про розгляд вимог кредитора
11 липня 2024 року Справа № 915/1243/21
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,
при секретарі судового засідання Шараєвої М.В.,
за участю представників учасників справи
від Регіонального офісу водних ресурсів у Миколаївській області: Гур'єв Є.В.
ліквідатор: арбітражний керуючий Багінський А.О. (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні
заяву: Регіонального офісу водних ресурсів у Миколаївській області (54005, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 14, ідентифікаційний код 01038921) з грошовими вимогами до банкрута у справі
про банкрутство: Фермерського господарства "Колос" (57230, Миколаївська обл., Вітовський р-н, с. Білозірка, код ЄДРПОУ 30405651)
ліквідатор: Багінський А.О. (29017, м. Хмельницький, вул. Зарічнанська, 5/3, оф. 312, адреса ел. пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 )
У провадженні Господарського суду Миколаївської області розглядається справа №915/1243/21 про банкрутство Фермерського господарства "Колос".
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.10.2021 року, зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство Фермерського господарства "Колос" (далі - ФГ "Колос"); введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Глеваського В.В.
За наслідками проведеного підсумкового засідання, суд постановою від 29.02.2024, зокрема, припинив процедуру розпорядження майном ФГ "Колос; припинив повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Глеваського В.В.; визнав банкрутом ФГ "Колос"; відкрив ліквідаційну процедуру та призначив ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Багінського А.О. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1871 від 20.12.2018).
На адресу Господарського суду Миколаївської області від Регіонального офісу водних ресурсів у Миколаївській області надійшла заява № 1208/11 від 27.05.2024 (вх.№ 6318/24 від 28.05.2024), у якій заявник просить суд визнати його грошові вимоги до банкрута в сумі 6660,00 грн - основного боргу, 2540,31 грн - інфляційного збільшення, 599,40 грн - 3% річних, а також 6056,00 грн - судового збору.
Ухвалою суду від 03.06.2024 заяву Регіонального офісу водних ресурсів у Миколаївській області залишено без руху; постановлено заявнику усунути встановлені при поданні заяви недоліки у 5-денний строк з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху шляхом подання до господарського суду письмової заяви про усунення недоліків з дотриманням вимог, передбачених ст. 170 Господарського процесуального кодексу України.
05.06.2024 від заявника, на виконання вимог ухвали суду від 03.06.2024, надійшла заява № 26/11 від 04.06.2024 (вх. № 6669/24) про усунення недоліків заяви.
Ухвалою суду від 25.06.2024 прийнято до розгляду вказану заяву в судовому засіданні на 11.07.2024 о 12:30. Зобов'язано ліквідатора завчасно до дати судового засідання надати суду письмове повідомлення щодо розгляду заявлених вимог та письмовий звіт про надіслання кредитору повідомлення про результати розгляду грошових вимог разом з описом вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредитору.
10.07.2024 від ліквідатора банкрута на адресу суду надійшла заява щодо розгляду кредиторських вимог Регіонального офісу водних ресурсів у Миколаївській області (ЄДРПОУ 01038921) від 10.07.2024, в якій арбітражний керуючий Багінський А.О. визнав кредиторські вимоги частково в сумі основного боргу в розмірі 6660,00 грн та 6056,00 грн судового збору, а в частині інфляційного збільшення в сумі 2540,31 грн та 3% річних в сумі 599,40 грн не визнає, посилаючись на ст. 41 КУзПБ, в якій зазначено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, серед іншого, не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
У судове засідання з'явилися представник заявника та в режимі відеоконференції ліквідатор банкрута, яких суд заслухав.
Представник заявника в судовому засіданні підтримав подану заяву про визнання грошових вимог та просив її задовольнити у повному обсязі, а ліквідатор підтримав свою заяву про часткове визнання грошових вимог заявника.
Відповідно до змісту статті 233 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, 11.07.2024 за результатами розгляду даної заяви, судом оголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду.
Розглянувши заяву Регіонального офісу водних ресурсів у Миколаївській області з грошовими вимогами до банкрута, дослідивши додані до неї докази, судом встановлено наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
З 21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), яким встановлені умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи та відновлення платоспроможності фізичної особи.
Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ з дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратив чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 2971-IX від 20.03.2023, який набрав чинності 15.04.2023, внесено зміни до КУзПБ.
Частиною 1 ст. 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
В силу ст. 1 КУзПБ кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Згідно ч. 1, 2 ст. 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Кредитор, за заявою якого відкрито провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 45 КУзПБ, для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.
Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, то сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.
Відповідно до приписів ч. 6 ст. 45 КУзПБ заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Заява Регіонального офісу водних ресурсів у Миколаївській області з грошовими вимогами до банкрута була подана до суду без дотримання строку, встановленого судом згідно ч. 1 ст. 45 КУзПБ.
Згідно розрахунків заявника, грошові вимоги Регіонального офісу водних ресурсів у Миколаївській області до Фермерського господарства "Колос" становлять 6660,00 грн - основного боргу, 2540,31 грн - інфляційного збільшення, 599,40 грн - 3% річних, а також 6056,00 грн - судового збору.
Як вбачається з викладених у заяві обставин, 03 травня 2019 року між Фермерським господарством "Колос", як Замовником, Управлінням каналів річки Інгулець, як Виконавцем І, Снігурівським міжрайонним управлінням водного господарства, як Виконавцем ІІ, Вітовським управлінням водного господарства, як Виконавцем ІІІ, та Регіональним офісом водних ресурсів у Миколаївській області, як Виконавцем ІV, був укладений п'ятисторонній Договір № 3/31/Р-16/959 про надання послуг (далі - Договір).
Даний договір передбачає умови та порядок надання послуг, пов'язаних із забором води (перекачування води водокористувачем у маловодні регіони) та вилучення води з водних об'єктів (канали державної міжгосподарської меліоративної мережі, системи закритого типу) із використанням водозабірних споруд Виконавця І, Виконавця ІІ, Виконавця ІІІ для поливу сільгоспкультур Замовником, крім того консультативних послуг, пов'язаних з раціональним використанням водних ресурсів та експлуатацією об'єктів водогосподарсько-меліоративного комплексу, а також розрахунків за надані послуги (п. 1.1 Договору).
До обов'язків Виконавця ІV за Договором увійшло: надавати Замовнику послуги згідно з додатком № 13 до договору; надавати Замовнику до 10 числа місяця наступного за звітним рахунок на сплату послуг згідно підписаного акту про надання послуг; надавати Замовнику калькуляцію договірної ціни на послуги (за вимогою Замовника); призначити своїм наказом працівників, відповідальних за підписання актів про надання послуг, пов'язаних із забором води Замовником, звірки розрахунків та вирішення інших оперативних питань з надання послуг (з зразком підпису відповідального працівника) (п. 2.7 Договору).
До обов'язків Замовника за Договором увійшло, зокрема: своєчасно сплачувати Виконавцям кошти за надані послуги згідно з умовами цього договору (п. 2.9.2. Договору).
Згідно з п. 3.10 Договору першого числа кожного наступного за звітним місяця на основі даних журналів забору води Виконавцем ІІІ складається Акт про надання послуг, пов'язаних з забором води, який підписується уповноваженими представниками Замовника, Виконавця ІІІ, Виконавця ІІ та Виконавця І Додаток № 8).
Відповідно до п. 4.1.2 Договору оплата вартості послуг Виконавця ІV здійснюється за договірною ціною вартості послуг з розрахунку 0,03 грн за 1 куб.м. забраного об'єму води Замовником (кінцевим водокористувачем) на підставі акту про надання послуг, пов'язаних з забором води.
За змістом п. 4.5 Договору договірна ціна Виконавця ІV узгоджується у протоколі Погодження договірної ціни на послуги Виконавця ІV (Додаток № 14).
Відповідно до п.п. 4.6.1, 4.6.2 Договору Замовник не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним здійснює оплату фактичної вартості послуг Виконавцю ІV.
Підставою для платежу Виконавцю ІV є: рахунок зі сторони Виконавця ІV та п'ятисторонній акт (додаток № 8).
Пунктом 5.6 Договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати Замовником вартості послуг Замовник сплачує Виконавцям пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент нарахування пені, від суми заборгованості з дня її виникнення за кожен день прострочення. Нарахування пені, передбаченої цим пунктом договору, здійснюється протягом усього часу існування заборгованості Замовника перед Виконавцями.
Відповідно до п. 8.3 Договору, спори щодо Договору вирішуються Сторонами шляхом переговорів, а у разі недосягнення угоди - в судовому порядку, згідно з чинним законодавством.
Згідно з п. 10.1 Договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами та діє до 31 грудня 2019 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами узятих на себе зобов'язань за цим Договором.
Додатком № 13 до Договору сторони передбачили перелік видів консультативних послуг, пов'язаних з раціональним використанням водних ресурсів та експлуатацією об'єктів водогосподарського-меліоративного комплексу, які надаються Виконавцем ІІІ, до якого увійшло:
1. Організаційна робота щодо забезпечення безперебійності водопостачання, впровадження (енерго - водозаощаджувальних технологій, водообліку.
2. Видача рекомендацій, щодо поліпшення гідрогеолого - меліоративного стану земель.
3. Проведення контрольних замірів фактичної витрати води в закритій та у відкритій мережах.
4. Проведення контрольних вимірів витрат води гідрометричною мікро вертушкою ГМЦМ-90.
5. Надання інформації щодо якості води та меліоративний стан зрошувальних земель і прилеглих угідь.
6. Надання рекомендацій щодо покращення роботи насосно - силового обладнання.
7. Моніторинг можливості підтоплення зрошувальних земель.
8. Надання інформації щодо визначення рівня залягання ґрунтових вод.
9. Очистка та відновлення свердловин.
10. Надання технічних умов на проведення інженерних робіт на землях водного фонду та об'єктах меліоративних систем.
11. Надання рекомендацій щодо економічного та раціонального використання водних ресурсів.
Додатком № 14 до Договору сторони передбачили протокол погодження договірної ціни на послуги Виконавця ІV та Замовником до Договору, відповідно до якого сторонами досягнуто домовленості про розмір договірної ціни на послуги, виконаних Виконавця ІV, у сумі 0,03 грн.
Вищенаведений Договір скріплений підписами та печатками усіх п'ятьох сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
За приписами ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Частиною 1 ст. 903 ЦК України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Таким чином, положення ст. 901-907 ЦК України підлягають застосуванню до відносин, предметом яких є послуги, як вони визначаються в ч. 1 ст. 901 ЦК України: споживання в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, при умові надання послуги особисто виконавцем, якщо інше не визначено договором.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
На виконання укладеного між сторонами Договору та за фактом наданих послуг сторонами Договору складено та підписано акти приймання-передачі послуг, пов'язаних з забором води за травень-вересень 2019 року на загальну суму 6660,00 грн, а саме:
- акт № 671 від 18.12.2019 про надання послуг, пов'язаних з забором води за травень місяць 2019 року, відповідно до якого вартість послуг, наданих Замовнику Виконавцем ІV складає 237,00 грн;
- акт № 672 від 18.12.2019 про надання послуг, пов'язаних з забором води за червень місяць 2019 року, відповідно до якого вартість послуг, наданих Замовнику Виконавцем ІV складає 1410,00 грн;
- акт № 381 від 15.08.2019 про надання послуг, пов'язаних з забором води за липень місяць 2019 року, відповідно до якого вартість послуг, наданих Замовнику Виконавцем ІV складає 3123,00 грн;
- акт № 482 від 12.09.2019 про надання послуг, пов'язаних з забором води за серпень місяць 2019 року, відповідно до якого вартість послуг, наданих Замовнику Виконавцем ІV складає 810,00 грн;
- акт № 559 від 15.10.2019 про надання послуг, пов'язаних з забором води за вересень місяць 2019 року, відповідно до якого вартість послуг, наданих Замовнику Виконавцем ІV складає 1080,00 грн.
З наведених актів вбачається, що замовник підтверджує обсяг отриманих послуг та їх вартість, наданих Виконавцем І, Виконавцем ІІ, Виконавцем ІІІ та Виконавцем ІV відповідно до умов цього договору і до Виконавця І, Виконавця ІІ, Виконавця ІІІ та Виконавця ІV претензій немає. Акти підписані та скріплені печатками усіх сторін Договору.
Вищенаведені акти оформлені за формою, яка передбачена відповідним додатком до Договору.
Заявник стверджує, що боржником не було здійснено оплати за вказані надані послуги на загальну суму 6660,00 грн.
З метою досудового врегулювання спору, заявник звертався до боржника із претензією № 11/2164 від 07.12.2019, яка за даними Регіонального офісу водних ресурсів залишилася без належного реагування. Факт отримання боржником вказаної претензії підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. За змістом частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
За таких обставин, обов'язок доведення факту повного та своєчасного виконання зобов'язань за договором про надання послуг у даному випадку закон покладає на замовника.
Ліквідатором банкрута визнані кредиторські вимоги в сумі основного боргу в розмірі 6660,00 грн.
Отже, за висновками суду в спірних правовідносинах банкрутом дійсно порушено умови Договору та не здійснено належним чином своїх зобов'язань з повної та своєчасної оплати наданих послуг, що і спонукало кредитора звернутися до господарського суду з відповідною заявою.
Судом перевірено розрахунок основної заборгованості та встановлено, що заявником суму заборгованості в розмірі 6660,00 грн зазначено вірно.
Крім того, внаслідок неналежного виконання грошового зобов'язання заявником, на підставі ст. 625 ЦК України, нараховано боржнику (згідно наданих до заяви розрахунків):
1. 3% річних на загальну суму 559,40 грн, у тому числі:
- на суму боргу 237,00 грн за період з 11.06.2019 по 10.06.2022 на суму 21,33 грн;
- на суму боргу 1410,00 грн за період з 11.07.2019 по 10.07.2022 на суму 126,90 грн;
- на суму боргу 3123,00 грн за період з 11.08.2019 по 10.08.2022 на суму 281,07 грн;
- на суму боргу 810,00 грн за період з 11.09.2019 по 10.09.2022 на суму 72,90 грн;
- на суму боргу 1080,00 грн за період з 11.10.2020 по 10.10.2022 на суму 97,20 грн.
2. Інфляційного збільшення боргу на загальну суму 2540,31 грн у тому числі:
- на суму боргу 237,00 грн за період червень 2019 року - травень 2022 року на суму 74,41 грн;
- на суму боргу 1410,00 грн за період липень 2019 року - червень 2022 року на суму 509,74 грн;
- на суму боргу 3123,00 грн за період серпень 2019 року - липень 2022 року на суму 1184,63 грн;
- на суму боргу 810,00 грн за період вересень 2019 року - серпень 2022 року на суму 322,94 грн;
- на суму боргу 1080,00 грн за період жовтень 2019 року - вересень 2022 року на суму 448,59 грн.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами, розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства, а згідно ч. 2 ст. 625 цього кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Аналогічне положення містить ч. 3 ст. 198 ГК України.
Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати оплату боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
З огляду на вищенаведене та доведення факту неналежного виконання боржником зобов'язань, нарахування інфляційних втрат та 3% в річних здійснено заявником правомірно.
При перевірці наданого заявником розрахунку нарахування 3% річних та інфляційних втрат суд встановив, що суми зазначених нарахувань є завищеними з підстав неправильного визначення заявником періоду, за який здійснюється нарахування 3% річних та інфляційних втрат, зокрема, кінцевої дати здійснення таких нарахувань.
Так, відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 41 КУзПБ мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу або особі, яка здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів, за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та місцезнаходженням його майна.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
Тобто наведена норма встановлює загальну заборону на нарахування, зокрема, інфляційних, 3% річних тощо упродовж часу дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Зміст цієї заборони не пов'язаний із визначенням поняття мораторію і не обмежений ним. Заборона чинна протягом дії мораторію, тому вищевказані нарахування не нараховується в силу прямої заборони законом, безвідносно до часу їх виникнення.
Згідно наданих розрахунків, заявником здійснено нарахування 3% річних та інфляційного збільшення за сукупний період з 11.06.2019 по 10.10.2022 (включно), тобто частково за період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, який був введений ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.10.2021 у справі № 915/1243/21 про відкриття провадження у справі про банкрутство Фермерського господарства "Колос", що суперечить приписам ст. 41 КУзПБ.
Судом здійснено перерахунок розміру 3% річних за допомогою програми "ІpLex" за період заявлений заявником, з урахуванням початку періоду дії мораторію, окремо на суму боргу по кожному акту приймання-передачі послуг та встановлено, що обґрунтованою сумою 3% річних, яка підлягає визнанню є 434,13 грн, у тому числі:
- на суму боргу 237,00 грн за період з 11.06.2019 по 17.10.2021 (включно) на суму 16,73 грн;
- на суму боргу 1410,00 грн за період з 11.07.2019 по 17.10.2021 (включно) на суму 96,07 грн;
- на суму боргу 3123,00 грн за період з 11.08.2019 по 17.10.2021 (включно) на суму 204,84 грн;
- на суму боргу 810,00 грн за період з 11.09.2019 по 17.10.2021 (включно) на суму 51,07 грн;
- на суму боргу 1080,00 грн за період з 11.10.2020 по 17.10.2021 (включно) на суму 65,42 грн.
З огляду на що, суд відхиляє кредиторські вимоги в частині 3% річних у сумі 165,27 грн (599,40 - 434,13).
Судом здійснено перерахунок розміру інфляційного збільшення за допомогою програми "ІpLex" за період заявлений заявником, з урахуванням початку періоду дії мораторію, окремо на суму боргу по кожному акту приймання-передачі послуг та встановлено, що обґрунтованою сумою інфляційного збільшення, яка підлягає визнанню є 918,99 грн, у тому числі:
- на суму боргу 237,00 грн за період червень 2019 року - жовтень 2021 року на суму 30,26 грн;
- на суму боргу 1410,00 грн за період липень 2019 року - жовтень 2021 року на суму 188,03 грн;
- на суму боргу 3123,00 грн за період серпень 2019 року - жовтень 2021 року на суму 437,83 грн;
- на суму боргу 810,00 грн за період вересень 2019 року - жовтень 2021 року на суму 116,34 грн;
- на суму боргу 1080,00 грн за період жовтень 2019 року - жовтень 2021 року на суму 146,53 грн.
З огляду на що, суд відхиляє кредиторські вимоги в частині інфляційного збільшення у сумі 1621,32 грн (2540,31 - 918,99).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).
З огляду на викладене, суд, дослідивши матеріали справи дійшов висновку, що грошові вимоги Регіонального офісу водних ресурсів у Миколаївській області слід визнати частково в сумі 8013,12 грн (четверта черга, без вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів), які складаються з: 6660,00 грн - основного боргу, 918,99 грн - інфляційних втрат, 434,13 грн - 3% річних.
Поряд із цим, суд звертає увагу, що разом з визнаними судом грошовими вимогами кредитора до реєстру вимог кредиторів також підлягає включенню судовий збір, сплачений за подання до суду заяви з грошовими вимогами до боржника у розмірі 6056,00 грн. (перша черга).
Керуючись ст. 2, 41, 45, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Визнати частково грошові вимоги Регіонального офісу водних ресурсів у Миколаївській області до Фермерського господарства "Колос" у загальній сумі 8013,12 грн, яка складається з: 6660,00 грн - основного боргу (4 черга), 918,99 грн - інфляційних втрат (4 черга), 434,13 грн - 3% річних (4 черга), а також 6056,00 грн судового збору за подання заяви з грошовими вимогами до банкрута (1 черга).
2. Копію ухвали надіслати кредитору, банкруту, ліквідатору.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги.
Повний текст ухвали суду складено 25.07.2024 (після виходу головуючого у справі судді з відпустки).
Суддя В.С. Адаховська