Справа №755/816/24 Головуючий в І інстанції - ОСОБА_1
Провадження №11-сс/824/3634/2024 Суддя - доповідач - ОСОБА_2
22 липня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі
судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 22 квітня 2024 року,
за участю:
особи, яка подала скаргу ОСОБА_6
Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 22 квітня 2024 року скаргу ОСОБА_6 на постанову слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_7 від 31.10.2023 року про закриття кримінального провадження № 12023100040003272 від 16.09.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України - залишено без задоволення.
В обґрунтування свого рішення слідчий суддя зазначив, що постанова про закриття кримінального провадження прийнята слідчим 31.10.2023 року на підставі дослідження усіх фактичних обставин кримінального провадження, а тому є законною та обґрунтованою. Слідчим був наданий аналіз тих обставин, на які посилається заявник, надано їм належну правову оцінку та прийнято відповідне процесуальне рішення.
ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 22 квітня 2024 року, просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою скасувати постанову від 31.10.2023 органу досудового розслідування про закриття кримінального провадження №12023100040003272, внесеного до ЄРДР 16.09.2023 за попередньої правової кваліфікації ч.1 ст. 286 КК України та відновити досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні за правовою кваліфікацією ч.1 ст. 127, ч.ч.1, 2 ст. 122 КК України. Ухвалою суду призначити у кримінальній справі №755/816/24 потворну комісійну судово-медичну експертизу, провадження якої доручити експертам Головного бюро судово-медичної експертизи МОЗ України.
Апелянт вказує, що ухвала слідчого судді не відповідає вимогам КПК України, тобто суд не провів всебічного, повного й неупередженого дослідження усіх обставин кримінального провадження, не оцінив кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів, з точки достатності та взаємозв'язку для прийняття процесуального рішення, внаслідок чого ухвала підлягає скасуванню.
Апелянт зазначає, що слідчий суддя належним чином не дослідив матеріали кримінального провадження, що підтверджується аудіозаписом з портативного пристрою. Вказує, що диск з технічним записом судового засідання відсутній у справі станом на ознайомлення 23.04.2024. Також апелянт зазначає, що суд відмовив в дослідженні в судовому засіданні доказів з відеофіксацією події від 11.08.2023 з телефону, в матеріалах справи є також відео свідка, з яким вона не була ознайомлена ні судом, ні слідчим.
Також апелянт вказує, що матеріалами кримінального провадження №12023100040003272підтверджується невідповідність висновків суду дотриманню засад кримінального процесуального законодавства щодо обґрунтованості постанови від 31.10.2023 року про закриття кримінального провадження № 12023100040003272 від 16.09.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. Зазначає й апелянт, що постановою слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_8 від 17.10.2023 вона допущена до справи, як потерпіла, а тому висновок суду, що вона є заявником або скаржником, неправильний.
Апелянт вказує, що «слідчим суддею встановлено, що у провадженні СВ Дніпровського УП ГУНП в м. Києві перебувало кримінальне провадження, відомості про які внесено ЄРДР за № 12023100040003272 від 16.09.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України», але заяви за ознаками даного правопорушення потерпілою не подавалося до поліції, а тому висновок суду не вірний та неповний.
Крім того, апелянт зазначає, що висновок слідчого судді про те, що «рапортами слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_9 встановлено систематичність затягування ОСОБА_6 проведення слідчих дій та досудового розслідування в цілому, які в судовому засіданні не досліджувалися та Рапортів слідчого щодо затягування розгляду справи з її боку, є безпідставними, що у свою чергу свідчить про неупередженість суду, органів слідства.
Також апелянт вказує, що в матеріалах кримінального провадження існує чимало доказів, які суперечать один одному, схема ДТП, протокол огляду місця події не відповідають фактичним обставинам справи та не можуть бути належними доказами, висновок експерта щодо місця події також є сумнівним. Щодо встановленого діагнозу експертом про внутрішньо суглобовий перелом у 5 пальці лівої кісті є сумнів, оскільки не один лікар цього діагнозу не зазначав, а тому існують підстави для проведення повторної експертизи.
Апелянт вказує, що протоколи від 06.10.2023, пояснення свідків від 11.08.2023 не мають достатніх фактів щодо обставин події, а лише містять твердження про конфлікт, а причини конфлікту слідчий намагався дізнатися від свідків, а не вирішити його слідчими діями, у зв'язку з чим ОСОБА_6 було подано клопотання від 30.10.2023 про участь у слідчих діях при проведенні перехресних допитів, втім одночасних допитів проведено не було та слідчим суддею проігноровано цю обставину. Свідки слідству надали недостовірну інформацію, про що апелянт повідомляла суд, і тому висновок суду та старшого слідчого щодо винуватості потерпілої у вказаній пригоді є незаконним і несправедливим.
Також апелянт зазначає про недопустимість доказів, на які посилається суд, - протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 11.08.2023 (а.п.42-50) та схему місця ДТП (а.с.52), оскільки відповідні відомості до ЄРДР не було внесено, а здійснення досудового розслідування, крім випадків, передбачених ч.3 ст. 214 КПК України, до внесення відомостей до реєстру не допускається.
Апелянт також вказує на недопустимість доказу, дослідженої судом довідки КНП «КМКЛШМД» від 12.08.2023, виданої по запиту Дніпровського управління НПУ ГУ в м. Києві щодо звернення ОСОБА_6 до травмпункту 11.08.2023 з діагнозом та акцентовано увагу на неадекватній поведінці, оскільки надано оригінал довідки з одною печаткою, без печатки лікаря, між тим, ОСОБА_6 також надано оригінал цієї довідки, але від 11.08.2023 без акцентованої уваги на неадекватній поведінці та увазі на проведенні консультацій в ЦКК щодо оперування.
Апелянт заперечує висновок слідчого судді про те, що в ході проведення досудового розслідування встановлено, що ДТП, що мала місце 11.08.2023 сталася внаслідок порушення ОСОБА_6 ПДР, які знаходяться в причинному зв'язку з настанням суспільно небезпечних наслідків у вигляді її ж травмування, оскільки за твердженням апелянта, саме дії водія були небезпечними, який органу слідства сумісно зі свідками надали брехливу інформацію щодо вказаної події.
Представник СВ Дніпровського УП ГУНП в м. Києві, будучи належним чином повідомленим про день та час апеляційного розгляду, в судове засідання не з'явився, при цьому надіславши на адресу суду листи, в яких просив проводити апеляційний розгляд у відсутність представника, при цьому, апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін. Враховуючи наведене та вимоги ч. 4 ст. 405 КПК України, апеляційний розгляд проведено у відсутність осіб, які не з'явились.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_6 , яка підтримала апеляційну скаргу та просила задовольнити її за підстав, наведених в апеляційній скарзі, дослідивши матеріали судового провадження, а також перевіривши матеріали закритого кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ч.2 ст.9 КПК України, під час кримінального провадження прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, на підставі матеріалів по факту дорожньо-транспортної пригоди від 11.08.2023 уповноваженою особою СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023100040003272 від 16.09.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та розпочато досудове розслідування.
За результатами досудового розслідування, слідчий СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_8 виніс постанову від 31.10.2023 про закриття кримінального провадження №12023100040003272 від 16.09.2023 у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.
Обґрунтовуючи таке процесуальне рішення слідчий, виходив з того, що при дослідженні всіх зібраних доказів в ході розслідування кримінального провадження, було встановлено, що у причинному зв'язку скоєння даної пригоди знаходиться порушення Правил дорожнього руху України зі сторони пасажирки ОСОБА_6 , які виразилися в тому, що остання, перебуваючи в салоні маршрутного таксі постійно пересувалася, не тримаючись за поручні, при цьому, тримаючи в одній руці мобільний телефон та здійснюючи відеозйомку, тому своїми діями створювала загрозу безпеці дорожнього руху, що проявилося у відволіканні уваги водія від керування транспортного засобу, тобто порушила вимоги п.п. 5.2 а); 5.2 г) та 5.3 а) ПДР України.
Підстави для притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 286 КК України водія ОСОБА_10 , в матеріалах кримінального провадження відсутні.
Слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва, розглянувши в порядку ст.ст. 303-307 КПК України скаргу ОСОБА_6 на зазначену постанову про закриття кримінального провадження, відмовив у її задоволенні, мотивувавши своє рішення тим, що висновки слідчого про закриття даного кримінального провадження ґрунтуються на підставі повного та всебічно проведеного досудового розслідування, оскаржувана постанова відповідає вимогам ст. 110 КПК України, належним чином вмотивована та обґрунтована, органом досудового розслідування зібрано достатньо об'єктивних даних для прийняття остаточного законного та обґрунтованого процесуального рішення про закриття кримінального провадження.
Такі висновки слідчого судді, колегія суддів вважає обґрунтованими та такими, що відповідають фактичним даним, встановленим як під час досудового розслідування, так і в процесі судового розгляду скарги.
Як вбачається з матеріалів закритого кримінального провадження, та слідує зі змісту постанови про закриття кримінального провадження від 31.10.2023, органом досудового розслідування за результатами досудового розслідування проведено весь комплекс слідчих (розшукових) дій та зібрані у передбаченому законом порядку докази, проаналізовано обставини кримінального провадження. Зокрема, допитано свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , які вказали про те, що ОСОБА_6 під час руху не трималася за поручень, конфліктувала з водієм та пасажирами, відволікала водія від керування, під час чого, ще й знімала всіх пасажирів і водія на мобільний телефон, а тому її травмування відбулося внаслідок її власних дій та необережності, при цьому всі свідки зазначили, що жодних різких рухів водій маршрутного таксі не вчиняв. Також було допитано ОСОБА_6 , отримано довідку КНП «КМКЛШМД» від 12.08.2023,копію заключення КНП «КМКЛШМД» рентгенологічного відділення № 1 від 11.08.2023, копію довідки № 13 КНП «Консультативно-діагностичного центру» Шевченківського району м. Києва, філія № 1 травматологічного пункту від 12.08.2023 та іншу медичну документацію, та призначено судово-медичну експертизу, згідно із висновком якої (№042-783-23 від 30.10.2023) ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості, а саме закрита травма лівої кисті: відрив кортикального шару по задній поверхні основи дистальної фаланги 5 пальця із залученням суглобової порожнини дистального міжфалангового суглобу (внутрішньо-суглобовий перелом) з частковим пошкодженням сухожилку згинача 5 пальця. Характер та морфологія виявленого ушкодження свідчить про те, що воно утворилося внаслідок травматичної дії тупим (ми) предметом (ми), що могло бути при транспортній травмі (травма пасажира в салоні транспортного засобу), за давністю може відповідати вказаному терміну (а/с 139-145 к.п.).
Із копії картки виїзду до ОСОБА_6 швидкої медичної допомоги № 0129-1 від 11.08.2023 року вбачається встановлений діагноз: «закритий вивих середньої фаланги п'ятого пальця лівої кисті», при цьому постановлений попередній діагноз зафіксований як «закритий перелом середньої фаланги правої кисті» (а/с 148 к.п.). На звернення ОСОБА_6 до КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф м. Києва» надано відповідь, з якої вбачається, що під час заповнення форми первинної медичної облікової документації 110/о «Карта виїзду швидкої медичної допомоги» від 11.08.2023 року за № 0129-1 керівником бригади екстреної медичної допомоги було допущено технічну помилку у пункті 26 «Попередній діагноз», а саме: невірно вказано праву сторону ушкодження замість лівої. У карті виїзду не допускаються виправлення, тому змінити інформацію, внесену раніше керівником бригади ЕМД до карти виїзду неможливо (а/с 152 к.п.).
На місці дорожньо-транспортної пригоди було складено протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 11.08.2023 року (а/с 42-50 к.п.) та схему ДТП (а/с 52 к.п.).
З довідки слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_9 від 17.09.2023 вбачається, що під час розслідування виготовити та долучити до матеріалів кримінального провадження фототаблицю з місця ДТП не виявилося можливим у зв'язку із технічними причинами (а/с 52/1 к.п.).
Призначено судову автотехнічну експертизу № СЕ-19/111-23/57216-ІТ від 25.10.2022, якою встановлено, що в даній дорожній ситуації оцінка дій водія автобуса «Богдан А 092» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_10 та пасажира ОСОБА_6 не пов'язана з використанням спеціальних знань в галузі автотехніки та виходить за межі компетенції експерта-автотехніка, тому дане питання може бути вирішене органами досудового розслідування або судом самостійно на підставі вимог розділів 5; 21 Правил дорожнього руху України.
Також, органом досудового розслідування, систематично вживалися заходи стосовно розгляду клопотань потерпілої, та на її вимогу надавалися копії процесуальних документів, повідомлялося про хід та стадію досудового розслідування.
В судовому засіданні апеляційної інстанції за клопотанням ОСОБА_6 було переглянуто наявний в матеріалах кримінальної справи відеозапис, відповідно до якого під час руху маршрутного таксі, ОСОБА_6 переміщується по салону транспортного засобу, фіксуючи дії водія на власний технічний пристрій, при цьому, активно відволікаючи його. Внаслідок вказаних обставин, на вимоги ОСОБА_6 водієм маршрутного таксі було виконано зупинку, остання при цьому не трималася належним чином за перила та зайняла положення стоячи в непередбаченому ПДР для пасажира місці, внаслідок чого її рука за інерцією зісковзнула з перила та ОСОБА_6 отримала вищевказані тілесні ушкодження.
Таким чином, з огляду на встановленні органом досудовим розслідуванням докази, слідчий дійшов висновку, що дорожньо-транспортна пригода відбулася при обставинах, коли ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження внаслідок ДТП через порушення нею ж Правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту.
Відповідно, на підставі викладеного, слідчим було прийнято рішення про закриття кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України в зв'язку з відсутністю складу злочину.
За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що оцінені слідчим та перевірені слідчим суддею матеріали кримінального провадження, є достатніми для висновку про відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України про яке вказувала ОСОБА_6 , і підстав вважати, що досудове розслідування є неповним та упередженим, а висновки слідчого судді наведені в оскаржуваній постанові є передчасними, колегія суддів не вбачає.
Щодо посилань ОСОБА_6 в апеляційній скарзі на те, що в своїй заяві про кримінальне правопорушення нею не ставилось питання про внесення відомостей до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, то колегія суддів зауважує, що як слідує з матеріалів кримінального провадження, то дані до ЄРДР у даному провадженні внесено по матеріалам по факту дорожньо-транспортної пригоди від 11.08.2023, зокрема рапорту ст. о/у УКР ГУНП у м. Києві та матеріалів письмової заяви ОСОБА_6 з приводу отримання останньою тілесних ушкоджень в салоні маршрутного таксі марки «Богдан», р.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_10 , що мало місце 11.08.2023, тобтопередумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР з попередньою правовою кваліфікацією за ч.1 ст. 286 КК України та початку досудового розслідування була не лише заява ОСОБА_6 , а й усі матеріали, що надійшли до Дніпровського УП ГУНП у м. Києві.
Доводи ОСОБА_6 про недопустимість протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 11.08.2023 (а.п.42-50) та схеми місця ДТП (а.с.52), у зв'язку з їх здійсненням до внесення відомостей до ЄРДР є безпідставними, оскільки огляд місця події є однією з перших та невідкладних слідчо-оперативних дій, а також джерелом отримання доказів. За змістом статей 214, 223, 237 КПК України огляд є слідчою (розшуковою) дією, спрямованою на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні, яка проводиться в межах досудового розслідування кримінального провадження. У невідкладних випадках огляд місця події може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що здійснюється негайно після огляду. Підставою для проведення огляду місця події слугує інформація про вчинення кримінального правопорушення, зафіксована у певній процесуальній формі.
Як убачається із матеріалів кримінального провадження, підставою для проведення огляду місця події стало повідомлення 11.08.2023 до служби 102, про те, що по АДРЕСА_1 , відбулось падіння пасажира гр. ОСОБА_13 в салоні маршрутного автобуса «Богдан А092» р.н. НОМЕР_1 . Отже, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин події, старшим слідчим відділу Голосіївського Управління поліції ГУНП в м. Києві, 11.08.2023 в присутності понятих було здійснено огляд місця дорожньо-транспортної пригоди та складено схему пригоди. Таким чином, зазначена слідча дія була невідкладною, та здійснювалась до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Жодних порушень з боку працівників поліції під час проведення наведених вище невідкладних слідчо-оперативних дій, колегія суддів не вбачає, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими.
Не вбачає колегія суддів невідповідності наявної в матеріалах кримінального провадження довідки КНП «КМКЛШМД» від 12.08.2023, виданої по запиту Дніпровського управління НПУ ГУ в м. Києві щодо звернення ОСОБА_6 до травмпункту 11.08.2023, яка виготовлена на офіційному бланку КНП «КМКЛШМД», завірена завідуючим відділенням і лікуючим лікарем та містить відповідну мокру печатку, а також не викликає сумнівів у об'єктивності та правдивості висновок експерта №042-783-23 від 30.10.2023щодо отримання ОСОБА_6 тілесних ушкоджень середньої тяжкості, проведений за матеріалами кримінального провадження №№12023100040003272 від 16.09.2023 у відповідному профільному медичному закладі відділу судово-медичної експертизи живих осіб Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи, експертом вищої категорії, яку було попереджено про відповідальність за відмову або видачу явно несправедливого висновку за ст.. ст. 384, 385 КК України.
Твердження ОСОБА_6 про недостовірність показань свідків, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки як правильно встановив слідчий суддя, показання допитаних органом досудового слідства свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 цілком узгоджуються, як між собою так і з іншими доказами, в тому числі з дослідженим відеозаписом місця події, і доказів про зворотнє матеріали кримінального провадження не містять та ОСОБА_6 не наведено.
Посилання ОСОБА_6 на безпідставність рапортів слідчого щодо затягування досудового розслідування з її боку, на думку колегії суддів, є неспроможними, оскільки поведінка ОСОБА_6 , яка згідно із рапортами слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_9 неодноразово, а саме 09.10.2023, 11.10.2023, 27.10.2023 повідомлялась про необхідність проведення з її участю слідчих дій, однак без об'єктивних на те причин до слідчого відділу не з'являлась, а 17.10.2023 під час проведення з її участю слідчих дій в межах кримінального провадження №12023100040003272 поводила себе незрозуміло, затягувала проведення слідчих дій, на запитання під час допиту не надавала конкретної відповіді, постійно змінювала свої покази, на зауваження слідчого не реагувала, на переконання колегії суддів, беззаперечно свідчить про систематичність затягування останньою проведення слідчих дійта досудового розслідування вцілому, і не є упередженістю слідчого судді чи органів слідства, як про це вказувала ОСОБА_6 в апеляційній скарзі.
Жодних інших доводів на спростування встановлених слідчим під час досудового розслідування обставин ОСОБА_6 в апеляційній скарзі не наведено, а те, що ОСОБА_6 не погоджується з висновками слідчого та вважає всі зібрані органом досудового розслідування докази та показання всіх свідків неналежними, без наведення обґрунтованих аргументів та доказів, не може вказувати на неповноту та неправильність досудового розслідування, оскільки під час досудового розслідування з'ясовано всі обставини, які мають істотне значення для цього провадження та всебічно, повно та об'єктивно перевірено обставини, повідомлені ОСОБА_6 у заяві про кримінальне правопорушення.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги про невідповідність фактичним обставинам кримінального провадження висновків слідчого в постанові та слідчого судді в ухвалі колегія суддів вважає необґрунтованими.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 щодо часткового дослідження слідчим суддею матеріалів закритого кримінального провадження не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, адже, зі змісту оскаржуваної ухвали слідчого судді вбачається, що матеріали закритого кримінального провадження слідчим суддею досліджені в повному обсязі, в тому числі і під час перебування в нарадчій кімнаті слідчим суддею досліджено відеозапис, зафіксований на мобільний телефон ОСОБА_6 (що знайшло своє відображення в оскаржуваній ухвалі), на недослідження якого і посилалась апелянт в апеляційній скарзі, та, відповідно, наявним у кримінальному провадженні доказам надана належна оцінка.
Зазначення в оскаржуваній ухвалі слідчим суддею статусу ОСОБА_6 як заявника поряд зі статусом потерпілої у кримінальному провадженні, як на те вказує в апеляційній скарзі апелянт, ніяким чином не свідчить про незаконність чи необґрунтованість ухвали слідчого судді, адже у закритому кримінальному провадженні ОСОБА_6 спочатку була заявником, а згодом, постановою слідчого була визнана потерпілою.
Відсутність в матеріалах судового провадження дисків з технічним записом судового засідання за 11 квітня та 22 квітня 2024 року, на які посилалась ОСОБА_6 в апеляційній скарзі, не може свідчити про істотне порушення слідчим суддею норм КПК України, адже, відповідно до журналу судового засідання від 11.04.2024 року ( Т.1 а.с. 200- 201) вбачається, що дане судове засідання було відкладено на 22.04.2024 р. у зв'язку з неявкою в судове засідання представника Дніпровського УП ГУНП в м. Києві та ненадходженням матеріалів закритого кримінального провадження, відповідно, відсутність технічного запису вищезазначеного судового засідання, яка підтверджена актом від 24.04.2024, ніяким чином не вплинула на законність і обґрунтованість прийнятого слідчим суддею рішення.
Що стосується технічного запису судового засідання за 22.04.2024 р., то як вбачається з журналу судового засідання (Т. 1 а.с. 213- 217), технічна фіксація судового засідання здійснювалась за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку: vkz.court.gov.ua, і відповідно, до інструкції щодо роботи з технічними засобами фіксування судового засідання, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України 06 червня 2022 року № 156, технічний запис даного судового засідання зберігається у централізованому файловому сховищі, яке використовується вищевказаною підсистемою відеоконференцзв'язку.
А відтак, будь - яких істотних порушень кримінального процесуального закону, які були б підставами для скасування чи зміни ухвали слідчого судді під час розгляду скарги ОСОБА_6 , колегією суддів не встановлено.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова про закриття кримінального провадження та ухвала слідчого судді є законними, обґрунтованими і вмотивованими, тому апеляційна скарга ОСОБА_6 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів
постановила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 22 квітня 2024 року, якою залишено без задоволення скаргу ОСОБА_6 на постанову слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_7 від 31.10.2023 року про закриття кримінального провадження № 12023100040003272 від 16.09.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України - без змін.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
__________________ ___________________ _____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4