Провадження №2-н/447/410/24
Справа №447/1943/24
29.07.2024 суддя Миколаївського районного суду Львівської області Павлів В.Р. розглянувши заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на неповнолітнього сина,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась в Миколаївський районний суд Львівської області із заявою про видачу судового наказу, згідно з якої просить стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі однієї четвертої заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення сином повноліття, починаючи з дня подання заяви.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 167 ЦПК України суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п'яти днів з дня її надходження, а якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, - протягом п'яти днів з дня отримання судом у порядку, передбаченому ч. 5, 6 ст. 165 цього Кодексу, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника.
За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Розглянувши матеріали заяви про видачу судового наказу та дослідивши додані до неї матеріали, суддя дійшов висновку про необхідність відмовити у видачі судового наказу з наступних підстав.
Згідно з ч. 9 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи- боржника.
Згідно відповіді на запит про зареєстроване місце проживання ОСОБА_2 , яка надійшла 25.07.2024 з Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України у Львівській області ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не значиться зареєстрованим за адресою вказаною заявником у заяві про видачу судового наказу.
Таким чином, вважаю за необхідне відмовити у видачі судового наказу про стягнення аліментів, оскільки боржник за вказаною у заяві про видачу судового наказу адресою зареєстрованим не значиться.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 165, 167, 186 ЦПК України, суддя,
постановив:
Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі однієї четвертої заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення сином повноліття, починаючи з дня подання заяви.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано.
Суддя Павлів В. Р.