25 липня 2024 року м. Чернігів Справа № 620/8185/24
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Клопота С.Л.,
за участю секретаря Шевченко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військова частина НОМЕР_2 про визнання протиправними та скасування наказів, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , Військова частина НОМЕР_2 та просить:
1. Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) «Про результати службового розслідування щодо відмови виконання бойового завдання військовослужбовцями військової частини НОМЕР_3 , придатної до військової частин и НОМЕР_1 та встановлення ступеня вини посадових осіб військової частини НОМЕР_3 » від 04.04.2024 №1632 в частині, що стосуються ОСОБА_1 .
2. Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності відповідальних осіб військової частини НОМЕР_3 » від 19.04.2024 року №58 в частині, що стосуються ОСОБА_1 .
Свої вимоги обґрунтовує тим, що виносячи наказ «Про результати службового розслідування щодо відмови виконання бойового завдання військовослужбовцями військової частини НОМЕР_3 , придатної до військової частин и НОМЕР_1 та встановлення ступеня вини посадових осіб військової частини НОМЕР_3 » від 04.04.2024 №1632 командир військової частини НОМЕР_1 , а також виносячи наказ «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності відповідальних осіб військової частини НОМЕР_3 » від 19.04.2024 року №58 командир військової частини НОМЕР_2 діяли протиправно, у порушення Статуту № 548-XIV та Порядку № 608, чим порушили права та охоронювані законом інтереси позивача.
Від позивача до суду надійшла заява, в якій він просить розглядати справу без його участі.
Представник відповідача - Військова частина НОМЕР_2 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. До суду надійшла заява про розгляд справи у відсутності представника Військової частини НОМЕР_2 .
Представник відповідача - Військова частина НОМЕР_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснювалося.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, суд вважає позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Командиром військової частини НОМЕР_1 04.04.2024 було видано наказ №1632 «Про результати службового розслідування щодо відмови виконання бойового завдання військовослужбовцями військової частини НОМЕР_3 , придатної до військової частин и НОМЕР_1 та встановлення ступеня вини посадових осіб військової частини НОМЕР_3 ».
Командиром військової частини НОМЕР_2 19.04.2024 було видано наказ №58 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності відповідальних осіб військової частини НОМЕР_3 ».
Не погодившись з такими наказами, позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Щодо скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 04.04.2024 року за №1632 «про результати службового розслідування щодо відмови від виконання бойового завдання військовослужбовцями військової частини НОМЕР_3 приданої до військової частини НОМЕР_1 та встановлення ступеня вини посадових осіб військової частини НОМЕР_3 », суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 9 Статуту № 548-XIV необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.
Положеннями ст. ст. 26, 27 Статуту № 548-XIV передбачено, що військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом. Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від інших видів відповідальності за ці правопорушення.
Відповідно до ст. 49 Статуту № 548-XIV військовослужбовці повинні постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов'язані завжди пам'ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому.
Спеціальним нормативним актом в сфері регулювання відносин при проходженні військової служби є Дисциплінарний статут Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV, який визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.
Відповідно до ст.1 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.
Статтею 45 Дисциплінарного статуту передбачено, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
Згідно зі ст. 83-85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягнути військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником).
Відповідно до ч. 1 ст. 86 Дисциплінарного статуту якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення.
Наказом Міністра оборони України від 21.11.2017 № 608 затверджено Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України (далі Порядок № 608).
Пунктом 1 розділу II Порядку № 608 передбачено випадки, коли може призначатися службове розслідування. Передбачено також, що службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.
Пунктом 3 розділу II Порядку № 608 визначено, що службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв'язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби; вини військовослужбовця; порушень нормативно- правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; у разі виявлення факту заподіяння матеріальної шкоди - причин виникнення шкоди, її розміру та винних осіб.
Із матеріалів справи встановлено, що наказом командира Військової частини НОМЕР_1 №1015 від 19.03.2024 призначено службове розслідування за фактом щодо: «відмови від виконання бойового завдання військовослужбовцями військової частини НОМЕР_3 приданої до військової частини НОМЕР_1 та встановлення ступеня вини посадових осіб військової частини НОМЕР_3 ».
Вказаним службовим розслідуванням було встановлено, що під час захисту територіальної цілісності України від російських окупаційних військ. Начальник групи персоналу штабу військової частини НОМЕР_3 лейтенант ОСОБА_1 , в наслідок порушення вимог: ст. ст. 11, 16, 68, 69 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України викривив данні відносно дійсності справ підлеглого особового складу військової частини НОМЕР_3 . Маючі данні про звільнення військовослужбовців подав інформацію про відмову виконання бойового завдання.
Даний факт було підтверджено письмовими доказами військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , які, з метою перевірки інформації наданої лейтенантом ОСОБА_2 , прибули в район виконання бойового завдання військовою частиною НОМЕР_3 АДРЕСА_1 , а саме старшим лейтенантом ОСОБА_3 , молодшим лейтенантом ОСОБА_4 , старшим лейтенантом ОСОБА_5 , що підтверджується копіями їх письмових пояснень доданих до матеріалів справи.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 № 1632 від 04.04.2024 вирішено питання пропонування притягнення начальника групи персоналу штабу військової частини НОМЕР_3 лейтенанта ОСОБА_6 вирішити командиру військової частини НОМЕР_2 , шляхом спрямування проведеного розслідування для прийняття рішення.
Відповідно до п. 1 розділу IV Порядку № 608 особи, які проводять службове розслідування, зобов'язані: дотримуватися вимог законодавства України, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об'єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення; виявляти (з'ясовувати) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлювати обставини, які пом'якшують або обтяжують відповідальність правопорушника; розглядати заяви і клопотання військовослужбовця, правопорушення якого підлягає службовому розслідуванню, що були подані під час проведення службового розслідування та стосуються його проведення.
Згідно з п. 1 розділу V Порядку № 608 за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.
Відповідно до п. 5 розділу V Порядку № 608 акт службового розслідування підписується особами, які його проводили. У разі виявлення суперечностей та незгоди з результатами службового розслідування кожен учасник службового розслідування має право висловити свою окрему думку, яка викладається на окремому аркуші (від руки або у друкованому вигляді) та долучається до акта службового розслідування.
Пунктом 6 розд. V Порядку № 608 встановлено, що після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування.
Пунктом 1 розд-VI Порядку № 608 визначено, що за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.
Крім того, слід вказати, що відповідно до ст. 87 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладено після шести місяців з дня виявлення правопорушення. До зазначеного строку не зараховується час проведення службового розслідування, перебування військовослужбовця на лікуванні, у відпустці, під вартою, а також час відсутності на службі без поважних причин.
Частиною 3 ст. 85 Дисциплінарного статуту передбачено, що службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.
Отже, службове розслідування у будь-якому випадку не може тривати більш ніж 2 місяці.
Згідно з абз. 2 п. 3 розд. ІІІ Порядку № 608 днем початку службового розслідування вважається день видання наказу про його призначення. Днем закінчення службового розслідування вважається день надання командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, акту службового розслідування та матеріалів на розгляд, визначений в наказі про призначення службового розслідування.
Із матеріалів справи встановлено, що службове розслідування призначено наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 19.03.2024, у свою чергу акт службового розслідування поданий командиру військової частини НОМЕР_1 28.03.2024.
Таким чином, строки проведення службового розслідування відповідачем дотримано.
Стосовно порушень Порядку проведення службового розслідування № 608 в частині складу осіб, що приймали в ньому участь / ініціювали вказане службове розслідування, суд зазначає наступне.
П. 12 розд. Порядку № 608 передбачено заборону проводити службове розслідування особам, які є підлеглими військовослужбовця, чиє правопорушення підлягає розслідуванню, а також особам співучасникам правопорушення або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення.
Таким чином, службове розслідування стосовно військовослужбовця рядового складу може бути проведено на підставі наказу однією особою (в тому числі, особисто командиром (начальником), прямим командиром (начальником) або військовослужбовцем сержантського (старшинського) складу) чи у складі комісії з проведення службового розслідування.
Службове розслідування стосовно позивача проведено на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 19.03.2024 №1015, комісією у складі: голови комісії - тимчасово виконуючого обов'язки заступника командира військової частини НОМЕР_1 з морально-психологічного забезпечення - начальника відділення морально- психологічного забезпечення підполковник ОСОБА_7 , членів комісії - офіцер відділення морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 старший лейтенант ОСОБА_8 , начальник групи контролю бойового стресу військової частини НОМЕР_1 молодший лейтенант ОСОБА_9 .
Визначений склад комісії, що проводила службове розслідування стосовно позивача, не порушує заборон, встановлених п. 12 розділу Порядку № 608.
Щодо складу комісії також слід зазначити, що наведена норма п. 12 Порядку № 608 не визначає обов'язкового включення прямого керівника позивача до складу дисциплінарної комісії.
Отже, доводи позову про відсутність повноважень у командира військової частини НОМЕР_1 на прийняття спірних наказів спростовані зібраними у справі доказами.
Щодо посилань позивача на порушення Порядку № 608 під час проведення службового розслідування в частині не ознайомлення позивача із наказом про призначення службового розслідування та наказом за результатами проведеного розслідування, суд зазначає наступне.
Пунктом 3 розд. IV Порядку № 608 передбачено права військовослужбовця, стосовно якого проводиться службове розслідування: знати підстави проведення службового розслідування; бути ознайомленим про свої права та обов'язки під час проведення службового розслідування; відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; давати усні, письмові або за допомогою технічних засобів пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення; з дозволу командира (начальника) отримувати копії документів, які стосуються службового розслідування, та долучати їх до власних пояснень; порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації; висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять; ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником); оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України.
З метою забезпечення вказаних прав військовослужбовця пунктом 2 розд. IV Порядку № 608 особи, які проводять службове розслідування, зокрема, наділені правом: запрошувати до місця проведення службового розслідування військовослужбовців, стосовно яких проводиться службове розслідування, інших військовослужбовців, цивільних осіб (за їх згодою), які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення (далі - учасники службового розслідування); отримувати письмові пояснення (заповнені від руки або надруковані); за погодженням з особами, які опитуються, фіксувати їх пояснення технічними засобами з подальшим оформленням їх у письмовому вигляді.
Матеріали справи містять докази відправки матеріалів службового розслідування до військової частини НОМЕР_2 для ознайомлення позивача із оскаржуваними наказами.
Стосовно інших доводів, які стосуються суті вчиненого позивачем порушення, щодо якого проводилось службове розслідування, та обставини вчинення якого зафіксовані у акті службового розслідування, суд зазначає наступне.
Акт службового розслідування лише фіксує певні обставини та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій. Висновки службового розслідування є лише передумовою для прийняття уповноваженим суб'єктом відповідного рішення. Таким чином, оскаржуваний висновок не має обов'язкового характеру і не набуває статусу рішення у розумінні статті 19 КАС України, у зв'язку з чим не може бути самостійним предметом судового розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Подібна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 02.10.2019 у справі № 821/2137/15-а, від 31.05.2022 у справі № 280/5247/20.
Рішеннями, які створюють для особи правові наслідки, є рішення, якими посадова особа, яка призначила службове розслідування, у встановленому порядку за наявності підстав вживає адміністративних та організаційних заходів, чи ініціює питання про притягнення особи до дисциплінарної відповідальності.
Оскаржуваний позивачем наказ про результати службового розслідування може бути підставою для подальшого прийняття рішення щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, однак сам по собі таким рішенням не є.
Оцінка акта службового розслідування, в тому числі й оцінка дій посадових осіб щодо його складання, викладення у ньому висновків, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.
Отже, оскаржувані позивачем накази про призначення службового розслідування та про його результати, самі по собі не створюють безпосередньо для позивача будь-яких правових наслідків в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Позивач, в позовній заяві стверджує, що при проведенні службового розслідування по факту «відмови від виконання бойового завдання військовослужбовцями військової частини НОМЕР_3 приданої до військової частини НОМЕР_1 та встановлення ступеня вини посадових осіб військової частини НОМЕР_3 » посадовими особами військової частини НОМЕР_1 було порушено вимоги “Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України”, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21 листопада 2017 року № 608 (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2017 року за № 1503/31371, також Позивач стверджує, що при проведенні службового розслідування було порушено вимоги Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України та Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.
Однак Позивач жодного факту порушення не приводить.
Позивач стверджує що у нього не відбиралось пояснення з приводу предмета службового розслідування, що не відповідає дійсності бо в доданих до позивної заяви документах наявне пояснення начальника групи персоналу військової частини НОМЕР_3 лейтенанта ОСОБА_10 від 17.03.2024.
Позивач вказує на не роз'яснення йому, з боку командування військової частини НОМЕР_4 , його прав, як особі відносно якої було встановлено факти порушення військової дисципліни.
Вказане спростовується копією бланку пояснення від 17.03.2024 року який підписаний власноруч Позивачем.
У бланку пояснення роз'яснено ст. 63 Конституції України, після підписання пояснення Позивачем підтверджено відсутність клопотань та пропозицій щодо проведення службового розслідування, про що також свідчить його особистий підпис.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 04.04.2024 року за №1632 «про результати службового розслідування щодо відмови від виконання бойового завдання військовослужбовцями військової частини НОМЕР_3 приданої до військової частини НОМЕР_1 та встановлення ступеня вини посадових осіб військової частини НОМЕР_3 » було лише запропоновано командиру військової частини НОМЕР_2 притягнути до дисциплінарної відповідальності та надано зібрані матеріали на підставі яких фактів, дослідивши які командир військової частини НОМЕР_2 видав наказ командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 19.04.2024 року за №58 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності відповідальних осіб військової частини НОМЕР_3 ».
Цей факт підтверджує те, що військовою частиною НОМЕР_1 своєчасно було спрямовані матеріали службового розслідування за якими було встановлено ступінь вини Позивача, що найшло підтвердження командуванням військової частини НОМЕР_2 .
Позивач також стверджує, що при проведенні службового розслідування військовою частиною НОМЕР_1 не всебічно досліджено предмет службового розслідування.
При цьому у чому саме не зазначає, в той же час відповідно своїх службових обов'язків, як начальник групи персоналу штабу військової частини НОМЕР_3 зобов'язаний вести облік особового складу і знати дійсність справ в військовій частині.
Таким чином, Відповідач, при проведенні службового розслідування, врахував в повній мірі обов'язки Позивача, та довів порушення статуту внутрішньої служби Збройних сил України, за порушення яких і запропонував командуванню військової частини НОМЕР_2 вирішити питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності лейтенанта ОСОБА_6 .
З врахуванням викладеного, суд дійшов переконання, що виносячи оскаржувані накази та при проведенні службового розслідування, відповідачі діяли у спосіб та у порядку визначеному нормами чинного законодавства України.
Враховуючи вищевикладене, в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ), Військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправними та скасування наказів - відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення виготовлено 25 липня 2024 року.
Суддя Сергій КЛОПОТ