Справа № 671/1356/24
29 липня 2024 року
2/671/531/2024
29 липня 2024 року м. Волочиськ
Суддя Волочиського районного суду Хмельницької області Андрущенко О.Ю., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним,
встановив:
Позивач звернувся до відповідача з позовом про визнання заповіту недійсним.
Ознайомившись з матеріалами справи, приходжу до наступних висновків.
Так, представник позивача - адвокат Лозінський М.В. через свій електронний кабінет в системі «Електронний суд» направив до суду скановану в форматі PDF позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним, яка підписана власноручним підписом представника.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з ч. 1 ст. 64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.
Таким чином, представництво в цивільному судочинстві передбачає право представника здійснювати права та обов'язки сторони, в тому числі, звертатися до суду з позовною заявою шляхом її підписання та подання до суду.
Подання до суду процесуальних документів з використанням мережі Інтернет здійснюється через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 ЦПК України позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів.
Відповідно до ч. 4 ст. 14 ЦПК України Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Згідно з ч. 5 ст. 14 ЦПК України Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Відповідно до п.п. 25, 26 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженої рішенням ВРП від 17.08.2021 № 1845/0/15-21, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо), пов'язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми «Електронний суд», якщо інше не визначено процесуальним законодавством чи цим Положенням.
Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.
Отже, подання до суду позовної заяви через систему «Електронний суд» з електронного кабінету користувача передбачає ідентифікацію такої особи в системі, складання нею позовної заяви шляхом заповнення відповідних форм, підписання позовної заяви кваліфікованим електронним підписом та направлення позовної заяви з додатками до відповідного суду.
Подання до суду через свій електронний кабінет сканованої позовної заяви, яка підписана власноручним підписом іншої особи, навіть довірителем, суперечить вище зазначеним положенням законодавства.
Аналогічну позицію висловлено ВС в постанові від 26.05.2021 № 565/195/19 де зазначено, що якщо подана на офіційну електронну адресу суду заява (позовна заява, скарга) не містить електронного цифрового підпису, а, як приклад, на ній наявний відсканований підпис особи, що її подає, то вона вважається такою, що не відповідає вимогам ЦПК України, та у разі не усунення цього недоліку підлягає поверненню.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Разом із тим, суд роз'яснює, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Таким чином, позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним підлягає залишенню без руху з наданням п'ятиденного строку на усунення виявлених недоліків.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 175, 185, 187, 260, ЦПК України, суддя, -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним - залишити без руху.
Надати позивачу строк п'ять днів, з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, які вказані в мотивувальній частині ухвали.
Копію ухвали направити представнику позивача.
У разі невиконання ухвали в зазначений строк заява буде залишена без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя