03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, inbox@kia.court.gov.ua
Єдиний унікальний номер справи № 752/22255/21 Головуючий у суді першої інстанції - Плахотнюк К.Г.
Номер провадження № 22-з/824/1238/2024 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.
про роз'яснення постанови суду
25 липня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
Яворського М.А. (судді-доповідача), Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,
розглянувши заяву Державного підприємства «Фінансування інфраструктурних проектів», подану представником Дорогою-Воробйовою Алісою Юріївною, про роз'яснення постанови Київського апеляційного суду від 10 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Фінансування інфраструктурних проектів», треті особи: Первинна профспілкова організація державного підприємства «Фінансування інфраструктурних проектів», ОСОБА_2 про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, -
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ДП «Фінінпро» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди та просив суд визнати незаконним та скасувати наказ ДП «Фінінпро» №318-к від 06 серпня 2021 року про його звільнення з посади заступника директора; поновити на посаді заступника директора в ДП «Фінінпро»; стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу із розрахунку середньоденної заробітної плати 7 063, 93 грн за весь період вимушеного прогулу, починаючи з 07 серпня 2021 року до дня винесення судового рішення; стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 20 000 грн та витрати на правову допомогу
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 19 грудня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу 25 березня 2024 року засобами електронного зв'язку.
Постановою Київського апеляційного суду від 10 липня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_3 , задоволено частково.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 19 грудня 2023 року скасовано та ухвалено у вказаній справі нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано наказ ДП «Фінінпро» № 318-к від 06 серпня 2021 року про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника директора ДП «Фінінпро».
Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника директора ДП «Фінінпро» з 06 серпня 2021 року.
Стягнуто з ДП «Фінінпро» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 4 708 529,28 (чотири мільйони сімсот вісім тисяч п'ятсот двадцять дев'ять гривень 28 копійок) грн без урахування податків та інших обов'язкових платежів, які мають бути вирахувані окремо та 5000 грн на відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з ДП «Фінінпро» в дохід держави судовий збір у розмірі 28375 грн.
23 липня 2024 року на адресу апеляційного суду надійшла заява від представника ДП «Фінінпро» - Дорогою-Воробйовою А.Ю. про роз'яснення постанови Київського апеляційного суду від 10 липня 2024 року.
Вказану заяву мотивовано тим, що резолютивна частина постанови Київського апеляційного суду від 10 липня 2024 року, у якій заявник просить роз'яснити яку саме суму відповідач повинен сплатити на користь позивача: 4 708 529,28 грн чи вирахувати з цієї суми податки та обов'язкові платежі на користь держави, а залишок сплатити на користь ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.3 ст.271 ЦПК України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.
Апеляційний суд вважає за можливе розглянути подану заяву про роз'яснення судового рішення у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи, у зв'язку з відсутністю такої необхідності та на підставі ч.3 ст.271 ЦПК України.
Перевіривши матеріали справи та доводи заяви про роз'яснення резолютивної частини постанови Київського апеляційного суду від 10 липня 2024 року, колегія суддів вважає, що заява ДП ««Фінінпро», подана представником Дорогою-Воробйовою А.Ю., підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
У п. 32 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що всі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою (необхідна передумова розуміння рішення сторонами та громадськістю).
Як роз'яснено у п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
Діюче процесуальне законодавство визначає, що рішення суду повинно бути зрозумілим, яке полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. В силу зазначеної норми процесуального права, роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю, якщо воно є неясним та незрозумілим для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання.
Суть роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповіді на нові та невирішені ним вимоги, він лише має роз'яснити положення постановленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.
Звертаючись до суду із заявою про роз'яснення постанови Київського апеляційного суду від 10 липня 2024 року заявник вказує, що йому є незрозумілою резолютивна частина вказаної постанови, зокрема чи враховані або не враховані податки та обов'язкові платежі, які роботодавцем підлягають вирахуванню при виконанні рішення суду в порядку ст.ст.167-168 ПК України при нарахуванні ОСОБА_1 судом середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 4 708 529,28 (чотири мільйони сімсот вісім тисяч п'ятсот двадцять дев'ять гривень 28 копійок) грн.
Так, при стягненні середнього заробітку за час вимушеного прогулу на підставі статті 235 КЗпП України, апеляційний суд керувався постановою Кабінету Міністрів України від 05 лютого 1995 року № 100, а також наданим позивачем розрахунком середньоденного заробітку (а.с. 45, т. 4), згідно до якого середньоденний заробіток ОСОБА_1 складає 6 467,76 грн.
Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ цієї Постанови при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.
Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
При цьому, відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 ПК України.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів.
Крім того, відрахування податків і обов'язкових платежів із середнього заробітку за час вимушеного прогулу не погіршує становище працівника, якого поновлено на роботі, оскільки за цей період, у разі перебування на посаді, працівник отримував би заробітну плату, із якої також відраховувались би податки і збори.
Оскільки справляння і сплата податку з доходів фізичних осіб є обов'язком працівника, податковим агентом якого в силу закону виступає роботодавець, суд, задовольняючи вимоги про оплату праці, визначає суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що вказує в резолютивній частині рішення.
Таким чином, якщо юридична особа відшкодовує (виплачує) на користь фізичної особи середній заробіток за час вимушеного прогулу, то ця особа, виступаючи щодо такої фізичної особи податковим агентом, зобов'язана (у випадках, передбачених ПК України) утримати і перерахувати податок із суми такого доходу.
Аналогічний правовий висновок зроблений Верховним Судом у постановах від 18 липня 2018 року у справі № 359/10023/16-ц, від 07 жовтня 2020 року у справі № 523/14396/19, від 26 червня 2024 року у справі №462/4595/17, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 грудня 2021 року в справі № 9901/407/19.
Враховуючи зазначене, апеляційний суд вважає за необхідне задовольнити заяву представника ДП «Фінінпро» - Дорогої-Воробйової А.Ю. та роз'яснити зміст резолютивної частини постанови Київського апеляційного суду від 10 липня 2024 року з урахуванням вищезазначених роз'яснень.
Керуючись ст. 261, 271 ЦПК України, апеляційний суд,-
Заяву Державного підприємства «Фінансування інфраструктурних проектів», подану представником Дорогою-Воробйовою Алісою Юріївною задовольнити.
Роз'яснити, що постанову Київського апеляційного суду від 10 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Фінансування інфраструктурних проектів», треті особи: Первинна профспілкова організація державного підприємства «Фінансування інфраструктурних проектів», ОСОБА_2 про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкодив частині стягнення з Державного підприємства «Фінансування інфраструктурних проектів» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку необхідно розуміти таким чином, що сума 4 708 529,28 (чотири мільйони сімсот вісім тисяч п'ятсот двадцять дев'ять гривень 28 копійок) грнвизначена до стягнення судом без урахування податків та інших обов'язкових платежів, які мають бути відраховані з неї податковим агентом.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя: М.А.Яворський
Судді: Т.Ц.Кашперська
В.О.Фінагеєв