Справа №297/2584/24
15 липня 2024 року м. Берегове
Слідчий суддя Берегівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про часткове скасування арешту майна в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024071060000482 від 09 червня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 263 та ч. 1 ст. 309 КК України,-
встановив:
Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області із клопотанням про часткове скасування арешту майна в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024071060000482 від 09 червня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 263 та ч. 1 ст. 309 КК України, в частині позбавлення праваОСОБА_5 користуватися транспортним засобом марки «Peugeot», моделі «207», реєстраційний номер НОМЕР_1 а в частині позбавлення права відчуження та розпорядження таким залишити в силі, та в частині позбавлення праваОСОБА_4 користуватися транспортним засобом марки «Volkswagen», моделі «Golf», реєстраційний номер НОМЕР_2 , а в частині позбавлення права відчуження та розпорядження таким залишити в силі, та повернути такі відповідно останнім для подальшого користування без права їх відчуження та розпорядження.
Клопотання мотивоване тим, що ухвалою слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 01 липня 2024 року накладено арешт на транспортний засіб марки «Peugeot», моделі «207», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_5 , а також на транспортний засіб марки «Volkswagen», моделі «Golf», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_4 .. Вважає, що відпала потреба у подальшому застосуванні арешту вказаних транспортних засобів, оскільки в ході проведення обшуку такі були оглянуті слідчим. Власники транспортних засобів користуються ними щодня, тому їх арешт без права користування ними створює для них значний дискомофорт. Власники арештованих транспортних засобів жодного відношення до даного кримінального провадження не мають, оскільки підозру в провадженні повідомлено зовсім іншим особам. Повернення автомобілів у користування їх власникам жодним чином не зможе перешкодити досудовому розслідуванню кримінального провадження, та у разі потреби такі нададуть транспортні засоби для проведення слідчих дій. Арештовані автомобілі перебувають у володінні органу досудового розслідування тринадцять днів, і їх арешт порушує права власника таких ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ..
Власники майна ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , а також їх представник - адвокат ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, однак останній подав до суду заяву від 15.07.2024, згідно якої просив клопотання про скасування арешту майна розглянути без його участі та участі власників, таке задоволити (а.с. 37).
Слідчий СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській областіОСОБА_6 , за клопотанням якого було накладено арешт майна, та прокурор ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилися, про причини своєї неявки не повідомили, заяв про відкладення судового розгляду клопотання від них не надходило.
Дослідивши матеріали клопотання про часткове скасування арешту майна, слідчий суддя приходить до наступного.
Так,09.06.2024 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024071060000482 відомості про кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 263 та ч. 1 ст. 309 КК України (а.с. 19-21).
Як встановлено, в ході обшуків, які проводилися 27.06.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено серед іншого і транспортний засіб марки «Peugeot», моделі «207», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та транспортний засіб марки «Volkswagen», моделі «Golf», реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с. 24-33).
Постановою заступника начальника СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 від 28.06.2024 вищевказані речі та транспортні засоби визнані речовими доказами в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024071060000482 від 09 червня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 263 та ч. 1 ст. 309 КК України.
Власником автомобіля марки «Peugeot», моделі «207», реєстраційний номер НОМЕР_1 , є ОСОБА_5 , що стверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , та власником автомобіля марки «Volkswagen», моделі «Golf», реєстраційний номер НОМЕР_2 є ОСОБА_4 , що стверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 (а.с. 10-13).
Ухвалою слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 01 липня 2024 року, було накладено арешт серед іншого і на транспортний засіб марки «Peugeot», моделі «207», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_5 та на транспортний засіб марки «Volkswagen», моделі «Golf», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_4 (а.с. 5-8).
Метою накладення арешту на вищевказані транспортні засоби було забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч. 1, 2 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Як встановлено, транспортний засіб марки «Peugeot», моделі «207», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та транспортний засіб марки «Volkswagen», моделі «Golf», реєстраційний номер НОМЕР_2 , могли бути засобом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, та зберегти на собі сліди вказаного злочину, і такі можуть бути використані як докази факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Слідчий суддя при вирішенні даного клопотання враховує, що досудоверозслідування кримінального провадження триває, вказаний транспортний засіб визнаний речовим доказом, а тому підстави необхідності застосування такого продовжують існувати.
А тому, оскільки досудове розслідування вказаного кримінального провадження триває, слідчий суддя вважає, щоскасування арешту вищевказаного транспортного засобу може унеможливити проведення об'єктивного досудового розслідування.
Також, слід зазначити, що доводи предстаника власників майна про те, що власники транспортних засобів ОСОБА_8 та ОСОБА_4 жодного відношення до даного кримінального провадження не мають, слідчий суддя до уваги не приймає, оскільки відсутність жодного процесуального статусу у кримінальному провадженні останніх відповідно до вимог ч. 3 ст. 170 КПК України, не перешкоджає арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Так, арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Разом з тим, представником власників майна не доведено, що в подальшому в застосуванні арешту майна відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, що на думку слідчого судді у сукупності з вищенаведеним, є підставою для відмови в задоволенні даного клопотання.
Керуючись ст. ст. 169, 170, 174, 309 КПК України,-
ухвалив:
в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про часткове скасування арешту майна в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024071060000482 від 09 червня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 263 та ч. 1 ст. 309 КК України, накладеного ухвалою слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області №297/2584/24 від 01 липня 2024 року, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1