Справа № 757/25973/24 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-кп/824/4600/2024 Доповідач: ОСОБА_2
24 липня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з секретарем - ОСОБА_5 ,
за участю захисника - ОСОБА_6 ,
в режим відеоконференції
обвинуваченого - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 25 червня 2024рокупро продовження ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 25 червня 2024 року задоволено клопотання прокурора та продовжено обвинуваченим ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 строк тримання під вартою до 23 серпня 2024 року включно та визначено. альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 - відмовити, обравши відносно останнього запобіжний захід, не пов*язаний з триманням під вартою.
В обґрунтування апеляційних вимог захисник зазначає, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 02.05.24р. по справі № 757/8963/24 відносно ОСОБА_7 вже обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що само по собі усуває ризики, на які посилався прокурор. Обвинувачений ОСОБА_7 одружений, виховує чотирьох неповнолітніх дітей (один із яких є інвалідом), з якими обвинувачений постійно проживає в м.Києві, тобто має стійкі соціальні зв'язки, є пенсіонером органів внутрішніх справ, має проблеми зі станом здоров'я, будучи інвалідом 2 групи. У побуті обвинувачений характеризується позитивно, по службі неодноразово відзначався та заохочувався, з початку збройної агресії проти України добровільно вступив до лав Збройних Сил та ніс службу безпосередньо на лінії бойового зіткнення. Прокурор безпідставно зазначив, що інкриміновані злочини належать до категорії особливо тяжких. Вважає, що зазначенні в клопотанні прокурора ризики мають загальний та шаблонний характер, а також є голослівними, які не обгрунтовані жодними конкретними обставинами справи. Захисник зазначає, що потреба подальшого утримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою обгрунтована прокурором необхідністю запобігти його спілкуванню з іншими невідомими особами, що можна забезпечити шляхом застосування іншого запобіжного заходу. Доказів, які б підтверджували можливість вчинення ОСОБА_7 зазначених ризиків в клопотанні прокурора, сторона обвинувачення не надала.
Вислухавши доповідь судді, пояснення захисника та обвинуваченого, дослідивши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.
Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, так само як і про його продовження, суд першої інстанції, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, відповідно до ст. ст. 178, 199 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Органом досудового розслідування ОСОБА_7 , обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 317 КК України, які відноситься до категорії тяжких злочинів.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу щодо обвинуваченого, суд першої інстанції посилався на доведеність існування заявлених прокурором ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Продовження найсуворішого запобіжного заходу зумовлене тим, що ОСОБА_7 на даний момент обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, які спрямовані на незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами без передбаченого законом дозволу та у готуванні до організації місць для незаконного виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, вчиненого групою осіб, з корисливих мотивів, що свідчить про високу суспільну небезпеку таких дій та в сукупності з обставинами кримінального провадження, а також даними про особу обвинуваченого, який не працює та суспільно корисною працею не займається, виходячи із змісту клопотання прокурора є колишнім співробітником Департаменту боротьби з наркозлочинністю Національної поліції України, свідчить про існування ризику переховуваня від суду. Небезпідставними є також ризики, заявлені прокурором щодо можливого впливу на свідків та можливості вчинення іншого кримінального з огляду на стадію даного кримінального провадження та перебування на розгляді в суді іншого кримінального провадження щодо ОСОБА_7 .
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції об'єктивно встановлено існування обставин, які виправдовують тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою, оскільки прокурором доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Зважаючи на наведене, підстав вважати, що менш суворі запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим належну процесуальну поведінку, колегія суддів не вбачає.
Посилання захисника на наявність утриманців, міцність соціальних зв*язків, стан здоров*я та позитивні характеристики не підтверджено матеріалами апеляційної скарги. Більше того, самі по собі такі дані не можуть слугувати підтвердженням належної процесуальної поведінки обвинуваченого та відсутності ризиків, з якими закон пов'язує можливість застосування або продовження такого запобіжного заходу, як тримання під вартою. Існування запобіжного заходу в іншому кримінальному провадження, як на тому наголошував в апеляційній скарзі захисник, не спростовує правильність висновків суду. Таким чином, доводи апеляційної скарги захисника про недоведеність зазначених ризиків в клопотанні прокурора колегія суддів вважає непереконливими.
Враховуючи, що будь-яких порушень КПК України при постановленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції не встановлено, колегія суддів за наслідками апеляційного розгляду вважає за необхідне ухвалу суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст.405, 407 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 25 червня 2024 року щодо продовження ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді
____________ _______________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4