вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"29" липня 2024 р. Справа № 911/1798/24
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А. перевіривши матеріали позовної заяви Заступника керівника Фастівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби та Боярської міської ради
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут»
2. Комунального підприємства “Боярське головне виробниче управління житлово-комунального господарства” Боярської міської ради
про визнання недійсним договору та стягнення 100 654,34 гривень
встановив:
Через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Керівника Фастівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби та Боярської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» та Комунального підприємства “Боярське головне виробниче управління житлово-комунального господарства” Боярської міської ради про:
- визнання недійсним договору про постачання електричної енергії від 19.10.2023 №60В200-2686-23-b, укладеного між Комунальним підприємством “Боярське головне виробниче управління житлово-комунального господарства Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області” та Товариством з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут»;
- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» на користь Комунального підприємства “Боярське головне виробниче управління житлово-комунального господарства” Боярської міської ради 100 654,34 гривень, а з Комунального підприємства “Боярське головне виробниче управління житлово-комунального господарства” Боярської міської ради одержаних ним за рішенням суду 100 654,34 гривень стягнення в дохід держави.
Згідно змісту відповідного позову, заступником керівника Фастівської окружної прокуратури зазначено, зокрема, про таке:
- за результатами проведення у вересні 2023 року відкритих торгів на закупівлю електричної енергії серед двох учасників - ТОВ «Твій Газзбут» та ТОВ “Київські енергетичні послуги” найбільш економічно вигідною обрано тендерну пропозицію останнього, попри те, з огляду на відмову вказаного товариства від укладення договору та самостійне декларування ТОВ «Твій Газзбут» відсутності визначених ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» підстав для відмови учаснику в участі в процедурі закупівлі, між відповідачами укладено договір про постачання електричної енергії від 19.10.2023 №60В200-2686-23-b;
- на виконання вказаного договору Комунальним підприємством “Боярське головне виробниче управління житлово-комунального господарства” Боярської міської ради на рахунок ТОВ «Твій Газзбут» перераховано 100 654,34 гривень;
- ТОВ «Твій Газзбут» з метою участі у вказаних торгах вказано недостовірні відомості щодо незастосування до нього, зокрема його бенефіціарного власника, персональних санкцій, які є суттєвими для визначення результатів відкритих торгів, що свідчить про наявність у вказаного товариства умислу на укладення спірного договору як такого, що суперечить інтересам держави і суспільства, з метою отримання прибутку;
- всупереч вимогам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» до спірного договору додатковими угодами внесено зміни зі збільшення ціни за одиницю товару на 10% від початкової без обґрунтування коливання цін, що також свідчить про порушення інтересів суспільства і держави в особі Північного офісу Держаудитслужби та Боярської міської ради.
З огляду на вказане прокурор зазначив, що відповідний договір підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч. 3 ст. 228 ЦК України.
До того ж, посилаючись на ч. 3 ст. 228 ЦК України як на таку, що встановлює особливі правові наслідки недійсності правочину, прокурор зауважив, що одержані ТОВ «Твій Газзбут» 100 654,34 грн, з огляду на наявність умислу лише у вказаного товариства слід стягнути на користь Комунального підприємства “Боярське головне виробниче управління житлово-комунального господарства” Боярської міської ради, а отримані останнім за рішенням суду кошти - в дохід держави.
Мотивуючи наявність підстав для представництва інтересів держави у суді за відповідно поданим позовом, прокурор зазначив, що у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» є суб'єкти, створені державою або територіальною громадою для забезпечення потреб суспільства, та які витрачають фінанси для здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, відтак наслідком порушення відповідного закону є нераціональне використання публічних коштів, що свідчить про наявність саме публічного (державного) інтересу.
Так, за доводами прокурора, всі прибутки, які отримано комунальним підприємством від своєї діяльності є також власністю територіальної громади, тобто є бюджетними коштами (комунальною власністю).
Вказані обставини, за доводами прокурора, свідчать про порушення інтересів держави у відповідній сфері, тоді як Боярська міська рада, як засновник та управитель Комунального підприємства “Боярське головне виробниче управління житлово-комунального господарства” Боярської міської ради, а також Північний офіс Держаудитслужби, як відповідний контролюючий закупівлі державний орган, повідомили про те, що ними не вживалось заходів з метою моніторингу вказаних торгів та визнання недійсним договору.
Керівник Фастівської окружної прокуратури оцінює таку позицію позивачів як пасивну поведінку уповноважених органів та відсутність з їх боку будь-яких намірів захистити порушені інтереси держави шляхом визнання недійсними договорі та застосування наслідків недійсності таких правочинів.
Дослідивши матеріали вказаної вище позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на таке.
Відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство в Україні здійснюється, зокрема, на засадах верховенства права, змагальності сторін, диспозитивності, пропорційності, неприпустимості зловживання процесуальними правами, обов'язковості судового рішення.
Суворе та неухильне дотримання зазначених принципів є запорукою досягнення завдань судочинства, що превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відкриття провадження у справі позовного провадження є визначальною стадією судового процесу і може здійснюватись судом лише у випадку відповідності поданої позовної заяви вимогам, визначеним процесуальним законом.
У відповідності до ч. 2, пп. 4, 5, 8 ч. 3, ч. 5 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Позовна заява повинна містити, зокрема:
- зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні;
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;
- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).
У разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
Згідно ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Системне тлумачення вказаних норми закону дозволяє дійти висновку, що підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, вжиття прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені.
Обставини дотримання прокурором процедури, встановленої частинами 3 та 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з'ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до положень статей 53, 174 Господарського процесуального кодексу України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті.
Так, до позовної заяви Заступника керівника Фастівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби та Боярської міської ради долучено копії адресованих таким особам повідомлень від 01.07.2024, відповідно за №№57-3375вих24 та 573376вих24, попри те як позовна заява не містить пояснень стосовно направлення/вручення вказаних повідомлень таким органам перед зверненням до суду із наданням відповідних доказів.
Крім того, заявляючи вимогу про стягнення з ТОВ «Твій Газзбут» на користь Комунального підприємства “Боярське головне виробниче управління житлово-комунального господарства” Боярської міської ради 100 654,34 грн, а з останнього одержаних ним за рішенням суду 100 654,34 грн стягнення в дохід держави, прокурор не навів пояснень щодо ефективності такого способу, зокрема в частині примусового виконання рішення у відповідно сформульованій редакції, яка вносить двозначність у розуміння порядку стягнення з відповідачів коштів - послідовного чи одночасного.
До того ж в розрізі ефективності обраного прокурором способу захисту позовна заява не місить пояснень щодо того, яким чином заявлені до стягнення кошти буде повернуто в дохід держави, без визначення виду бюджету (державний/місцевий (обласний).
В розрізі вказаного вище суд звертає увагу позивача на те, що:
- позовом у процесуальному сенсі є вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушенного або оспорюваного суб'єктивного права та охоронюваного законом інтересу, тоді як під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав;
- оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, потрібно виходити із його ефективності, а це означає, що вимога про захист права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування;
- під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект, тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам;
- суд, з урахуванням конкретних обставин справи має визначитися із ефективністю обраного позивачем способу захисту - визначити наслідки визнання договору недійсним для держави, в інтересах якої прокурором подано позов, з'ясувати, яким чином будуть відновлені права держави як позивача, зокрема можливість проведення двосторонньої реституції, можливість проведення повторної закупівлі товару (робіт, послуг) у разі повернення відповідачем коштів, необхідність відшкодувати іншій стороні правочину вартість товару (робіт, послуг) чи збитки. Схожі висновки викладено у постанові Верховного Суду від 21.12.2021 у справі №904/193/22.
Поряд з тим суд вважає за необхідне зазначити, що згідно ухвали від 02.08.2023 у справі №918/1043/21 (провадження №12-35гс23) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що для прийняття та призначення цієї справи до розгляду є достатніми підстави, які стосуються необхідності відступлення від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 20.07.2022 у справі №923/196/20, зокрема такі:
- установивши недійсність договору згідно з частиною першою статті 216 ЦК України, суд повинен не тільки зобов'язати відповідача повернути позивачеві майно, але й стягнути з останнього (в тому числі за рахунок бюджету) на користь відповідача сплачені за майно кошти. Інше застосування частини першої статті 216 ЦК України не можна вважати справедливим стосовно обох його сторін;
- підхід, запроваджений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 20.07.2022 у справі №923/196/20, фактично нівелює інститут двосторонньої реституції, закріплений у статті 216 ЦК України, а також не відповідає принципу процесуальної економії, оскільки орієнтує відповідачів у такій категорії справ на те, що їм належить ініціювати окреме провадження для розгляду їх вимоги, яка ґрунтуватиметься на обставинах, вже встановлених у розглянутій справі;
- фундаментальне значення цього питання, на думку колегії суддів, полягає і в тому, що при вирішенні спорів про визнання правочинів недійсними із застосуванням наслідків їх недійсності суди, дотримуючись висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 20.07.2022 у справі №923/196/20, неправильно застосовуватимуть статтю 216 ЦК України та порушуватимуть права іншої сторони в отриманні того, що вона передала на виконання правочину, визнаного недійсним, що є недопустимим.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 162,164,172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи та встановленні судом порушення вищезазначених норм процесуального законодавства при зверненні позивача до суду із відповідним позовом, зокрема щодо оформлення позовної заяви та її змісту, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви Заступника керівника Фастівської окружної прокуратури без руху та надання строку для усунення відповідних недоліків - десять днів з дня вручення зазначеної ухвали.
Керуючись ст. ст. 91, 162, 164, 174,232,234,235 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
1. Залишити позовну заяву Заступника керівника Фастівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби та Боярської міської ради без руху.
2. Виявлені недоліки усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали шляхом подання до суду:
- документів, які підтверджують направлення/вручення перед зверненням до суду на адресу Північного офісу Держаудитслужби та Боярської міської ради повідомлень від 01.07.2024, відповідно за №№57-3375вих24 та 573376вих24;
- письмових пояснень щодо ефективності обраного прокурором способу захисту в частині вимоги про стягнення 100 654,34 грн, зокрема щодо примусового виконання рішення у відповідно сформульованій в прохальній частині редакції (стягнення з відповідачів коштів - послідовного чи одночасного);
- письмових пояснень щодо ефективності обраного прокурором способу захисту в частині вимоги про стягнення 100 654,34 грн, зокрема щодо того, яким чином заявлені до стягнення кошти буде повернуто в дохід держави, без визначення виду бюджету (державний/місцевий (обласний).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України та оскарженню окремо від рішення суду згідно ч. 2 ст. 254, ст. 255 ГПК України не підлягає.
Суддя В.А. Ярема