Справа № 560/4569/24
іменем України
25 липня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві , Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №222430002328 від 06.02.2024 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати ОСОБА_1 до стажу періоди роботи з 01.01.1992 року по 22.11.1997 року та призначити їй пенсію з врахуванням довідок про заробіток №№923, 924 від 18.08.2009 року, починаючи з дати набуття на неї права, а саме з 28 січня 2024 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 06.02.2024 у призначенні пенсії відмовлено, посилаючись на відсутність необхідного страхового стажу. Зокрема, у рішенні зазначено, що до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно записів трудової книжки з 01.01.1992 по 22.11.1997, оскільки з 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян-учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.
Ухвалою суду від 02.04.2024 відкрито провадження у справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подало відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що рішенням від 06.02.2024 №222430002328 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
Звертає увагу, що з 01 січня 2023 року російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року. Пенсії громадянам, які проживали/працювали на території російської федерації, призначаються на умовах, визначених Законом України від 09.07.2003 №1058. При цьому до страхового стажу зараховуються періоди роботи на території російської федерації по 31.12.1991.
Ухвалою суду від 02.07.2024 залучено до участі у справі в якості співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області правом на подання відзиву на позовну заяву у встановлений строк не скористалося.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
31.01.2024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV.
До заяви від 31.01.2024 позивач, зокрема, надала архівні довідки про заробітну плату від 18.08.2009 №923 та №924, видані архівним відділом адміністрації Козачинсько-Ленського району Іркутської області, за періоди роботи з 1988 по 1995 в Кіренгському т/о ОРСА СМП-391 та за періоди роботи з 1996 по 1997 роки в торгово-виробничому підприємстві "Прометей".
В довідці №923 від 18.08.2009 зазначено, що згідно наказу №73-ОП від 31.12.1992 року ОСОБА_2 т/о ОРСА СМП-391 реорганізовано на торгово-виробниче підприємство "Прометей" з 01.01.1993.
Рішенням головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 06.02.2024 №222430002328 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи.
Вказано, що відповідно до наданих до заяви документів, зальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 20 років 10 місяців 29 днів, що недостатньо для призначення пенсії за віком.
До страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно записів трудової книжки з 01.01.1992 по 22.11.1997, оскільки з 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян-учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV(далі - Закон №1058-ІV) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 21 до 31 року.
Згідно ч.1 ст.24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (абзац перший частини другої статті 24 Закону №1058-ІV).
Абзацом другим частини четвертої статті 26 Закону №1058-ІV передбачено, що наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.
Згідно із статтею 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Відповідно до пункту 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. У разі відсутності в трудовій книжці записів про роботу, такий стаж встановлюється на підставі інших документів, уточнюючих довідок, відомостей та інших документів, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
13 березня 1992 України стала учасником Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від (надалі також - Угода від 13.03.1992).
29.11.2022 Кабінет Міністрів України прийняв постанову "Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення", згідно з пунктом 1 якої постановив вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 р. у м. Москві.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, визначаючи, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних правовідносин.
Отже, Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 підлягає врахуванню при зарахуванні спірного стажу роботи позивача в РФ, оскільки вказана Угода була чинною на момент набуття стажу та призначення позивачу пенсії.
Статтею 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 закріплено принцип територіальності, згідно з яким пенсійне забезпечення громадян держав-учасників здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають (чинної на момент виникнення спірних правовідносин).
При цьому, метою Угоди від 13.03.1992 є взаємне визнання і виконання державами-учасницями зобов'язань "відносно непрацездатних осіб, які набули право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження в СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди". Держави-учасниці цієї Угоди, визнавши відповідальність за пенсійне забезпечення своїх громадян, взяли на себе зобов'язання щодо захисту їхніх пенсійних прав.
Статтею 5 Угоди від 13.03.1992 встановлено, що вона розповсюджує свою дію на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені чи будуть установлені законодавством держав-учасниць угоди.
Згідно з частинами другою та третьою статті 6 цієї Угоди від 13.03.1992 для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасників угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР до набрання сили вказаної угоди. Обчислення пенсій провадиться із заробітку за періоди роботи, які зараховуються у трудовий стаж.
Отже, Угодою визначено стаж, який підлягає врахуванню при призначенні пенсії, а також заробіток за відповідний період, який підлягає включенню при обчисленні пенсії.
Таким чином, доводи відповідача щодо неможливості зарахування до страхового стажу позивача періодів роботи на території російській федерації з огляду на те, що російська федерація припинила участь російської федерації в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 суд вважає необґрунтованими, оскільки 01.01.2023 російська федерація припинила участь у вказаній Угоді, натомість у спірні періоди роботи позивача вказана Угода була чинною та передбачала право на пенсію громадянам держав - учасниць Угоди з врахуванням трудового стажу, набутого на території будь-якої з цих держав.
При цьому суд зазначає, що за наявності чинних, у період роботи позивача, положень Угоди, що передбачали відповідне право, позивач не може нести негативні наслідки у вигляді відмови у зарахуванні спірного періоду роботи до страхового стажу.
Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку, що пенсійним органом протиправно відмовлено у призначенні пенсії, не зарахувавши до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи на території російської федерації з 01.01.1992 по 22.11.1997, згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 06.07.1980. З урахуванням цього періоду стажу у позивача наявний достатній стаж (більше 21 років) для призначення пенсії.
За таких обставин оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 06.02.2024 №222430002328 є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо не врахування архівних довідок про заробітну плату від 18.08.2009 №923 та №924, виданих архівним відділом адміністрації Козачинсько-Ленського району Іркутської області, суд зазначає наступне.
Архівні довідки про заробітну плату від 18.08.2009 №923 та №924, видані архівним відділом адміністрації Козачинсько-Ленського району Іркутської області, містять відомості про нарахування заробітної плати позивачеві за періоди роботи з 1988 по 1995 в Кіренгському т/о ОРСА СМП-391 та за періоди роботи з 1996 по 1997 роки в торгово-виробничому підприємстві "Прометей".
Підстава видачі довідок: справа фонду Л-12, Л-13, історична довідка, фонд Л-13, опис №1-Л, арх. №41, 39,45. Довідки підписані відповідальною особою та скріплені печатками.
В довідці №923 від 18.08.2009 зазначено, що згідно наказу №73-ОП від 31.12.1992 року ОСОБА_2 т/о ОРСА СМП-391 реорганізовано на торгово-виробниче підприємство "Прометей" з 01.01.1993.
Постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Порядок №22-1).
Абзацами 1, 2 підпункту 3 пункту 2.1 Порядку № 22-1 встановлено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Положення). За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що єдиною і обов'язковою умовою для обчислення особі пенсії за віком з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року, є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжними відомостями та іншими документами про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за призначенням пенсії. Тобто, роботодавець має право видати довідку про розмір заробітної плати та її складові за даними, що містяться у розрахунковому листі особи за відповідний період.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 358/1179/17, від 24 квітня 2018 року у справі № 686/6278/17, від 27 лютого 2020 року у справі № 2а-6873/11.
У спірному випадку позивач не може бути позбавлений права на обчислення пенсії згідно з вказаними вище довідками через неможливість перевірки її достовірності, тобто у зв'язку з обставинами, що виникли не з вини позивача.
Суд також зазначає, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №291/99/17.
Таким чином, під час обчислення пенсії за віком підлягає врахуванню також заробітна плата (дохід) за вказаний період роботи.
При цьому, територіально позивач відноситься до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, та саме до цього органу звертався із заявою про призначення пенсії. Отже, обов'язок, зокрема, щодо нарахування та виплати позивачу пенсії покладено законодавством на Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Як наслідок, слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.01.1992 по 22.11.1997, згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 06.07.1980, та призначити і виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком з 28.01.2024, з урахуванням при її обчисленні архівні довідки про заробітну плату від 18.08.2009 №923 та №924, видані архівним відділом адміністрації Козачинсько-Ленського району Іркутської області.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Оскільки рішення від 06.02.2024 №222430002328 про відмову у призначенні позивачу пенсії приймало Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, то на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 968,96 грн.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 06.02.2024 №222430002328 про відмову у призначенні пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.01.1992 по 22.11.1997, згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 06.07.1980, та призначити і виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком з 28.01.2024, з урахуванням при її обчисленні архівні довідки про заробітну плату від 18.08.2009 №923 та №924, видані архівним відділом адміністрації Козачинсько-Ленського району Іркутської області.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 25 липня 2024 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідачі:Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16,м. Київ,04053 , код ЄДРПОУ - 42098368) Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя Д.А. Божук