Справа №534/1147/24
Провадження №1-кп/534/118/24
15 липня 2024 року місто Горішні Плавні
Комсомольський міський суд Полтавської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , їх захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, працюючого Головою правління ПрАТ «Полтавський ГЗК», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
-у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України,
У провадженні Комсомольського міського суду Полтавської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72024000220000002 від 19.01.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України.
На адресу суду надійшло клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , в якому він просить змінити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід на тримання під вартою на строк 60 днів.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 13.11.2023 до підозрюваного ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 799 998 408 грн. та покладено процесуальні обов'язки.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 29.04.2024 вказану ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 13.11.2023 скасовано, визначено заставу у сумі 650 млн. грн. та покладено обов'язки на підозрюваного ОСОБА_4 : здати уповноваженому органу у сфері паспортного контролю на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання, місця роботи; прибувати за першою вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді та суду.
Відповідно до платіжної інструкції №7171 від 06.05.2023 заставу внесено частково на суму 50 млн. грн., всього з урахуванням періодичних платежів, здійснених обвинуваченим, на суму 50 млн. 80 тис грн..
Зміна запобіжного заходу у вигляді застави на тримання під вартою вмотивована прокурором тим, що обвинувачений ОСОБА_4 не вніс кошти як заставу у повному обсязі та необхідністю забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, запобіганням ризикам можливого переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
До суду 10.07.2024 надійшло клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу шляхом зменшення розміру застави до 5 080 000 (п'ять мільйонів вісімдесят тисяч) та повернення заставодавцю ТОВ «Єристівський ГЗК» різниці. Одночасно було надіслано заперечення на клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, обґрунтовуючи свою позицію тим, що невнесення застави у повному обсязі не є безумовною підставою для зміни запобіжного заходу на тримання під вартою; часткове внесення застави обвинуваченим є підтвердженням виконання ухвали та економічним стимулом для останнього виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки; бездоганна процесуальна поведінка підтверджує відсутність ризиків, заявлених прокурором у клопотанні, а також відсутність допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості обвинувачення виключають можливість застосування запобіжного заходу.
Також 15.07.2024 на адресу суду надійшло клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_9 про зміну обраного обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. Одночасно було надіслано заперечення на клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, обґрунтовуючи свою позицію тим, що як підозра на стадії досудового розслідування, так і обвинувачення ОСОБА_4 є необґрунтованими, ризики, зазначені прокурором у клопотанні не доведені, обвинувачений ОСОБА_4 сумлінно виконує свої процесуальні обов'язки, тому підстави для застосування найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відсутні. З урахуванням викладеного, для забезпечення досягнення мети застосування запобіжного заходу, достатнім буде обрати обвинуваченому особисте зобов'язання.
У судовому засіданні прокурор, підтримуючи клопотання, зазначив наступне:
ОСОБА_4 обвинувачується органом досудового розслідування у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України за наступних обставин.
Досудовим розслідуванням встановлено, що, ОСОБА_4 , будучи службовою особою, а саме головою правління ПРАТ «Полтавський ГЗК», діючи за попередньою змовою з особою, відносно якої матеріали виділені в окреме кримінальне провадження, та ОСОБА_5 зі спільною метою та, бажаючи настання наслідків у вигляді ухилення від сплати податків, у порушення п.п. 14.1.37, п.п 14.1.91, п.п. 14.1.128, п. 14.1 ст. 14, п.п. 252.3.1, п. 252.3, п. 252.6, ст. 252 ПКУ (зі змінами та доповненнями), будучи обізнаним з порядком нарахування та сплати рентної плати, у тому числі й з отриманою Податковою консультацією ДФС України від 28.04.2017 № 9420/6/99-99-12-03-04-15 ПрАТ «Полтавський ГЗК», згідно якої об'єктом оподаткування рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин для Товариства є обсяг неагломерованого залізорудного концентрату, та базою оподаткування цієї плати для неагломерованого залізорудного концентрату є: у разі його реалізації - вартість, обчислена за більшою величиною: за фактичною ціною або за розрахунковою вартістю такого концентрату; у разі відсутності його реалізації - розрахункова вартість такого концентрату; переслідуючи корисну мету, у період з 2-го кварталу 2017 року по 4-й квартал 2021 року, при невстановлених обставинах, отримав від особи, відносно якої матеріали виділені в окреме кримінальне провадження та головного бухгалтера ПрАТ «Полтавський ГЗК» ОСОБА_5 підписані ними за допомогою електронного цифрового підпису податкові декларації з рентної плати з додатками за період з 2-го кварталу 2017 року по 4-й квартал 2021 року, які містили завідомо неправдиві відомості, та в яких визначено нарахування плати за користування надрами для видобування корисних копалин в частині визначення об'єктом оподаткування з рентної плати розрахункову вартість залізної руди з урахуванням фактичних витрат по її видобутку та дробленню, тоді як нормою податкового законодавства України визначено, що об'єктом оподаткування рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є обсяг продукції, яка пройшла процес з технологічних операцій збирання, дроблення або мелення, сушки, а також сортування подрібнених залізистих кварцитів - сировини руд заліза, які підлягають збагаченню для приведення продукції до стандартизованого для цілій металургії вмісту заліза, оскільки керівник підписав за допомогою свого електронного цифрового підпису податкові декларації з рентної плати з додатками, в яких відображенні неправдиві відомості та направив на адресу ГУ ДФС у Полтавській області засобами Інтернет зв'язку, які в подальшому були прийняті та зареєстровані контролюючим органом, як наслідок умисно ухилився від сплати до бюджету рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, за період 01.04.2017 по 31.12.2021 на загальну суму 1 203 984 035 грн, спричинивши своїми діями ненадходження до бюджету коштів на вказану суму, яка в п'ять тисяч і більше разів перевищує установлений законодавством неоподаткований мінімум доходів громадян.
Обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень обґрунтовується наступними доказами:
- висновком аналітичного дослідження Державної податкової служби України №300/99-00-08-02-01-20/00191282 від 28.10.2022 «Про результати дослідження фінансово-господарської діяльності ПрАТ "Полтавський ГЗК" (код ЄДРПОУ 00191282) щодо наявності ознак правопорушень, пов'язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, та/або інших правопорушень за період з 01.01.2018 по 31.12.2021»;
- висновками експертів за результатами проведення Київським КНДІСЕ комплексних судових експертиз матеріалів, речовин та виробів та судових економічних експертиз у кримінальному провадженні від 31.01.2023 №28110/22-34/28111/22-72/28112/22-71/2674?2678/23-71/2679?2686/23-72, та від 11.01.2024 № 19545/23-34/19546/23-71;
-актом документальної планової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, від 03.02.2022 № 35/35-00-07/00191282 про результати документальної планової виїзної перевірки ПрАТ «Полтавський ГЗК».
- висновками аналітичного дослідження ДПС від 28.10.2022 № 300/99-00-08-02-01-20/00191282 про результати дослідження фінансово-господарської діяльності ПрАТ «Полтавський ГЗК».
- податковою консультацією ДФС № 9420/6/99-99-12-03-04-15 від 28.04.2017 та експертним висновком №73-35-1/6 від 03.02.2022, затверджений директором Інституту геологічних наук НАН України іншими доказами та матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
Крім того, прокурор наголосив про наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України. Підкреслив, що відповідно до ст. 12 КК України злочини, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , є злочином невеликої тяжкості (ч. 1 ст. 366 КК України) та тяжким злочином (ч. 3 ст. 212 КК України), при цьому санкція ч. 3 ст. 212 КК України передбачає можливість призначення покарання з конфіскацією майна, тому усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, що загрожує йому, в разі визнання судом винуватим у їх вчиненні, ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; впливати на свідків, які надали показання, що викривають ОСОБА_4 , та інших співучасників, а також експертів у кримінальному провадженні, які проводять експертні дослідження, використовуючи посаду голови правління, власний авторитет та можливість адміністративного впливу, може перешкоджати встановленню істини у справі, узгоджувати свої показання з показанням інших осіб у кримінальному провадженні, надавати цим особам поради з урахуванням відомих йому обставин, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування, з метою створення собі алібі щодо його непричетності до вчинення інкримінованого йому правопорушення, тим самим перешкоджаючи кримінальному провадженню. Крім того, як встановлено в ході досудового розслідування, незаконні дії ОСОБА_4 вчинював у період з 01.04.2017 по 31.12.2021, що свідчить про триваючий злочин, а тому є ризик того, що обвинувачений може продовжувати свою злочинну діяльність та вчинити інше кримінальне правопорушення. Враховуючи викладене, прокурор підсумував, що є законні підстави для застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу.
З приводу наявності підстав для зміни раніше обраного запобіжного заходу на тримання під вартою наголосив, що запобіжний захід у вигляді застави не є дієвим, оскільки обвинувачений протягом п'яти днів з моменту постановлення ухвали Київського апеляційного суду від 29.04.2024 не вніс кошти як застави у повному обсязі та не надав підтверджуючі документи, отже зазначений запобіжний захід не зможе запобігти доведеним ризикам та забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти заміни запобіжного заходу на тримання під вартою відносно нього, обґрунтовуючи тим, що у нього належна процесуальна поведінка, ризики, зазначені прокурором, відсутні. Клопотання своїх захисників ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підтримав повністю та просив їх задовольнити.
У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_8 наголосив про необґрунтованість підозри, висунутої на стадії досудового розслідування, та необґрунтованість обвинувачення ОСОБА_4 , зазначив, що внесення застави частково - не є безумовним наслідком для зміни запобіжного заходу на тримання під вартою. У обвинуваченого ОСОБА_4 немає об'єктивної можливості внести у 5-ти денний строк 650 млн. грн, які у три тисячі разів перевищують максимальний розмір застави, визначений ст.182 КПК України. На даний час внесено 5 млн 80 тис. грн суми застави, тобто обвинувачений економічно зацікавлений у виконанні процесуальних обов'язків. Крім того, процесуальна поведінка ОСОБА_4 є бездоганною, обов'язки, покладені ухвалою суду при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави, які продовжувались, припинили свою дію, проте ніяких порушень з боку обвинуваченого не відбувалось. Сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність ризику переховування від суду. Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 має постійне місце роботи, одружений, має сталі соціальні зв'язки, діти та дружина проживають на території України, на фактичному утриманні обвинуваченого перебуває мати похилого віку, він має численні нагороди та визнання, є активним та поважним членом громади м. Горішні Плавні. Щодо ризику незаконно впливати на свідків, експертів та спеціалістів у кримінальному провадженні підкреслив, що більшість свідків вже допитано, в матеріалах справи не міститься викривальних свідчень, усі висновки за наслідками досліджень/експертиз надано та наявні в матеріалах кримінального провадження. Прокурор не навів жодного обґрунтування, що існує ризик вчинення нових кримінальних правопорушень. Отже, ризики, вказані прокурором у клопотанні, не знайшли свого підтвердження.
Також додав, що сума застави є непомірною, що підтверджується довідкою про заробітну плату, відповідями з банківських установ про неможливість надання кредиту в таких сумах та довідками про нерухоме майно, яке належить обвинуваченому. Тобто відсутня деліктна складова з боку обвинуваченого у невнесенні повного розміру застави. Крім того, стан здоров'я обвинуваченого ОСОБА_4 значно погіршився з моменту внесення відомостей про кримінальні правопорушення відносно нього до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це є новими обставинами, які не були предметом розгляду апеляційним судом при визначенні розміру застави, а тому просить суд відмовити у задоволенні клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу, зменшити розмір застави до 5 080 000 грн та повернути різницю заставодавцю.
У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_9 наголосив, що розмір застави, визначений обвинуваченому ОСОБА_4 , є непомірним, а отже незаконним. Обвинувачений сумлінно виконував свої обов'язки як під час досудового слідства, так і продовжує виконувати після надходження обвинувального акту до суду. До того ж наявність ризиків, зазначених прокурором у клопотанні, повинна бути доведена доказами, яких прокурором не було надано. Тому просить відмовити прокурору в задоволенні клопотання про заміну запобіжного заходу тримання під вартою та обрати обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_6 зазначив, що обвинувачений ОСОБА_4 має стійкі соціальні зв'язки, має постійне офіційне місце роботи, 38 років трудового стажу, позитивно характеризується як на роботі, так і у м. Горішні Плавні, є засновником благодійного фонду. Тому вважає, що ризики, зазначені прокурором у клопотанні відсутні, у зв'язку з чим просить відмовити у його задоволенні.
У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_7 наголосив, що як і підозра, так і обвинувачення є необґрунтованими. При визначенні розміру застави була перекручена мета запобіжного заходу, оскільки метою застосування запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи та запобіганням ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Визначення розміру застави не може порівнюватися та залежати від розміру збитків, що є порушенням принципу правової визначеності. Ризик ухилятися від суду є абстрактним за відсутності належних та допустимих доказів. Крім того звернув увагу, що прокурор звертався до суду з клопотанням про продовження строку дії обов'язків, визначених при обранні запобіжного заходу у вигляді застави, тобто був обізнаний, що застава внесена частково, проте ніяких заходів не вживав. Наголосив, що обвинувачений ОСОБА_4 характеризується позитивно, неодноразово обирався депутатом, є керівником великого підприємства, користується повагою серед колег. Процесуальна поведінка обвинуваченого є належною, тому просить відмовити у клопотанні прокурора через його необґрунтованість.
У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_11 просив у задоволенні клопотання прокурора відмовити у зв'язку з відсутністю події злочину.
У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_10 наголосив, що відповідно до ст.200 КПК України прокурор повинен був зазначити, які обставини виникли після обрання запобіжного заходу у вигляді застави або які існували на час обрання, але не були відомі. Єдиною обставиною яка виникла, на думку прокурора, є несплата обвинуваченим ОСОБА_4 повного розміру застави. Проте обвинувачений систематично вносить заставу в можливих для нього розмірах, а та сума, яка вже внесена як застава, забезпечує належну процесуальну поведінку обвинуваченого, що в свою чергу є метою забезпечення запобіжного заходу, а тому у зміні його на найсуворіший запобіжний захід немає необхідності. Просить відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
З'ясувавши думки учасників кримінального провадження, перевіривши надані матеріали досудового розслідування, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
З приводу клопотання прокурора про заміну обраного обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави на тримання під вартою строком на 60 днів суд зазначає наступне.
При розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу суд повинен враховувати приписи статей 176-178, 193-194, 200 КПК України.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду, вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою ст. 177 КПК України.
Сторона захисту наполягала, що висунута ОСОБА_4 підозра у вчиненні кримінальних правопорушень є необґрунтованою, оскільки на даний момент спірна сума з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин не узгоджена, не визначено строк для виконання податкового зобов'язання, тому відсутні підстави вважати, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 212 КК України, взагалі було вчинено. Отже зібраних досудовим розслідуванням доказів є недостатньо для доведення наявності складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, в діянні ОСОБА_4 .
Незважаючи на таку позицію, захисник ОСОБА_8 у своєму запереченні на клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу правильно зазначив, що оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення за наведених у повідомленні про підозру обставин, суддя керується таким стандартом доказування як «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.
Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Таким чином, суд вважає, що з матеріалів клопотання вбачаються обставини, які могли б переконати об'єктивного спостерігача про можливість наявності в діянні ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення. Проте встановлення цих обставин буде здійснюватися лише під час судового розгляду разом з дослідженням доказів, наданням їм оцінки та вирішенням питання про їх допустимість та належність.
Повертаючись до клопотання прокурора, суд звертає увагу, що для зміни обраного запобіжного заходу на більш суворий, окрім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, необхідно встановити такі вагомі обставини, які є підставою для обрання більш суворого заходу забезпечення кримінального провадження, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу або існували на момент прийняття такого рішення, проте про них не було відомо прокурору чи слідчому.
У судовому засіданні прокурор підтвердив, що єдиною обставиною, яка стала підставою для звернення до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу та яка виникла після постановлення ухвали Київського апеляційного суду про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави, є невнесення останнім або заставодавцем коштів у визначеному ухвалою розмірі, що, на думку прокурора, свідчить про неефективність обраного запобіжного заходу.
Прокурор наголошував, що згідно частини 6 статті 182 КПК України підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.
Проте, аналізуючи норми статті 182 КПК України, можна дійти висновку, що законодавець надає можливість суду визначити інший строк для внесення застави за наявності певних обставин.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 29.04.2024 скасовано ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 13.11.2023 та застосовано відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави у сумі 650 000 000 (шістсот п'ятдесят мільйонів) грн. В ухвалі суду зазначено, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали. Отже, судом апеляційної інстанції самостійно визначено строк для внесення застави.
Враховуючи, що в даному кримінальному провадженні обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не обирався, та те, що ні сторона обвинувачення, ні сторона захисту не звертались за роз'ясненням ухвали Київського апеляційного суду від 29.04.2024 про визначення строку внесення застави, а також беручи до уваги суму застави, яка перевищує максимально визначений розмір у 3000 раз, враховуючи, що на виконання зазначеної ухвали заставодавцем було внесено 50 млн. грн., а самим обвинуваченим 80 тис. грн. рівними частинами кожного місяця, внесення обвинуваченим коштів продовжується, враховуючи обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан обвинуваченого, інших даних про його особу, його сумлінну процесуальну поведінку як під час досудового розслідування, так і після надходження до суду обвинувального акта, суд вважає, що внесена сума застави та суми, які вносяться обвинуваченим кожного місяця, є достатніми для гарантування виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків та дієвим для запобігання ризикам, зазначеним прокурором у клопотанні. Отже при залишенні обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді застави, буде забезпечено досягнення мети застосування запобіжних заходів в цілому. А тому підстав для зміни цього виду заходу на найсуворіший - суд не вбачає. Таким чином у клопотанні прокурора слід відмовити.
Поряд із цим судом враховано, що на момент розгляду клопотання прокурора обов'язки, покладені на обвинуваченого ОСОБА_4 ухвалою Київського апеляційного суду від 29.04.2024, скасовані. Беручи до уваги, що прокурором у судовому засіданні доведено те, що ризики, які існували на момент обрання запобіжного заходу у вигляді застави, не зменшились та не перестали існувати, суд, керуючись частиною першою статті 200 КПК України та відмовляючи у зміні запобіжного заходу, вважає за необхідне покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 додаткові обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 КПК України.
З приводу клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_9 про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання необхідно зазначити наступне.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України.
Санкція частини 1 статті 366 КК України передбачає покарання у виді штрафу до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у свою чергу санкція частини 3 статті 212 КК України передбачає покарання у виді штрафу до двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч.8 ст.194 КПК України до підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні злочину, за який передбачено основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, може бути застосовано запобіжний захід лише у вигляді застави або тримання під вартою у випадках та в порядку, передбачених цією главою.
Враховуючи імперативний характер зазначеної норми, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_9 про зміну обраного запобіжного заходу на особисте зобов'язання.
За результатами розгляду клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу шляхом зменшення розміру застави, суд прийшов до наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Статтею 176 КПК України визначено вичерпний перелік запобіжних заходів, а саме: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Таким чином, враховуючи зазначені норми, суд може змінити обраний запобіжний захід на інший з переліку частини першої статті 176 КПК України. Застава у розмірі, визначеному в ухвалі Київського апеляційного суду, та застава у розмірі 5 мл. 80 тис. не є різними запобіжними заходами у розумінні Кримінального процесуального кодексу України. Запобіжним заходом в обох випадках є застава, проте розмір її може бути різним.
Суд погоджується із захисником ОСОБА_8 , що при обранні застави слідчий суддя або суд повинен враховувати вимоги частини четвертої статті 182 КПК України. Проте, у разі незгоди з розміром застави або з обраним видом запобіжного заходу, підозрюваний, обвинувачений, його захисник мають право оскаржити ухвалу про обрання запобіжного заходу в апеляційному порядку. Що і було зроблено стороною захисту. Після перегляду ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 13.11.2023 Київським апеляційним судом було зменшено розмір застави до 650 млн. грн.. Зазначене рішення суду є остаточним.
Поряд із цим для уникнення надмірного тягаря для особи, що підозрюється або обвинувачується та для досягнення справедливого балансу між суспільними інтересами та правами зазначеної особи, законодавець передбачив норми частини першої та п'ятої статті 201 КПК України, які надають право підозрюваному, обвинуваченому та його захиснику звернутись до суду не раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну чи відмову у зміні запобіжного заходу з клопотанням про зміну запобіжного заходу, довести, що є обставини, які, серед іншого, знижують або спростовують ризики, встановлені під час обрання запобіжного заходу чи дають підстави для застосування іншого запобіжного заходу.
Отже, системний аналіз правових норм, передбачених статтями 176, 183, 200, 201 КПК України, дає підстави дійти висновку, що законодавець не визначив можливості змінювати розмір застави після апеляційного перегляду, оскільки презюмується, що застава вноситься у повному обсязі або не вноситься, правовим наслідком чого в такому разі може бути застосування більш суворого запобіжного заходу. З урахуванням наданих до клопотання матеріалів, беручи до уваги внесення застави спільно заставодавцем та обвинуваченим ОСОБА_4 у розмірі 50 млн. 80 тис. грн., продовження ним здійснювати періодичні платежі у рахунок застави, суд вважає, що цей запобіжний захід забезпечує досягнення мети, з якою його було обрано. Враховуючи вимоги ч. 8 ст. 194 КПК України, змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 на більш м'який не представляється можливим.
Отже, у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу шляхом зменшення розміру застави також слід відмовити.
Керуючись ст. 177, 178, 182, 184, 194, 200, 201 КПК України, суддя
У задоволенні клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - відмовити.
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_9 про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання - відмовити.
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_8 про зменшення розміру застави та повернення різниці внесених коштів як застави - відмовити.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додаткові обов'язки, а саме:
1) прибувати за викликом прокурора або суду;
2) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
3) залишити на зберіганні у відповідних територіальних підрозділів ДМСУ за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і виїзд в Україну.
Попередити обвинуваченого ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених обов'язків, внесені кошти у вигляді застави можуть бути звернені в дохід держави та до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Строк дії обов'язків складає два місяці до 15 вересня 2024 року включно.
Контроль за виконанням обов'язків покласти на прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 .
Копію ухвали вручити прокурору та обвинуваченому ОСОБА_4 негайно після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1
Повний текст ухвали проголошено в судовому засіданні об 11 год 00 хв. 19 липня 2024 року в залі судових засідань Комсомольського міського суду Полтавської області.