26 липня 2024 року справа № 580/545/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення і зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивачка) подала позов до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі - Головне управління, відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Черкаській області від 06.10.2023 № 9671652/2366013048 про відмову в реєстрації податкової накладної № 63 від 30.06.2023 на суму 192950 грн;
- зобов'язати головне управління ДПС у Черкаській області зареєструвати податкову накладну № 63 від 30.06.2023 на суму 192950 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що позивачка подала на реєстрацію вищевказану податкову накладну, у реєстрації якої відмовлено з підстав не надання переліку необхідних документів. Позивачка вважає оскаржуване рішення протиправним та зазначає, що направила відповідачу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрація якої зупинена. Крім того, позивачка стверджує, що оскаржуване рішення не містить чіткого визначення підстав для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Ухвалою від 31.01.2024 суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження в адміністративній справі та вирішив здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
06.03.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представниця відповідача-1 просить відмовити у задоволенні позову. Вказує, що після зупинення реєстрації ПН позивачка подала документи на пояснення, під час розгляду яких було виявлено не надання документального підтвердження розрахунків за надану послугу, документів, що підтверджують фактичне надання послуги, у зв'язку із чим 22.09.2023 позивачці направлено повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та документів, у якому конкретизовано які саме документи необхідно надати: не надано розрахункові документи (платіжні інструкції, банківська виписка), акт розрахунку наданих послуг, акт встановлення обладнання в торгівельних точках. ФОП ОСОБА_1 додаткові документи в термін відповідно до діючого законодавства не надала, у зв'язку із спірним рішенням відмовлено у реєстрації ПН. Крім того, зазначила, що суд не може втручатися у дискреційні повноваження відповідача та підміняти собою державний орган, до повноважень якого належить реєстрація податкових накладних.
Ухвалою від 08.04.2024 Черкаський окружний адміністративний суд залучив до участі у справі № 580/545/24 в якості співвідповідача Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд.8, код ЄДРПОУ 43005393).
30.04.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представниця відповідача-2 просить відмовити у задоволенні позову з підстав аналогічних зазначених у відзиві відповідача-1.
Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розпочато через 30 днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована 05.10.1995 та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Черкаській області. Основний вид діяльності - 47.29 Роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах.
04.04.2022 між ФОП ОСОБА_1 та ПАТ “Джей Ті Інтернешнл Компані Україна” укладений договір про надання послуг № 1-000016411, за яким (п. 1.1) ФОП ОСОБА_1 як виконавець зобов'язується надавати послуги з постійного забезпечення в наявності у продажу тютюнових виробів групи компаній JTI, реалізація яких в Україні забезпечується Замовником (надалі - “Продукція”), відповідно до умов Договору та Додатків до нього, згідно з переліком, передбаченим у п. 2 Додатку № 1 до Договору, відповідно до рекомендованого оптимального підтримання запасу Продукції 1 та погоджених умов щодо кількості пачко-місць і розміщення Продукції, передбачених у п. 3 Додатку № 1 до Договору та, за необхідності, інші послуги в порядку та на умовах, визначених у Додатках до цього Договору. Послуги надаються в Торговельних Точках Виконавця, зазначених в п. 1 Додатку № 1 до Договору. Замовник, у свою чергу, зобов'язується прийняти Послуги та оплатити їх в порядку та на умовах, передбачених цим Договором.
Відповідно до п. 1.2 Договору на виконання положень пункту 1.1. Сторони узгодили можливість встановлення (розміщення) обладнання Замовником в Торговельних точках. Факт встановлення (розміщення) обладнання оформлюється підписанням Сторонами відповідного акту, у якому також визначаються умови його використання. Під обладнанням Сторони домовились вважати будь-які стаціонарні та/або пересувні конструкції, включаючи компоненти та елементи оздоблення, які окремо або разом призначені для зберігання.
На виконання умов договору про надання послуг виконавець надав, а замовник прийняв послуги з постійного забезпечення в наявності у продажу в Торговельних точках Виконавця продукції групи компаній JTI за період з 01.01.2023 року по 30.06.2023, про що сторони підписали акт приймання-передачі послуг № 1 від 30.06.2023 на суму 192950 грн.
Позивачка за фактом надання послуг склала та подала на реєстрацію ПН № 63 від 30.06.2023 на суму 192950 грн (ПДВ 38590 грн).
Відповідно до квитанції від 11.07.2023 № 9166752189 Комісія Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області ПН № 63 від 30.06.2023 прийняла, але реєстрацію зупинила на підставі п. 201.16 ст. 201 ПК України у зв'язку з тим, що обсяг постачання товару/послуги 82.99.19-00.00 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано подати пояснення та копії документів щодо підтвердженні інформації в податковій накладній для розгляду питання її реєстрації.
За фактом зупинення реєстрації вказаної податкової накладної позивачка направила контролюючому органу повідомлення від 15.09.2023 № 1 про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної № 63 від 30.06.2023.
У поясненнях позивачка зазначила, що в додатку № 1 договір № 1-000016411 в якому прописано в пункті 1.1 послуги які надаються замовнику в пункті 2.3 прописано суму та період надання даних послуг. В Додатку № 2 надано Акт 1 від 30.06.23 виконаних послуг по якому було складено ПН № 66 від 30.06.23. В Додатку № 1 даного договору (ст. 6-12) надано перелік торгових точок та їх адреси та асортимент даної продукції яка має бути розміщена на торгових точках та відображені схеми розташування асортименту продукції.
До повідомлення додала: Акт від 30.06.2023 та договір № 1-000016411.
22.09.2023 відповідач-1 направив позивачці повідомлення (а.с. 61 Тому 5) про необхідність надання додаткових документів, зокрема: первинних документів щодо постачання послуг, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.
06.10.2023 відповідач-1 прийняв рішення № 9671652/2366013048 про відмову у реєстрації податкової накладної № 63 від 30.06.2023 з підстав ненадання платником податку додаткових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН.
Не погоджуючись із рішенням про відмову у реєстрації податкової накладної, позивачка звернулась з цим позовом до суду.
Під час надання оцінки спірному рішенню про відмову у реєстрації податкової накладної, суд врахував таке.
Згідно з підп. “а”, “б” п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України) об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів та послуг місце постачання яких розташоване на митній території України.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, незалежно від дати накладення електронного підпису.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкової накладної та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкової накладної платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкової накладної платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).
Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно пункту 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:
відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);
чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України;
наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України;
наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);
наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;
факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;
наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;
дотримання вимог Законів України “Про електронний цифровий підпис”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
01.02.2020 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 “Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних” (далі - Порядок № 1165), якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За положеннями пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку № 1165).
За приписами пункту 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Згідно пункту 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку № 1165).
Додатком 3 до Порядку № 1165 визначено Критерії ризиковості здійснення операцій.
Суд врахував, що підставою для зупинення реєстрації податкової накладної слугувало те, що обсяг постачання товару/послуги 82.99.19-00.00 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано подати пояснення та копії документів щодо підтвердженні інформації в податковій накладній для розгляду питання її реєстрації.
Надаючи оцінку вказаній підставі для зупинення, суд зазначає таке.
Так, згідно податкової накладної № 63 від 30.06.2023 позивачка надала послуги з постійного забезпечення в наявності у продажу в Торговельних точках виконавця продукції групи компаній JTI за період з 01.01.2023 року по 30.06.2023 на суму 192950 грн.
Надання послуг є вчиненням дії, результат якої споживається в процесі її виконання. Послуги становлять собою діяльність індивіда на користь іншої особи. З урахуванням зазначеного суд доходить висновку, що перевищення обсягу постачання від величини залишку, визначеного як різниця обсягу придбання та обсягу постачання може стосуватися товарів та в цьому випадку не поширюються на правовідносини із надання послуг.
Отже, підстави зупинення реєстрації податкової накладної суд вважає необґрунтованими.
Пунктами 2-7 Порядку № 520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг”, “Про електронні довірчі послуги” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Згідно з п.п. 9-11 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Разом з тим, у пункті 6 Порядку № 1165 вказано, що інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг”, “Про електронні довірчі послуги” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Отже, суд зазначає, що з урахуванням положень наведених норм, комісією регіонального рівня приймається рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за результатами розгляду інформації та копій документів платника податку. Контролюючий орган має зажадати від платника податку документів та пояснень на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов'язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.
Також аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії контролюючого органу повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.
Зі вказаного слідує, що у спірних рішеннях податковий орган мав чітко зазначити, шляхом відповідного підкреслювання, яких документів не надано платником податків, який подав на реєстрацію податкові накладні, та відсутність яких позбавляє можливості здійснити відповідну реєстрацію.
Натомість, спірне рішення не містить зазначення переліку документів, відсутність яких унеможливлює здійснення реєстрації ПН.
Суд встановив, що позивачка подавала до контролюючого органу пояснення та документи щодо наявності підстав реєстрації податкової накладної.
Суд також зазначає, що ПН № 63 від 30.06.2023 складена за фактом першої події - постачання послуг платником податку, про що складено відповідний документ (акт приймання-передачі послуг № 1 від 30.06.2023), відтак, у відповідності до вимог підпункту “б” пункту 187.1 статті 187 ПК України, 30.06.2023 є датою виникнення податкових зобов'язань з постачання послуг. Таким чином, надані позивачкою договір та зазначений акт є об'єктивно достатнім переліком документів для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. У даному випадку, неподання позивачкою платіжних документів про оплату наданих послуг, на переконання суду, не є визначальною обставиною, з якою пов'язується реєстрації спірної ПН, оскільки податкові зобов'язання по ній виникли не у зв'язку із подією оплати за послуги.
Суд врахував, що матеріали справи не містять доказів встановлення під час розгляду питання щодо реєстрації ПН відповідачем обставин, що вказували б на дефект форми, змісту або походження, які у силу частини другої статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” спричинили б втрату такими документами юридичної сили.
Суд врахував, що відсутність певних документів не є підставою для відмови у реєстрації податкової накладної, оскільки виявлені недостовірності є підставою для здійснення перевірки та прийняття відповідного рішення за її наслідками.
Суд зауважує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. При цьому здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі № 0940/1240/18.
З урахуванням зазначеного, підстави зупинення реєстрації спірної ПН суд вважає необґрунтованими, а в спірному рішенні про відмову в реєстрації не наведено належних обґрунтувань причин відмови в реєстрації податкової накладної.
При цьому, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Аналогічні правові позиції висловлені Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17 та в постанові від 28.10.2019 у справі № 640/983/19.
На підставі викладеного суд доходить висновку про протиправність спірного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Щодо вимог позивачки про реєстрацію ПН суд зазначає, що чинним законодавством України покладено на Державну податкову службу України обов'язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з пунктами 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);
- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Таким чином, нормами Порядку № 1246 визначено компетенцію Державної податкової служби України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН на підставі рішення суду.
Зважаючи, що спірне рішення про відмову в реєстрації податкової накладної прийняте, як установлено вище, неправомірно, а інших підстав для відмови в її реєстрації не встановлено, суд вважає за необхідне, для належного та повного захисту прав позивачки, вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача-2 - ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкові накладну № 63 від 30.06.2023, подану позивачкою днем її фактичного подання на реєстрацію.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити частково.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.
Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, то судові витрати зі сплати судового збору, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів в рівних частинах.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 06.10.2023 № 9671652/2366013048 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 63 від 30.06.2023.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 63 від 30.06.2023, подану Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , днем її фактичного подання на реєстрацію.
У задоволенні іншої частини вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) грн 00 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) грн 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Учасники справи:
1) позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
2) відповідач-1 - Головне управління ДПС у Черкаській області (18002 м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код ЄДРПОУ 44131663);
3) відповідач-2 - Державна податкова служба України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд.8, код ЄДРПОУ 43005393).
Рішення складене у повному обсязі та підписане 26.07.2024.
Суддя Василь ГАВРИЛЮК