Справа № 500/2858/24
26 липня 2024 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши за правилами письмового провадження у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Керівника Чортківської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Департаменту культури та туризму Тернопільської обласної військової адміністрації до Гусятинської селищної ради Чортківського району Тернопільської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Керівник Чортківської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Департаменту культури та туризму Тернопільської обласної військової адміністрації звернувся до суду з адміністративним позовом до Гусятинської селищної ради Чортківського району Тернопільської області, в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Гусятинської селищної ради Чортківського району Тернопільської області, яка полягає у не укладенні охоронного договору з Департаментом культури та туризму Тернопільської обласної військової адміністрації щодо об'єкта культурної спадщини - пам'ятки археології місцевого значення поселення Постолівка VI, який розташований на східних околицях села Постолівка, Гусятинської територіальної громади (охоронний №4350-Тр), на умовах і в порядку, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768;
зобов'язати Гусятинську селищну раду Чортківського району Тернопільської області укласти охоронний договір з Департаментом культури та туризму Тернопільської обласної військової адміністрації щодо об'єкта культурної спадщини - пам'ятки археології місцевого значення поселення Постолівка VI, який розташований на східних околицях села Постолівка, Гусятинської територіальної громади (охоронний №4350-Тр), на умовах і в порядку, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на території Гусятинської територіальної громади Чортківського району розташована пам'ятка археології місцевого значення: поселення Постолівка VI, охоронний № 4350-Тр, розташована в східних з околицях с. Постолівка, занесена до Державного реєстру нерухомих пам'яток України наказом Міністерства культури України № 51 від 23.01.2012. Проте відповідач, у порушення вимог статі 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» не уклав охоронний договір з Департаментом культури та туризму Тернопільської обласної військової адміністрації. Вказане зумовило звернення прокуратури до суду з цим позовом в інтересах держави.
Ухвалою суду від 07.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного без повідомлення учасників справи. Відповідно до статей 162-164 КАС України встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття у справі для подання відзиву на позовну заяву.
22.05.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову та вказує, що об'єкт - пам'ятка археології місцевого значення: поселення Постолівка VI орієнтовно розташований в межах земельних ділянок які є приватною власністю громадян України. Дані земельні ділянки не належать до комунальної власності відповідача. Зважаючи на те, що пам'ятка археології місцевого значення: поселення Постолівка VI не є у власності та не перебуває у користуванні відповідача, а норми Закону України «Про охорону культурної спадщини» та Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини» від 28 грудня 2001 р. N 1768 покладають обов'язок укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини на власника пам'ятки чи її частини (або на уповноважений ним орган (особу)) позовні вимоги є їх безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.
Відповідно до частини п'ятої статі 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, судом встановлено наступні обставини.
Відповідно до переліку пам'яток культурної спадщини місцевого значення Тернопільської області, занесених до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, розміщеного на сайті https://centr-pamiatok.te.ua/assets/files/registr/mz.pdf, встановлено, що на території Гусятинської територіальної громади Чортківського району (колишнього Гусятинського району) розташована пам'ятка археології місцевого значення: поселення Постолівка VI, охоронний № 4350-Тр, розташована в східних з околицях с. Постолівка, занесена до Державного реєстру нерухомих пам'яток України наказом Міністерства культури України № 51 від 23.01.2012.
Згідно облікової картки, пам'ятка археології місцевого значення: поселення Постолівка VI була виявлена Загороднім А. у 2010 році. Характеристика об'єкта: культурний шар на поселенні поширюється на площі близько 1 га. Інтенсивність культурного шару на пам'ятці складає від 0,40 до 0,60 м. Культурний шар представлений шаром сірого опідзоленого чорнозему із вкрапленнями дрібних фрагментів глиняної обмазки жител та гончарної і ліпної кераміки.
Наказом Управління культури Тернопільської обласної державної адміністрації №36 від 24.03.2011 «Про створення постійно діючої комісії з питань взяття на облік об'єктів культурної спадщини» внесено об'єкт культурної спадщини поселення Постолівка VI до Переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини (археології) Тернопільської області за 2010 рік.
Наказом Міністерства культури України «Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України» №51 від 23.01.2012 (далі - Наказ №51) пам'ятка археології Постолівка VI розташована в селі Постолівка колишнього Гусятинського району (охоронний №4350-Тр) занесена до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категорією місцевого значення (п. 1 Наказу №51, п. 5 додатку 2 до Наказу №51).
Відповідно до пункту 3 Наказу № 51 органам охорони культурної спадщини обласних державних адміністрацій зобов'язано поінформувати власників об'єктів культурної спадщини або уповноважені ними органи про занесення належним їм об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та про їх обов'язки відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини», що виникли у зв'язку з набуттям вказаними об'єктами правового статусу пам'яток.
На адресу Постолівської сільської ради Управлінням культури Тернопільської обласної державної адміністрації 10.04.2012 скеровано інформацію №169 «Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України» про пам'ятку культурної спадщини на території Постолівської сільської ради, що занесені до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категорією місцевого значення, а саме Постолівка VI, із вимогою звернення до управління культури Тернопільської обласної державної адміністрації щодо укладення охоронного договору на зазначену пам'ятку культурної спадщини.
Однак, Постолівською сільською радою впродовж 2012 - листопада 2020 років не вчинено дій щодо укладення такого охоронного договору.
На виконання Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад», Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад», Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій», 4 постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020, розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 724- р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» територіальну громаду с. Постолівка приєднано до Гусятинської територіальної громади.
Відповідно до пункту 10 рішення Гусятинської селищної ради №27 від 01.12.2020 «Про початок реорганізації Босирівської сільської ради, Городницької сільської ради, Коцюбинчицької сільської ради, Кривеньківської сільської ради, Личковецької сільської ради, Постолівської сільської ради, Самолусківської сільської ради, Сидорівської сільської ради, Сокиринецької сільської ради шляхом приєднання до Гусятинської селищної ради» Гусятинська селищна рада є правонаступником всього майна, прав та обов'язків реорганізованих сільських рад, в тому числі Постолівської сільської ради.
Враховуючи вищенаведене, об'єкт - пам'ятка археології місцевого значення: поселення Постолівка VI, розташований в с. Постолівка, в силу положень законодавства перейшов до комунальної власності Гусятинської територіальної громади.
Департаментом культури та туризму Тернопільської обласної державної адміністрації 07.09.2021 на адресу Гусятинської селищної територіальної громади надіслано лист № 02.01-44/480 та Тернопільським обласним центром охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини надіслано лист №188/01-5 від 30.06.2021 з переліком пам'яток та щойно виявлених об'єктів культурної спадщини (археології), що знаходяться на території Гусятинської селищної територіальної громади.
Однак, Гусятинською селищною радою з Департаментом культури та туризму Тернопільської обласної державної адміністрації охоронний договір на об'єкт культурної спадщини: поселення Постолівка VI не укладено.
Вказане підтверджується листом Департаменту культури та туризму Тернопільської обласної військової адміністрації від 03.04.2024 №02.1-46/491, в якому зазначено, що охоронного договір на вище вказану пам'ятку архітектури не укладено.
Вказане зумовило звернення прокуратури до суду з цим позовом в інтересах держави.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Відповідно до частин 4, 5 статті 54 Конституції України, культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які перебувають за її межами.
Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулюються Законом України від 08.06.2000 №1805-III «Про охорону культурної спадщини» (далі - Закон №1805-III).
Згідно зі статтею 1 Закону №1805-III пам'ятка культурної спадщини - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, або об'єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Згідно положень статті 2 Закону №1805-III археологічними пам'ятками культури є рештки життєдіяльності людини (нерухомі об'єкти культурної спадщини: городища, кургани, залишки стародавніх поселень, стоянок, укріплень, військових таборів, виробництв, іригаційних споруд, шляхів, могильники, культові місця та споруди, їх залишки чи руїни, мегаліти, печери, наскельні зображення, ділянки історичного культурного шару, поля давніх битв, а також пов'язані з ними рухомі предмети), що містяться під земною поверхнею та під водою і є невідтворним джерелом інформації про зародження і розвиток цивілізації.
Відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону №1805-III об'єкти, включені до списків (переліків) пам'яток історії та культури відповідно до Закону Української PCP «Про охорону і використання пам'яток історії та культури», визнаються пам'ятками відповідно до цього Закону.
Статтею 1 Європейської конвенції про охорону археологічної спадщини від 16.01.1992, що ратифікована Україною законом «Про ратифікацію Європейської конвенції про охорону археологічної спадщини «переглянутої» від 10.12.2003, передбачено, що складовими частинами археологічної спадщини вважаються всі матеріальні залишки та об'єкти, а також будь-які інші сліди існування людства у минулих епохах, збереження і вивчення, яких допомагає з'ясувати розвиток історії людства та його зв'язок з природним середовищем, головними джерелами отримання інформації відносно яких є розкопки або знахідки й інші методи дослідження історії людства та середовища, що його оточує, які знаходяться у будь-якому місці, що знаходяться під юрисдикцією сторін. Археологічна спадщина включає споруди, архітектурні ансамблі розбудовані та облаштовані ділянки території, 6 рухомі об'єкти, інші пам'ятки, а також їхній контекст, незалежно від місця розташування на суходолі або під водою.
Згідно положень статті 2 зазначеної Європейської конвенції кожна сторона зобов'язується запровадити за допомогою діючих процедур правову систему охорони археологічної спадщини, яка передбачає ведення обліку археологічної спадщини та визначення пам'яток і територій, що підлягають охороні, створення археологічних заповідників навіть там, де на суходолі або під водою відсутні наявні сліди, з метою збереження матеріальних свідчень, які будуть вивчатися прийдешніми поколіннями, зобов'язання для осіб, що випадково знаходять об'єкти археологічної спадщини, доповідати про це компетентним органам і надавати їх для вивчення.
Статтею 4 Європейської конвенції передбачено, що для фізичного збереження археологічної спадщини кожна сторона зобов'язується вживати заходів, які передбачають придбання або охорону державними органами за допомогою інших відповідних засобів територій, які мають стати археологічними заповідниками, збереження та підтримання в належному стані археологічної спадщини у місці їхнього знаходження, облаштування належних сховищ археологічних залишків, які були вилучені з місця їхнього первісного розташування.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про охорону археологічної спадщини» пам'ятка археології - археологічний об'єкт національного або місцевого значення, занесений до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Держава забезпечує збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.
Згідно з частинами 1, 2 статті 24 Закону №1805-III власник або уповноважений ним орган, користувач зобов'язані утримувати пам'ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору.
Використання пам'ятки повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини, у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам'ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо.
Статтею 23 Закону №1805-III передбачено, що усі власники пам'яток, щойно виявлених об'єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об'єкти зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.
Відсутність охоронного договору, згідно з імперативом частини четвертої статті 23 Закону №1805-III, не звільняє особу від обов'язків, що випливають із цього Закону.
Приписами частини третьої статті 23 Закону №1805-III передбачено, що порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини» Кабінет Міністрів України 28.12.2001 постановою №1768 затвердив Порядок укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини (надалі - Порядок №1768).
Згідно з пунктами 1, 2 Порядку №1768, охоронний договір встановлює режим використання пам'ятки культурної спадщини (далі - пам'ятка) чи її частини, у тому числі території, на якій вона розташована.
Власник пам'ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов'язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам'ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.
Згідно з пунктом 5 Порядку №1768, в охоронному договорі, складеному за зразком згідно з додатком, зазначаються особливості режиму використання пам'ятки, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам'яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.
Аналіз вищенаведеного правового регулювання свідчить про те, що укладання такого договору відбувається замість видання індивідуального акта органу охорони культурної спадщини, яким на власника покладається зобов'язання щодо забезпечення збереження пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини. Укладання охоронних договорів спрямоване на реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Такими договорами не вирішується питання власності на об'єкт культурної спадщини, а лише встановлюється режим використання пам'яток та відповідальність за порушення такого режиму. Охоронний договір, укладений на підставі ст.23 Закону №1805-III, за висновком сформульованим у постанові Верховного Суду від 23.12.2019 у справі №806/1536/18, є адміністративним договором.
Обов'язок укладення охоронного договору покладається саме на власника або користувача пам'ятки, а не на орган охорони культурної спадщини і саме від нього повинна виходити ініціатива щодо укладення охоронного договору.
Саме такий висновок сформульований у постанові Верховного Суду від 13.12.2018 у справі №826/4605/16.
Відповідно до пункту 11 частини другої статті 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить виконання функції замовника, укладення з цією метою контрактів на виявлення, дослідження, консервацію, реставрацію, реабілітацію, музеєфікацію, ремонт, пристосування об'єктів культурної спадщини та інші заходи щодо охорони культурної спадщини.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчі органи рад - органи, які створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах ( у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.
Стаття 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає, що до системи місцевого самоврядування входять виконавчі органи рад. Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи (ч. 1 ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Одночасно, п.п. 10 п. «б» статті 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад делеговано повноваження забезпечення охорони пам'яток історії та культури, збереження та використання культурного надбання.
При цьому, частиною 2 статті 6 Закону передбачено, що до повноважень виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить: 1) забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону 12 культурної спадщини на відповідній території; 2) подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України; 5) забезпечення захисту об'єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження; 6) організація розроблення відповідних програм охорони культурної спадщини.
Згідно із частинами 1, 8 статті 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчим органом міської ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Виконавчий комітет ради є підзвітним і підконтрольним раді, що його утворила, а з питань здійснення ним повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади.
Разом з тим, утворений Гусятинською селищною радою виконавчий комітет ради не є юридичною особою, а отже неуповноважений на укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини.
Правовий аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що у даному випадку саме на Гусятинську селищну раду покладається обов'язок укладення охоронного договору.
Стосовно твердження відповідача про те, що пам'ятка археології місцевого значення: поселення Постолівка VI не є у власності та не перебуває у користуванні відповідача, суд зазначає наступне.
Наказом Міністерства культури України «Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України» №51 від 23.01.2012 (далі - Наказ №51) пам'ятка археології Постолівка VI розташована в східних околицях села Постолівка Постолівка Гусятинського району (охоронний №4350-Тр) занесена до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категорією місцевого значення (п. 1 Наказу №51, п. 5 додатку 2 до Наказу №51).
Отже, пам'ятка археології Постолівка VI розташована в селі Постолівка колишнього Гусятинського району.
В подальшому, на виконання Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад», Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад», Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій», 4 постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020, розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» територіальну громаду с. Постолівка приєднано до Гусятинської територіальної громади.
Відповідно до пунку 10 рішення Гусятинської селищної ради № 27 від 01.12.2020 «Про початок реорганізації Босирівської сільської ради, Городницької сільської ради, Коцюбинчицької сільської ради, Кривеньківської сільської ради, Личковецької сільської ради, Постолівської сільської ради, Самолусківської сільської ради, Сидорівської сільської ради, Сокиринецької сільської ради шляхом приєднання до Гусятинської селищної ради» Гусятинська селищна рада є правонаступником всього майна, прав та обов'язків реорганізованих сільських рад, в тому числі Постолівської сільської ради.
Враховуючи вищенаведене, об'єкт - пам'ятка археології місцевого значення: поселення Постолівка VI, розташований в с. Постолівка, в силу положень законодавства перейшов до комунальної власності Гусятинської територіальної громади.
Таким чином, стосовно об'єктів культурної спадщини, які розташовані на території с. Постолівка є Гусятинська селищна рада.
У вказаних правовідносинах бездіяльність відповідача порушує інтереси держави, оскільки не вживаються передбачені законом заходи для збереження об'єкта культурної спадщини місцевого значення.
Таким чином, ухилення власником пам'ятки історії Гусятинською селищною радою від укладення охоронного договору порушує інтереси щодо збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Керівника Чортківської окружної прокуратури про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не укладення охоронного договору з Департаментом культури та туризму Тернопільської обласної військової адміністрації щодо об'єкта культурної спадщини - пам'ятки археології місцевого значення поселення Постолівка VI, який розташований на східних околицях села Постолівка, Гусятинської територіальної громади та зобов'язання відповідача укласти охоронний договір з Департаментом культури та туризму Тернопільської обласної військової адміністрації щодо об'єкта культурної спадщини - пам'ятки археології місцевого значення поселення Постолівка VI, який розташований на східних околицях села Постолівка, Гусятинської територіальної громади (охоронний №4350-Тр), на умовах і в порядку, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768.
Відповідно до вимог частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку, що позов керівника Чернігівської окружної прокуратури підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки судові витрати позивача складаються лише із сум сплаченого судового збору, то підстави для їх розподілу відсутні.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 КАС України, суд
Позовні вимоги Керівника Чортківської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Департаменту культури та туризму Тернопільської обласної військової адміністрації до Гусятинської селищної ради Чортківського району Тернопільської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправною бездіяльність Гусятинської селищної ради Чортківського району Тернопільської області, яка полягає у не укладенні охоронного договору з Департаментом культури та туризму Тернопільської обласної військової адміністрації щодо об'єкта культурної спадщини - пам'ятки археології місцевого значення поселення Постолівка VI, який розташований на східних околицях села Постолівка, Гусятинської територіальної громади (охоронний №4350-Тр), на умовах і в порядку, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768.
Зобов'язати Гусятинську селищну раду Чортківського району Тернопільської області укласти охоронний договір з Департаментом культури та туризму Тернопільської обласної військової адміністрації щодо об'єкта культурної спадщини - пам'ятки археології місцевого значення поселення Постолівка VI, який розташований на східних околицях села Постолівка, Гусятинської територіальної громади (охоронний №4350-Тр), на умовах і в порядку, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 26 липня 2024 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- Керівник Чортківської окружної прокуратури (місцезнаходження: вул. Горбачевського, 4, м. Чортків, Тернопільська обл., Чортківський р-н, 48501, код ЄДРПОУ 0291009826);
- Департамент культури та туризму Тернопільської обласної військової адміністрації (місцезнаходження: бульв. Тараса Шевченка, 6, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ 44246891);
відповідач:
- Гусятинська селищна рада Чортківського району Тернопільської області (місцезнаходження: вул. Героїв Майдану, 1, с-ще Гусятин, Чортківський р-н, Тернопільська обл.,48201, код ЄДРПОУ 04396391);
Головуючий суддя Мірінович У.А.