Справа № 484/919/23
Провадження № 1-кп/484/72/24
29.07.2024 р. Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Первомайськ Миколаївської області кримінальне провадження № 12022152110000338 від 01.06.2022 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , м. Первомайська Миколаївської області, громадянина України, одруженого, має на утриманні одну дитину, освіта середня, працюючого директором ТОВ «Авіс Транс», проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 342, ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 126 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4
представника потерпілих - ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_6
Згідно наказу начальника Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (далі - ГУНП в Миколаївській області) № 56 о/с від 01.02.2021, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 призначено на посаду старшого слідчого в особливо важливих справах у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції в Миколаївській області.
На підставі положень ч. 1 ст. 17 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 ОСОБА_7 є поліцейським.
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» від 23.12.1993 правоохоронні органи - органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, Бюро економічної безпеки України, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
Отже, на підставі викладеного, ОСОБА_7 є працівником правоохоронного органу - Національної поліції.
ОСОБА_7 у своїй діяльності, згідно із ч. 1 ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015, керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Встановлено, що відділом розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (далі - ВРЗСГС СУ ГУНП в Миколаївській області) у складі слідчих ВРЗСГС СУ ГУНП в Миколаївській області, зокрема старшим слідчим в ОВС ВРЗСГС СУ ГУНП в Миколаївській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_7 , здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021150000000319 від 18.08.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 273 КК України,
Досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021150000000319 здійснюється за фактом, про те, що в період 2020-2021 років службовими особами, які використовують ряд комерційних структур та пов'язаних суб'єктів господарювання, на території промислових ділянок за адресами: АДРЕСА_2 (кадастрові номери 4810400000:06:024:0020, 4810400000:06:024:0077 та 4810400000:06:024:0140), в порушення вимог Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» та «Про охорону праці», без оформлення відповідних дозвільних документів та в порушення державного нагляду (контролю) у сферах пожежної і техногенної безпеки розміщено ємкості з хімічними вогненебезпечними речовинами невстановленого походження, які використовуються в якості сировини для здійснення господарської діяльності та можливого виготовлення легкозаймистих рідин.
У рамках кримінального провадження за №12021150000000319 сторона обвинувачення 16.05.2022 звернулася до Центрального районного суду м. Миколаєва з клопотанням про надання дозволу щодо проведення огляду земельних ділянок з кадастровими номерами 4810400000:06:024:0020, 4810400000:06:024:0140 та 4810400000:06:024:0077, з розташованими на них комплексами будівель, нафтосховища, операторськими та топливороздаточними колонками, стоянкою, іншими спорудженнями, які знаходяться за адресами: АДРЕСА_2 .
За результатами розгляду вказаного клопотання слідчим суддею Центрального районного суду м. Миколаєва винесено ухвалу №1- кс/490/1323/2022, якою надано дозвіл на проведення огляду зазначених об'єктів..
На виконання вказаної ухвали 01.06.2022 о 14:53 год. старший слідчий в ОВС ВРЗСГС СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_8 , у рамках кримінального провадження за №12021150000000319, розпочав проведення огляду земельних ділянок з кадастровими номерами 4810400000:06:024:0020, 4810400000:06:024:0140 та 4810400000:06:024:0077, з розташованими на них комплексами будівель, нафтосховища, операторськими та топливороздаточними колонками, стоянкою, іншими спорудженнями, які знаходяться за адресами: АДРЕСА_2 . Для проведення огляду на підставі ч. 3 ст. 237 КПК України, залучено спеціаліста - ОСОБА_7 , який здійснював відеофіксацію ходу виконання вказаної слідчої дії.
Перебуваючи за вказаною адресою, з дотриманням вимог ст.ст.236-237 КПК України, ОСОБА_8 зачитав вголос ухвалу суду учасникам огляду та запропонував ОСОБА_3 отримати копію ухвали, на що останній відмовився.
В подальшому, цей же день близько 14:55 год., ОСОБА_7 , виконуючи свої службові обов'язки на підставі положень п. 2 ч. 2 ст. 40, ст. 71, ч. 3 ст. 237 КПК України, Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015, являючись працівником правоохоронного органу - Національної поліції України, центрального органу виконавчої влади, який служить суспільству, шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, з метою протидії злочинності, підтримання публічної безпеки та порядку, керуючись принципом верховенства права, відповідно до якого, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість держави, перебував біля входу до будівлі операторської за адресою: АДРЕСА_3 (далі - операторська) та здійснював відеозйомку ходу виконання ухвали суду на проведення огляду земельних ділянок з кадастровими номерами 4810400000:06:024:0020, 4810400000:06:024:0140 та 4810400000:06:024:0077, з розташованими на них комплексами будівель, нафтосховища, операторськими та топливороздаточними колонками, стоянкою, іншими спорудженнями, які знаходяться за адресами: АДРЕСА_2 .
Двері у зазначене приміщення операторської були відчинені та під час роз'яснення ОСОБА_8 присутнім особам склад учасників та їх права й обов'язки, ОСОБА_3 здійснив спробу зайти до «операторської» автозаправної станції, однак, помітивши це, ОСОБА_8 окликнув його та зазначив, що входити до приміщення заборонено.
В цей же час біля зазначених дверей перебував ОСОБА_7 , який здійснив дії щодо недопущення ОСОБА_3 до вказаного приміщення операторської, заблокувавши двері своєю лівою рукою, помістивши її між дверною рамою та самими дверями таким чином, що рука унеможливлювала закриття вказаних дверей., при цьому ОСОБА_3 мав візуальну і тактильну можливість усвідомлювати, що рука ОСОБА_7 знаходиться між вказаними дверями до приміщення операторської та унеможливлює закриття вказаних дверей.
В подальшому, ОСОБА_3 , усвідомлюючи злочинність своїх дій, маючи умисел на опір працівнику правоохоронного органу, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, долаючи опір руки ОСОБА_9 , шляхом надмірного тиску на вказані двері, спричинив останньому тілесне ушкодження у виді синця лівої руки, яке відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 342 КК України, а саме: опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов'язків.
Крім того, 14.08.2022 близько 20.00 год., на перехресті вулиць Достоєвського та Нижньодніпровської м. Первомайська Миколаївської області ОСОБА_3 зустрів візуально знайомого ОСОБА_10 , який йшов по вулиці зі своїм товаришем ОСОБА_11 .
В цей же час на ґрунті тривалих неприязних відносин у ОСОБА_3 виник злочинний умисел на завдання фізичного болю ОСОБА_10 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_10 та застосовуючи невстановлений слідством металевий предмет, який мав із собою, умисно наніс ним удар в область правого передпліччя ОСОБА_10 , тим самим навмисно заподіяв фізичного болю, при цьому не спричинивши тілесних ушкоджень.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КК України, а саме: в умисне завдання удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.
Поряд з цим, 14.08.2022 близько 20.00 год., на перехресті вулиць Достоєвського та Нижньодніпровської м. Первомайська Миколаївської області ОСОБА_3 зустрів раніше незнайомого йому ОСОБА_11 , який йшов по вулиці з ОСОБА_10 .
В цей час, на ґрунті тривалих неприязних відносин у ОСОБА_3 виник злочинний умисел на завдання фізичного болю ОСОБА_10 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_10 та застосовуючи невстановлений слідством металевий предмет, що мав із собою, умисно наніс ним удар в область правого передпліччя ОСОБА_10 .
Після цього, в цей же час, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин у ОСОБА_3 виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_11 .
Виконуючи задумане, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, ОСОБА_3 застосовуючи невстановлений слідством металевий предмет, який мав із собою, умисно наніс ОСОБА_11 удар по голові зліва, спричинивши тим самим тілесне ушкодження у вигляді забійної рани скроневої ділянки зліва, яке відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.
Спричинення ОСОБА_3 удару ОСОБА_11 перебуває у прямому причинно-наслідковому зв'язку із отриманим тілесним ушкодженням.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, а саме: умисне легке тілесне ушкодження.
В судовому засіданні ОСОБА_3 вину свою не визнав і пояснив, що в літку 2022 року він приїхав на заправочну станцію на якій працював і побачив, що біля автомобіля Ланос стоїть чотири - п'ять чоловіків в цивільному, які розмовляли між собою. Він сам розмовляв по телефону, потім побачив відкриті вхідні двері в офіс, які були підперті дерев'яною паличкою, а так як в середині працював кондиціонер то він вирішив ці двері зачинити. Підійшов, вибив дерев'яну паличку, двері почали зачинятися, а тут його ззаду схопили за руки та шию, відтягнули від дверей. Потім ці чоловіки достали пістолети та стали погрожувати і сказали, що вони працівники поліції. До цього, що це працівники поліції він не знав і намір затиснути руку дверима він не мав.
В серпні 2022 року він проїжджав по вул. Жамбила Тулаєва в м.Первомайськ і побачив на тротуарі стояло чотири-п'ять чоловіків і було чути крики від них. Він проїхавши трохи в перед зупинив машину, а коли вийшов з машини то побачив лише двох незнайомих йому чоловіків, які стояли на тротуарі. Він підійшов до них, запитав чи все добре, вони відповіли, що так, після чого він повернувся до машини і поїхав. Ці чоловіки раніше йому були не знайомі і ударів він їм не наносив.
Разом з тим, враховуючи позицію обвинуваченого, щодо не визнання вини, його вина повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами.
Потерпілий ОСОБА_7 пояснив суду, що він в 2022 року працював слідчим СВ ГУНП в Миколаївській області. В 2021 році вони проводили обшук на заправочній станції по АДРЕСА_3 . По кримінальному провадженню було призначено експертизу і на вимогу експерта про огляд вказаної заправочної станції було отримано відповідну ухвалу слідчого судді. На початку літа 2022 року з експертом та іншими працівниками поліції вони приїхали на вказану заправочну станцію і виявили, що вона працює не дивлячись на накладений арешт. Він особисто проводив відеофіксацію і коли слідчий оголосив ухвалу суду, то ОСОБА_12 пішов до відчинених вхідних дверей в офіс заправки. Він намагаючись зупинити ОСОБА_3 виставив руку, а ОСОБА_12 зачиняючи двері навалився на них та затиснув йому руку дверима секунд на 15-20. Колеги відтягнути ОСОБА_3 від дверей, йому було боляче, але тілесних ушкоджень не отримав. Матеріальних претензій до обвинуваченого не має.
Потерпілий ОСОБА_10 будучи допитаним в режимі відеоконференції пояснив, що він проживає по сусідству з будинком де мешкає обвинувачений. 14.08.2022 року біля 09.00 год. вечора він із своїм знайомим ОСОБА_11 йшли з роботи до нього додому. Повз них проїхав автомобіль ОСОБА_3, зупинився на дорозі і останній з предметом схожим на телескопічну палицю в руках з нецензурною лайкою підійшов до них вдарив його по руці, якою він закрився, він відійшов на пару кроків, ОСОБА_12 сказавши йому, що вб'є його тою палицею вдарив ОСОБА_13 по голові, продовжуючи лаятись сказав і тому, що вб'є його, після чого пішов до машини і поїхав. У ОСОБА_13 на голові з'явилася кров і так як на вулиці йшов дощ, то вони підійшли до магазину, який розташований неподалік. До них підійшла якась жінка, поцікавилась чи не треба допомоги. ОСОБА_13 став змивати кров водою, а він викликав поліцію. Після пояснень поліції їх доставили до нього додому і він викликав швидку допомогу. Працівники швидкої обробили рану ОСОБА_13 і доставили їх в лікарню.
Потерпілий ОСОБА_11 будучи допитаним в режимі відеоконференції, також пояснив, що 14.08.2022 року біля 09.00 год. вечора вони йшли з ОСОБА_10 до того додому. На дорозі зупинився автомобіль, звідти вийшов раніше йому не відомий обвинувачений, який з лайкою тримаючи в руках телескопічну палицю підійшов до них та вдарив по руці ОСОБА_10 , який відступив на кілька кроків. Він поставив сумку, після чого ОСОБА_12 вдарив його телескопічною палицею ліву сторону голови і продовжуючи лаятися, обвинувачений пішов до машини, сів в неї і поїхав. ОСОБА_14 йому сказав, що це ОСОБА_12 який живе по сусідству з ним через паркан. Йшов дощ, вони підійшли до магазину неподалік, він обвивав кров на голові, а ОСОБА_14 викликав поліцію.
Пояснення потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_11 підтверджені поясненнями свідка ОСОБА_15 , яка пояснила, що біля 09.00 вчора в літку 2022 року вона стояла біля продуктового магазину не далеко від вул. Достоєвського. Йшов дощ, вона бачила як не далеко від неї по тротуару йшли двоє не знайомих їй чоловіків. Тепер вона знає, що це ОСОБА_14 та ОСОБА_13 . ОСОБА_16 від них зупинився автомобіль і з нього вийшов обвинувачений, якого вона також раніше не знала. Він тримав в руках якусь палку і швидким кроком підійшов до тих двох чоловіків та з нецензурною лайкою вдарив одного, а потім другого по голові від чого той упав, після чого пішов до машини і поїхав. Гоян з ОСОБА_13 підійшли до магазину де вона стояла і останній почав обмивати кров на голові. На її питання, сказали що допомога не потрібна і вона пішла.
Представник потерпілих адвокат ОСОБА_5 цивільні позови про стягнення моральної шкоди підтримала повністю і просила задовольнити, вказуючи, що після нападу обвинуваченого у потерпілих порушився життєвий уклад, вони стали боятися за своє здоров'я та життя.
Також, вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України знайшла своє підтвердження у судовому засіданні наданими стороною обвинувачення та дослідженими судом наступними доказами.
Довідкою ГУНП в Миколаївській області від 22.12.2022 року підтверджено, що ОСОБА_7 з 04.04.2017 року по теперішній час проходить службу в Національній Поліції України. З 01.02.2021 року перебуває на посаді старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Миколаївській області.
Копією ухвали слідчого судді Центрального райсуду м.Миколаєва від 18.05.2022 року підтверджено те, що надано дозвіл слідчим та прокурорам, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021150000000319 від 18.08.2021 року, за участю експертів ОНДІСЕ МЮ України на проведення огляду земельних ділянок та розташованих на них комплексами будівель, нафтосховища, операторськими та топливороздаточними колонками, стоянкою, іншими спорудженнями, які знаходяться в АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4, АДРЕСА_5
Пояснення потерпілого ОСОБА_7 підтверджені протоколом огляду місця події від 01.06.2022 року з якого видно умови скоєння правопорушення та те, що місцем події є АЗС « ІНФОРМАЦІЯ_2 » по АДРЕСА_3 .
Також пояснення потерпілого ОСОБА_7 підтверджені відеозаписом до протоколу огляду від 01.06.2022 року по кримінальному провадженню №12021150000000319, яким спростовуються пояснення обвинуваченого, так із даного відеозапису видно, що працівники поліції, які були в цивільному одязі спочатку оголосили постанову слідчого судді та пояснили обвинуваченому свої дії, після чого на початку проведення огляду, той кинувся зачиняти вхідні двері в офіс заправочної станції.
Протоколом огляду документу з ілюстраціями від 23.11.2022 року видно, що були оглянуті записи камер спостереження розміщених на території АЗС « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яким підтверджено обставини та умови скоєння правопорушення.
Висновком експерта №111-М від 03.06.2022 року встановлено, що у ОСОБА_7 виявлено синець лівої кисті. Дане тілесне ушкодження могло утворитися в строк вказаний в постанові від дії твердого тупого предмету і відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень. Вище вказане тілесне ушкодження при падінні з висоти власного зросту утворитися не могло.
Також, вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 126 КК України знайшла своє підтвердження у судовому засіданні наданими стороною обвинувачення та дослідженими судом наступними доказами.
Пояснення потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , а також свідка ОСОБА_15 підтверджені протоколами слідчих експериментів за їх участю 18.12.2022 року.
Крім того протоколом огляду місці події з таблицею зображень до нього від 21.09.2022 року підтверджено умови та обставини де було скоєно спричинення тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
Висновком експерта №215 від 16.08.2022 року підтверджено, що у ОСОБА_11 виявлена забійна рана скроневої ділянки з ліва. Дане тілесне ушкодження могло утворитися 14.08.2022 року від дії тупого твердого предмету (металевий стержень) і відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, яке при падінні з висоти власного зросту утворитись не могло. Потерпілому нанесено не менше одного удару в ліву скроневу ділянку.
Згідно висновків експерта №216 від 16.08.2022 року та №259-М (додаткова) від 28.09.2022 року у ОСОБА_10 видимих тілесних ушкоджень правого передпліччя не виявлено, механізм і час утворення помірної припухлості в н/з правого передпліччя вказати не є можливим.
На підставі викладеного, суд вважає, що дії обвинуваченого правильно кваліфіковані органами досудового розслідування: ч. 2 ст. 342 КК України, а саме: опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов'язків; ч. 1 ст. 126 КК України, а саме: в умисне завдання удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень; ч. 1 ст. 125 КК України, а саме: умисне легке тілесне ушкодження.
Відповідно до вимог, викладених в п. п. 1, 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Згідно ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини Кримінального кодексу України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Статтею 50 КК України передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.
При призначенні покарання суд враховує, що скоєні обвинуваченим кримінальні правопорушення відповідно ст.12 КК України відносяться до кримінальних проступків.
З урахуванням вимог ст.65 КК України, виходячи з обставин вчинення кримінальних правопорушень, з урахуванням особи обвинуваченого, який будучи раніше не судимим вчинив кримінальні проступки, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, працює, характеризується позитивно по місцю проживання, позицію прокурора та потерпілих, суд приходить до висновку про те, що мірою виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень має бути кримінальне покарання у вигляді штрафу за сукупністю кримінальних правопорушень відповідно до положень ч.1 ст. 70 КК України.
Саме таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирався. Оскільки клопотань про обрання обвинуваченому запобіжного заходу в ході судового розгляду кримінального провадження не надходило, суд, керуючись засадами змагальності та диспозитивності кримінального провадження, не вбачає підстав для обрання запобіжного заходу за власною згідно даного вироку суду.
Також, в рамках кримінального провадження під час судового розгляду в інтересах потерпілих адвокатом ОСОБА_5 були заявлені позови про стягнення про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_10 та ОСОБА_11 по 50000 (п'ятдесят тисяч) грн. відшкодування моральної шкоди.
Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_3 потерпілим було завдано душевні страждання, порушені життєві зв'язки, із за емоційного стресу деякий час вони не могли працювати і отримали приниження як чоловіка. Крім того, ОСОБА_10 було завдано фізичного болю, а ОСОБА_11 спричинено порання голови.
Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Згідно п.3, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Враховуючи зазначене, суд прийшов до висновку про часткове задоволення цивільних позовів потерпілих про стягнення з обвинуваченого на їх користь моральної шкоди в сумі по 5000 грн. кожному, оскільки вважає, достатньою сатисфакцією завданої потерпілим моральної шкоди на підставі ст. 1167 ЦК України.
Речові докази відсутні.
Керуючись ст. 369 - 371 , 373 - 376 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 342, ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 126 КК України та призначити йому покарання:
за ч. 2 ст. 342 КК України - штраф у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп.;
за ч. 1 ст. 125 КК України - штраф у розмірі 40 (сорок) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) грн. 00 коп.;
за ч. 1 ст. 126 КК України - штраф у розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого призначеного покарання більш суворим призначеним покаранням, призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу не обирати.
Цивільний позов адвоката ОСОБА_5 , яка діє в інтересах потерпілого ОСОБА_10 , задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_10 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , 5000 (п'ять тисяч) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Цивільний позов адвоката ОСОБА_5 , яка діє в інтересах потерпілого ОСОБА_11 , задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_11 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , 5000 (п'ять тисяч) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом 30 днів через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області з моменту його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1