ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
29.07.2024Справа № 910/5560/24
Господарський суд міста Києва в складі судді Коткова О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/5560/24
за позовом Комунального підприємства Дніпровської обласної ради "Аульський водовід"
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шиллер»
про стягнення грошових коштів
Без виклику учасників судового процесу.
У травні 2024 року до Господарського суду міста Києва від Комунального підприємства Дніпровської обласної ради "Аульський водовід" (позивач) надійшла позовна заява № 560/1-3 від 30.04.2024 року до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шиллер» (відповідач) про стягнення 34 367,82 грн., з них: основного боргу - 33 979,32 грн. (тридцять три тисячі дев'ятсот сімдесят дев'ять гривень 32 копійки), 3% річних - 232,00 грн. (двісті тридцять дві гривні) та інфляційних витрат - 156,50 грн. (сто п'ятдесят шість гривень 50 копійок).
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов індивідуального договору № 8-519/2022 з індивідуальним споживачем про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення від 04.01.2022 року в частині своєчасної оплати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи № 910/5560/24 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк у п'ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу.
Так, ухвалу суду про відкриття провадження у даній справі було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Шиллер» за адресою: 03069, м. Київ, вул. Гайова, 14, яка вказана у позовній заяві та відповідає адресі місцезнаходження у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Водночас, суд звертає увагу, що поштове відправлення з ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не було вручене відповідачу та було повернуте до суду з відміткою у довідці відділення поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою» - 24.05.2024 року.
Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відповідач не повідомляв суд про зміну місцезнаходження.
При цьому суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 року у справі № 910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
На адресу суду від відповідача відзиву на позов, клопотань, заяв тощо не надходило.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
04.01.2022 року між Комунальним підприємством Дніпровської обласної ради "Аульський водовід" (надалі - позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Шиллер» (надалі - відповідач, споживач) укладено індивідуальний договір № 8-519/2022 з індивідуальним споживачем про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (надалі - договір), відповідно до п. 1 якого виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (послуги), а споживач зобов'язується оплачувати надані послуги за тарифами, встановленими відповідно до законодавства у порядку, строки і на умовах, що передбачені договором.
Послуги надаються споживачеві безперервно, крім перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуг", іншими законами України, нормативними актами та умовами цього договору. Послуга з централізованого водовідведення надається у мережі виконавця з мереж споживача за умови справності мереж споживача (п. 3 договору)
Згідно з п. 4 договору абонентський номер споживача 15411. Обсяг послуг, який необхідний споживачу: централізоване водопостачання в межах установленого обсягу: 11 970,72 м3/рік; 997,56 м3/міс.; централізоване водовідведення в межах установленого обсягу: 11 970,72 м3/рік; 997,56 м3/міс. Дислокація об'єктів споживача на момент укладення договору: вул. Медична, 5-А, обсяги водовідведення (готельно-ресторанний комплекс) - 550,71 м3/міс.; обсяги водопостачання (готельно-ресторанний комплекс) - 550,71 м3/міс.; обсяги водовідведення (готельний комплекс) - 446,85 м3/міс.; обсяги водопостачання (готельний комплекс) - 446,85 м3/міс. Характеристика вузлів комерційного та розподільного обліку води: вул. Медична, 5-А, зав.номер приладу обліку - 64820445, 58685824, 58634230. У разі внесення змін до характеристики вузлів розподільного облік води, такі зміни вважаються внесеними до договору шляхом оформлення акту та взяття на абонентський облік.
Відповідно до пп. 20 п. 30 договору споживач зобов'язаний забезпечувати наявність та своєчасне подовження вимог до скиду стічних вод згідно із вимогами чинного законодавства, а також забезпечувати скид стічних вод з дотриманням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.
В пп. 4 п. 33 договору споживач несе відповідальність за скид в міську каналізаційну мережу стічних вод з перевищенням ДК забруднюючих речовин та сплачує додаткову плату, передбачену чинним законодавством.
Згідно з п. 65 договору споживач зобов'язаний оплачувати за скид стічних вод з перевищенням ДК забруднюючих речовин у десятинний строк від дня отримання рахунку виконавця.
Цей договір є публічним договором та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 641, 642 Цивільного кодексу України (п. 5 договору).
Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє по 31.12.2022 року, а в частині розрахунків до повного їх завершення. Керуючись ч. 3 ст. 631 ЦК України та ч. 7 ст. 180 ГК України, сторони домовилися, що умови даного договору розповсюджуються на відносини сторін, які виникли з 01.01.2022 року (п. 50 договору).
02.11.2023 року представниками Комунального підприємства Дніпровської обласної ради "Аульський водовід" здійснено обстеження стану мереж каналізації ТОВ «Шиллер» (готельно-ресторанний комплекс/готельний комплекс) за адресою: м. Кам'янське, вул. Медична, 5-А, про що складено акт обстеження № 1-15/16-57/780 від 02.11.2023 року. У акті зафіксовано, що водопостачання здійснюється з централізованої мережі, скидання стічних вод відбувається в колектор Ш150 мм, існує 1 випуск до системи централізованого водовідведення, об'єм стоків складає 997,56 м3/міс., система каналізації - самопливна. Виконано відбір проб стічних вод. Вказаний акт був отриманий представником ТОВ «Шиллер» нарочно.
Відповідно до протоколу вимірювань показників складу та властивостей стічних вод від 08.11.2023 року за результатами хімічного аналізу відібраної проби стічних вод ТОВ «Шиллер» (готельно-ресторанний комплекс) за адресою: м. Кам'янське, вул. Медична, 5-А виявлено перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах за такими інгредієнтами: водневий показник рН (допустима концентрація - 6,3 - 9,0 мг/дм3, фактична концентрація - 9,14 мг/дм3); хлориди (допустима концентрація - 124,0 мг/дм3, фактична концентрація - 209,2 мг/дм3); ХСК (допустима концентрація - 500,0 мг/дм3, фактична концентрація - 680,0 мг/дм3); БСК5 (допустима концентрація - 200,0 мг/дм3, фактична концентрація - 276,0 мг/дм3).
За розрахунками позивача додаткова плата за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин становить 22 319,64 грн.
На оплату додаткової плати за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин відповідачу було виставлено рахунок № 15411/ПДК27161 від 18.12.2023 року на суму 22 319,64 грн.
Судом встановлено, що 20.12.2023 року позивач звернувся до відповідача з претензією № 1-15/01-09/2375 від 20.12.2023 року про сплату додаткової плати за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин в сумі 22 319,64 грн. у десятиденний строк від дня отримання рахунку. Разом з цією претензію відповідачу було направлено рахунок № 15411/ПДК27161 від 18.12.2023 року на суму 22 319,64 грн. Вказана претензія разом з рахунком були отримані відповідачем 26.12.2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 5193801683887.
06.02.2024 року представниками Комунального підприємства Дніпровської обласної ради "Аульський водовід" здійснено обстеження стану мереж каналізації ТОВ «Шиллер» (готельно-ресторанний комплекс/готельний комплекс) за адресою: м. Кам'янське, вул. Медична, 5-А, про що складено акт обстеження № 1-15/16-57/53 від 06.02.2024 року. У акті зафіксовано, що водопостачання здійснюється з централізованої мережі, скидання стічних вод відбувається в колектор Ш150 мм, об'єм стоків складає 550,71 м3/міс., система каналізації - самопливна. Виконано відбір проб для арбітражного аналізу. Вказаний акт був отриманий представником ТОВ «Шиллер» нарочно.
Відповідно до протоколу вимірювань показників складу та властивостей стічних вод від 07.02.2024 року за результатами хімічного аналізу відібраної проби стічних вод ТОВ «Шиллер» (готельно-ресторанний комплекс) за адресою: м. Кам'янське, вул. Медична, 5-А виявлено перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах за такими показниками: завислі речовини (допустима концентрація - 157,0 мг/дм3, фактична концентрація - 198,0 мг/дм3); АПАР (допустима концентрація - 2,0 мг/дм3, фактична концентрація - 3,50 мг/дм3).
За розрахунками позивача додаткова плата за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин становить 11 659,68 грн.
На оплату додаткової плати за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин відповідачу було виставлено рахунок № 15411/ПДК5331 від 18.03.2024 року на суму 11 659,68 грн.
Судом встановлено, що 20.03.2024 року позивач звернувся до відповідача з претензією № 1-15/01-09/238 від 19.03.2024 року про сплату додаткової плати за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин в сумі 11 659,68 грн. у десятиденний строк від дня отримання рахунку. Разом з цією претензію відповідачу було направлено рахунок № 15411/ПДК5331 від 18.03.2024 року на суму 11 659,68 грн. У відповідності до відомостей з офіційного веб-сайту Державного підприємства "Укрпошта" за поштовим ідентифікатором № 5193801732802 поштове відправлення з претензією та рахунком не було вручене відповідачу у зв'язку із закінченням встановленого терміну зберігання.
У зв'язку із несплатою відповідачем додаткової плати за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин згідно рахунків № 15411/ПДК27161 від 18.12.2023 року на суму 22 319,64 грн. та № 15411/ПДК5331 від 18.03.2024 року на суму 11 659,68 грн. позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача на користь позивача 33 979,32 грн.
Крім того, за порушення строків сплати додаткової плати за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 232,00 грн. та інфляційні витрати у розмірі 156,50 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Пунктом 1 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Як вже було встановлено судом вище, 02.11.2023 року та 06.02.2024 року представниками Комунального підприємства Дніпровської обласної ради "Аульський водовід" здійснено обстеження стану мереж каналізації ТОВ «Шиллер» (готельно-ресторанний комплекс/готельний комплекс) за адресою: м. Кам'янське, вул. Медична, 5-А, про що складено акти обстеження № 1-15/16-57/780 від 02.11.2023 року та № 1-15/16-57/53 від 06.02.2024 року.
За результатами обстеження та проведенням вимірювань показників складу та властивостей стічних вод було виявлено перевищення ТОВ «Шиллер» допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах, у зв'язку з чим позивачем нараховано відповідачу додаткову плату за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин у розмірі 33 979,32 грн.
В пункті 65 договору визначено, що споживач зобов'язаний оплачувати за скид стічних вод з перевищенням ДК забруднюючих речовин у десятинний строк від дня отримання рахунку виконавця.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Матеріалами справи підтверджується, що позивач направляв відповідачу рахунки № 15411/ПДК27161 від 18.12.2023 року на суму 22 319,64 грн. та № 15411/ПДК5331 від 18.03.2024 року на суму 11 659,68 грн. на оплату додаткової плати за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.
Як встановлено судом, виставлені рахунки № 15411/ПДК27161 від 18.12.2023 року на суму 22 319,64 грн. та № 15411/ПДК5331 від 18.03.2024 року на суму 11 659,68 грн. відповідач не оплатив.
За змістом статей 598, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов'язань щодо не сплати додаткової плати за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин, а наявність заборгованості підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Відповідач доказів сплати боргу в повному обсязі станом на день розгляду справи суду не надав.
Крім того, відповідач контррозрахунку заявленої до стягнення суми основного боргу до суду не надав та не надіслав.
Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та положень договору, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку заявленої до стягнення суми основного боргу та враховуючи, що позивач має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у розмірі 33 979,32 грн.
Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 232,00 грн. та інфляційні витрати у розмірі 156,50 грн.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З положень п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України визначено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3% річних від простроченої суми.
Дослідивши наведені позивачем у позовній заяві розрахунки 3% річних та інфляційних витрат, суд встановив, що при нарахуванні 3% річних та інфляційних витрат позивачем невірно визначено початок прострочки виконання зобов'язання (при здійснені нарахувань не враховано, що споживач зобов'язаний здійснити оплату у десятинний строк від дня отримання рахунку виконавця), невірно вказано період та кількість днів прострочки, тому розрахунки позивача є арифметично неправильними, у зв'язку з чим суд дійшов висновку здійснити власні розрахунки 3% річних та інфляційних витрат не виходячи за межі визначеного позивачем граничних строків відповідних нарахувань.
Судом встановлено, що рахунок № 15411/ПДК27161 від 18.12.2023 року на суму 22 319,64 грн. відповідач зобов'язаний був оплатити до 05.01.2024 року включно, а рахунок № 15411/ПДК5331 від 18.03.2024 року - до 16.04.2024 року включно, отже відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язання з 06.01.2024 року та з 17.04.2024 року відповідно.
В частині нарахування інфляційних втрат судом враховується правовий висновок, викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 20.11.2020 року у справі № 910/13071/19. Зокрема, сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Здійснивши власний розрахунок інфляційних витрат за період з 01.01.2024 року по 31.03.2024 року, судом встановлено, що загальна сума інфляційних витрат, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, за розрахунком суду, становить суму більшу, ніж заявлена позивачем до стягнення, яка становить 268,88 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
Зважаючи на те, що суд обмежений вправі вийти за межі позовних вимог в частині стягнення інфляційних витрат, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат підлягають задоволенню за розрахунком позивача в сумі 156,50 грн.
Також здійснивши власний розрахунок 3% річних за період з 06.01.2024 року по 23.04.2024 року та за період з 17.04.2024 року по 23.04.2024 року, судом встановлено, що сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 206,10 грн., в іншій частині позовних вимог щодо стягнення 3% річних в сумі 25,90 грн. позивачу належить відмовити.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 34 341,92 грн., з них: основного боргу - 33 979,32 грн. (тридцять три тисячі дев'ятсот сімдесят дев'ять гривень 32 копійки), 3% річних - 206,10 грн. (двісті шість гривень 10 копійок) та інфляційних витрат - 156,50 грн. (сто п'ятдесят шість гривень 50 копійок).
Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 3025,72 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шиллер» (ідентифікаційний код 38960350, адреса: 03069, м. Київ, вул. Гайова, 14) на користь Комунального підприємства Дніпровської обласної ради "Аульський водовід" (ідентифікаційний код 34621490, адреса: 52300, Дніпропетровська обл., Кам'янський р-н, смт. Аули, Комплекс будівель та споруд № 2) грошові кошти: основного боргу - 33 979,32 грн. (тридцять три тисячі дев'ятсот сімдесят дев'ять гривень 32 копійки), 3% річних - 206,10 грн. (двісті шість гривень 10 копійок, інфляційних витрат - 156,50 грн. (сто п'ятдесят шість гривень 50 копійок) та судовий збір - 3025,72 грн. (три тисячі двадцять п'ять гривень 72 копійки).
3. В іншій частині позову відмовлено.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 29.07.2024р.
Суддя О.В. Котков