Справа №534/1062/23
Провадження №3/534/390/23
01 травня 2024 року м. Горішні Плавні
Комсомольський міський суд Полтавської області в складі головуючого судді Комарової Д.Ю., за участі секретаря судового засідання Лук'янчикової О.А., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, з вищою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
-за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.4 ст.130, ст.124 КУпАП,
26 травня 2023 року о 02 годині 35 хвилин у м. Горішні Плавні по вул. Миру, 27 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом BMW X5 з державним номерним знаком НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, не був уважним, у результаті чого здійснив наїзд на перешкоду, а саме бордюр. Внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 12.1 та 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Окрім того, 26 травня 2023 року о 02 годині 35 хвилин у м. Горішні Плавні по вул. Миру, 27 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом BMW X5 з державним номерним знаком НОМЕР_1 та після дорожньо-транспортної пригоди за його участі вживав алкогольні напої Jameson. Освідчення водія на стан алкогольного сп'яніння проводилось на місці події у встановленому законодавством порядку на приладі Drager «Alkotest 6810», тест 1654, результат якого склав 1,58 %. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.10 є Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, за що передбачена відповідальність за ч. 4 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 130 КУпАП, не визнав. Просив суд змінити кваліфікацію правопорушення з ч.4 ст. 130 КУпАП на ч.1 ст. 130 КУпАП. Проте, зразу ж додав, що останні 9 років взагалі не вживав алкоголю через хворобу, а тієї ночі 26 травня 2023 року випив через значний стрес. На запитання суду, чим був викликаний стрес, відповів: тим, що розбив свою машину. Та підтвердив, що випив віскі, яке йому принесла дружина, вже після ДТП.
З приводу притягнення до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП ОСОБА_1 пояснив, що в ту пору доби у місті було темно, вуличне освітлення було вимкнуте. Він сам не місцевий, вулиць міста Горішні Плавні не знає, рухався на автомобілі зі швидкістю 40 км/год у своїй полосі згідно дорожньої розмітки. По напрямку руху жодних попереджувальних знаків про наявність перешкоди не було. В ту ніч був дощ, перед самою перешкодою була велика калюжа, від якої відбивалось світло фар, тому перешкоду, яка була на його полосі, він не побачив та налетів на неї. Гальмівного шляху не було, що підтверджується матеріалами справи, а також доводить, що перешкоди видно не було, й автомобіль не гальмував. Таким чином, через те, що розмітка на дорозі не відповідала обстановці, а саме суцільна лінія упиралась в перешкоду, не було встановлено попереджувального знаку перед перешкодою, а також враховуючи погодні умови та час доби, не мав можливості уникнути зіткнення. Тому вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки ДТП сталось не з його вини. У зв'язку з чим просить провадження за ст. 124 КУпАП закрити.
Представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 у судовому засіданні від 24.08.2023 спростовував обставини дорожньо-транспортної пригоди, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, зауважуючи, що світло було вимкнено у всьому місті та цей «острів безпеки» нічим не був позначений. Просив суд закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення. З приводу правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 130 КУпАП, вважав, що у судове засідання необхідно викликати свідків, які можуть засвідчити, що ОСОБА_1 26.05.2023 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, а не вживав спиртний напій після ДТП за його участі.
Клопотання захисника про виклик свідків було задоволено, захисник повідомив, що явку свідків він забезпечить. Проте, з 24.08.2023 по 01.05.2024 свідки у судове засідання не прибули.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до відповідальності, врахувавши позицію захисника, висловлену 24.08.2023, оцінивши досліджені в судовому засідання докази з точку зору їх належності та допустимості, всебічно, повно та об'єктивно перевіривши всі обставини справи у їх сукупності, суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 36 КУпАП України справи відносно однієї особи повинні бути об'єднані та розглядатись в одному провадженні. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладаються в межах санкції статті, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Постановою Комсомольського міського суду Полтавської області від 31.05.2023 адміністративні справи номер 534/1062/23 та номер 534/1064/23 відносно ОСОБА_1 об'єднані в одне провадження, присвоєно єдиний унікальний номер справи 534/1062/23.
Щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП суд зазначає наступне.
Зазначеною статтею передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом ст. 245, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
На підставі ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №347539 від 26.05.2023 водій ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 12.1 та 13.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, а саме: під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
З пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, слідує, що він ( ОСОБА_1 ) рухався у темний час доби, за відсутності вуличного освітлення, зі швидкістю 40 км/год з увімкнутими приладами освітлення. На дорозі перед перешкодою була наявна велика калюжа, світло фар від якої відблискувало та не дало змогу побачити перешкоду завчасно. Крім того, розмітка, всупереч Правилам дорожнього руху не позначала напрямні острівці в місцях поділу, розгалуження, а навпаки упиралась прямо в перешкоду. Попереджувального знаку про наявність перешкоди не було встановлено. Цей знак встановили вже після дорожньо-транспортної пригоди через декілька днів.
Матеріалами справи підтверджено надані ОСОБА_1 пояснення. Так, з світлокопій фотозображень, які долучено до протоколу про адміністративне правопорушення (а.с. 27, 28), вбачається, що рефюж, встановлений перед перехрестям з круговим рухом, знаходиться прямо на полосі руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1 . Тобто вузька суцільна лінія упирається в перешкоду у вигляді острова безпеки. Розташування калюжі на зазначених фотознімках також збігається з поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Крім того, судом встановлено, що наявними доказами, а саме зазначеними вище фотознімками та відеозаписом також підтверджується відсутність наказного знаку 4.7. про об'їзд перешкоди з правого боку та горизонтальної дорожньої розмітки, передбаченої пунктом 34 ПДР України.
У пункті 33.4 ПДР України зазначено, що наказовий знак 4.7 «об'їзд перешкоди з правого боку» застосовується, щоб зазначити, що об'їзд острівців безпеки і різноманітних перешкод, що знаходяться на проїзній частині, дозволяється з правого боку.
Статтею 24 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.
При виконанні робіт по ремонту і утриманню автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів дорожньо-експлуатаційні організації у першочерговому порядку повинні здійснювати заходи щодо безпеки дорожнього руху на основі обліку і аналізу дорожньо-транспортних пригод, результатів обстежень і огляду автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, і передусім на аварійних і небезпечних ділянках та у місцях концентрації дорожньо-транспортних пригод.
Крім того, частиною п'ятою цієї статті зазначено, що власники доріг, вулиць та залізничних переїздів, керівні працівники дорожньо-експлуатаційних організацій несуть відповідальність, в тому числі і кримінальну, якщо дорожньо-транспортна пригода або несвоєчасне забезпечення екстреною медичною допомогою людини, яка перебуває у невідкладному стані, сталася з їх вини.
Також пунктом 11 Постанови КМУ від 30.03.1994 № 198, «Про затвердження Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони» закріплено обов'язок власників дорожніх об'єктів або уповноважених ними органів, підприємств та організацій, що забезпечують ремонт та утримання дорожніх об'єктів постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об'єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити -невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух.
Матеріалами справи не доведено швидкість, з якою рухався автомобіль, та не підтверджено наявність порушень Правил дорожнього руху з боку ОСОБА_1 , які б могли призвести до настання дорожньо-транспортної пригоди.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що наїзд на перешкоду, а саме рефюж, який по суті був перешкодою на полосі руху водія без попереджувального знака та відповідної розмітки, перебуває у причинно-наслідковому зв'язку не з діяннями ОСОБА_1 , а з незабезпеченням власників дорожніх об'єктів або уповноважених ними органів, підприємств та організацій, що забезпечують ремонт та утримання дорожніх об'єктів, безпеки дорожнього руху.
Таким чином, суд прийшов до переконання, що ОСОБА_1 в обстановці, яка склалась, не міг з об'єктивних причин, тобто тих, які не залежали від його волі, уникнути настання дорожньо-транспортної пригоди. І ця пригода сталась не внаслідок порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України. З огляду на викладене, склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП в діянні ОСОБА_1 відсутній.
Зі змісту п.1 ст.247 КУпАП вбачається, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
З приводу вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, суд звертає увагу на наступне.
Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 26.05.2023 серії ААД № 347538, 26.05.2023 року о 02 год 35 хв. у м. Горішні Плавні по вул. Миру, 27 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом BMW X5 з державним номерним знаком НОМЕР_1 та після дорожньо-транспортної пригоди за його участі вживав алкогольні напої.
Частиною 4 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за адміністративне правопорушення, а саме за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
Відповідно до пункту 2.10 є Правил дорожнього руху України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптеки).
Таким чином, для підтвердження наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, у діях ОСОБА_1 , працівниками поліції повинні бути надані належні та допустимі докази, які б підтверджували:
1. Керування ОСОБА_1 транспортним засобом;
2. Подію ДТП;
3. Причетність ОСОБА_1 до дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 26.05.2023 о 02 год 35 хв..
4. Вживання ОСОБА_1 алкоголю після дорожньо-транспортної пригоди та до проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Суд самостійно не може змінювати чи уточнювати суть порушення, яка вказана у протоколі, а зобов'язаний розглядати справу виключно на основі зібраних працівниками поліції доказів, що узгоджується з правовим висновком, викладеним у рішенні ЄСПЛ «Малофєєва проти Росії».
Працівниками поліції зібрані наступні докази:
-протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №347538 від 26.05.2023;
-постанова серії БАБ №700383 від 26.05.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП;
-протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №337539 від 26.05.2023 відносно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП;
-направлення на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складене 26.05.2023;
- акт огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння з використанням спеціального технічного приладу «Alkotest Drager 6810», тест 1654, проведений 26.05.2023 о 04 год 29 хв., результат якого склав 1,58 ‰;
-відеозапис з бодікамери.
Зазначеними доказами у їх сукупності та поясненнями самого порушника доведена подія дорожньо-транспортної пригоди 26.05.2023 о 02 год 35 хв. за участі водія ОСОБА_1 , а також факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у зазначений час та день, та його причетність до ДТП. Суд зауважує, що зазначені обставини особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, визнав та підтвердив у судовому засіданні.
Для доведення наявності об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, залишилось встановити час вживання ОСОБА_1 алкогольних напоїв.
Як убачається з пояснень порушника у судовому засіданні та з долученого до матеріалів справи відео запису, ОСОБА_1 одразу після дорожньо-транспортної пригоди вживав алкогольний напій "Jameson". Так, відеозаписом зафіксовано, як водій ОСОБА_1 неодноразово повідомляв працівникам поліції про те, що він випив алкоголь вже після ДТП. У судовому засіданні ОСОБА_1 також підтвердив цю обставину, зазначивши, що вчинив так через те, що розбив машину. У суду не виникло сумнівів у дійсності цих показань.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 вживав алкогольний напій саме у проміжок часу одразу після ДТП та до приїзду працівників поліції, а отже і до проведення огляду на стан сп'яніння.
Суд звертає увагу, що для кваліфікації дій особи за частиною 4 статті 130 КУпАП, повинна бути встановлена така складова об'єктивної сторони цього правопорушення як вживання алкоголю. Саме перебування особи у стані алкогольного сп'яніння, який встановлюється за результатами відповідного огляду, не є обставиною, яка обов'язково повинна бути встановлена, сам акт за результатами проведеного огляду на стан сп'яніння є лише одним з інших доказів, які в сукупності доводять саме вживання особою алкогольного напою.
У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18.06.2015 року, заява №10705/12) Європейський суд з прав людини відзначив, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій щодо фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці події у встановленому законодавством порядку на приладі Drager «Alkotest 6810», тест 1654, результат якого склав 1,58 ‰.
Відповідно до пункту 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції - огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відеозаписом підтверджено, що у ОСОБА_1 дійсно були наявні ознаки стану алкогольного сп'яніння.
Згідно пункту 6 зазначеної вище Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я.
Частиною другою ст. 266 КУпАП передбачено, що під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Працівники поліції провели огляд на стан сп'яніння у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу «Alkotest Drager 6810».
Також дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що адміністративне правопорушення скоєне о 02 год 35 хв, а проходження тесту на приладі «Alkotest Drager 6810 відбувалось о 04 год 29 хв., тобто не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення, що узгоджується з п.2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції
Крім того, у судовому засіданні суд досліджував, чи були потерпілі внаслідок ДТП, оскільки відповідно до пункту 8 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп'яніння учасників цієї пригоди є обов'язковим у закладі охорони здоров'я. Проте, в протоколі серії ААД № 347538 інформації про потерпілих осіб відсутня. ОСОБА_1 повідомив, що забив руку та бік, проте до лікарні не звертався, доказів про наявність потерпілих не надав.
Таким чином, огляд на стан алкогольного сп'яніння, проведений працівниками поліції на місці зупинки, відповідав вимогам КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тому прийнятий судом як доказ того, що ОСОБА_1 на момент проведення огляду, а саме о 04 год 29 хв. перебував у стані алкогольного сп'яніння, а значить до 04 год 29 хв. 26.05.2023 вживав алкоголь.
Крім того, суд зазначає, що обставини, які особа добровільно визнає, можуть визнаватися судом встановленими. ОСОБА_1 неодноразово підтверджував, що після ДТП випив пляшку віскі «Jameson», що підтверджується відеозаписом з боді камери, а також у судовому засіданні зазначив, що випив пляшку віскі, яку йому принесла дружина після ДТП. З огляду на викладе, суд вважає встановленою та доведеною доказами у сукупності факт вживання алкоголю ОСОБА_1 у проміжок часу з 02 год 35 хв (момент ДТП) та до 04 год 29 хв.
Отже, твердження захисника про те, що діяння ОСОБА_1 працівниками поліції неправильно кваліфіковані, є способом захисту та повністю спростовуються вказаними вище доказами.
Складення протоколу про адміністративне правопорушення та фіксування технічними засобами адміністративного правопорушення відбувалося у відповідності до вимог КУпАП, права особи, відносно якої було складено протокол, працівниками поліції порушені не були, що зафіксовано за допомогою технічних засобів відеофіксації та підтверджується дослідженими судом доказами.
Підсумовуючи, суд дійшов висновку, що зазначені вище докази є чіткими, достатньо переконливими (без суперечностей) та об'єктивно узгоджуються між собою, що у сукупності дає суду підстави дійти висновку про наявність в діях громадянина ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, оскільки останній, як особа, яка керувала транспортним засобом, вживала після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголь. Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП, доведена «поза розумним сумнівом». Отже підстав для застосовувати частини другої статті 62 Конституції України не вбачається. Визначаючи вид та міру адміністративного стягнення, суд, виходячи з положень ст.23 КУпАП, зазначає, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України.
Відповідно до ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність не враховуються.
Дотримуючись вищевказаних вимог чинного законодавства суд, врахувавши те, що правопорушення являється грубим порушенням Правил дорожнього руху, є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров'ю, тяжкість ймовірних наслідків та для досягнення мети адміністративного стягнення, дійшов висновку про призначення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки, що передбачено санкцією ч. 4 ст. 130 КУпАП.
Положеннями ст. 40-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення стягується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день винесення постанови становить 605 грн 60 коп.
Керуючись статтями 24, 40-1, ч. 1 ст. 130, п.1 ст.247, ст.276-279, 280, 283-285, 287-289, 294 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000,00 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь держави 605 (шістсот п'ять) грн 60 (шістдесят) коп. судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Суддя Д.Ю. Комарова
Особи, які беруть участь у справі, мають право ознайомитися із повним текстом постанови та отримати її копію після 03 квітня 2024 року в приміщенні Комсомольського міського суду Полтавської області.