номер провадження справи 5/32/24
22.07.2024 Справа № 908/437/24
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Соколові А.А. розглянув матеріали справи
За позовом: Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105; код ЄДРПОУ 04053915)
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗАПОРІЖПРОМОБЛАДНАННЯ 2000” (вул. Хортицьке шосе, буд. 32-А, кв. 74, м.Запоріжжя, 69124; код ЄДРПОУ 31230091)
про стягнення 735 655,95 грн.
За участю представників сторін:
Від позивача: Масалов К.О., Виписка з ЄДРЮО від 02.02.2024, самопредставництво;
Від відповідача: Зелена Р.В., ордер серії АР №1166558 від 12.03.2024;
21.02.2024 через підсистему “Електронний суд” ЄСІТС до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Запорізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗАПОРІЖПРОМОБЛАДНАННЯ 2000” про стягнення 830 545,81 грн.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2024 справу №908/437/24 розподілено судді Проскурякову К.В.
Ухвалою суду від 26.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №908/437/24 в порядку загального позовного провадження присвоєно справі номер провадження - 5/32/24 та підготовче засідання призначено на 27.03.2024 об 12 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін визнано обов'язковою.
Ухвалою суду від 27.03.2024 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті та перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 24.04.2024 о 11 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 24.04.2024 оголошено перерву з розгляду справи по суті до 22.05.2024 об 12 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою від 22.05.2024р. суд задовольнив заяву Відповідача про повернення на стадію підготовчого провадження від 21.05.2024 та ухвалив повернутися на стадію підготовчого провадження у справі № 908/437/24, підготовче засідання призначено на 12.06.2024 об 12 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Також судом виправлено описку допущену в ухвалах суду від 26.02.2024, від 27.03.2024 та від 24.04.2024 щодо найменування відповідача, а саме замість: Товариство з обмеженою відповідальністю “ЗАПОРІЖПРОМОБЛАДНАННЯ” слід читати: Товариство з обмеженою відповідальністю “ЗАПОРІЖПРОМОБЛАДНАННЯ 2000”.
10.06.2024р. Позивачем подано суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій просив суд зменшити позовні вимоги на суму 94 889 грн. 86 коп., змінивши заявлену Позивачем суму заборгованості Відповідача за укладеним договором за період з 01.01.2022 по 30.11.2023 з 830 545 грн. 81 коп. на 735 655 грн. 95 коп., та просить стягнути з Відповідача заборгованість за договором оренди землі № 201705000100415 від 28.08.2017 за період з 01.01.2022 по 30.11.2023 в розмірі 735 655 грн. 95 коп., судовий збір, сплачений при подачі позовної заяви в розмірі 8 827 грн. 88 коп., а також повернути з Державного бюджету України на користь Виконавчого комітету Запорізької міської ради суму надмірно сплаченого судового збору в розмірі 1138,67 грн.
В судовому засіданні від 12.06.2024р. суд прийняв до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог та відклав підготовче засідання на 08.07.2024 об 12 год. 00 хв.
Ухвалою від 08.07.2024р. на підставі письмової заяви обох учасників спору про закриття підготовчого засідання та перехід до розгляду справи по суті в цьому судовому засіданні, судом закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті; перше судове засідання з розгляду справи по суті розпочати 08.07.2024 з повідомленням (викликом) сторін. Також в судовому засіданні оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду справи по суті до 22.07.2024 о 10 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін.
В судовому засіданні 22.07.2024р., яке відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалось із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою комплексу “Акорд”, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди землі №201702000100415 від 28.08.2017 по орендній платі за користування земельною діяльною в сумі 830 454,81 грн., в тому числі за період з 01 січня 2021 року по 30 листопада 2023 року у загальному розмірі 830 545 грн. 81 коп., з яких заборгованість за 2021 рік відсутня, за 2022 рік складає 447 258 грн. 15 коп. та за період з 01 січня 2023 року по 30 листопада 2023 року - 383 627 грн. 72 коп. Посилаючись на ст.ст. 11, 16, 377, 509, 525, 526, 530, 651, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 283 Господарського кодексу України, ст.ст. 83, 120, 206 Земельного кодексу України, позивач просить суд позов задовольнити.
Відповідач проти позову заперечив посилаючись на те, 06 травня 2023 року набув чинності Закон України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (Закон № 3050), яким внесені зміни до Податкового кодексу України, підпункт 69.14. пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідних положень» та зазначено наступне: За період з 01 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України. Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364 (постанова № 1364) та Переліку територій, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004 (наказ № 309), має застосовуватися при справлянні плати за землю на відповідних територіях. Відповідно до наказу № 309, виходячи з редакцій від 17 лютого 2023 року та 27 лютого 2023, 10 березня 2023 року вся територія Запорізького району (код UA23060000000070350) віднесена до території активних бойових дій з 12.03.2022 по 31.12.2022 року. Вказує, що орендована Відповідачем земельна ділянка знаходиться в місті Запоріжжя. Отже, Податковий кодекс України містить імперативні приписи щодо звільнення від нарахування та сплати плати за землю на територіях, які віднесені вищевказаним Переліком до зони активних бойових дій за період з 01 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року. Таким чином, нарахування Відповідачу орендної плати за період з 01.03.2022 по 31.12.2022 є неправомірним. Відповідачем не заперечується факт оплати 126 503 грн. 19 коп. у 2023 році та підтверджується відповідними платіжними інструкціями: від 21 вересня 2023 року на суму 118 542 грн. 16 коп. та від 22 вересня 2023 року на суму 7 961 грн. 03 коп. Крім того, Відповідачем сплачено платіжною інструкцією № 4660 від 27 грудня 2023 року 15 458 грн. 50 коп. (за листопад 2023 року). Однак, вважає здійснений Позивачем розрахунок заборгованості необґрунтованим, оскільки Позивачем не додано до позову жодного належного доказу на підтвердження нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки у розмірі 18 550 215 грн. 32 коп. за 2023 рік, яка є базою для самого розрахунку (як вказано у позовній заяві). Сам розрахунок Відповідачу не є зрозумілим та не містить проміжних розрахунків. Крім розрахунку в позовній заяві, інших належних доказів на підтвердження суми заборгованості Позивачем також не надано. Крім того, Позивачем додано до позовної заяви претензію від 18 січня 2024 року, з якої вбачається, що заборгованість Відповідача станом на 01 грудня 2023 року складає 114 460 грн. 87 коп., що додатково підтверджує необґрунтованість розрахунку. Просить у задоволенні позову відмовити.
У своїй відповіді на відзив Позивач з доводами Відповідача не погодився, вказавши, що у зв'язку з цим та оскільки орендну плату за землю орендар вносить орендодавцеві (стаття 21 Закону України «Про оренду землі», стаття 288ПК України), то право на стягнення заборгованості з орендної плати має орендодавець шляхом звернення до відповідного господарського суду в установленому ГПК України порядку. Посилаючись на судову практику вказав, що між Позивачем і Відповідачем існують договірні відносини, тож предметом спору по даній справі виступає заборгованість Відповідача у зв'язку з неповною сплатою орендної плати за користування земельною ділянкою за Договором №201705000100415 від 28.08.2017. Однак орендована Відповідачем земельна ділянка, що не заперечується сторонами, розташована безпосередньо у місті Запоріжжі, в межах Запорізької територіальної громади, а не Запорізького району. Загальновідомим є той факт, що на території міста Запоріжжя ніколи починаючи з 24.02.2022р. не велися і не ведуться активні бойові дії, вона не є тимчасово окупованою Російською Федерацією. Ракетні обстріли м. Запоріжжя не відносяться до активних бойових дій. Податковий кодекс України надає право коригування податкових зобов'язань виключно тим суб'єктам господарювання, орендовані земельні ділянки яких перебувають в зоні активних бойових дій, або щодо яких затверджено робочий проект землеустрою щодо консервації земельної ділянки, або у зв'язку із потенційною загрозою її забруднення вибухонебезпечними предметами. Для цілей справляння плати за землю у 2022 році наказ №309 застосовується у частині наявності певної території у Переліку територій, затвердженого наказом № 309 у чинній редакції (зі змінами). Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації не враховуються. Аналогічна правова позиція викладена у роз'ясненнях Державної податкової служби України від 18.05.2023. Відповідно до чинної редакції Переліку територій, станом на момент набрання чинності Законом №3050, територія Запорізького району Запорізької області, до складу якої входить територія Запорізької міської територіальної громади, не знаходилась в зоні активних бойових дій або в зоні тимчасово окупованих російською федерацією територій України. За таких обставин у Відповідача відсутні правові підстави для звільнення від оплати орендної плати за землю за 2022 рік. Таким чином, у Відповідача відсутні законні підстави для зменшення податкового зобов'язання з орендної плати за землю за період з 01.03.2022 по 31.12.2022 та не сплати орендної плати за укладеним Договором за вказаний період. Крім цього, зміни до Договору оренди земельної ділянки щодо звільнення Відповідача як орендаря від сплати орендних платежів у 2022-2023 роках сторонами не вносилися, жодного рішення щодо звільнення від цих платежів будь-яких орендарів земельних ділянок на території м. Запоріжжя Запорізькою міською радою не приймалося. Разом з тим, в умовах воєнного стану та погіршення економічної ситуації в Україні, сплата податків, в тому числі і орендної плати за земельні ділянки, є обов'язком суб'єктів господарювання, який безпосередньо впливає на обороноздатність Держави, забезпечення фінансування заходів з розвитку територіальної громади міста Запоріжжя, виконання функцій місцевого самоврядування, а тому намагання Відповідача ухилитись від орендної плати за орендовану земельну ділянку з формальних підстав є неприпустимим. Відповідно до умов укладеного Договору, а саме пункту 36, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. Тобто, вбачається самовільне ухилення Відповідача від встановлених договірних зобов'язань, що проявляється у несплаті орендної плати за користування земельною ділянкою і здійснюється не лише у період з 01.03.2022 по 31.12.2022, а й у 2023 році, оскільки до 21 вересня 2023 року сплата орендної плати за договором Відповідачем не здійснювалася, що свідчить з доданих ним платіжними інструкціями та як зазначено у цій відповіді на відзив у розділі нижче не є повною оплатою відповідно до розрахунків орендної плати за умовами Договору. Відповідно до п. 34.6. Договору орендар зобов'язаний самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством. Згідно ст. 289 Податкового кодексу України. Також Позивач надав додаткове роз'яснення щодо порядку розрахунку розміру заборгованості орендної плати за період 01.01.2023-30.11.2023, відповідно до умов Договору, враховуючи повідомлення Департаменту фінансової та бюджетної політики Запорізької міської ради від 01.02.2024 за № 06.1-14/164, та коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2017-2021 роки. Стосовно доданої до позову претензії про сплату заборгованості з орендної плати та земельного податку №07/02-11/0222 від 18.01.2024 зазначив, що інформація про суму заборгованості станом на 01.12.2023 надана ГУ ДПС України у Запорізькій області листом від 22.12.2023 №1240915/08-01-13-01-04 та відображає саме ті податкові зобов'язання, які суб'єкт декларування - Відповідач, задекларував у щорічній податковій декларації відповідно до п 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України. Сплачені Відповідачем платежі у 2023 році з 01.01.2023 до 30.11.2023 року, відповідно до вищенаведених та вказаних у позові розрахунків орендної плати за 2023 рік, становлять лише 126 503, 19 грн. , при тому що загальна сума орендної плати за вказаний період (перші 11 місяців 2023р.) відповідно до наданих розрахунків, яку повинен був сплатити Відповідач за розрахунковий період 01.01.2023-30.11.2023 становить 510 130,91 грн. Відповідачем не надано доказів відсутності в нього заборгованості за договором оренди землі від 28.08.2017 №201705000100415, а також підтверджуються факти не сплати орендної плати з 01.03.2022 по 31.12.2022 р., і не спростовується наявність заборгованості у 2022 році за січень-лютий 2022р., а також не спростовується наявність заборгованості у 2023 році (навпаки за 2023 рік із зазначених Відповідачем у відзиві обставин підтверджується його неналежне та несвоєчасне виконання встановлених договором обов'язків щодо сплати орендної плати).
У своїх запереченнях на відповідь на відзив Відповідач зазначив, що місто Запоріжжя входить до складу Запорізького району, а, отже, в розумінні Переліку перебувало в складі територій активних бойових дій з 12 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року. Як зазначено самим Позивачем у відповіді на відзив, Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків проінформувало, що 06 травня 2023 року набув чинності Закон України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі - Закон № 3050). Законом змінено механізм визначення переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі - Перелік територій). Згідно з Законом Перелік територій визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку (п. 2831.2 ст. 2831, п. 286.1 ст. 286, п. 288.8 ст. 288, п.п. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - Кодекс)). Постанова Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364 (далі -постанова № 1364) визначає деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією. у контексті Закону № 3050 постанова № 1364 може вважатися такою, що встановила порядок визначення Переліку територій. У зв'язку з цим Перелік територій, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004 (далі - наказ № 309), застосовується при справлянні плати за землю на відповідних територіях. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці: 2022 рік - з 1 березня до 31 грудня. Для цілей справляння плати за землю у 2022 році наказ № 309 застосовується у частині наявності певної території у Переліку територій, затвердженого наказом № 309 у чинній редакції (зі змінами). Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації не враховуються. Тобто, даним роз'ясненням підтверджується факт того, що юридичні особи, які орендують земельні ділянки на території активних бойових дій згідно з Переліком, звільнені від справляння плати за землю у період з 01 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року (без врахування дати початку та завершення бойових дій, зазначених у Переліку). Важає, що самої наявності Запорізького району у Переліку територій активних бойових дій достатньо для застосування до Відповідача п.п. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового Кодексу. Вважаємо, що норми Податкового кодексу України мають імперативний характер та не допускають їх тлумачення на власний розсуд. Просить відмовити у задоволенні позову.
Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи у судовому засіданні, заслухавши пояснення представників сторін, суд
28.08.2017 між Запорізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Запоріжпромобладнання 2020» було укладено договір оренди землі № 201705000100415 від 28.08.2017, про що у Державному реєстрі речових прав вчинено запис № 36954908 від 07.09.2017.
Згідно п. 1 Договору орендодавець, відповідно до рішення сімнадцятої сесії сьомого скликання Запорізької міської ради №57/77 від 31 травня 2017р., надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування виробничої бази, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Виборзька,16. Власником земельної ділянки загальною площею 1,1582 га, кадастровий номер 2310100000:05:013:0086 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Виборзька,16 є територіальна громада міста Запоріжжя, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер інформаційної довідки 365149453 від 09.02.2024.
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 364811052 від 07.02.2024 адміністративно - побутова будівля зі складськими приміщеннями літера "Б", що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вулиця Виборзька,16, і розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:05:013:0086 належить відповідачу на праві власності, про що у Державному реєстрі речових прав вчинено запис №48238440 від 14.08.2019.
Відповідно до Рішення Запорізької міської ради від 07.12.2022 №14 вулиця Виборзька була перейменована на вулицю Автоклубну.
Відповідно до п. 11 договору, договір укладено до 31 травня 2036 року.
Пунктом 6 Договору встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 14 664 201 грн. 84 коп. (чотирнадцять мільйонів шістсот шістдесят чотири тисячі двісті одна грн. 84 коп.), в цінах 2017 року.
Відповідно до п. 12 договору оренда плата вноситься Орендарем у грошовій формі та в розмірі: 439 926 грн. 06 коп. (чотириста тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять шість грн. 6 коп.), що складає 3% від нормативної грошової оцінки в цінах 2017 року.
Відповідно до п. 14 договору орендна плата вноситься в порядок і спосіб передбачений Податковим кодексом України на розрахунковий рахунок: УК у м. Запоріжжя (Вознесенівський район), номер рахунку 33215812700007 отримувач: Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ:38025409, код 18010600.
Відповідно до п. 34.6. Договору орендар зобов'язаний самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством.
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 365149453 земельна ділянка за кадастровим номером 2310100000:05:013:0086 міститься запис про реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю «Запоріжпромобладнання 2020» іншого речового права за № 22212461, а саме права оренди земельної ділянки на підставі договору оренди землі № 201705000100415 від 28.08.2017 та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 36954908 від 07.09.2017р. Земельна ділянка площею 1,1582 га, орендна плата 439 926,06 грн.
Згідно з положеннями ст.287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою; податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Відповідно до абзацу 1 п.288-1 ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
За таких умов, у орендаря за результатами підписання договору виник обов'язок щомісячно рівним частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, на розрахунковий рахунок місцевого бюджету сплачувати орендну плату.
18 січня 2024 року Позивач направив Відповідачу претензію № 07/02-11/0222 претензію про сплату заборгованості з орендної плати, яка станом на 01.12.2023р. становить 114 460,87 грн. Вказана претензія залишена Відповідачем без виконання, доказів зворотного суду не надано.
Відповідно до повідомлення Департаменту фінансової та бюджетної політики Запорізької міської ради від 01.02.2024 за № 06.1-14/164 ТОВ «Запоріжпромобладнання 2000»:
- протягом 2021 року в цілому сплачено до бюджету Запорізької міської територіальної громади за кодом класифікації доходів бюджету 18010600 «Орендна плата з юридичних осіб» 440 266, 12 грн.;
- протягом 2022 року в цілому сплачено до бюджету Запорізької міської територіальної громади за кодом класифікації доходів бюджету 18010600 «Орендна плата з юридичних осіб» 36 660, 51 грн.;
- з 01.01.2023 по 30.11.2023 сплачено до бюджету Запорізької міської територіальної громади за кодом класифікації доходів бюджету 18010600 «Орендна плата з юридичних осіб» 126 503, 19 грн..
Згідно ст. 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до даних з офіційного сайту Державної податкової служби України (https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/print-553960.html) Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру на виконання статті 289 Податкового кодексу України листом від 11.01.2022 № 6-28-0.222-275/2-22 повідомила про значення коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 1996-2021 роки. Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за попередній рік застосовується для розрахунку податкового зобов'язання на наступний рік. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2017-2021 роки (2017 рік - 1,0; 2018 рік - 1,0; 2019 рік - 1,0; 2020 рік - 1,0; 2021 рік - 1,1) = 1,1.
Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (по тексту - НГО) і земельних ділянок за попередній рік застосовується для розрахунку податкового зобов'язання на наступний рік.
Таким чином розмір річної орендної плати за 2021 рік, відповідно до умов Договору становить: 14 664 201,84 грн. (НГО2017-2021) * (К2017-2020) * 3% = 439 926,06 грн.
Позивач, враховуючи повідомлення Департаменту фінансової та бюджетної політики Запорізької міської ради від 01.02.2024 за № 06.1-14/164 щодо сум перерахувань орендної плати за земельні ділянки до загального фонду бюджету Запорізької міської територіальної громади по окремих юридичних особах з 01.01.2021 року по 30.11.2023 року, розрахував розмір заборгованості орендної плати:
- за період 01.01.2021-31.12.2021, відповідно до умов Договору наступним чином: 439 926,06 грн. - 440 266,12 грн. (сума сплачена орендарем до місцевого бюджету м. Запоріжжя за період з 01.01.2021 р. по 31.12.2021 р.) = - 340,06 грн. (переплата) Таким чином розмір річної орендної плати за 2022 рік, відповідно до умов Договору становить: 14 664 201,84 грн. (НГО2021) * (К2021) * 3%= 16 130 622,02 (НГО2022) * 0,03= 483 918,66 грн.
- за період 01.01.2022-31.12.2022, відповідно до умов Договору наступним чином: 483 918,66 грн. - 36 660,51 грн.(сума сплачена орендарем до місцевого бюджету м. Запоріжжя за період з 01.01.2022 р. по 31.12.2022 р.) = 447 258,15 грн.
Відповідно до даних з офіційного сайту Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (https://land.gov.ua/pro-indeksatsiiu-normatyvnoi-hroshovoi otsinky-zemel-za-2022-rik/) значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2022 рік становить для земель і земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь) - 1,15, що також підтверджується листом Державної Податкової Служби України від 16.01.2024 №1294/7/99-00-04-01-02-07 з додатками.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2022 рік становить 1,15, тому розмір річної орендної плати за 2023 рік, відповідно до умов Договору становить: 16 130 622,02 грн. (НГО2022)* 1,15 (К2022) * 3% = 18 550 215,32 грн. (НГО2023) * 3% = 556 506,45 грн.
Позивач розрахував розмір заборгованості орендної плати за період 01.01.2023-30.11.2023, наступним чином: (556 506,45 грн. /12 * 11) - 126 503, 19 грн. (сума сплачена орендарем до місцевого бюджету м. Запоріжжя за період з 01.01.2023 р. по 30.11.2023 р.) = 383 627, 72 грн.
Таким чином, оскільки Відповідач у 2021-2023 роках у повному обсязі не сплатив орендну плату за користування земельною ділянкою, загальний розмір заборгованості що підлягає стягненню з Відповідача становить за період з 01.01.2021 по 30.11.2023 становить: 447 258,15 грн. +383 627, 72грн. - 340,06 грн. = 830 545, 81 грн.
Разом з тим, згідно із заявою Позивача від 10.06.2024р. про зменшення суми позовних вимог розмір заборгованості Відповідача, з урахуванням його зауважень, з орендної плати за спірний період визначений ним наступним чином:
- розмір річної орендної плати за 2022 рік, який враховуючи вищевикладене відповідає розміру заборгованості за 2022 рік, оскільки платіж Відповідача від 28.01.2022 №24 зараховується відповідно до умов Договору у розрахунковий період 2021 року - за грудень 2021 р., відповідно до умов Договору становить: 14 664 201 грн. 84 коп. (НГО в цінах 2017 року) * 1.1 (К2017-2021) * 3% = 16 130 622,02 грн. (НГО в цінах 2022 року) * 3% = 483 918,66 грн.
- розмір річної орендної плати за 2023 рік, відповідно до умов Договору становить: НГО(в цінах 2023 року) * 3% =16 130 622,02 грн. (НГО2022)* 1,15 (К2022) * 3% = 18 550 215,32 грн. * 3% = 556 506,45 грн.
Таким чином, розмір оренди у 2023 році / 12*11 (поділити на кількість місяців у році та помножити на кількість місяців щодо яких нараховується оренда плата відносно річної орендної плати) - сума сплачена Відповідачем з 01.02.2023 по 31.12.2023 (згідно умов Договору, а саме: п.14, враховуючи лист департаменту фінансової та бюджетної політики Запорізької міської ради від 27.05.2024) = 556 506,45 грн./ 12* 11 - 258 393,62 грн., = 510 130,91 грн. - 258 393,62 грн. = 251 737,29 грн.
Отже Позивач визначив розмір заборгованості орендної плати Відповідача за період 01.01.2022-30.11.2023, відповідно до умов Договору та наявних вищевказаних відомостей і розрахунків, наступним чином: 483 918,66 грн. (розмір орендної плати за 2022 рік) + 510 130,91 грн. (розмір орендної плати за січень-листопад 2023 року) - 258 393,62 грн. (загальна сума, сплачена Відповідачем з 01.02.2022 по 31.12.2023, враховуючи п.14 Договору щодо строків оплати і періоду зарахування орендної плати) = 735 655,95 грн.
З огляду на викладене, оскільки орендну плату у 2022-2023 роках за користування земельною ділянкою Відповідач сплачував не в повному обсязі, заборгованість, що підлягає стягненню за період з 01.01.2022 по 30.11.2023 становить: 735 655,95 грн.
Приймаючи рішення суд враховує, що правовідносини сторін за договором оренди землі регулюються спеціальним Законом України “Про оренду землі”, Земельним кодексом України, Податковим кодексом України та загальними нормами Цивільного та Господарського кодексів України.
Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до Закону.
У ст. 206 Земельного кодексу України та ст. 270 Податкового кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.
Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 270 Податкового кодексу України (розділ “Податок на майно”) об'єктами оподаткування платою за землю є об'єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.
Передача прав володіння і користування земельною ділянкою згідно статті 206 Земельного кодексу України, пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України здійснюється за плату, що має вноситися на користь міської територіальної громади, на підставі договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до вимог статті 124 ЗК України передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про оренду землі” оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно зі статтею 13 Закону України “Про оренду землі” договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
У статті 21 Закону України “Про оренду землі” передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві з користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
За положеннями статті 24 Закону України “Про оренду землі” орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Згідно положень ст. 21 Закону України “Про оренду землі” та підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу Україні орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користуванню земельною ділянкою.
Цивільні зобов'язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 ЦК України, зокрема з договорів та інших правочинів.
У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України, яка кореспондується з приписами ст. 759 ЦК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендарю) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно з ч. 1 статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
У відповідності до пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році
Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3 статті 287 Податкового кодексу України).
За змістом ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Також суд враховує, що п. 36 Договору передбачено, що, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.
Доказів внесення змін до договору оренди землі № 201705000100415 від 28.08.2017 щодо звільнення Відповідача від сплати орендних платежів у 2022 році Відповідачем суду не надано.
Відповідно до ст. 174 ГК України договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань, які згідно зі статтями 193, 202 ГК України та ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов Договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до ст. 202 ГК України, ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Таким чином, саме на відповідача покладено обов'язок щодо повної та своєчасної сплати орендних платежів за користування земельної ділянкою за договором.
Отже, не сплативши орендну плату у спірному періоді 2022-2023 років Відповідач в односторонньому порядку ухилився від виконання покладених на нього договором зобов'язань.
Суд погоджується з доводами позивача, що оренда плата є одним із основних джерел наповнення міського бюджету, а отже існуюча заборгованість відповідача з орендної плати за землю порушує інтереси територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради в частині позбавлення можливості ефективного використання права комунальної власності та недоотримання місцевим бюджетом відповідного доходу, які можуть бути використані для задоволення її нагальних потреб.
Однак, відповідачем не надано належних та допустимих доказів сплати заборгованості з орендних платежів за землю за період з 01.01.2022 по 30.11.2023 у розмірі 735 655,95 грн., а отже суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім цього суд враховує, що відповідно до п. 31.8. договору, Орендодавець має право здійснювати контроль за виконанням умов договору з боку Орендаря, у тому числі за правильністю індексування та повнотою перерахування орендної плати.
Орендар, відповідно до п. 34.4. договору зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату.
У підпункті 1.3 пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 “Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають земельних відносин” роз'яснено, що системний аналіз норм законодавства України дає підстави для висновку про те, що орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина перша статті 21 Закону України “Про оренду землі”, підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України), з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України). Разом з тим підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є саме договір оренди такої земельної ділянки (частина друга статті 21 Закону України “Про оренду землі”, пункт 288 1 статті 288 ПК України). У зв'язку з цим та оскільки орендну плату за землю орендар вносить орендодавцеві (стаття 21 Закону України “Про оренду землі”, стаття 288ПК України), то право на стягнення заборгованості з орендної плати має орендодавець шляхом звернення до відповідного господарського суду в установленому ГПК порядку.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 05.07.2022 у справі № 908/1721/21 про банкрутство Дочірнього підприємства "Автобусний завод "Богдан" за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Черкаській області зазначив, що боржник не є власником земельної ділянки, а скаржник не є стороною договору оренди, тому у нього відсутні повноваження стягувати орендну плату за договором оренди, укладеного між боржником та Черкаською міською радою.
Крім того, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 13.10.2021 у справі №910/14176/20 за позовом Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван-Дніпропетровськ" про стягнення заборгованості за договором оренди землі у розмірі 54 970 759,05 грн. також дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхилили заперечення відповідача щодо перевищення позивачем повноважень шляхом нарахування спірної заборгованості та підміну функцій органів доходів і зборів, оскільки предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за договором оренди, а не виконання органами доходів і зборів повноважень щодо донарахування і стягнення обов'язкових платежів.
Такими чином суд дійшов висновку, що оскільки відповідач не є власником земельної ділянки і між сторонами існують господарські відносини на підставі договору оренди земельної ділянки, то повноваженнями стягувати орендну плату за договором оренди земельної ділянки, укладеним між відповідачем та позивачем у даному спорі, наділена саме Запорізька міська рада, як орендодавець та власник земельної ділянки, що є предметом договору оренди.
Відносно доводів ТОВ “ЗАПОРІЖПРОМОБЛАДНАННЯ 2000” щодо відсутності у нього обов'язку сплачувати орендну плати за землю під час воєнного стану суд зазначає наступне.
Дійсно, з огляду на загальновідомі обставини здійснення повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України від 12 травня 2015 року № З 89-VIII «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України введено воєнний стан.
Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 за №2024/02.02-7.1 визначено, що ТПП України підтверджує, що обставини введення воєнного стану з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких стало неможливим у встановлений внаслідок настання таких (обставин непереборної сили).
Відповідно до п. 69 підрозділу 10 «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у наступному пункті. (Абзац перший пункту 69 підрозділу 10 розділу XX в редакції Закону № 2260-IX від 12.05.2022).
Так, відповідно до пп. 69.14, п. 69 підрозділу 10 «Перехідні положення» Податкового кодексу визначено, що, тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від 06 грудня 2022 року за №1364 визначено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі - перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій. До територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, включаються території можливих бойових дій та території активних бойових дій.
Наказом від 22.12.2022 за №309 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, додатком (Переліком) до якого, актуалізованим станом на 27.02.2023, у п. 2.3 «Запорізька область» зазначено, що вся територія Запорізького району, де Запорізька територіальна громада і, відповідно, м. Запоріжжя є його невід'ємною частиною, віднесені до територій можливих бойових дій.
12.12.2022р. Державною податковою службою України було надано роз'яснення, в якому зазначено, що після запровадження воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ГХ, п. 69 підрозділу 10 «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - Кодекс) доповнено підпунктами 69.14, 69.16, 69.22 щодо нарахування та сплати плати за землю, екологічного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об'єкти оподаткування, розташовані в межах територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територій, тимчасове окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідач вважає, що земельна ділянка загальною площею 1,1582 га, кадастровий номер 2310100000:05:013:0086 за адресою: м. Запоріжжя, вулиця Виборзька,16, отримана ТОВ “ЗАПОРІЖПРОМОБЛАДНАННЯ 2000” на підставі договору оренди землі №201705000100415 від 28.08.2017 розташована саме на території де ведуться активні бойові дії з 12.03.2022 року.
Однак суд зазначає, що спірна земельна ділянка, що не заперечується сторонами, розташована безпосередньо у місті Запоріжжі, в межах Запорізької територіальної громади, а не Запорізького району.
Загальновідомим є той факт, що на території міста Запоріжжя ніколи починаючи з 24.02.2022р. не велися і не ведуться активні бойові дії, вона не є тимчасово окупованою Російською Федерацією. Ракетні обстріли м. Запоріжжя не відносяться до активних бойових дій в тій же мірі як і до інших територій та міст України, які не перебувають безпосередньо у зоні бойових дій (в т.ч. міста Київ, Львів, Хмельницький, Кривий Ріг, Одеса тощо).
Окремі населенні пункти та території Запорізького району, який розташований навкруги м. Запоріжжя, з південного напрямку дійсно наближені до зони бойових дій і потерпають від числених щоденних обстрілів великої інтенсивності та цілком обґрунтовано внесені до відповідного Переліку, оскільки на них неможливе ведення сільського господарства або іншої підприємницької діяльності.
Оцінюючи доводи сторін суд враховує, що первинно у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Верховна Рада ухвалила Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 15 березня 2022 року № 2120-IX, яким доповнила підрозділ 10 Перехідних положень Податкового кодексу України пунктом 69.14 наступного змісту:
69.14. Тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.
Очевидно, що в умовах активних наступальних дій з боку агресора та постійної зміни ліній фронту законодавець приймав нормативні акти в екстремальних умовах і цілком зрозуміло, що вказаним Законом звільнялися від плати за землю (орендної плати) земельні ділянки, на територіях де ведуться (велися) бойові дії.
При цьому, первинно затверджений Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Наказом від 25.04.2022 №75 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 квітня 2022 року №457 "Про підтримку окремих категорій населення, яке постраждало у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації протии України", Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року, що додається (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2022 р. за № 453/37789) не містив жодних територіальних громад Запорізького району серед територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року.
Запорізька міська територіальна громада Запорізького району з'явилася у вказаному переліку в редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 31 травня 2022 року № 104, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 травня 2022 р. за № 554/37890, станом на 27 травня 2022 року.
Проте, за даними загальнодоступних джерел (https://fakty.com.ua/ua/ukraine/20220527-karta-bojovyh-dij-na-25-05-2022-sytuacziya-na-fronti/) станом на 25.05.2022р. територія м. Запоріжжя також не перебувала в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
Вказана ситуація не змінювалася і в подальшому, а тому редакції Закону № 3050-IX від 11.04.2023 пункт 69.14 було викладено наступним чином:
За період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Отже, законодавець визначив умови оподаткування, уточнивши, що від плати за землю (орендної плати) звільняються земельні ділянки виключно в зоні активних бойових дій чи на окупованих територіях, змінивши початок цього періоду та обмежив його дію до 31.12.2022р.
Сам по собі обов'язок орендаря сплачувати орендну плату за земельну ділянку у 2022 році існував на підставі вимог законодавства та Договору оренди. Виключно через початок військової агресії законодавцем прийнято очевидне рішення, що на територіях де ведуться бойові дії та які знаходяться під окупацією орендна плата за земельні ділянки не буде сплачуватися орендарями.
Уточнення формулювання відносно прямої вказівки в Законі, що вказане стосується земельних ділянок, що розташовані на територіях активних бойових дій, викликане тим, що до відповідних переліків визначених Міністерством реінтеграції увійшли територіальні громади, які розташовані на територіях прилеглих до тих, де велися активні бойові дії, але яких бойові дії безпосередньо не торкнулися. У відповідних переліках з'явилося поняття "Територій можливих бойових дій", до яких згодом потрапила і територіальна громада Запорізького району, включаючи м. Запоріжжя.
Також суд враховує, що Закон України від 11.04.2023 за № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно», яким внесено зміні до податкового кодексу України з урахуванням Наказу від 22.12.2022 за №309 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, яким затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначає наступне:
12. У статті 288:пункт 288.4 викласти в такій редакції:
"288.4. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами)";
доповнити пунктом 288.8 такого змісту:
"288.8. За земельні ділянки, визначені цим пунктом, у цілях розрахунку орендної плати розмір податкових зобов'язань з орендної плати визначається з урахуванням положень, визначених цим Кодексом.
10.2. Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку";
у підрозділі 10: у пункті 69:
у підпункті 69.13 слова "в районах проведення бойових дій або на тимчасово окупованих територіях збройними формуваннями Російської Федерації" замінити словами "на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, що визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку";
підпункти 69.14-69.16 і 69.22 викласти в такій редакції:
"69.14. За період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Платники плати за землю, які до дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно" відповідно до пункту 286.2 статті 286 цього Кодексу задекларували за 2022 та/або 2023 роки податкові зобов'язання з плати за землю за земельні ділянки, що розташовані на територіях, визначених цим підпунктом, мають право відкоригувати нараховані податкові зобов'язання з плати за землю за період березень 2022 - грудень 2023 року шляхом подання в порядку, визначеному цим Кодексом, уточнюючих податкових декларацій.
Отже, Податковий кодекс надає право коригування податкових зобов'язань виключно тим суб'єктам господарювання, орендовані земельні ділянки яких перебувають в зоні активних бойових дій.
Крім цього, зміни до Договору оренди земельної ділянки щодо звільнення Орендаря від сплати орендних платежів у 2022 році сторонами не вносилися, жодного рішення щодо звільнення від цих платежів будь-яких орендарів земельних ділянок на території м. Запоріжжя Запорізькою міською радою не приймалося, доказів зворотного Відповідачем суду не надано.
Також суд зазначає, що в умовах воєнного стану та погіршення економічної ситуації в Україні, сплата податків, в тому числі і орендної плати за земельні ділянки, є обов'язком суб'єктів господарювання, який безпосередньо впливає на обороноздатність Держави, а тому намагання Відповідача ухилитись від орендної плати за спірну земельну ділянку з формальних підстав є неприпустимим.
Обґрунтованого контррозрахунку суми орендної плати за спірний період Відповідач суду не надав, як і доказів сплати спірної суми заборгованості.
Доводи Відповідача судом до уваги не приймаються в силу викладеного, а його посилання правову позицію Верховного суду у справі № 910/14086/22 суд не приймає до уваги, оскільки у цій справі спір стосувався внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 09.12.2020 шляхом тимчасового (в період з 01.03.2022 по 31.05.2022) визначення нульової ставки орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності, яка належить територіальній громаді міста Києва, загальною площею 0,2449 га, розташованої у Шевченківському районі міста Києва на вулиці Павлівська, 28, кадастровий номер: 8000000000:88:144:0001, і жодної правової оцінки застосування вказаних норм законодавства щодо земельних ділянок, розташованих, як і спірна у справі № 908437/24 в межах міста Запоріжжя, Верховний Суд не висловлював. А тому правовідносини у цих справах не є подібними.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до стаття 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).
Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, з огляду на принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються судом на Відповідача у повному обсязі.
Згідно пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову.
Здійснюючи розподіл судових витрат суд враховує, що при поданні позовної заяви з огляду на позовну вимогу майнового характеру в розмірі 830 545 грн. 81 коп., та подання позову до суду в електронній формі, з урахуванням застосування коефіцієнту 0,8 (ч.3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»), Виконавчим комітетом Запорізької міської Ради було сплачено судовий збір у розмірі 9 966 грн. 55 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № 151 від 20.02.2024.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Частиною 2 ст.7 Закону України «Про судовий збір» встановлено наступне: у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Враховуючи, що остаточна ціна позову становить 735 655,95 грн., то Позивач мав сплатити суму судового збору у розмірі: 735 655,95 * 1,5% * 0,8 = 8 827 грн. 88 коп.
Оскільки Позивачем було зменшено позовні вимоги і таким чином сплачено більшу суму судового збору ніж визначено законом, то частина сплаченого судового збору, яка була переплачена Позивачем у сумі 1 138,67 грн. за його клопотанням підлягає поверненню Позивачу на відповідний рахунок Виконавчого комітету Запорізької міської Ради, про що судом винесено ухвалу.
Керуючись ст.ст. 74, 76-79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗАПОРІЖПРОМОБЛАДНАННЯ 2000” (вул. Хортицьке шосе, буд. 32-А, кв. 74, м.Запоріжжя, 69124; код ЄДРПОУ 31230091) на користь Запорізької міської ради (код ЄДРПОУ 04053915, адреса: 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206) заборгованість за договором оренди землі № 201705000100415 від 28.08.2017 за період з 01.01.2022 по 30.11.2023 в розмірі 735 655 (сімсот тридцять п'ять тисяч шістсот п'ятдесят п'ять) грн. 95 коп. на розрахунковий рахунок UA508999980334139812000008479, отримувач: Головне управління казначейства у Запорізькій області, ЄДРПОУ 37941997, код 18010600.
3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗАПОРІЖПРОМОБЛАДНАННЯ 2000” (вул. Хортицьке шосе, буд. 32-А, кв. 74, м.Запоріжжя, 69124; код ЄДРПОУ 31230091) на користь Виконавчого комітету Запорізької міської ради (код ЄДРПОУ 02140892, адреса: 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206) судовий збір, сплачений при подачі позовної заяви в розмірі 8 827 (вісім тисяч вісімсот двадцять сім) грн. 88 коп.; отримувач: Виконавчий комітет Запорізької міської ради, рахунок: UA058201720344270024000034816, ЄДРПОУ 02140892, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено: 29.07.2024.
Суддя К.В. Проскуряков
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.