звітах про врегулювання розрахунків.
Згідно з процесом врегулювання, передбаченого Додатком 10 Правил ринку, позивачем та відповідачем підписано Акт корегування (врегулювання) №ВР/23/04-0570 до Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 30.04.2023р. № ВН/23/04-0570 згідно якого обсяг зобов'язань відповідача щодо оплати електричної енергії для врегулювання небалансів за квітень 2023 року збільшився та відповідно сума до оплати становить 305 519,77 грн.
29.03.2024р. року ОСП було виставлено рахунок-фактуру (invoice) № 2903202400088 від на оплату електричної енергії для врегулювання небалансів (згідно з процесом врегулювання, передбаченого Додатком 10 Правил ринку) за період 01.04.2023р. - 30.04.2023р. на загальну суму 305 519,77 грн. з ПДВ. Даний рахунок виставлено ОСП СВБ через систему управління ринком (https://mms.ua.energy). Кінцевий термін оплати цього рахунку (з урахуванням положень п.3.1., п.3.2 Додатку 10 до Правил ринку) - 05.04.2024р. Однак, станом на 03.05.2024р. даний рахунок Відповідачем сплачено лише частково на суму 18 266,82 грн.
Таким чином, станом на 03.05.2024р. заборгованість відповідача згідно з виставленим рахунком-фактурою № 2903202400088 на оплату електричної енергії для врегулювання небалансів (згідно з процесом врегулювання, передбаченого Додатком 10 Правил ринку) за період 01.04.2023р. - 30.04.2023р. становить 287 252,95 грн.
Окрім основної суми заборгованості за Договором, додатково позивачем на підставі ст.625 ЦК України нараховано до стягнення з відповідача 645,02 грн. - 3% річних за період з 06.04.2024р. по 02.05.2024р.
Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить з наступного.
Частиною 1 ст.1 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Частиною 1 ст.15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.
Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.
Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
В пунктах 1-10 ч.2 ст.16 ЦК України наведено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.
До того ж, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
В силу частини 1 статті 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.
При цьому, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Відповідно до ч.1 ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно з ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно з п.п. 7, 12 ч.1 ст.1 Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13 квітня 2017 року N 2019-VIII (далі по тексту Закон України "Про ринок електричної енергії") балансуючий ринок електричної енергії (далі - балансуючий ринок) - ринок, організований оператором системи передачі електричної енергії з метою забезпечення достатніх обсягів електричної потужності та енергії, необхідних для балансування в реальному часі обсягів виробництва та імпорту електричної енергії і споживання та експорту електричної енергії, врегулювання системних обмежень в об'єднаній енергетичній системі України, а також фінансового врегулювання небалансів електричної енергії; відповідальність за баланс - зобов'язання учасників ринку повідомляти і виконувати погодинні графіки електричної енергії відповідно до обсягів купленої та проданої електричної енергії та нести фінансову відповідальність за врегулювання небалансів.
Відповідно до п.46 ч.1 ст.1 Закону України "Про ринок електричної енергії" небаланс електричної енергії - розрахована відповідно до правил ринку для кожного розрахункового періоду різниця між фактичними обсягами відпуску або споживання, імпорту, експорту електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, та обсягами купленої і проданої електричної енергії, зареєстрованими відповідно до правил ринку.
Згідно з п.6 ч.2 ст.57 Закону України "Про ринок електричної енергії" електропостачальник зобов'язаний нести фінансову відповідальність за небаланси електричної енергії за цінами, визначеними відповідно до правил ринку, у разі невиконання ним акцептованих оператором системи передачі погодинних графіків електричної енергії.
Частиною 1 ст. 68 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що в Україні функціонує єдиний балансуючий ринок. На балансуючому ринку оператором системи передачі здійснюються: 1) купівля та продаж електричної енергії для балансування обсягів попиту та пропозиції електричної енергії у межах поточної доби; 2) купівля та продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії сторін, відповідальних за баланс. Оператор системи передачі для забезпечення операційної безпеки має право за межами балансуючого ринку придбавати послуги із зменшення навантаження виробником, який здійснює продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом або за аукціонною ціною.
Згідно з ч. 3 ст. 68 Закону України "Про ринок електричної енергії" для надання послуг з балансування учасники ринку укладають з оператором системи передачі договір на основі типового договору про участь у балансуючому ринку. Постачальники послуг з балансування реєструються адміністратором розрахунків у порядку, визначеному правилами ринку. Типовий договір про участь у балансуючому ринку затверджується Регулятором.
Відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 70 Закону України "Про ринок електричної енергії" купівля-продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, здійснюється між стороною, відповідальною за баланс, та оператором системи передачі за договором про врегулювання небалансів. Вартість небалансів електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, розраховується адміністратором розрахунків для кожного розрахункового періоду доби залежно від обсягу небалансів електричної енергії цієї сторони та цін небалансів, визначених правилами ринку. Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається правилами ринку. Під час визначення обсягів небалансів електричної енергії правила ринку визначають порядок врахування обсягів електричної енергії, відпущеної та/або спожитої постачальником допоміжних послуг у разі фактичного надання допоміжних послуг.
17.12.2021р. Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг було прийнято постанову № 2589, якою ПрАТ «НЕК «Укренерго» сертифіковано в якості оператора системи передачі.
Положеннями п.7.3.1 глави 7.3 розділу VII Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 307 від 14.03.2018р. (зі змінами у редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин), передбачено, що адміністратор розрахунків, функції якого виконує оператор системи передачі, на щоденній основі надсилає платіжний документ кожній СВБ із зазначенням суми, що СВБ зобов'язана сплатити АР, або суми, що АР зобов'язаний сплатити СВБ через її небаланси електричної енергії протягом відповідного періоду.
При цьому, згідно з п.п. 1.11.1., 1.11.2. глави 1.11 розділу I Правил ринку за допомогою СУР (система управління ринком) здійснюється управління процесами, зокрема проведенням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів діяльності на ринку електричної енергії згідно з цими Правилами. СУР забезпечує, зокрема, проведення розрахунків за небаланси електричної енергії. ОСП в якості відповідального оператора системи управління ринком вибирає, встановлює, експлуатує і підтримує систему відповідно до положень цих Правил. Система управління ринком повинна повністю відповідати операціям, передбаченим цими Правилами.
Господарським судом під час вирішення даного спору було встановлено, що 17.01.2023р. після акцептування заяви відповідача між ПАТ"НЕК "Укренерго", який виступає оператором системи передачі, та ТОВ "ПОЛУК" було укладено договір про врегулювання небалансів електричної енергії, на виконання зобов'язань за яким позивач протягом періоду з 01.04.2023р. по 30.04.2023р. здійснював продаж відповідачу електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії останнього, що підтверджується виставленим відповідачу рахунком на суму 305 519,77 грн. Вказаний рахунок був виставлений відповідачу через систему управління ринком, експлуатацію якої забезпечує ПрАТ«НЕК «Укренерго» як оператор системи передачі.
Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Проте, відповідач в порушення умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії від 17.01.2023р. та приписів чинного законодавства зобов'язання щодо оплати вартості електричної енергії для врегулювання небалансів виконані не були. На час звернення позивача до суду заборгованість ТОВ "ПОЛУК" склала 287 252,95 грн.
В ході судового розгляду 24.06.2024р. позивач подав заяву про закриття провадження в частині стягнення основного боргу в сумі 139 934,42 грн.
За умовами п.2 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі - це одна з форм закінчення розгляду справи без винесення рішення суду, у зв'язку з виявленням після відкриття провадження обставин, зокрема, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. За таких обставин, подальше продовження процесу стає не доцільним.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі.
Суд встановив, що відповідач перерахував позивачу кошти в розмірі 139 934,42 грн., що підтверджено наявними у матеріалах справи платіжними інструкціями.
Таким чином, предмет спору у справі № 924/450/24 в частині стягнення спірної заборгованості у розмірі 139 934,42 грн. основного боргу припинив існування.
З огляду на встановлені обставини справи, подані сторонами докази, суд на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України вважає за необхідне провадження у справі № 924/450/24 в частині стягнення 139 934,42 грн. основного боргу закрити.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
У зв'язку із порушенням відповідачем прийнятих на себе грошових зобов'язань щодо здійснення своєчасної та повної оплати вартості спожитої електричної енергії, позивачем, в порядку ст. 625 ЦК України, було нараховано відповідачу до сплати 3% річних у розмірі 645,02 грн., що нараховані за період з 06.04.2024р. по 02.05.2024р.,
Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок трьох відсотків річних, господарський суд дійшов висновку про його правильність та обґрунтованість. Викладене має наслідком необхідність задоволення позовних вимог ПрАТ «НЕК «Укренерго» до відповідача шляхом присудження до стягнення на користь позивача 3% річних у розмірі 36 835,64 грн.
Всього, сума заборгованості за Договором складає 147 963,55 грн., з яких 147 318,53 грн. - основний борг та 645,02 грн. - 3% річних яка відповідачем не оплачена.
Статтею 2 ГПК України унормовано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1. ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Частиною 1 ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Підсумовуючи вищезазначене, позов приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до відповідача підлягає задоволенню шляхом присудження до стягнення на користь позивача 147 318,53 грн. - основний борг та 645,02 грн. - 3% річних.
Згідно п.5 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі, у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Приймаючи до уваги закриття провадження у справі № 924/450/24 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України в частині стягнення основного боргу в сумі 139 934,42 грн., а також клопотання позивача про повернення судового збору, сума судового збору в пропорційному розмірі 1 032,38 грн., сплачена НЕК "Укренерго" при поданні позовної заяви до суду на підставі платіжної інструкції платіжної інструкції № АУ-2650 від 07.05.2024р. підлягає поверненню з Державного бюджету України.
Залишок судових витрат зі сплати судового збору, понесених позивачем при поданні позовної заяви покладаються на відповідача згідно приписів ст.129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Провадження у справі в частині стягнення 139 934,42 грн. основної заборгованості закрити.
Повернути Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25; код 00100227) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 032,38 грн. (одна тисяча тридцять дві гривні 38 коп.) сплачений відповідно до платіжної інструкції № АУ-2650 від 07.05.2024р.
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛУК" (30100, м.Нетішин, вул. Промислова, 33 А, код ЄДРПОУ 32430447) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25, код ЄДРПОУ 001100227) - 147 318,53грн. (сто сорок сім тисяч триста вісімнадцять гривень 53 коп.) основного боргу, 645,02 грн. (шістсот сорок п'ять гривень 02 коп.) 3% річних та 2 422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.) витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повний текст рішення складений та підписаний 26.07.2024р.
Суддя І.В. Заярнюк
Віддрук. 3 прим.:
1- до справи;
2) позивачу код 001100227, 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25 та на ел. ІНФОРМАЦІЯ_1
- представнику позивача адвокату А.Я. Юзві - ІНФОРМАЦІЯ_2
3) відповідачу 30100, Хмельницька область, м. Нетішин, вул. Промислова, 33А код.32430447 та на ел. ІНФОРМАЦІЯ_3