Справа № 450/2020/21 Провадження № 3/450/163/24
02 серпня 2021 року суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Данилів Є.О., розглянувши в м. Пустомити справу про адміністративне правопорушення стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр. України, проживає в АДРЕСА_1
за ч.3 ст. 126 КУпАП,
встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 045183 від 19.05.2021 року, 19.05.2021 року о 14.00 год. на а/д Львів - Пустомити -Меденичі, водій гр. ОСОБА_1 керуючи т/з Івеко 190-30 д.н.з. НОМЕР_1 стосовно якого встановлено тимчасове обмеження у праві керування т/з Пустомитівським районним відділом виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ВП № 58829390 від 28.11.2019 року. Таким чином вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 126 КУпАП.
ОСОБА_2 в судове засідання з'явився, до матеріалів справи долучив постанову про скасування тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 01.04.2024 року.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом", оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи доказів.
Підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність у діях зазначеної особи складу правопорушення.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона).
Суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.126 КУпАП, визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, тобто, склад даного адміністративного правопорушення буде повним в разі, коли особа, знаючи, що її обмежили у праві керування, керує транспортним засобом, отже, робить це свідомо.
Так, відповідно ч. 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Також в тексті постанови від 28.11.2019 року визначено надіслати дану постанову сторонам виконавчого провадження до відома, а також Головному сервісному центру Міністерства внутрішніх справ України для виконання після закінчення строку, визначеного ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» для її оскарження, якщо постанова не була оскаржена, а у разі оскарження постанови - після розгляду справи відповідним судом, якщо постанова не скасована.
Відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
Як встановлено в абзаці третьому цієї частини вказаної статті, постанови, зазначені у пунктах 1-4 цієї частини, надсилаються сторонам для відома не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Крім того, стаття 28 Закону України «Про виконавче провадження», що регламентує загальні положення щодо надсилання документів виконавчого провадження, передбачає, що постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами надсилаються рекомендованим поштовим відправленням і боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення (частина 1 вказаної статті).
Також, згідно ч. 2 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції чинній на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення, документи виконавчого провадження органам та особам, які мають офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, надсилаються виключно в електронній формі на такі електронні адреси. За письмовим зверненням таких осіб документи виконавчого провадження їм додатково надсилаються за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі.
У відповідності ч. 5, 6 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо у виконавчому документі зазначено адреси електронної пошти стягувача та/або боржника, документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та/або боржнику також електронною поштою. На підставі письмової заяви учасника виконавчого провадження документи виконавчого провадження можуть надсилатися адресатам каналами факсимільного зв'язку, електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку. Документи виконавчого провадження, надіслані каналами факсимільного зв'язку, електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, вважаються врученими, за наявності належного підтвердження їх одержання адресатами.
Виконавець або уповноважена ним особа може особисто вручити документи виконавчого провадження сторонам, іншим учасникам виконавчого провадження, також адміністрації підприємства, установи, організації, фізичній особі - підприємцю під розписку.
Перевіркою матеріалів справи встановлено, що будь-яких належних, достатніх та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 у будь-який спосіб був фактично повідомлений про прийняте щодо нього рішення та встановлення відносно нього тимчасового обмеження у праві керування транспортним засобом матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 045183 від 19.05.2021 року ОСОБА_1 в графі пояснення особи зазначив, що про наявність постанови про обмеження керування транспортним засобом йому відомо не було.
Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративні матеріали не містить жодних доказів того, що ОСОБА_1 станом на момент керування ним транспортним засобом (19.05.2021) був обізнаний про наявність та чинність постанови про встановлення тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами. Тому, суд вважає, що у даному випадку відсутня суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбачено ч.3 ст.126 КУпАП.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положення статті 62 Конституції України встановлюють, що обвинувачення не може на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Згідно роз'яснень, які містяться в абзаці другому п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року за №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою може мати місце лише за умови доведеності її вини.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» (Заява №39598/03) Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 22.12.2010 № 23-рп/2010 зазначає, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпція, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Верховний Суд України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглядаючи справу №524/5741/16-а зауважив, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Виходячи з наведеного, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 247 КУпАП, суд вважає, що порушене стосовно ОСОБА_1 провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП
Керуючись ч. 2 ст. 38, п. 7 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 283, 284 КУпАП,
постановив:
провадження у справі № 450/2020/21 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 126 КУпАП,- закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Є. О. Данилів