вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
29.07.2024 Справа № 917/864/24
Господарський суд Полтавської області у складі судді Ківшик О.В., розглянувши справу
за позовною заявою Державної екологічної інспекції Центрального округу, вул. Коцюбинського, 6, м. Полтава, Полтавська область, 36039
до відповідача Комунального підприємства "Чутівське", вул. Центральна, 14, смт. Чутове, Чутівський район, Полтавська область, 38800
про стягнення 474 046,20 грн,
Секретар судового засідання Сілаєва О.Ф.
Без виклику учасників справи,
установив:
1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.
Державна екологічна інспекція Центрального округу просить суд стягнути з Комунального підприємства "Чутівське" 474 046,20 грн шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на нанесення відповідачем шкоди державі, зумовленої тим, що внаслідок засмічення земельної ділянки відповідачем допущено забруднення земельної ділянки (місця видалення відходів, на яких відповідач здійснює розміщення твердих побутових відходів), що розташована на південному сході в с.Новофедорівка Полтавського району Чутівської ТГ на відстані 350 м від правої сторони траси Київ - Харків - Довжанський, забруднюючими речовинами хлоридами (водна витяжка, фосфором (рухомі форми) у перерахунку на п'ятиоксид фосфор Р2О5.
Правовими підставами позову зазначено ст. 1, 91, 96 Земельного Кодексу України, ст. 5, 19, 20-2, 21, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 35 Закону України "Про охорону земель", ст. 7 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", а також Методику визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затверджену наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища 27.10.1997 № 171 (у редакції наказу Мінприроди від 04.04.2007 №149), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 травня 1998 за №285/2725.
На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази (а.с.): копія колективної заяви про проведення позапланової перевірки від 13.07.2023 № Ж-69/06-15, копія наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) від 09.11.2023 № 755, копія погодження Державної екологічної інспекції України на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) від 15.11.2023 № 2.5/35 ПГ, копія доручення Державної екологічної інспекції України про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) від 16.11.2023 № 17, копія наказу від 29.11.2023 № 06-25/46, копія направлення від 29.11.2023 № 06-26/10, копія акта перевірки від 13.12.2023 № 06-28/10, копія протоколу про адміністративне стягнення від 13.12.2023 № 004521, копія постанови про накладення адміністративного стягнення від 13.12.2023 № 27/02.3-16, копія квитанції про сплату від 14.12.2023 № 14-16773158/С, копія супровідного листа від 20.12.2023 № 02.3-10/5850, копія припису від 20.12.2023 № 02.3-10/5850 з повідомленням про вручення, копія листа КП "Чутівське" від 18.01.2024 № 25, копія акту відбору проб ґрунтів від 30.11.2023 № 35-23/П, копія протоколу вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів від 19.01.2024 № 35-23/П, копія претензії № 07/07-14/24 (лист від 02.02.2024 №02.1-08/475) з повідомленням про вручення, копія претензії № 08/07-14/24 (лист від 02.02.2024 № 02.1-08/474) з повідомленням про вручення, копія листа КП "Чутівське" від 26.02.2024 № 52, копія листа № 19/01-24 від 09.01.2024, копія договору.
Відповідач подав до суду відзив вх. № 8235 від 11.06.2024 (а.с. 55-64), у якому просить суд відмовити у позові, стверджуючи про наступне:
- на території Чутівської селищної ради Полтавського району Полтавської області за межами села Новофедорівка знаходиться місце видалення відходів, номер паспорта № МВВ № 14 від 17.04.2003 року. Рішенням виконавчого комітету Чутівської селищної ради № 3 (протокол №5) від 22 квітня 2005 року «Про передачу на баланс комунального підприємства «Чутівське» звалища» передано на баланс комунального підприємства «Чутівське» звалище площею 5,5 гектара в кар'єрі поблизу села Новофедорівка;
- на даний час документи на користування вказаною земельною ділянкою відсутні;
- Комунальним: підприємством «Чутівське» вживається ряд заходів щодо розроблення та затвердження документів під місця видалення відходів на території Чутівської селищної ради : 17 жовтня 2023 року рішенням восьмої сесії селищної ради восьмого скликання «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування закладів комунального обслуговування» надано дозвіл комунальному підприємству «Чутівське» на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування закладів! комунального обслуговування орієнтовною площею 5,50 га, яка знаходиться її за межами с. Новофедорівка на території Чутівської селищної ради Полтавського району Полтавської області. 15 січня 2024 року між ФОП Колісник П.М. та директором КП «Чутівське» Коваль А.І. укладено договір № 2 про виконання робіт зі розробки проекту землеустрою. Згідно вказаного договору Виконавець (ФОП Колісник П.М.) зобов'язується виконати послуги із встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості) з внесенням відомостей до Державного земельного кадастру (ДК 021:2015:71250000-5 Архітектурні інженерні та геодезичні послуги) згідно з завданням Замовника (КП «Чутівське») та за результатами робіт виготовити та передати останньому наступну документацію: проект землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки для будівництва та обслуговування закладів комунального обслуговування для цілей поводження з відходами;
- Комунальним підприємством «Чутівське» на усунення порушень вимог природоохоронного законодавства (припис від 20.12.2023 року № 03/02.2-15 внесений Державною екологічною інспекцією центрального округу) направлено лист до регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області щодо укладення договору з надання платних послуг з розробки проекту зон санітарної охорони водозабору Комунального підприємства «Чутівське»;
- на даний час за результатами діяльності комунального підприємства «Чутівське» підприємство є нерентабельним (збитковим) і тому не має можливості сплати вищевказану суму. Застосування даного виду стягнення може призвести до зупинення діяльності комунального підприємства і позбавить 4 379 споживачів надання комунальних послуг;
- проби ґрунтів були відібрані з ДСТУ ГОСТ 17.4.3.01:2019 Охорона довкілля, на який посилається і Державна екологічна інспекція Центрального округу, у розділі 1 «Область застосування», в останньому абзаці вказано, що «Положення цього стандарту можуть бути використані випробувальними лабораторіями» (відбирати проби і користуватись даним стандартом повинна відповідно сертифікована лабораторія Держекоінспекції, а не держінспектор, або атестований лаборант з спеціальним пробовідбірником повіреним держстандартами, а не звичайною лопатою. Відбирається два зразки проб, які опломбовуються (опечатуються) потім один зразок залишається У КП «Чутівське» для можливості проведення аналізу проб у незалежній лабораторії, а інший зразок проб забирає інспекція. Про що складається протокол відбору проб);
- зупинення діяльності місця видалення відходів, призведе до надзвичайної екологічної катастрофи усієї Чутівської громади, а саме накопичення побутових відходів у лісах, посадках, полях та виникнення стихійних сміттєзвалищ призведе до поширення популяції гризунів, вірусів та інших негативних наслідків, що є реальною загрозою здоров'ю людей, та екологічної безпеки зазначених населених пунктів.
На підтвердження обґрунтованості заперечень проти позову відповідач надав наступні докази (а.с.58-62): копія договору № 2 від 15.01.2024 між ФОП Колісник П.М. та директором КП «Чутівське» Коваль А.І. про виконання робіт з розробки проекту землеустрою, копія рішення Виконавчого комітету Чутівської селищної ради від 22 квітня 2005 року № 3 «Про передачу на баланс комунального підприємства «Чутівське» звалища», копія рішення восьмої сесії селищної ради восьмого скликання Чутівської селищної ради «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування закладів комунального обслуговування» від 17.10.2023 року, копія листа до регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області щодо укладення договору з надання платних послуг з розробки проекту зони санітарної охорони водозабору Комунального підприємства «Чутівське» від 26.04.2024 № 122.
Позивач надав суду за вх № 8487 від 17.06.2024, у якому просить суд відмовити у позові, стверджуючи про наступне:
- 18 червня 2009 року винесено на розгляд органу місцевого самоврядування клопотання відповідача про погодження виготовлення технічної документації на земельну ділянку площею 5 га під діюче сміттєзвалище за межами с. Новофедорівка, але до 2024 року жодних дій щодо вирішення цього питання здійснено не було;
- наявність самого тільки дозволу на виготовлення документації чи укладення договору не спростовує факту порушення законодавства в сфері охорони земель;
- вирішення питання відшкодування збитків можливе шляхом розстрочення виплат;
- зазначаючи про сплату збитків та можливе «зупинення підприємства» відповідач хоче уникнути сплати збитків, що не спростовує факту порушення вимог природоохоронного законодавства;
- Закон України «Про відходи», на який посилається відповідач у відзиві, втратив чинність з 2.06.2022 року;
- Інспекцією правомірно на підставі законодавчо наданих повноважень та фаховими працівниками було проведено відбір проб ґрунту та самі лабораторні аналізи.
Інших заяв по суті спору до суду не надходило.
2. Процесуальні питання, вирішені судом.
24.05.2024 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Державної екологічної інспекції Центрального округу до відповідача Комунального підприємства "Чутівське" про стягнення 474 046,20 грн шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.05.2024 справу № 917/864/24 розподілено судді Ківшик О.В.
Суд ухвалою від 29.05.2024 року прийняв позовну заяву до розгляду, визнав справу малозначною, відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); встановив сторонам строки для подання заяв по суті спору.
Сторони клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суду не надали.
Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.
3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.
Державною екологічною інспекцією Центрального округу на підставі доручення Державної екологічної інспекції України від 16.11.2023 № 1711, наказу від 29.11.2023 р. №06-25/48 та направлення від 29.11.2023 № 06-26/10 з 30.11.2023 - 31.12.2023 року здійснено позаплановий захід дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону та раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів, про використання та охорону земель Комунальним підприємством «Чутівське».
13.12.2023 року старшими державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу Хоменко С.В., Монастирською В.О., Сесюком І.І. у присутності директора КП «Чутівське» Коваля А.І. проведено обстеження земельної ділянки (місця видалення відходів, на яких відповідач здійснює розміщення твердих побутових відходів), що розташована на південному сході в с. Новофедорівка Полтавського району Чутівської ТГ на відстані 350 м від правої сторони траси Київ - Харків - Довжанський.
За наслідками державного нагляду (контролю) Інспекції 13.12.2023 встановлено, зокрема, наступне:
- Під час проведення перевірки представлено рішення Виконавчого комітету Чутівської селищної ради Чутівського району Полтавської області №4.6 від 18 червня 2009 року «Про розгляд клопотання КП «Чутівське» про винесення на розгляд сесії селищної ради погодження виготовлення технічної документації на земельну ділянку площею 5 га під діюче сміттєзвалище за межами с. Новофедорівка;
- представлена довідка Виконавчого комітету Чутівської селищної ради Чутівського району Полтавської області № 632 від 04.07.2016 про те, що технічна документація на земельну ділянку під сміттєзвалищем площею 5,5 га за межами с. Новофедорівка знаходиться в стадії виготовлення;
- місце видалення відходів (сміттєзвалище) розташоване на південному сході від с.Новофедорівка Полтавського району Чутівської ТГ на відстані 350 м від правої сторони траси Київ - Харків - Довжанський;
- на час обстеження земельної ділянки, на якій КП «Чутівське» розміщуються тверді побутові відходи, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування для розміщення та захоронення твердих побутових відходів відсутній;
- відсутнє рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу їй у власність чи у користування (оренду) земельної ділянки для розміщення твердих побутових відходів, тобто відсутнє документальне підтвердження правомірності використання земельною ділянкою.
Викладене призвело до забруднення земель, та, за твердженням позивача, є порушенням ст. 91, 96, 167 Земельного кодексу України, ст. 35, 34 Закону України "Про охорону земель", ст. 7 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель".
Порушення відповідачем вимог законодавства зафіксовані Інспекцією у акті перевірки від 13.12.2023 року № 06-26/10 (а.с. 20-24).
13.12.202 року Інспекцією складено протокол № 004521 про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 52 КпАП, та винесено постанову від 13.12.2023 року № 27/02.3-16 про накладення на керівника КП "Чутівське" Коваля А.І. адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850, 00 грн. Штраф сплачено у повному обсязі (а.с. 25-27).
З метою усунення виявлених під час проведення заходу державного нагляду (контролю) недоліків Інспекцією складено припис № 03/02.2-15 від 20.12.2023, який направлено на відповідачу (а.с. 28-29) та отримано останнім, про що свідчить відповідь на припис (лист № 25 від 18.01.2024, а.с. 29 на звороті).
Держінспекторами з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу для встановлення факту забруднення 30.11.2023 проведено відбір проб ґрунтів з імовірно забрудненої земельної ділянки та складено акт відбору проб ґрунтів від 30.11.2023 №35-23/П (а.с. 30, 31). Вимірювання проводилось рулеткою вимірювальною, свідоцтво про повірку №12-01/0337 від 26.05.2023, термін придатності не зазначений, свідоцтво про повірку не додано.
Установлено, що площа імовірно забрудненої земельної ділянки на місці розміщення твердих побутових відходів поблизу с. Новофедорівка Полтавського району, на яку КП "Чутівське" складає тверді побутові відходи (карта-схема №1) складає 5010 м2.
Відповідно до протоколу вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів №35-23/П від 19.01.2024, в результаті інструментально-лабораторного дослідження проб ґрунтів виявлено забруднення земельних ресурсів хлоридами (водна витяжка, перевищення фонового показника у 1,6 разів), та фосфором (перевищення фонового показника у 6,5 разів).
На підставі фактів, установлених в акті 13.12.2023 року № 06-26/10, Інспекцією здійснено розрахунок розміру шкоди, зумовленої засміченням земельної ділянки відходами через порушення природоохоронного законодавства України КП "Чутівське" на суму 452 619,00 грн (а.с. 34).
Розрахунок розміру шкоди виконано за формулою 6 пункту 5 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 171 від 27.10.1997 (у редакції наказу Міндовкілля № 241 від 04.11.2020) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 05.05.1998 за № 285/2725, а саме:
Ршз = А х Б х Гоз х Пдз х Кзз х Кег, де:
Ршз - розмір шкоди від засмічення земель, грн;
А - питомі витрати на ліквідацію наслідків засмічення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5;
Б - коефіцієнт перерахунку, що при засмічення земельної ділянки відходами дорівнює 15;
Гоз - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала засмічення, грн/кв.м;
Пдз - площа засміченої земельної ділянки, кв.м;
Кзз - коефіцієнт засмічення земельної ділянки, що характеризує ступінь засмічення її відходами, який визначається за додатком 5 "Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства" (зі змінами);
Кег - коефіцієнт еколого-господарського значення земель визначається за додатком 2 "Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства" (зі змінами).
У позовній заяві Інспекція стверджує, що відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 12.12.2023 №11-16-0,221-3906/2-23 нормативна грошова оцінка засміченої земельної ділянки відсутня, 1га ріллі по Полтавській області складає 30390 грн., грошова оцінка забрудненої земельної ділянки становить 3,04 грн за 1 м2, яка була покладена в основу розрахунку заподіяної шкоди.
Суд зазначає, що сам лист в додатки до позовної заяви позивачем не надано, про що свідчать матеріали справи і перелік додатків до позовної заяви (а.с. 12).
Так, за розрахунком Інспекції шкода за засмічення відповідачем земельної ділянки -місця видалення відходів (сміттєзвалище), розташованого на південному сході від с. Новофедорівка Полтавського району Чутівської ТГ на відстані 350 м від правої сторони траси Київ - Харків - Довжанський, становить 456 912,00 грн (0,5 х 15 х 3,04 х 5010 х 4.0 х 1,0 = 456 912,00).
Також, на підставі фактів, установлених в акті 13.12.2023 року № 06-26/10, Інспекцією здійснено розрахунок розміру шкоди, зумовленої забрудненням земельної ділянки відходами через порушення природоохоронного законодавства України КП "Чутівське" на суму 17 134,20 грн (а.с. 37-39).
Розрахунок розміру шкоди виконано за формулою 1 пункту 4 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 171 від 27.10.1997 (у редакції наказу Міндовкілля № 241 від 04.11.2020) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 05.05.1998 за № 285/2725, а саме:
РШ = А х ГОЗ х ПД х КЗ х КН х КЕГ, де
РШ - розмір шкоди від забруднення земель, грн;
А - питомі витрати на ліквідацію наслідків забруднення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5;
ГОЗ - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала забруднення (засмічення), грн/кв.м;
ПД - площа забрудненої земельної ділянки, кв.м;
КЗ - коефіцієнт забруднення земельної ділянки, що характеризує кількість забруднюючої речовини в об'ємі забрудненої землі залежно від глибини просочування;
КН - коефіцієнт небезпечності забруднюючої речовини, значення якого визначається за додатком 1;
КЕГ - коефіцієнт еколого-господарського значення земель визначається за додатком 2.
Як встановлено судом вище, в основу розрахунку заподіяної шкоди Інспекцією покладено грошову оцінку земельної ділянки відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 12.12.2023 №11-16-0,221-3906/2-23, який у матеріалах справи відсутній.
Так, за розрахунком Інспекції шкода за забруднення відповідачем зазначеної вище земельної ділянки хлоридами (водна витяжка) становить 11 422,80 грн (0,5 х 3,04 х 5010 х 1 х 1,5 х 1 = 456 912,00), за забруднення відповідачем зазначеної вище земельної ділянки фосфором (рухомі форми) становить 11 422,80 грн (0,5 х 3,04 х 5010 х 1 х 1,5 х 1 = 456 912,00), сумарний розмір шкоди складає РШЗАГ = Р Ш.МАКС + 0,5 х (РШ2) = 11 422,80 + 0,5 х 11 422,80 = 17 134,20 грн.
З метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з претензією № 08/07-14/24 від 02.02.2024, в якій просив останнього добровільно відшкодувати шкоду, заподіяну державі порушенням вимог природоохоронного законодавства, в сумі 456 912,00 грн (а.с. 33) та претензією № 07/07-14/24 від 02.02.2024, в якій просив останнього добровільно відшкодувати шкоду, заподіяну державі порушенням вимог природоохоронного законодавства, в сумі 17 13420 грн (а.с. 35-36).
Оскільки відповідачем добровільної сплати заподіяної шкоди у розмірі 474 046,20 грн. здійснено не було, позивач звернувся до суду із даним позовом.
4. Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення, та висновки господарського суду за результатами вирішення спору.
Предметом доказування у справі є встановлення наявності або відсутності факту засмічення відповідачем земельної ділянки та правових підстав для відшкодування збитків, у тому числі у визначеному позивачем розмірі.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275 (далі - Положення № 275), Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Пунктом 7 зазначеного Положення № 275 Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Згідно із пунктом 1 Положення про Державну екологічну інспекцію Центрального округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 20.02.2023 № 30 (далі - Положення № 30), Державна екологічна інспекція Центрального округу (далі - Інспекція) є міжрегіональним територіальним органом Державної екологічної інспекції України (далі - Держекоінспекція) та їй підпорядковується. Повноваження Інспекції поширюються на територію Полтавської та Черкаської областей.
Відповідно до пункту 10 Положення № 30 Інспекція наділена повноваженнями щодо вжиття в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.
Тобто, Інспекція є органом, уповноваженим державою здійснювати функції державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, зокрема, на території Полтавської області, та наділена повноваженнями щодо звернення до суду із позовом про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції.
Відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища України регулюються Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.
Відповідно до статті 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.
Згідно з приписами статті 35 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані, зокрема, дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України.
Частиною 1 статті 45 Закону України "Про охорону земель" передбачено, що господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад установлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється.
Відповідно до статті 56 Закону України "Про охорону земель" юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом.
Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Згідно статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вину заподіювача шкоди; наявність шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.
Наявність всіх зазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.
Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені ст. 1166 Цивільного кодексу України, згідно з ч. 1, 2 якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка (або порушення зобов'язання); шкідливий результат такої поведінки (шкода); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України як у випадку невиконання договору, так і за зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента або особи, яка завдала шкоду.
Окрім застосування принципу вини, при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою.
Встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності шкоди. При цьому, доведенню підлягає те, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки. А відтак, доводячи склад цивільного правопорушення у діях відповідача, відповідач мав довести, що його поведінка була неправомірною та протиправною. Протиправною поведінкою є різновид правової поведінки, що характеризується як соціальне відхилення від норми, зловживання правом та правопорушенням. Протиправною поведінка вважається тоді, коли суб'єкт права свідомо порушує норму права.
Таким чином, аналіз наведених вище норм матеріального права дає підстави для висновку, що для наявності підстав для відшкодування шкоди необхідною є наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправної поведінки; наявності шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини правопорушника. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
За таких обставин сам факт наявності сміття не є достатнім для того, щоб вважати землю засміченою і як наслідок виникнення обов'язку відшкодувати шкоду. Обов'язковою ознакою засмічення є таке засмічення земель, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Відтак, для наявності підстав щодо покладення на відповідача відповідальності за засмічення земель, позивачу необхідно встановити факт того, що таке засмічення призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.
Наведені висновки щодо застосування норм права викладені в постановах Верховного Суду від 13.04.2018 у справі №904/6886/17, від 27.09.2018 у справі №909/6/18, від 25.10.2018 у справі №905/31/17.
У даній справі позивач вказує на засмічення та забруднення земельної ділянки відходами від розміщення сміттєзвалища твердих побутових відходів.
Як вже зазначалось у описовій частині даного рішення, Інспекцією було проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства відповідачем, за результатами якої складено акт перевірки від 13.12.2023 року № 06-26/10. В даному акті зафіксовано розміщення на земельній ділянці твердих побутових відходів, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування для розміщення та захоронення твердих побутових відходів відсутній, відсутнє документальне підтвердження правомірності використання земельною ділянкою; викладене призвело до забруднення земель.
Слід відзначити, що акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта (висновки викладені у постанові Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №810/711/17).
Обставину наявності побутових відходів на охопленою перевіркою земельній ділянці відповідач не спростовує.
Порядок визначення забруднення (засмічення) земель врегульовано п. 3 Методики.
Зокрема, землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників.
Землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.
Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.
Визначення обсягу забруднення земельних ресурсів у кожному випадку є самостійним завданням через різноманітність геоморфологічних, геологічних та гідрологічних умов. За наявності інформації про кількість (об'єм, маса) забруднюючої речовини, яка проникла у певний шар землі, визначаються площа, глибина просочування.
Якщо за зовнішніми ознаками забруднення земельної ділянки неможливо встановити площу забруднення чи глибину просочування, ці параметри визначають за підпунктом 3.6 цієї Методики.
При виявленні засмічення визначаються на місці обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди.
Об'єм відходів (куб.м), що спричинили засмічення, встановлюють за об'ємними характеристиками цього засмічення через добуток площі засмічення земельної ділянки та товщини шару цих відходів. Товщину шару відходів ділянки визначають вимірюванням.
У випадках коли обсяг забруднення не може бути визначено відповідно до підпункту 3.4 цієї Методики, визначення обсягу забруднення земельних ресурсів здійснюється із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, а у разі необхідності із залученням спеціалізованих організацій.
Суд зазначає, що під час вирішення подібних спорів суд має надавати оцінку, у тому числі розрахунку розміру заявленої до стягнення шкоди, зумовленої засміченням земельної ділянки, встановлювати чи не здійснено такий розрахунок із порушеннями та чи підтверджується він документально.
Однією зі складових розрахунку шкоди від засмічення/забруднення земель є площа забрудненої земельної ділянки, розмір якої позивачем не доведено.
Матеріали справи не містять правовстановлюючих документів на земельну ділянку, що перевірялася позивачем, технічна документація на земельну ділянку не розроблена, акт перевірки в порушення п. 3 Методики не містить даних щодо площі земельної ділянки.
Посилання в розрахунку заподіяної шкоди на детальний опис засміченої земельної ділянки від 30.11.2023 року суд не оцінює як правомірне, оскільки такого опису до справи не залучено.
Використана у розрахунку заподіяної шкоди площа земельної ділянки у розмірі 5010 м2 вказана в акті відбору проб ґрунтів від 30.11.2023 №35-23/П (а.с. 30, 31), проте даний доказ не є допустимим відповідно до вимог чинного земельного законодавства та приписів п. 3 Методики. Крім того, вимірювання проводилось рулеткою вимірювальною, свідоцтво про повірку №12-01/0337 від 26.05.2023, термін придатності не зазначений, свідоцтво про повірку до матеріалів справи не додано.
Основою розрахунків розміру шкоди від засмічення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка зазнала забруднення п. 4.2 Методики) чи засмічена (пункт 5.2 Методики).
Відповідно до п. 4.7 Методики витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що зазнала забруднення, видає територіальний орган Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки через центри надання адміністративних послуг.
Щодо земельних ділянок, грошова оцінка яких не проведена, застосовується нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області (пп. 4.7.1 п. 4.7 Методики).
Грошова оцінка, розрахована за підпунктом 4.7.1 цієї Методики використовується в формулі (1) замість нормативної грошової оцінки земельної ділянки пп. 4.7.2 п. 4.7 Методики).
Аналогічні положення містить й п. 5.6 Методики.
Тобто показник нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який покладається в основу розрахунку розміру шкоди, має бути підтверджений належними доказами, визначеними законом.
У преамбулі до Закону України "Про оцінку земель" визначено, що цей Закон визначає правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на регулювання відносин, пов'язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель.
Частиною 2 статті 20 Закону України "Про оцінку земель" визначено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Натомість, як вбачається з матеріалів справи, всупереч зазначеній нормі, розрахунок заявленого до стягнення розміру шкоди проведений позивачем на підставі листа Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 12.12.2023 №11-16-0,221-3906/2-23 нормативна грошова оцінка засміченої земельної ділянки відсутня, 1га ріллі по Полтавській області складає 30390 грн., грошова оцінка забрудненої земельної ділянки становить 3,04 грн за 1 м2, яка була покладена в основу розрахунку заподіяної шкоди, сам лист позивачем суду не надано.
Крім того, суд звертає увагу на те, що сама Форма розрахунку розміру шкоди від засмічення земель міститься у додатку 9 до Методики, пункт 4 якого визначає, що коефіцієнт перерахунку при засміченні земельної ділянки побутовими, промисловими та іншими відходами дорівнює 10, а небезпечними (токсичними) відходами - 300.
Разом з тим у пункті 4 Прикладу розрахунку розміру шкоди від засмічення земель, що є додатком 10 до Методики, коефіцієнт перерахунку при засміченні земельної ділянки побутовими, промисловими та іншими відходами визначено у розмірі 15, який застосовано Інспекцією для здійснення розрахунку заявленої до стягнення з відповідача шкоди.
Згідно п. 5.6 Методики значення коефіцієнта засмічення земельної ділянки (КЗЗ) приймається за ступенем її засмічення, визначеного в залежності від об'єму відходів, згідно з додатком 5.
В свою чергу, додаток 5 встановлює вказаний коефіцієнт за ступенем засмічення від 1 до 5 відповідно до об'єму відходів в м3.
Суд зазначає, що в порушення приписів п. 3 Методики акт перевірки не містить жодного посилання на площу засміченої земельної ділянку, на об'єм відходив, розміщених на земельній ділянці, яка перевірена, і на спосіб визначення такого об'єму відходів (вимірювання як площі земельної ділянки, так і товщини шару відходів). Відсутні така інформація і у розрахунку заподіяної шкоди.
Як встановлено судом вище, посилання в розрахунку заподіяної шкоди на детальний опис засміченої земельної ділянки від 30.11.2023 року є недоведеним, оскільки такого опису до справи не залучено.
Отже, застосування максимально можливого значення коефіцієнта засмічення земельної ділянки (КЗЗ) позивачем не доведено.
Також у матеріалах справи відсутня й довідка органу Держгеокадастру про віднесення земельної ділянки до певної категорії земель, без якої неможливо перевірити правильність застосування позивачем показника 1 для коефіцієнта Кег.
Таким чином, суд констатує, що наданий позивачем розрахунок розміру шкоди, зумовленої засміченням та забрудненням земельної ділянки, здійснений із застосуванням даних, які не підтверджені неналежними доказами чи не підтверджені взагалі, отже, позивачем не доведено розмір шкоди, який має бути стягнутий з відповідача внаслідок засмічення земельної ділянки.
За таких обставин суд вважає, що надані позивачем докази в їх сукупності не доводять повного складу цивільного правопорушення, а саме наявності шкоди, а також не доводять розміру завданої шкоди, у зв'язку з чим підстави для задоволення позову відсутні.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з положеннями 13 Господарського процесуального кодексу України. судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010р. №4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Відповідно до ч.23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» за заявою №63566/00 суд нагадує, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
При цьому суд зазначає, що згідно вимог ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З огляду на фактичні обставини справи та наявні у ній докази господарський суд доходить висновку, що під час проведення позапланового заходу державного нагляду щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства в діях відповідача не встановлено наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Стосовно розподілу судових витрат.
Відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.
Керуючись статтями 129, 232-233, 236-238, 240 ГПК України, суд
У позові відмовити.
Рішення підписано 29.07.2024.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).
Суддя О.В.Ківшик