вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,
тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
18 липня 2024 рокуСправа № 912/1005/24
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участі секретаря судового засідання Проскурні О.О. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/1005/24
за позовом: Заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури, пр-т Європейський, 4, м. Кропивницький, 25006 в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Кіровоградської обласної державної адміністрації, площа Г. Майдану, 1, м. Кропивницький, 25006
до відповідачів: Кропивницької районної державної адміністрації Кіровоградської області, вул. Дарвіна, 25, м. Кропивницький, 25014
Устинівської селищної ради, вул. Ювілейна, 4, с. Устинівка, Кропивницький район, Кіровоградська область, 28600
та Жовтневої сільської спілки власників корів "Злагода", с. Лебедине, Кропивницький район, Кіровоградська область, 28613
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", вул. Шота Роставелі, 9А, м. Київ
про визнання недійсним розпорядження, визнання недійсним договору оренди, скасування державної реєстрації
Представники:
від прокуратури - Клюкіна К.О., службове посвідчення №075480 від 01.03.2023;
від позивача - участі не брали;
від відповідачів - участі не брали;
від третьої особи - участі не брали.
В засіданні суду оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Заступник керівника Кіровоградської обласної прокуратури (Прокурор) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Кіровоградської обласної державної адміністрації (Кіровоградська ОДА, позивач) звернувся до господарського суду з позовною заявою з вимогами до Кропивницької районної державної адміністрації Кіровоградської області (Кропивницька РДА, відповідач 1), Устинівської селищної ради (відповідач 2) та Жовтневої сільської спілки власників корів "Злагода" (Спілка "Злагода", відповідач 3) про таке:
- визнати недійсним розпорядження Устинівської районної державної адміністрації №578-р від 12.11.2008 "Про передачу земельної ділянки в оренду Жовтневій сільській спілці власників корів "Злагода"";
- визнати недійсним договір оренди землі, укладений 25.12.2012 між Устинівською районною державною адміністрацією та Жовтневою сільською спілкою власників корів "Злагода" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3525884700:02:000:7506, площею 38,7520 га, зареєстрований 29.04.2014 відділом Держземагентства в Устинівському районі;
- скасувати державну реєстрацію права речового права оренди Жовтневої сільської спілки власників корів "Злагода" на земельну ділянку з кадастровим номером 3525884700:02:000:7506, площею 38,7520 га;
- скасувати державну реєстрацію права комунальної власності Устинівської селищної ради на земельну ділянку з кадастровим номером з кадастровим номером 3525884700:02:000:7506, площею 38,7520 га, вчинену 15.09.2023 державним реєстратором Долинської міської ради Кіровоградської області на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28.04.2021 за № 1423 - IX;
- скасувати вчинену 29.04.2014 у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3525884700:02:000:7506 площею 38,7520 га.
В обґрунтування підстав позову Прокурор зазначив, що спірна земельна ділянка сформована за рахунок земель державної власності лісогосподарського призначення, що перебувають у постійному користуванні Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", а тому державна реєстрація такої земельної ділянки та вчинені щодо земельної ділянки дії є незаконними і підлягають скасуванню (визнанню недійсними) з припиненням реєстрації всіх речових прав. У позовній заяві Прокурором обґрунтовано підстави для представництва інтересів держави в особі Кіровоградської ОДА.
Ухвалою суду від 22.04.2024 за поданим позовом відкрито провадження у справі №912/1005/24 за правилами загального позовного провадження. Згідно ухвали: до участі у справі залучено третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" (ДП "Ліси України", третя особа); у справі призначено підготовче засідання; учасникам справи встановлено строк для подання заяв по суті справи.
Окрім того, ухвалою суду від 22.04.2024 за заявою Прокурора про забезпечення позову, поданою одночасно з позовною заявою, забезпечено позов шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3525884700:02:000:7506.
Позивачем Кіровоградською ОДА згідно поданих до суду письмових пояснень позовні вимоги підтримано повністю (том 2 а.с. 39-40, 66-68).
Відповідачем 1 Кропивницькою РДА позовні вимоги заперечено, про що до справи надано відзив на позовну заяву (том 2 а.с. 25-28), з тих підстав, що оспорювані розпорядження Устинівської РДА від 11.11.2008 та договір оренди від 25.03.2012 не становлять предмет спору, у зв'язку із закінченням терміну дії договору. Відповідач 1 повідомляє, що немає матеріально-процесуальної зацікавленості у розгляді спору, а тому вважає себе неналежним відповідачем. Вказує про помилковість віднесення галявини до земель лісового фонду. Повідомляє про сплив позовної давності за пред'явленими позовними вимогами.
У відповіді на відзив Прокурор з приводу заперечень відповідача 1 навів такі аргументи: в силу положень ст. ст. 19, 55, 84 Земельного кодексу України та ст. 5 Лісового кодексу України спірна земельна ділянка відноситься до земель державної власності лісогосподарського призначення та використовується для ведення лісового господарства; за оспорюваним розпорядженням спірній земельній ділянці присвоєно категорію земель сільськогосподарського призначення та внесено відповідні дані до Державного земельного кадастру, а тому його скасування є ефективним способом відновлення права держави володіти землями сільськогосподарського призначення; оспорюваний договір передбачає переважне право на його поновлення, окрім того, закінчення строку дії договору не виключає можливість визнання його недійсним, оскільки недійсність передбачається з моменту вчинення правочину; у даному випадку позов є негаторним, подання якого допускається упродовж всього часу тривання порушення прав (том 2 а.с. 44-88).
Третьою особою до суду подано письмові пояснення, за змістом яких підтверджено віднесення спірної земельної ділянки до земель лісового фонду та її перебування в постійному користуванні ДП "Ліси України" (том 2 а.с. 84-101).
16.05.2024 суд розпочав підготовче засідання, в якому оголосив перерву до 05.06.2024 та надав можливим Прокурору подати письмові пояснення з питання щодо розподілу позовних вимог між відповідачами і про ефективність обраного способу захисту, з урахуванням вимог Закону України "Про земельний кадастр".
Вказані пояснення подано Прокурором до суду 31.05.2024, в яких вказує на те, що: поданий позов є негаторним і спрямований на усунення перешкод в користуванні майном; порушення закону випливають саме з оспорюваного рішення Устинівської РДА і без вимоги про визнання його недійсним виникне стан правової невизначеності щодо категорії земельної ділянки та режиму її використання; закінчення строку дії договору не виключає можливість визнання його недійсним, оскільки в такому випадку він є недійсним з моменту його укладення; задоволення судом всіх пред'явлених вимог забезпечить правову визначеність та призведе до юридичного відновлення права держави на спірну земельну ділянку з можливістю розпорядження нею, зокрема, її формування як об'єкта цивільного права (том 3 а.с. 110-128).
05.06.2024 суд продовжив підготовче засідання, в якому постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 19.06.2024.
19.06.2024 суд відкрив судове засідання з розгляду справи по суті, в якому оголосив перерву до 17.07.2024.
17.07.2024 суд продовжив судове засідання з розгляду справи по суті.
В судовому засіданні Прокурор позовні вимоги підтримав повністю.
Інші учасники в засідання суду не з'явились та є такими, що належним чином повідомлені про його проведення.
Позивач та відповідач 1 Кропивницька РДА подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності.
Відповідачі Устинівська селищна рада та Жовтнева сільськогосподарська спілка співвласників корів "Злагода" відзиву на позов не подали, участі своїх представників в засіданні суду не забезпечили.
На підставі ч. 10 ст. 165, ч. 2 ст. 178 та п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами та за відсутності представників сторін.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення Прокурора, врахувавши заперечення відповідача 1 і письмові пояснення третьої особи, дослідивши в судовому засіданні докази у справі, суд встановив наступні обставини, які є предметом дослідження.
Розпорядженням Устинівської районної державної адміністрації № 578-р від 12.11.2008 "Про передачу земельної ділянки в оренду Жовтневій сільській спілці власників корів "Злагода"" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду та передано в оренду Жовтневій сільській спілці власників корів "Злагода" земельну ділянку площею 174,0 га, в тому числі пасовищ - 174,0 га терміном на 10 років, для сінокосіння та випасання худоби за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення (запасу) на території Жовтневої сільської ради (том 1 а.с. 89).
До матеріалів справи додано розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду та технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок (том 1 а.с. 84-208).
Згідно Акта від 23.12.2008 про встановлення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки встановлено межі відповідної земельної ділянки (том 3 а.с. 93-95).
25.12.2012 між Устинівською районною державною адміністрацією (Орендодавець) і Жовтневою сільською спілкою власників корів "Злагода" (Орендар) укладено договір оренди землі, згідно якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для сінокосіння та випасання худоби з кадастровим номером 3525884700:02:000:7506 загальною площею 38,75 га, яка знаходиться на території Жовтневої сільської ради Устинівського району Кіровоградської області, строком на 10 років (том 2 а.с. 201 на звороті-204).
Пунктом 41 договору передбачено, що він набирає чинності після його підписання та державної реєстрації.
За Актом прийому-передачі від 25.12.2012 здійснено фактичну передачу земельної ділянки в оренду (том 2 а.с. 204 на звороті).
Відповідно до Витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-3501019852014 державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3525884700:02:000:7506, площею 38,7520 га, здійснено 29.04.2014 відділом Держземагентства в Устинівському районі на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та визначено категорію земель - землі сільськогосподарського призначення (том 2 а.с. 194). Під час реєстрації цільовим призначенням земельної ділянки зазначено - для сінокосіння та випасання худоби.
Згідно Інформаційної довідки № 361369797 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, 06.05.2014 зареєстровано право державної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3525884700:02:000:7506 площею 38,752 га за Устинівською районною державною адміністрацією Кіровоградської області, а також зареєстровано право оренди Жовтневої сільської спілки власників корів "Злагода" на вказану земельну ділянку (том 2 а.с. 199-201).
В подальшому, 15.09.2023 державним реєстратором Долинської міської ради Кіровоградської області на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28.04.2021 за № 1423-IX, внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 69376989 про реєстрацію права комунальної власності Устинівської селищної ради на земельну ділянку з кадастровим номером 3525884700:02:000:7506 площею 38, 752 га.
Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №716-р "Про визначення адміністративних центів та затвердження територій територіальних громад Кіровоградської області" територія Жовтневої сільської ради Устинівського району Кіровоградської області увійшла до складу Устинівської територіальної громади.
Відповідно до п.п. 11 п. 1 постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ "Про утворення та ліквідацію районів" у Кіровоградській області утворено Кропивницький район до складу якого увійшла територія Устинівської селищної територіальної громади.
Згідно з ч. ч. 2, 4 ст. 8 Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, що об'єдналися, завершуються в день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об'єднаною територіальною громадою.
З дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об'єднаною територіальною громадою, здійснюється реорганізація відповідних сільських, селищних, міських рад, розміщених поза адміністративним центром об'єднаної територіальної громади. Реорганізація здійснюється шляхом приєднання цих рад до юридичної особи - сільської, селищної, міської ради, розміщеної в адміністративному центрі об'єднаної територіальної громади.
Рішенням Устинівської селищної ради № 14 "Про початок реорганізації сільських рад Устинівського району Кіровоградської області" від 16.12.2020, розпочато реорганізацію Жовтневої сільської ради шляхом її приєднання до Устинівської селищної ради.
На даний час земельна ділянка з кадастровим номером 3525884700:02:000:7506 знаходиться на території Устинівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області, яка є правонаступником усіх прав та обов'язків Жовтневої сільської ради Устинівського району Кіровоградської області.
Крім того, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.04.2020 № 1635-р "Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій" Устинівську районну державну адміністрацію реорганізовано шляхом приєднання до Кропивницької районної державної адміністрації, розташованої в адміністративному центрі району, утвореного постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ.
Таким чином, після проведення реорганізації Кропивницька районна державна адміністрація стала правонаступником Устинівської районної державної адміністрації.
Як стверджує Прокурор, земельна ділянка з кадастровим номером 3525884700:02:000:7506 площею 38,752 га, сформована за рахунок земель державної власності лісогосподарського призначення, що перебувають у постійному користуванні ДП "Ліси України" в особі Філії "Долинське лісове господарство" та використовуються для ведення лісового господарства.
Згідно поданих Прокурором доказів встановлено, що рішенням восьмої сесії Кіровоградської обласної ради № 102 від 18.08.1999 "Про надання земельних ділянок лісового фонду" надано земельні ділянки лісового фонду Долинському державному лісогосподарському підприємству для ведення лісового господарства у постійне користування площею 1000,2 га, вилучивши їх (за згодою) у сільськогосподарських підприємств Петрівського та Устинівського районів (том 1 а.с. 43). Відповідно до переліку 2 сільськогосподарських підприємств Петрівського та Устинівського районів, у яких вилучаються і надаються Долинському державному лісогосподарському підприємству земельні ділянки лісового фонду у постійне користування для ведення лісового господарства до числа вказаних земель віднесено землі, що перебували у користуванні колективного сільськогосподарського підприємства "імені Мічуріна", загальною площею 157,4 га (том 1 а.с.44).
Згідно матеріалів лісовпорядкування, зокрема Проекту організації і розвитку лісового господарства Долинського держлісгоспу державного лісогосподарського об'єднання "Кіровоградліс" 2000 року, земельна ділянка лісогосподарського призначення, яка має частковий перетин з земельною ділянкою з кадастровим номером 3525884700:02:000:7506, відображена у 28 кварталі 20 виділі, має площу 22,6 га та значиться як галявина, господарський захід - створення лісових культур (том 1 а.с. 52-58).
Також згідно Проекту організації і розвитку лісового господарства Державного підприємства "Долинське лісове господарство" 2010 року земельна ділянка лісогосподарського призначення, яка має частковий перетин з земельною ділянкою з кадастровим номером 3525884700:02:000:7506, перебуває у 28 кварталі 25 виділі має площу 25,7 га та значиться як галявина, господарський захід - створення лісових культур (том 1 а.с. 59-63).
Відповідно до Проекту організації і розвитку лісового господарства "Долинське лісове господарство" 2020 року земельна ділянка лісогосподарського призначення, яка має частковий перетин з земельною ділянкою з кадастровим номером 3525884700:02:000:7506, перебуває у 87 кварталі 2 виділі має площу 23,5 га та значиться як галявина, господарський захід - створення лісових культур (том 1 а.с. 64-69).
Віднесення земельної ділянки до категорії земель лісогосподарського призначення підтверджується також планом лісонасаджень, планшетом № 4 лісовпорядкування 1999 року, планшетом № 4 лісовпорядкування 2009 року, планшетом № 8 лісовпорядкування 2019 року, які є частиною матеріалів лісовпорядкування 2000, 2010 та 2020 років.
Інформація про накладення вищевказаної земельної ділянки на землі лісогосподарського призначення Філії "Долинське лісове господарство" підтверджена в листах ДП "Харківська державна лісовпорядна експедиція" ВО "Укрдержліспроект" від 16.06.2023 № 252, від 05.03.2024 № 133 та у доданих до листів документів, в яких вказано про те, що згідно матеріалів лісовпорядкування 2009 та 2019 років земельна ділянка лісового фонду, яка відображена у кварталі 87 виділі 2 площею 23,5 га, має частковий перетин з земельною ділянкою з кадастровим номером 3525884700:02:000:7506, площею 38,7520 га, площа перетину меж становить 22,1972 га (том 1 а.с. 73-74, 209-258, том 2 а.с. 1-63).
Прокурор згідно поданого позову стверджує, що вище перелічені дії, у тому числі органів державної влади та місцевого самоврядування, що пов'язані з вибуттям земельної ділянки державного лісового фонду з власності держави, її юридичне вилучення у постійного лісокористувача та передача в оренду суперечить вимогам земельного та лісового законодавства, а тому порушене право підлягає захисту у визначений Прокурором спосіб.
Норми права, застосовані судом, та мотивована оцінка доводів сторін і поданих доказів.
1. Щодо підстав представництва прокурором.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Абзацом 1 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" визначений вичерпний перелік підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді.
Так, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Конституційний Суд України зазначив, що поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20; від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21).
Частини 3, 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" серед іншого встановлюють умови, за яких прокурор може виконувати субсидіарну роль із захисту інтересів держави за наявності органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах).
Визначений ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" обов'язок прокурора перед зверненням з позовом звернутись спершу до компетентного органу стосується звернення до органу, який надалі набуде статусу позивача. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб'єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює. Встановлена цим законом умова про необхідність звернення прокурора до компетентного органу перед пред'явленням позову, спрямована на те, аби прокурор надав органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Згідно ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц зауважила, що оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Згідно доводів Прокурора у справі, що розглядається, порушення інтересів держави в особі визначеного позивача Кіровоградської обласної державної адміністрації обґрунтовується тим, що земельна ділянка, документи щодо розпорядження якою оспорюються, розташована в межах земель лісогосподарського призначення, стосовно яких наявний певний порядок їх використання, який було порушено. Прокурор стверджує, що уповноважений державою орган не вжив заходів до захисту прав та повернення спірної земельної ділянки.
Суд констатує, що за статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до ст. 1 Лісового кодексу України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують водоохоронні, захисні , санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
Отже, ліси і землі лісового фонду України є об'єктами підвищеного захисту зі спеціальним режимом використання та спеціальною процедурою надання земельних ділянок, що обумовлює беззаперечний підвищений суспільний інтерес до правильного застосування законодавства у даній сфері, що узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини наведеною в п. 54 рішенні у справі "Трегубенко проти України".
Вказане підтверджує доводи Прокурора у даній справі, що незаконне вилучення земель державної власності лісогосподарського призначення та безпідставна зміна їх цільового призначення на землі сільськогосподарського призначення зі зміною форми власності та державного розпорядника таких земель, не може відповідати суспільному інтересу та порушує інтереси держави, як гаранта дотримання принципу верховенства права в країні.
Зокрема, такі дії порушують інтереси держави у сфері ефективного використання земельних та лісових ресурсів, оскільки унеможливлюють реалізацію державою політики по забезпеченню охорони, відтворення та сталого використання земельних і лісових ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства.
Згідно норм чинного Земельного кодексу України, розпорядження земельними ділянками державної власності лісогосподарського призначення за межами населеного пункту для лісогосподарських потреб на даний час покладено на Кіровоградську обласну державну (військову) адміністрацію у відповідності до вимог ч. 5 ст. 122, п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України.
Матеріалами справи підтверджено, що прокуратурою в листі від 01.03.2024 повідомлено Кіровоградську обласну державну адміністрацію про виявлене порушення щодо земельної ділянки та сформовано запит про надання інформації стосовно прийняття адміністрацією рішень з питання припинення права постійного користування земельною ділянкою ДП "Ліси України" та про вжиття заходів з метою захисту порушених інтересів держави щодо земельної ділянки лісогосподарського призначення (том 2 а.с. 166-168).
Листом від 13.03.2024 Кіровоградська обласна державна адміністрація повідомила прокуратуру про те, що будь-які розпорядження (погодження) щодо земельної ділянки не приймались та зазначено про невжиття будь-яких заходів з повернення у державну власність земельної ділянки (том 2 а.с. 169). В листі вказано, що Кіровоградська ОДА не заперечує щодо вжиття прокуратурою заходів представництва інтересів держави в суді.
В листі від 05.04.2024 прокуратура в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомила Кіровоградську ОДА про звернення до суду в її інтересах стосовно спірної земельної ділянки (том 2 а.с. 211-213).
З викладеного слідує, що Прокурор дотримався вимог Закону щодо порядку представництва в суді та обґрунтовано визначив орган, який уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
2. Щодо статусу спірної земельної ділянки.
Земельний кодекс України передбачає, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, серед яких окремо виділено землі лісогосподарського призначення (ст. 19).
Земельний кодекс України в редакції на дату прийняття оспорюваного розпорядження від 12.11.2008 встановлював:
- до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства (ч. 1 ст. 20);
- землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності (ч. 1 ст. 56);
- земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства (ч. 1 ст. 57).
За нормами Лісового кодексу України, основною рисою земель лісогосподарського призначення є призначення цих земель саме для ведення лісового господарства, що за змістом ст. 63 Лісового кодексу України полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.
Лісовий кодекс України передбачає здійснення комплексу заходів з лісовпорядкування, яке за ст. 47 вказаного кодексу в редакції станом на 12.11.2008 є обов'язковим на всій території України та ведеться державними лісовпорядними організаціями за єдиною системою в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань лісового господарства.
Відповідно до ст. 48 Лісового кодексу України в редакції станом на 12.11.2008: у матеріалах лісовпорядкування дається якісна і кількісна характеристика кожної лісової ділянки; матеріали лісовпорядкування затверджуються в установленому порядку відповідним органом виконавчої влади з питань лісового господарства; затверджені матеріали лісовпорядкування є обов'язковими для ведення лісового господарства, планування і прогнозування використання лісових ресурсів.
Згідно з пунктом 5 розділу VIII "Прикінцеві положення" Лісового кодексу України в редакції станом на 12.11.2008, до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.
Отже, планово-картографічні матеріали є належним доказом у справі на підтвердження віднесення земельної ділянки до категорії земель лісогосподарського призначення, виходячи зі змісту інформації, яку вони містять.
Аналогічного висновку дотримується Верховний Суд, зокрема, у постанові від 01.11.2023 по справі № 676/5079/21.
Як зазначено вище, Прокурором надано до справи матеріали лісовпорядкування, з яких вбачається, що у постійному користуванні Державного підприємства "Долинське лісове господарство", правонаступником якого є ДП "Ліси України", перебуває земельна ділянка лісогосподарського призначення, яка має часткове накладення із земельною ділянкою з кадастровим номером 3525884700:02:000:7506.
Така земельна ділянка відображена у 28 кварталі 25 виділ згідно матеріалів лісовпорядкування за 2000, 2010 роки та у 87 кварталі 2 виділ згідно матеріалів лісовпорядкування за 2020 рік і значиться як галявина, господарський захід - створення лісових культур.
Віднесення такої земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення, які буди надані в постійне користування Долинському державному лісогосподарському підприємству для ведення лісового господарства, підтверджено також в листах з доданими документами ДП "Харківська державна лісовпорядна експедиція" ВО "Укрдержліспроект" від 16.06.2023 №252, від 05.03.2024 № 133 та в поясненнях третьої особи ДП "Ліси України".
Відповідачі під час розгляду справи зазначене належними доказами не спростували, а твердження відповідача 1 про помилковість віднесення галявини до земель лісового фонду відхиляється судом, оскільки до земель лісогосподарського призначення відносять не лише землі, вкриті лісовою рослинністю, а й інші землі, які надані для потреб лісового господарства.
На підставі вищевикладеного, суд вважає підтвердженими доводи Прокурора щодо фактичного включення до земельної ділянки з кадастровим номером 3525884700:02:000:7506 земельної ділянки за категорією земель лісогосподарського призначення, яка надана в постійне користування ДП "Ліси України".
3. Щодо розпорядження спірною земельною ділянкою.
Статтею 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пункт 12 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України в редакції станом на 12.11.2008 визначав, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
За приписами ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України в редакції станом на 12.11.2008 надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Порядок вилучення земельних ділянок визначає ст. 149 Земельного кодексу України, відповідно до якої в редакції станом на 12.11.2008 передбачалось:
- земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування (частина 1);
- вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень (частина 2);
- Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси площею понад 1 гектар для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, крім випадків, визначених частинами п'ятою - восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу (ч. 9).
Отже, згідно з наведеними нормами законодавства, вилучення земельних лісових ділянок площею понад 1 гектар із постійного користування спеціалізованих лісогосподарських підприємств для нелісогосподарських потреб, які перебувають за межами населених пунктів, передача у власність та у користування відносилась до виключної компетенції Кабінету Міністрів України.
У даному випадку з огляду на підтверджену інформацію щодо площі накладання земельної ділянки (орієнтовно 22,1972 га), повноваження про вилучення такої земельної ділянки з постійного користування ДП "Ліси України" належало Кабінету Міністрів України.
Разом з цим, Секретаріат Кабінету Міністрів України листом від 05.03.2024 № 5553/0/2-24 на запит Прокурора повідомив, що рішень про погодження зміни цільового призначення, припинення права постійного користування, вилучення з користування лісогосподарського підприємства земельної ділянки, яка має накладення на земельну ділянку з кадастровим номером 3525884700:02:000:7506 не приймалось (том 2 а.с. 104).
Також матеріалами справи не підтверджено законодавчо визначені підстави для припинення права користування земельною ділянкою, які передбачені в ст. 141 Земельного кодексу України. Філією "Долинське лісове господарство" повідомлено, що на момент винесення оспорюваного розпорядження, лісогосподарське підприємство згоду на вилучення з постійного користування частини земельної ділянки лісогосподарського призначення, яка увійшла в склад земельної ділянки з кадастровим номером 3525884700:02:000:7506, не надавало та не повідомлялось про прийняття будь-яких рішень стосовно земельної ділянки чи зміну її цільового призначення.
Вказане свідчить про те, що Устинівська РДА при прийнятті оспорюваного розпорядження від 12.11.2008 № 578-р діяла поза межами своїх законодавчо визначених повноважень.
Окрім того, вказаним розпорядженням порушено порядок зміни цільового призначення земель.
Так, за ст. 164 Земельного кодексу України в редакції станом на 12.11.2008 охорона земель включає захист сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб.
Отже, однією з основних особливостей правового режиму земель лісогосподарського призначення є нерозривний зв'язок їх використання з лісокористуванням.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 20 Земельного кодексу України в редакції станом на 12.11.2008, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.
Частиною 3 ст. 57 Лісового кодексу України в редакції станом на 12.11.2008 передбачалось, що міна цільового призначення земельних лісових ділянок здійснюється за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центральних органів виконавчої влади з питань лісового господарства та охорони навколишнього природного середовища.
Отже, процедура вилучення земельних лісових ділянок, а також зміна їх цільового призначення потребує обов'язкового погодження органу з питань лісового господарства.
Правова позиція щодо погодження органом з питань лісового господарства зміни цільового призначення земель лісогосподарського призначення, наведена в постанові Верховного Суду України від 20.03.2013 у справі № 6-13цс 13 та від 16.12.2015 у справі № 6-2510ц 15.
Згідно листа Філії "Долинське лісове господарств" повідомлено, що на момент винесення оспорюваного розпорядження згода на зміну цільового призначення частини земельної ділянки лісогосподарського призначення, яка частково накладається на земельну ділянку з кадастровим номером 3525884700:02:000:7506, площею 38,7520 га, не надавалась.
Крім того, за інформацією секретаріату Кабінету Міністрів України від 05.03.2024 № 5553/0/2-24 Кабінетом Міністрів рішень про погодження зміни цільового призначення не приймалось.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено порушення за оспорюваним розпорядженням Устинівською РДА порядку зміни цільового призначення земельної ділянки.
4. Щодо обраного способу захисту.
Стаття 152 Земельного кодексу України передбачає, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема: визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; застосування інших, передбачених законом, способів.
Відповідно до ч. 1 ст. 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Згідно ст. 21 Земельного кодексу України, чинний зміст якої відповідає нормам станом на 12.11.2008, порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: визнання недійсними рішень органів державної влади; визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною.
Як встановлено, під час прийняття Устинівською РДА розпорядження № 378-р від 12.11.2008 порушено законодавчо визначений порядок зміни цільового призначення земельної ділянки в частині, яка належить до земель лісогосподарського призначення. Розпорядження щодо такої земельної ділянки прийнято поза межами повноважень Устинівської РДА. Земельна ділянка надана в оренду без її вилучення у встановленому порядку у землекористувача ДП "Ліси України", якому така земельна ділянка надана в постійне користування.
Наведене підтверджує доводи Прокурора про порушення за оспорюваним розпорядженням вимог ст. ст. 14, 19 Конституції України, ст. ст. 20, 21, 55, 57,83, 116, 118, 122 Земельного кодексу України, ст. ст. 6, 16, 42 Лісового кодексу України та про порушення прав власника земельної ділянки в особі Кіровоградської ОДА, що є підставою для визнання такого розпорядження недійсним.
При цьому суд враховує, що оспорюваним рішенням фактично змінено категорію земель за цільовим призначенням, а тому таке рішення не вичерпало своєї дії шляхом його виконання.
Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у п. 149 постанови від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18, якщо прокурор вважає, що порушення інтересів держави полягає у незаконній зміні категорії земель за цільовим призначенням, то вимога про визнання незаконним та скасування рішення у частині зміни цільового призначення земельної ділянки є належною та ефективною. Прокурор може звертатися з позовом про визнання незаконним і скасування такого рішення.
Як слідує з матеріалами справи, земельна ділянка з кадастровим номером 3525884700:02:000:7506 сформована як об'єкт цивільних прав та 29.04.2014 внесена до Державного земельного кадастру на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Поміж тим, як підтверджено матеріалами справи, під час формування земельної ділянки до її складу було включено земельну ділянку лісогосподарського призначення, щодо розпорядження якою порушено наведені вище норми законодавства.
За вказаних обставин не можна вважати законною державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 3525884700:02:000:7506, а тому її державна реєстрація підлягає скасуванню.
Так, відповідно до ч. 13 ст. 79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка припиняє існування як об'єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується у разі, зокрема, скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.
Отже, скасування державної реєстрації земельної ділянки відповідає ефективності вибраного Прокурором способу захисту порушеного права, оскільки за наслідками такого скасування незаконно сформована земельна ділянка припиняє своє існування як об'єкт цивільних прав та фактично відновлюється попередній правовий стан земель.
Статтею 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" встановлено, що ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).
Аналогічні положення щодо припинення речових прав при скасуванні державної реєстрації земельної ділянки передбачено також ч. 13 ст. 79-1 Земельного кодексу України.
За змістом ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі, зокрема, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.
Таким чином, скасування державної реєстрації земельної ділянки передбачає одночасне припинення усіх наявних речових прав щодо такої земельної ділянки, що здійснюється, у тому числі, на підставі судового рішення про скасування державної реєстрації прав.
Згідно наданої до справи Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається актуальним запис про реєстрацію щодо земельної ділянки з кадастровим номером права власності за Устинівською селищною радою Кропивницького району Кіровоградської області та права оренди Жовтневої сільської спілки власників корів "Злагода".
Зазначене також підтверджується безпосередньо Устинівською селищною радою в листі до прокуратури від 18.01.2024 (том 2 а.с. 99).
За вказаних обставин актуальні записи права власності та права оренди підлягають скасуванню, що за змістом ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачає припинення таких прав.
Загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені ст. 215 Цивільного кодексу України, серед яких недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
З огляду на встановлені обставини допущеного порушення щодо земельної ділянки, про які зазначено вище, передача земельної ділянки в оренду за оспорюваним договором порушує відповідні положення законодавства. Так, як встановлено, Устинівська РДА не мала повноважень на розпорядження земельною ділянкою, яка накладається на землі лісового фонду. Земельна ділянка у відповідній частині передана в оренду без її вилучення у попереднього землекористувача у відповідності до визначеного порядку. Щодо такої земельної ділянки порушено порядок зміни її цільового призначення.
Наведене є підставою для визнання недійсним договору оренди землі від 25.12.2012 як такого, що укладений з порушенням ст. ст. 20, 21, 55, 57, 83, 116, 118, 122 Земельного кодексу України, ст. ст. 6, 16, 42 Лісового кодексу України.
Суд враховує, що закінчення строку дії договору не позбавляє можливості визнати його недійсним, оскільки питання недійсності договору розглядається на момент його укладення.
5. Щодо позовної давності.
Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Стаття 267 Цивільного кодексу України передбачає, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. (ч.ч. 3, 4).
У постанові від 31.10.2018 у справі № 372/1988/15-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що у разі якщо позивач заявив декілька позовних вимог, питання застосування позовної давності, початку її перебігу та спливу має вирішуватися щодо кожної позовної вимоги окремо.
Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, у спорі з декількома належними відповідачами, які не мають солідарного обов'язку (до яких не звернута солідарна вимога), відповідач може заявити про застосування позовної давності тільки щодо тих вимог, які пред'явлені до нього, а не до інших відповідачів.
У даному випадку Прокурор оскаржив рішення Устинівської РДА, а отже вказаний орган є учасником спірних відносин, який порушив інтересів держави.
Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18, у разі, якщо державний орган або орган місцевого самоврядування діє або приймає рішення всупереч закону та інтересам Українського народу, прокурор має право діяти на захист порушених інтересів держави шляхом подання відповідного позову до суду. В цьому випадку органи, які прийняли рішення чи вчинили дії, що, на думку прокурора, порушують інтереси держави, набувають статусу відповідача.
У справі за позовом заінтересованої особи про визнання недійсним договору як відповідачі мають залучатись всі сторони правочину, а тому належними відповідачами є сторони оспорюваного договору, а не одна із них (подібний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 29.08.2023 у справі № 912/1550/22, від 10.09.2021 у справі № 909/207/20).
Як встановлено, Устинівська РДА припинала свою діяльність внаслідок її реорганізації, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) внесено 22.06.2023 запис про припинення. Правонаступником Устинівської РДА є Кропивницька РДА, відомості про що внесено до ЄДР.
За загальними правилами, викладеними в ст. 104 Цивільного кодексу України, у разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
У постанові Верховного Суду від 21.04.2021 у справі № 429/3281/13-а зазначено, що якщо орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то суд повинен залучити до участі у справі їхніх правонаступників.
Такий підхід про перехід до правонаступника обов'язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.
За вказаних обставин є правомірним визначення відповідачем за вимогами про визнання недійсними розпорядження і договору Кропивницької РДА, як правонаступника Устинівської РДА.
Отже, позовна давність підлягає дослідженню лише щодо вимог про визнання недійсним розпорядження Устинівської РДА № 578-р від 12.11.2008 та про визнання недійсним договору оренди землі від 25.12.2012.
Суд враховує, що серед способів захисту речових прав чинне законодавство виокремлює, зокрема, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання майном.
Так, статтею 391 Цивільного кодексу України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом має право вимагати усунути наявні перешкоди чи зобов'язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. До позовів про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном позовна давність не застосовується, оскільки правопорушення є таким, що триває у часі, а тому відповідні позови можуть бути пред'явлені протягом усього часу, поки триває порушення.
У справі, що розглядається, встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3525884700:02:000:7506 частково накладається на земельну ділянку лісогосподарського призначення державної власності.
Згідно висновку Верховного Суду у постанові від 18.01.2023 по справі № 369/10847/19, зайняття земельних ділянок, зокрема шляхом часткового накладення, треба розглядати як таке, що не є пов'язаним із позбавленням власника його володіння цими ділянками. Тож у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном. При цьому негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок.
Аналогічні висновки зроблені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19.01.2022 у справі № 363/2877/18, від 16.02.2022 у справі № 363/669/17.
За вказаних обставин суд у даному випадку не застосовує позовну давність до вимог про визнання недійсними розпорядження і договору, про яку заявив відповідач 1 Кропивницька РДА.
Підсумовуючи вищевикладене в сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Прокурора та наявність підстав для їх задоволення повністю.
Судові витрати.
За правилами ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідачів, до яких пред'явлено відповідну вимогу, та розподіляється між ними наступним чином:
за вимогою про визнання недійсним розпорядження - на Кропивницьку РДА;
за вимогою про визнання недійсним договору оренди - на Кропивницьку РДА і Жовтневу сільську спілку власників корів "Злагода" у рівних частинах;
за вимогою про скасування державної реєстрації речового права оренди - на Жовтневу сільську спілку власників корів "Злагода";
за вимогами про скасування державної реєстрації права комунальної власності і про скасування державної реєстрації земельної ділянки - на Устинівську селищну раду.
Також на всіх відповідачів покладається у рівних частинах судовий збір за подання Прокурором заяви про забезпечення позову.
Інших судових витрат сторони не заявляють.
Відповідно до ч. 7 ст. 145 ГПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Визнати недійсним розпорядження Устинівської районної державної адміністрації №578-р від 12.11.2008 "Про передачу земельної ділянки в оренду Жовтневій сільській спілці власників корів "Злагода"".
Визнати недійсним договір оренди землі укладений 25.12.2012 між Устинівською районною державною адміністрацією та Жовтневою сільською спілкою власників корів "Злагода" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3525884700:02:000:7506, площею 38,7520 га.
Скасувати державну реєстрацію права речового права оренди Жовтневої сільської спілки власників корів "Злагода" на земельну ділянку з кадастровим номером 3525884700:02:000:7506, площею 38,7520 га.
Скасувати державну реєстрацію права комунальної власності Устинівської селищної ради на земельну ділянку з кадастровим номером 3525884700:02:000:7506, площею 38,7520 га, вчинену 15.09.2023 державним реєстратором Долинської міської ради Кіровоградської області на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28.04.2021 за № 1423 - IX.
Скасувати вчинену 29.04.2014 у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3525884700:02:000:7506 площею 38,7520 га.
Стягнути з Кропивницької районної державної адміністрації Кіровоградської області (вул. Дарвіна, 25, м. Кропивницький, 25014. ідентифікаційний код 04055067) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (просп. Європейський, 4, м. Кропивницький, 25006, ідентифікаційний код 02910025) 5 046,67 грн судового збору.
Стягнути з Устинівської селищної ради (вул. Ювілейна, 4, с. Устинівка, Кропивницький район, Кіровоградська область, 28600, ідентифікаційний код 04364549) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (просп. Європейський, 4, м. Кропивницький, 25006, ідентифікаційний код 02910025) 6 560,66 грн судового збору.
Стягнути з Жовтневої сільської спілки власників корів "Злагода" (с. Лебедине, Кропивницький район, Кіровоградська область, 28613, ідентифікаційний код 34199898) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (просп. Європейський, 4, м. Кропивницький, 25006, ідентифікаційний код 02910025) 5 046,67 грн судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення направити Заступнику керівника Кіровоградської обласної прокуратури, Кіровоградській обласній державній адміністрації, Кропивницькій районній державній адміністрації Кіровоградської області, Устинівській селищній раді та Державному спеціалізованому господарському підприємству "Ліси України" до електронних кабінетів з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи; Жовтневій сільській спілці власників корів "Злагода" за адресою: с. Лебедине, Кропивницький район, Кіровоградська область, 28613.
Повне рішення складено 29.07.2024.
Суддя В.В.Тимошевська