Справа № 450/624/22 Провадження № 3/450/123/24
16 травня 2022 року суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Данилів Є.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр. України, проживає за адресою АДРЕСА_1 ,
за ст. 124, 122-4 КУпАП,
згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 045370 від 12.02.2022 року та доданих до нього матеріалів 12.02.2022 року о 18 год. 30 хв. в с. Зимна Вода, вул. Мазепи, 33 водій гр. ОСОБА_1 керував автомобілем Опель Астра д.н.з. НОМЕР_1 не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв наїзд на припаркований автомобіль Субару Косс Тбек д.н.з. НОМЕР_2 . При ДТП т/з отримали механічні пошкодження, чим порушив п. 13.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 045370 від 12.02.2022 року та доданих до нього матеріалів 12.02.2022 року о 18 год. 30 хв. в с. Зимна Вода, вул. Мазепи, 33 водій гр. ОСОБА_1 будучи причетним до ДТП залишив його не повідомивши поліцію.
ОСОБА_1 у судове засідання не зявився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
У відповідності до вимог п. 7 ст. 247 КпАП України, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш, як через три місяці з дня його виявлення.
Вирішуючи питання про встановлення виниОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124, 122-4 КУпАП, необхідно врахувати норми ст.6 Конституції України, згідно з якою органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Пункт 7 ч.1 ст.247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження в справі про адміністративні правопорушення.
Логічне тлумачення абз.1 ст.247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (ст.280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.
Таким чином, закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За правилами ст.284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини.
Отже, наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Тобто, під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених статтею 38 КУпАП, вина особи не встановлюється.
Як вбачається з адміністративних матеріалів, подія мала місце 12.02.2022, тобто на час винесення постанови сплив трьох місячний строк накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, відтак провадження в справі слід закрити.
Будь-яких інших доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення матеріали справи не містять. Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом", оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи доказів.
Вина особи, яка притягається до відповідальності повинна бути доведена органом який склав протокол, а доводи вини повинні ґрунтуватися на доказах, об'єктивність яких не викликала б жодних сумнівів. При цьому всі викладені у протоколах про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Частиною 2 статті 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.
З об'єктивної сторони адміністративні правопорушення, передбачені ст.122-4 КУпАП виражаються в порушенні водіями транспортних засобів правил дорожнього руху, а саме в залишенні водіями місця дорожньо-транспортної пригоди.
Із суб'єктивної сторони зазначений проступок вчиняється тільки у формі умисної вини.
Даних щодо умислу ОСОБА_1 на залишення місця пригоди, до якої він був причетний, матеріали справи не містять, і в судовому засіданні таких не встановлено.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Відповідно до ст. 62 Конституції України всі сумніви щодо недоведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч. 1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Склад правопорушення - наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.
Відповідно до ст. 122-4 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Тобто, виходячи із диспозиції даної статті слідує, що для кваліфікації дій правопорушника за даною статтею, необхідною умовою є наявність факту дорожньо-транспортної пригоди, усвідомлення особою, що притягується до адміністративної відповідальності, причетності до неї та умисел вказаної особи на залишення місця дорожньо-транспортної пригоди.
Однак суддею встановлено, що ОСОБА_1 не причетний до ДТП, яка ставиться йому в провину у відповідності до протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 045371 від 12.02.2022 року, а тому провадження по справі, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 38, 247, 268, 283, 284 КУпАП, суддя -
закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності передбаченої ст.ст. 122-4, 122-4 КУпАП, - закрити у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Є. О. Данилів