Справа № 456/3036/24
Провадження № 3/456/1560/2024
26 липня 2024 року місто Стрий
Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Бораковський В. М. , в процесі розгляду матеріалів, які надійшли з Стрийського РУП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,
за частиною 1 ст. 130 КУпАП, -
встановив:
18.07.2024 на адресу суду надійшли наступні клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Давидова В.О.:
1.) Про витребування з ВРПП Стрийського РУП ГУНП у Львівській області оригінальної та повної версії відеозапису, який додано до матеріалів справи №456/3036/24 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки наявні в матеріалах справи відеозаписи є не безперервними, про що свідчить наявність 4 відеофайлів, які мають значні часові прогалини та містять ознаки їх корегування.
2.) Про проведення експертизи з технічного дослідження матеріалів відеозвукозапису, наявного в матеріалах справи №456/3036/24, оскільки такі відеозаписи є не безперервними мають значні часові прогалини та містять ознаки монтажу.
3.) Про залучення прокурора Львівської обласної прокуратури до участі у справі про адміністративне правопорушення №456/3036/24 відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки, враховуючи обставини даної справи та те, що у справі відсутня сторона обвинувачення, а також враховуючи той факт, що особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, заперечуються обставини події, а суд не може взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукувати докази винуватості особи, та з урахуванням рішень ЄСПЛ, вважає, що в даному випадку вбачається необхідним для неупередженого, повного та всебічного розгляду справи залучити до участі у справі прокурора. У даній справі, як і у справах, які розглядались Європейським Судом з прав людини, особа, яка притягається до відповідальності, вину не визнає.
Особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи в судове засідання повторно не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив.
Адвокат Давидов В.О. у судове засядання не прибув, зв'язок відеоконференції з адвокатом відсутній.
Дослідивши клопотання адвоката, протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, суд дійшов такого висновку.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Законом встановлюється певний порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення. Орган або посадова особа, що розглядає справу, мають право витребування доказів від підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян.
З урахуванням наведеного, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання адвоката Давидова В.О. про витребування з ВРПП Стрийського РУП ГУНП у Львівській області повного відеозапису, який додано до матеріалів справи №456/3036/24 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП.
Що стосується клопотання адвоката Давидова В.О. про проведення експертизи з технічного дослідження матеріалів відеозвукозапису, наявного в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що його розгляд необхідно відкласти та вирішити доцільність розгляду такого клопотання після дослідження в судовому засіданні повного відеозапису, який буде витребувано з Стрийського РУП ГУНП у Львівській області.
У клопотанні про залучення до участі в справі прокурора, адвокат Давидов В.О. покликається на те, що 06.10.2022 ЄСПЛ ухвалив рішення у справі «Бантиш та інші проти України», яким встановив порушення Україною п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод в частині незабезпечення неупередженості суду, у зв'язку з відсутністю сторони обвинувачення (прокурора) у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
Відповідно до ст.32 Конвенції про захист прав і основних свобод людини питання тлумачення і застосування Конвенції належить до виключної компетенції Європейського суду, який діє відповідно до Конвенції, тобто рішення Європейського суду є невід'ємною частиною Конвенції як практика її застосування і тлумачення.
Пунктом першим статті 6 ЄКПЛ кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Відтак безсторонність суду, зміст якої полягає у відсутності упередженості або необ'єктивності, є однією з гарантій, покликаних забезпечити загальну справедливість судового провадження. Дотримання її відповідно до усталеної практики ЄСПЛ встановлюється за двома критеріями: суб'єктивним та об'єктивним.
Безсторонність за суб'єктивним критерієм означає, що суддя не виявляв особистої упередженості або зацікавленості у результатах розгляду справи. Особиста безсторонність презюмується доти, доки з урахуванням поведінки та/або особистих переконань конкретного судді не буде доведено протилежного.
Об'єктивна безсторонність вимагає забезпечення самим судом, зокрема його персональним складом, достатніх гарантій, щоб виключити будь-які сумніви в його об'єктивності та неупередженості (рішення у справі «Михайлова проти України» від 06 березня 2018 року (заява № 10644/08, пункт 56)).
У контексті об'єктивного критерію, крім поведінки судді, підлягає перевірці наявність або відсутність переконливих фактів, які можуть викликати сумнів у його безсторонності. Це означає, що під час з'ясування питання про існування причин припускати небезсторонність судді вирішальною є не позиція заінтересованої сторони, а обґрунтованість відповідного побоювання. Об'єктивний критерій зазвичай стосується ієрархічних чи інших зв'язків між суддею та іншими учасниками провадження (рішення у справі «Михайлова проти України» від 06 березня 2018 року, заява № 10644/08, пункт 56).
Дотримання вищезазначеного критерію покликане продемонструвати безсторонність суду учасникам процесу і суспільству з урахуванням того, що одержати докази необ'єктивності чи упередженості конкретного судді зазвичай досить складно. У цьому відношенні ЄСПЛ неодноразово акцентував увагу на важливості зовнішньої форми судових процедур для сприйняття їх поінформованим та розсудливим стороннім спостерігачем. Іншими словами, правосуддя повинно не тільки чинитися - має бути також видно, що воно чиниться. Навіть видимість є важливою, оскільки йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні викликати у громадськості (рішення у справі «Михайлова проти України» від 06 березня 2018 року (заява № 10644/08, пункт 56).
За практикою ЄСПЛ у разі проведення усного судового розгляду справи за будь-яким обвинуваченням, яке у розумінні Конвенції вважається «кримінальним», за участю сторони захисту присутність сторони обвинувачення є, «як правило, необхідною для усунення обґрунтованих сумнівів, які можуть виникнути щодо безсторонності суду» (рішення у справах: «Михайлова проти України» від 06 березня 2018 року, заява № 10644/08, пункт 65; «Карєлін проти росії» від 20 вересня 2016 року, заява № 926/08, пункт 76).
Використання Судом словосполучення «як правило» свідчить про те, що необхідність участі сторони обвинувачення у справі про адміністративне правопорушення, на яку поширюються гарантії статті 6 ЄКПЛ, не має абсолютного й безумовного характеру, а її відсутність не завжди свідчить про порушення судом вимоги безсторонності, яке б автоматично призводило до несправедливості судового провадження й нівелювало його результати.
За практикою ЄСПЛ провадження у справі про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП, з огляду на суворість передбачених санкцією цієї статті стягнень у виді штрафу і позбавлення права керування транспортними засобами, їх каральну і профілактичну мету, у розумінні Конвенції вважається «кримінальним» (рішення у справах: «Езтюрк проти Німеччини» (Ozturk v. Germany) від 21 лютого 1984 року, заява № 8544/79; «Шмауцер проти Австрії» (Schmautzer v.Austria) від 23 жовтня 1995 року, заява №15523/89; «Маліга проти Франції» (Malige v. France) від 23 вересня 1998 року, заява № 27812/95; «Гурепка проти України» (Gurepka v. Ukraine) від 6 вересня 2005 року, заява № 61406/00).
Згідно із законодавством України, керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є адміністративним правопорушенням. Відтак, процедура розгляду відповідних судових справ належить до сфери регулювання не Кримінального процесуального кодексу України, а КУпАП.
У частині першій статті 250 КУпАП для прокурора та його заступника передбачено право брати участь у розгляді справи. Однак, процесуального порядку забезпечення такої участі не передбачено ні цим Кодексом, ні Законом України «Про прокуратуру», ані підзаконними нормативно-правовими актами.
Законодавець у главі 21 КУпАП «Особи, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення» не включає прокурора до складу учасників цього провадження.
Таким чином, розгляд справи про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП без участі прокурора відповідає вимогам КУпАП та інших законів України.
За таких обставин суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для задоволення клопотання адвоката Давидова В.О. про залучення прокурора до участі у даній справі.
Керуючись ст.ст. 251, 283, 284 КУпАП,-
постановив:
Клопотання адвоката Давидова В.О. про витребування повного відеозапису задовольнити.
Витребувати з Стрийського РУП ГУНП у Львівській області оригінальну та повну версію відеозапису, який додано до матеріалів справи №456/3036/24 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №822594 від 04.06.2024).
В задоволенні клопотання адвоката Давидова В.О. про призначення експертизи технічного дослідження відеозвукозапису та залучення прокурора до участі у справі №456/3036/24 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, відмовити.
Розгляд справи відкласти на 27.09.2024 о 09.40 год.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Cуддя В. М. Бораковський