26 липня 2024 року м. Рівне №460/6561/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дій щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2019, 2020, 2021 роки з урахуванням раніше виплачених сум та зобов'язання відповідача здійснити з 18.04.2024 перерахунок та виплату пенсії за віком з урахуванням раніше виплачених сум, відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за попереднім перерахунком пенсії за віком, тобто за 2019, 2020, 2021 роки.
Ухвалою суду від 21.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).
За змістом позовної заяви, вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку у відповідача та з 09.08.2003 отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивач 19.03.2024 звернулась до відповідача з заявою, у якій просила перерахувати пенсію, як особі, що продовжила працювати після призначення пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2019-2021 роки, а не з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, однак отримала відмову. Вказує, що законодавцем чітко передбачено в частині четвертій статті 42 Закону №1058-ІV, що застосування показника середньої заробітної плати (доходу) за бажанням пенсіонера враховується той який був під час призначення або попереднього перерахунку пенсії. За таких обставин, враховуючи, що позивач продовжувала працювати після призначення пенсії та згідно з положеннями статті 42 Закону №1058-ІV відпрацювала 2 роки, вважає дії відповідача протиправними, а тому просить позов задовольнити повністю.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області подано відзив, у якому зазначено, що згідно з електронною пенсійною справою, з 09.08.2003 відповідно до поданої заяви, позивачу призначено пенсію за віком, розмір якої визначено згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Після призначення пенсії позивач продовжував працювати, тому з 01.04.2022 автоматизованим способом проведено перерахунок пенсії з додаванням страхового стажу, набутого після попереднього перерахунку пенсії, за даними системи персоніфікованого обліку (по 28.02.2022), з урахуванням заробітної плати, з якої попередньо обчислено пенсію. При цьому, відповідно до вимог частини 4 статті 42 Закону №1058-ІV, для визначення розміру пенсії було застосовано середню заробітну плату, яка враховувалася під час попереднього перерахунку пенсії, 6186,32 грн (тобто 3764,40 грн - середня заробітна плата по країні за 2014-2016 роки відповідно до пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (зі змінами) х 1,17 - коефіцієнт підвищення з 01.03.2019 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання проведення індексації у 2019 році» від 20.02.2019 №124 х 1,11 - коефіцієнт підвищення з 01.05.2020 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 №251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році» х 1,11 - коефіцієнт підвищення з 01.03.2021 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 №127 х 1,14 - коефіцієнт підвищення з 01.03.2022 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 = 6186,32 грн). Проведеною перевіркою встановлено, що перерахунок пенсії позивача з урахуванням страхового стажу з 01.04.2022 проведено відповідно до вимог частини 4 статті 42 Закону №1058-ІV. Відтак, з 01.03.2023 автоматизованим способом проведено перерахунок пенсії відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, на коефіцієнт 1,197. На виконання пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» з 01.03.2024 автоматизованим способом проведено перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, на коефіцієнт 1,0796. Отже, з 01.03.2024 показник середньої заробітної плати по країні для обчислення пенсії позивача становить 7994,47 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796). Враховуючи викладене, немає підстав для застосування положень частини другої статті 40 Закону №1058-ІV, тобто врахування середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, при перерахунку пенсії з урахуванням страхового стажу відповідно до частини 4 статті 42 Закону №1058-ІV. У задоволенні позову просить відмовити повністю.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 з 09.08.2003 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Після призначення пенсії позивач продовжувала працювати.
Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку страхового стажу позивача за формою РС-право, страховий стаж становить 54 роки 5 місяців 10 днів, який враховано після призначення пенсії (2003 рік) по 28.02.2022.
Згідно з рішенням Костопільського об'єднаного управління ПФУ про перерахунок пенсії від 19.07.2023, з 01.08.2023 пенсію ОСОБА_1 обраховано з урахуванням стажу 54 роки 5 місяців 10 днів, на коефіцієнт 0,54417 та середньомісячного заробітку 7793,77 грн. Ознака роботи - працює.
19.03.2024 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області з заявою в якій просила перерахувати пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2019, 2020, 2021 роки, оскільки продовжувала працювати після призначення пенсії.
Листом від 18.04.2024 відповідач відмовив у вказаному перерахунку. Зазначив, що з 01.04.2022 автоматизованим способом проведено перерахунок пенсії з додаванням страхового стажу, набутого після попереднього перерахунку пенсії, за даними системи персоніфікованого обліку (по 28.02.2022) та з урахуванням заробітної плати, з якої попередньо обчислено пенсію. При цьому, відповідно до вимог частини 4 статті 42 Закону, для визначення розміру пенсії було застосовано середню заробітну плату, яка враховувалася під час попереднього перерахунку пенсії, 6186,32 грн (тобто 3764,40 грн - середня заробітна плата по країні за 2014-2016 роки відповідно до пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (зі змінами) х 1,17 - коефіцієнт підвищення з 01.03.2019 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання проведення індексації у 2019 році» від 20.02.2019 №124 х 1,11 - коефіцієнт підвищення з 01.05.2020 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 №251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році» х 1,11 - коефіцієнт підвищення з 01.03.2021 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 №127 х 1,14 - коефіцієнт підвищення з 01.03.2022 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 = 6186,32 грн). Проведеною перевіркою встановлено, що перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу з 01.04.2022 проведено відповідно до вимог частини 4 статті 42 Закону. Враховуючи викладене, підстав для застосування положень частини другої статті 40 Закону (тобто врахування середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії) при перерахунку пенсії з урахуванням страхового стажу відповідно до частини 4 статті 42 Закону немає. Доведено до відома, що з 01.03.2023 автоматизованим способом проведено перерахунок пенсій відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, на коефіцієнт 1,197. На виконання пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» з 01.03.2024 автоматизованим способом проведено перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, на коефіцієнт 1,0796. Отже, з 01.03.2024 показник середньої заробітної плати по країні для обчислення пенсії становить 7994,47 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796).
Вважаючи дії відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2019-2021 роки протиправними, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз цієї норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу "заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом". Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.03.2003 (далі - Закон №1058-ІV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.
У статті 9 Закону №1058-ІV зазначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з частиною другою статті 42 Закону №1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
За приписами частини четвертої статті 42 Закону №1058-IV якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Згідно з пунктом 3 Порядку проведення перерахунку пенсії без додаткового звернення особи відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління ПФУ від 18.05.2018 №10-1, перерахунок пенсії проводиться пенсіонеру, який після призначення (перерахунку) пенсії:
1) продовжував працювати та має не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію або із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону №1058-IV, за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії;
2) продовжував працювати і має менш як 24 місяці страхового стажу. Перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки з дня звернення за призначенням (попереднім перерахунком) пенсії.
Перерахунок проводиться з урахуванням страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) та із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Аналіз частини четвертої статті 42 Закону №1058-IV свідчить, що цією нормою встановлено можливість перерахунку пенсії застрахованій особі, яка продовжувала працювати, з урахуванням додатково набутого нею страхового стажу. Такий перерахунок, на вибір пенсіонера, може здійснюватись або лише з урахуванням додатково набутого страхового стажу за умови перерахунку пенсії із заробітної плати (доходу), з якої ця пенсія була обчислена, або з урахуванням як зазначеного стажу, так і заробітної плати, яку пенсіонер отримував уже після призначення пенсії.
Частиною другою статті 40 Закону №1058-IV визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
З огляду на викладене під час здійснення перерахунку пенсії на підставі частини четвертої статті 42 Закону №1058-ІV у формулі визначення заробітної плати для обчислення пенсії можуть змінюватися лише показники суми коефіцієнтів заробітної плати за кожний місяць (Ск) та кількості місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати застрахованої особи (К).
Тобто, перерахунок пенсії відповідно до частини четвертої статті 42 Закону №1058-ІV здійснюється із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, та розраховується за формулою, наведеною в частині другій статті 40 цього Закону. При такому перерахунку зазначений показник середньої заробітної плати залишається незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії.
Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 13.06.2019 у справі №265/84/16-а, від 02.04.2024 у справі №420/19398/23, які є обов'язковими для врахування судом в силу вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, відповідач законно та обґрунтовано відмовив у вказаному перерахунку.
Як встановлено судом, відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку страхового стажу позивача, страховий стаж враховано після призначення пенсії (2003 рік) по 28.02.2022, що становить 54 роки 5 місяців 10 днів.
Згідно з рішенням Костопільського об'єднаного управління ПФУ про перерахунок пенсії від 19.07.2023, з 01.08.2023 пенсію ОСОБА_1 обраховано з урахуванням стажу 54 роки 5 місяців 10 днів, на коефіцієнт 0,54417 та середньомісячного заробітку 7793,79 грн. Ознака роботи - працює.
З 01.04.2024 пенсію позивача обраховано з урахуванням стажу 56 років 5 місяців 10 днів, на коефіцієнт 0,56417 та середньомісячного заробітку 8798,55 грн, що підтверджується рішенням Костопільського об'єднаного управління ПФУ про перерахунок пенсії від 25.05.2024,
Крім того, листом від 18.04.2024 відповідач повідомив, що з 01.04.2022 проведено перерахунок пенсії позивача з додаванням страхового стажу, набутого після попереднього перерахунку пенсії, за даними системи персоніфікованого обліку (по 28.02.2022), з урахуванням заробітної плати, з якої попередньо обчислено пенсію. При цьому, відповідно до вимог частини 4 статті 42 Закону, для визначення розміру пенсії було застосовано середню заробітну плату, яка враховувалася під час попереднього перерахунку пенсії, 6186,32 грн, тобто 3764,40 грн - середня заробітна плата по країні за 2014-2016 роки відповідно до пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (зі змінами) х 1,17 - коефіцієнт підвищення з 01.03.2019 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання проведення індексації у 2019 році» від 20.02.2019 №124 х 1,11 - коефіцієнт підвищення з 01.05.2020 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 №251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році» х 1,11 - коефіцієнт підвищення з 01.03.2021 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 №127 х 1,14 - коефіцієнт підвищення з 01.03.2022 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 = 6186,32 грн. З 01.03.2023 проведено перерахунок пенсій відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, на коефіцієнт 1,197. На виконання пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» з 01.03.2024 проведено перерахунок пенсії, шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, на коефіцієнт 1,0796.
За наведеного, суд звертає увагу, що пенсійний орган не допустив протиправної поведінки та не порушив права позивача на належне пенсійне забезпечення.
Відтак, суд дійшов висновку про відсутність у позивача права на перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року в якому здійснено перерахунок такої пенсії, а саме за 2019, 2020, 2021 роки.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На переконання суду, відповідачем доведено правомірність вчинених дій, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
За наведеного, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дій щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2019, 2020, 2021 роки та зобов'язання здійснити з 18.04.2024 перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за попереднім перерахунком пенсії за віком, тобто за 2019, 2020, 2021 роки, - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 26 липня 2024 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)
Суддя Н.В. Друзенко