Номер провадження 3/754/4092/24
Справа №754/9848/24
Іменем України
18 липня 2024 року
Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Коваленко І.І.
розглянув матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
мешкає: АДРЕСА_1
за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Щодо ОСОБА_1 19.06.2024 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №576760, відповідно до якого йому ставиться в провину те, що він 19.06.2024 близько 16:00 годин за адресою АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство відносно батька, гр. ОСОБА_2 , психічного та фізичного характеру, а саме: кинувся в бійку, лаявся та погрожував фізичною розправою про цьому в алкогольному сп'янінні за своїми явними ознаками, чим завдав психологічної та фізичної шкоди та порушив статті 1, 12, 14, 17 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
До протоколу додані: копії пояснень, надані ОСОБА_3 працівникам поліції під час оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення; копія термінового заборонного припису стосовно кривдника від 19.06.2024; форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства.
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що 19.06.2024 о 16 год. 00 хв. прийшов додому, будучи в стані алкогольного сп'яніння, батько почав на нього кричати та кидатися в бійку. Конфлікт з батьком ОСОБА_4 дійсно відбувся, за що він відчуває провину, однак дій психологічно чи фізичного характеру відносно останнього він не вчиняв.
Свідок, ОСОБА_5 (дружина потерпілого та мати особи, щодо якої складено протокол), в судовому засіданні також підтвердила те, що між її сином та чоловіком виник конфлікт на побутовому ґрунті. Пояснила, що чоловік перший розпочав цей конфлікт, вважає, що син не вчиняв домашнього насильства.
Потерпілий в судове засіданні не з'явився, пояснення не надавав, про розгляд справи повідомлений.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Для забезпечення виконання вказаних завдань, відповідно до вимог ст.280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати:
-чи було вчинено адміністративне правопорушення;
-чи винна дана особа в його вчиненні;
-чи підлягає вона адміністративній відповідальності;
-чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність;
-чи заподіяно майнову шкоду;
-чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу;
-з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З'ясування наведених обставин проводиться на підставі оцінки доказів, яке здійснюється за внутрішнім переконанням суду, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку, що у сукупності зазначених доказів достатньо для встановлення в діях ОСОБА_1 ознак складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до частини першої статті 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті - тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Частина друга статті 173-2 КпАП України передбачає відповідальність за ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Згідно з п.п. 14, 17 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи; фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, полягає у вчиненні домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконанні термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомленні уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
З наведеного випливає, що обов'язковими ознаками об'єктивної сторони даного правопорушення є діяння (будь-які дії фізичного, психологічного чи економічного характеру, в тому числі погрози та образи), його шкідливі наслідки (шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, яка була або могла бути завдана) та причинний зв'язок між діянням та наслідками.
Відповідно до статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Оцінивши надані докази, включаючи свідчення щодо події адміністративного правопорушення, та враховуючи відсутність будь-яких доказів психологічної шкоди, завданої потерпілому (від потерпілого не було взято пояснень під час оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення; і це твердження не було підтверджено в суді не було підтверджено під час судового розгляду), суд дійшов висновку, що докази є недостатніми для доведення факту вчинення правопорушення, передбаченого статтею 173-2 КУпАП. Сам по собі факт конфлікту або взаємної суперечки між сторонами не може становити насильство у розумінні статті 173-2 Кодексу та статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"
За встановлених обставин, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу цього правопорушення.
Крім того, до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, працівниками поліції, не надано належних доказів, а саме постанову суду, за якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 173-2 КУпАП. Також в матеріалах справи не міститься відповідний рапорт, що працівникам поліції помилково кваліфіковані дії ОСОБА_1 саме за частиною другою статті 173-2 КУпАП.
За таких обставин, провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 7, 173-2, 247, 251, 252, 268, 280 КУпАП, суд,-
Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 173-2 КУпАП
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, у разі оскарження - після залишення скарги без задоволення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Інна КОВАЛЕНКО