Справа № 716/1536/24
25.07.2024 Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді Стрільця Я.С.
за участю секретаря судових засідань Якимик К.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Заставна цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - орган опіки та піклування при виконавчому комітету Кострижівської селищної ради Чернівецького району Чернівецької області про позбавлення батьківських прав,
Позивач ОСОБА_1 через свого представника адвоката Данищука В.В. звернувся до суду із позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнення аліментів на її утримання.
Свої вимоги мотивує тим, що вони в зареєстрованому шлюбі із відповідачем ОСОБА_2 не перебували. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась спільна дитина ОСОБА_3 .
Коли дитині виповнився один рік, то відповідач ОСОБА_2 покинула сім'ю та дитину залишила проживати із ним.
На даний час позивач самостійно здійснює догляд за малолітньою дитиною, так як відповідач самоусунулась від такого догляду та не піклується про неї, її життям взагалі не цікавиться.
Всі ці обставини спонукали позивача звернутися до суду із вказаним позовом.
Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, попередньо подали до суду заяву в якій підтримали заявлені позовні вимоги, обгрунтувавши їх вищенаведеним та просили задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в підготовче засідання не з'явилася, подала суду заяву про визнання позову та проханням розглянути справу в її відсутності. Позовні вимоги визнає повністю.
Представник третьої особи органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Кострижівської селищної ради Чернівецького району Чернівецької області в підготовче засідання не з'явився, повідомлений належним чином. Жодних заяв з процесуальних питань не надходило.
Згідно ч. 4 ст. 200 ЦПК України, ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
У відповідності до вимог ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, приймаючи визнання відповідачем позову, оскільки це не суперечить Закону, а також правам та інтересам сторін, не порушує свободи чи інтереси інших осіб, та відповідає вимогам ч. 4 ст. 206 ЦПК України, ухвалює рішення про задоволення позову.
Визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши та оцінивши подані письмові докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
В силу ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 150 СК України визначені обов'язки батьків, зокрема, по вихованню своєї дитини, піклуванню про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, освіту.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Статтею 165 СК України визначено перелік осіб, які мають право звернутися з позовом до суду про позбавлення батьківських прав. Зокрема, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Судом встановлено, що батьками малолітньої ОСОБА_3 є позивач та відповідач по справі, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 23.07.2019 (а. с. 10).
Сторони не перебували в зареєстрованому шлюбі. Даний факт не оспорюється сторонами, а тому не підлягає доведенню.
Після розірвання шлюбу малолітня дитина - ОСОБА_3 залишилася проживати з батьком ОСОБА_1 та проживають по даний час за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою виданою виконавчим комітетом Кострижівської селищної ради № 346 від 30.05.2024 (а. с. 13).
Вищенаведене вбачається також із акту обстеження матеріально-побутових умов від 24.06.2024, з якого видно, що малолітня дитина проживає з батьком, за вищевказаною адресою, у житловому будинку, власницею якого є баба позивача. Дитина зареєстрована та проживає разом з батьком, який здійснює за нею догляд. Матір дітей за вказаною адресою не проживає (а. с. 12).
Дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами встановлено, що на даний час малолітня ОСОБА_3 відвідує Кострижівський ЗДО (а. с. 14).
Відповідно до нотаріально посвідченої заяви відповідач ОСОБА_2 дала свою згоду на позбавлення її батьківських прав відносно дитини.
Звертаючись до суду із позовними вимогами позивач ОСОБА_1 , як батько малолітньої дитини ОСОБА_3 , посилається на те, що матір дитини - відповідач ОСОБА_2 з часу припинення сімейно-шлюбних відносин з ним, повністю самоусунулася від виконання батьківських обов'язків, а саме з дитиною не проживає, не проявляє материнської турботи щодо неї, не піклується про її фізичний та духовний розвиток, не цікавиться здоров'ям та успіхами у навчанні та вихованні, а також матеріально їх не забезпечує.
11.07.2024 органом опіки та піклування Кострижівської селищної ради Чернівецького району Чернівецької прийнято висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно ОСОБА_3 , затверджений рішенням виконавчого комітету Кострижівської селищної ради Чернівецького району Чернівецької області № 8/3 від 11.07.2024.
З вказаного висновку судом встановлено, що відповідач свідомо ухиляється від виконання батьківських обов'язків щодо малолітньої дитини, не піклується про її розумовий розвиток, навчання, не бере участі у вихованні, не піклується про її стан здоров'я та духовний розвиток, не проявляє материнської турботи.
Таким чином, орган опіки та піклування Кострижівської селищної ради Чернівецького району Чернівецької вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно її малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до постанови пленуму Верховного суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» з наступними змінами, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а зазначені у ст. 164 СК України фактори, як кожен окремо так і в сукупності, можна розцінювати, як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Питання про застосування такого крайнього заходу слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначенні фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини. Тому, у кожному випадку треба виявити і оцінити позитивний результат у долі дитини, який має настати.
Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В рішенні по справі «Хант проти України» від 07.12.2006 (заява №31111/04), Європейський суд з прав людини висловлює таку правову позицію, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини.
Разом з тим у рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі №553/2563/15-ц та у постанові КЦС ВС від 29 листопада 2019 року у справі №127/23281/18, зроблено висновок по застосуванню п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України і вказано, що ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.
Враховуючи вищезазначені норми Закону, обов'язок нести відповідальність за дитину, її фізичний і моральний розвиток, її соціальне буття, здійснення прав щодо її захисту покладено на батьків.
Судовим розглядом безспірно встановлено, що відповідач, як матір, ухиляється від виконання своїх материнських обов'язків по вихованню дитини, а саме: не піклується про її фізичний та духовний розвиток, не цікавиться її здоров'ям, навчанням і таким чином ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини. Крім цього, матеріально дитину не забезпечує, аліменти не сплачує.
Відтак, обставини справи свідчать про небажання відповідача займатися вихованням дитини, а саме відсутність будь-яких дій, які б свідчили про її намір змінити обставини свого життя та вчинити дії, спрямовані на її виховання. Доказів щодо спростування таких обставин в матеріалах справи немає.
Виходячи із оцінки доказів у справі, таке ухилення відповідача від виконання батьківських обов'язків суд вважає свідомим, а тому позбавлення її батьківських прав є доцільним і відповідатиме інтересам дитини.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що оскільки відповідач ОСОБА_2 безпідставно, свідомо та умисно ухиляється від виконання свого батьківського обов'язку по вихованню малолітньої дитини - ОСОБА_3 , то її необхідно позбавити батьківських прав по відношенню до останньої.
Аналізуючи зміст висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Кострижівської селищної ради Чернівецького району Чернівецької області від 11.07.2024 судом встановлено, що такий є обґрунтований, повністю відповідає інтересам малолітньої дитини, містить відомості щодо наявності виключних обставин, які підтверджені відповідними доказами, які б свідчили про свідоме нехтування матір'ю своїм обов'язком і є законними підставами для застосування такого крайнього заходу впливу, як позбавлення батьківських прав, що найкраще відповідатиме інтересам дитини.
З врахуванням вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності та враховуючи обгрунтованість висновку органу опіки та піклування, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову у зв'язку з чим необхідно позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Щодо позовних вимог в частині стягнення аліментів на утримання дитини, то суд вважає, що такі вимоги також підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини другої статті 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо її утримання.
Згідно з частиною третьою статті 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов'язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Способи виконання обов'язку утримувати дитину визначені статтею 181 СК України, за змістом якої, кошти на утримання дитини (аліменти) за рішенням суду присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно із ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
У пункті 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року, роз'яснено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Беручи до уваги, що згідно ч. ч. 2, 3 ст. 166 СК України позбавлення батьківських прав не звільняє батьків від обов'язку щодо утримання дітей, мати дитини добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, суд вирішує питання про стягнення з відповідача аліментів на утримання її малолітньої доньки ОСОБА_3 , у частці від заробітку в розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу) починаючи з дня подання такої заяви, тобто 09.07.2024, і до досягнення дитиною повноліття.
З урахуванням обставин справи суд вважає, що присуджена сума буде достатньою для нормального виховання і забезпечення дитини.
На підставі ст.ст. ст.ст. 150, 152, 155, 164, 184 СК України, ст.8, 12 ЗУ Про охорону дитинства та керуючись ст.ст. 81, 89, 211, 247, 259, 264, 265, 268, 273, 282, 284, 289 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити повністю.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_3 виданий Заставнівським РС УДМС України в Чернівецькій області 27.11.2013) жительки АДРЕСА_2 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на утримання малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Чернівецького апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування та ім'я сторін та інших учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , житель АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 виданий 21.06.2006 Заставнівським РВ УМВС України в Чернівецькій області;
представник позивача - адвокат Данищук Василь Вячеславович, адреса місцезнаходження: вул. Молдавська, 45-А, м. Заставна Чернівецького району Чернівецької області, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 000382 від 24.05.2019, діє у справі на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії СЕ № 1089303 від 07.07.2024;
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_3 виданий Заставнівським РС УДМС України в Чернівецькій області 27.11.2013, жителька АДРЕСА_2 ;
третя особа без самостійних вимог на предмет спору - орган опіки та піклування Кострижівської селищної ради Чернівецького району Чернівецької області, адреса місцезнаходження: вул. Заводська, 81 с. Кострижівка Чернівецького району Чернівецької області, код ЄДРПОУ: 04418185.
Суддя Ярослав СТРІЛЕЦЬ