Справа № 754/2909/24 Головуючий у 1 інстанції Скляренко У.В.
Провадження № 33/824/2856/2024 Доповідач у 2 інстанції Шроль В.Р.
Категорія ст. 124, ч.1 ст 130 КУпАП
05 липня 2024 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду В.Р.Шроль, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на постанову судді Деснянського районного суду м. Києва від 17 квітня 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст.130, 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень у дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1рік.Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605 грн. 60 коп. судового збору,
За постановою ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 18.02.2024 о 02 год. 25 хв. у м. Києві по вул. Градинський, 18, керував автомобілем BMW 630, д.н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння водія проводився у встановленому законом порядку за допомогою приладу DragerARJl 0314, з результатом огляду-2.18%о, чим ОСОБА_1 порушив п.2.9А Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Також, 18.02.2024 о 02 год. 35 хв. ОСОБА_1 у м. Києві по вул. Градинський, 18, керуючи автомобілем BMW 630, д.н.з. НОМЕР_1 , в порушення вимог п.п. 2.3б, 13.1 ПДР не врахував дорожньої обстановки, не був уважним, не дотримався безпечної дистанції та скоїв наїзд на автомобіль КІА Sportage, д.н.з. НОМЕР_2 , який стояв попереду, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
В апеляційній скарзі особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, просить постанову скасувати та постановити нову, якою закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, надання невірної оцінки доказам в їх сукупності. Вважає, що суд безпідставно не надав оцінки його показам та показам свідків.
Зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази якими би був зафіксований факт керування ним транспортним засобом та його зупинки .
Також посилається на суперечності в протоколі щодо часу вчинення ДТП, оскільки в протоколі зазначено, що о 2 год. 35 хв. ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, чим порушив п. 13.1 ПДП, однак о 2 год. 25 хв. працівники поліції одягнули кайданки на ОСОБА_1 і він об'єктивно і достовірно не міг керувати автомобілем.
Також вказує, що суд не з'ясував причини суперечностей між відомостями, відображеними в схемі, та відеозаписом з бодікамери, де будь-яких пошкоджень не зафіксовано.
Заслухавши особу, що притягується до адміністративної відповідальності, та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу,перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, вважаю апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Вимогами п. 2.9-а) ПДР встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Винуватість ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння за обставин, викладених у постанові, обґрунтована наявністю доказів, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення від 18.02.2024 серії ААД №530703, відеозаписами з нагрудних камер працівника поліції, результатом тесту на алкоголь приладу DragerARJl 0314- 2.18‰, проти якого ОСОБА_1 не заперечував, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння, направленням на огляд водія.
Доказам у справі суддя надала належну правову оцінку і дійшла вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З відеозапису події з бодікамери поліцейського, переглянутого під час апеляційного розгляду, чітко вбачається, що ОСОБА_1 перебував за кермом транспортного засобу, не заперечував обставини керування ним транспортним засобом та зазначав, що вони з ОСОБА_2 мали намір перевірити на справність автомобіль BMW 630, який впродовж тривалого часу не використовувався власницею, при цьому рухалися в дворі будинку та не мали наміру виїжджати на проїжджу частину дороги. Крім того, з даного запису чітко проглядається, що вже після зупинки поліцейського автомобіля на нього здійснив наїзд автомобіль BMW 630, д.н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого перебував ОСОБА_1 .
Зазначені докази спростовують доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не був водієм та не керував транспортним засобом.
Із вказаного відеозапису також вбачається, що ОСОБА_1 не заперечував вживання ним алкогольних напоїв, а також не заперечував проти результатів проведеного огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу.
Таким чином, суддя дійшла вірного висновку про необхідність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП накладене з дотриманням вимог ст.33 КУпАП.
Проте, висновки судді про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого за ст. 124 КУпАП, внаслідок порушення вимог п. 2.3б, 13.1 ПДР, на матеріалах справи не ґрунтуються.
Відповідальність за ст. 124 КУпАП настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Пунктом 2.3б передбачено обов'язок водія бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Пунктом 13.1 ПДР визначено, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Пунктом 1.10 ПДР визначено, що безпечна дистанція - це відстань до транспортного засобу, що рухається попереду про тій самій смузі, яка у разі його раптового гальмування або зупинки дасть можливість водієві транспортного засобу, що рухається позаду, запобігти зіткненню без здійснення будь-якого маневру.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суддя обґрунтувала доказами, які містяться у схемі місця ДТП, характером та локалізацією пошкоджень, яких зазнали транспортні засоби внаслідок зіткнення, письмовими поясненнями, які долучені до протоколу.
Проте, матеріали справи не містять будь-яких даних, що містяться у зазначених джерелах доказів про те, що ОСОБА_1 не була дотримана безпечна дистанція, виходячи з її визначення, передбаченого п.1.10 ПДР, та, відповідно, порушений п.13.1 ПДР, наслідком якого є спричинення транспортним засобам механічних пошкоджень.
Отже, доводи апеляційної скарги про відсутність належних і допустимих доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, є слушними.
За таких обставин, постанова судді підлягає зміні, а провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 124 КУпАП - закриттю.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, задовольнити частково.
Постанову судді Деснянського районного суду м. Києва від 17 квітня 2024 року щодо ОСОБА_1 змінити.
Провадження у справі в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
В іншій частині постанову залишити без зміни.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В. Р. Шроль