25 липня 2024 рокусправа № 380/6179/24
м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грень Н.М., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА ТІДА» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови,
Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА ТІДА» (далі - позивач, ТзОВ «АЛЬФА ТІДА»), звернулося до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову №ПШ054545 від 28.02.2024 року про застосування до ТОВ «Альфа Тіда» (Код ЄДРПОУ: 42043701) адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам чинного законодавства, які регулюють правовідносини у сфері безпеки на автомобільному транспорті. Вказує, що всупереч вимогам п. 26 Порядку здійснення органами Укртрансбезпеки державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою КМУ №1567 від 08.11.2006 (надалі у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин; Порядок №1567), позивача не повідомлено про час і місце розгляду справи про порушення і, як наслідок, позбавлено можливості надати свої пояснення та заперечення. Зазначає, що притягнення позивача до відповідальності за відсутність у водія протоколу адаптації, повірки тахографу та особистої картки водія до цифрового тахографу є протиправним, оскільки такі вимоги поширюються виключно на транспортні засоби, якими здійснюються міжнародні автомобільні перевезення, в той час як позивач здійснює лише внутрішнє перевезення вантажів територією України без перетину державного кордону. Окрім того, в постанові №ПШ054545 від 28.02.2024 не зазначено, за відсутність яких саме документів складено відповідну постанову. Немає жодних належних та допустимих доказів, що підтверджують відсутність у позивача під час перевірки 28.02.2024 документів згідно до вимог ст.ст. 39 та 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 5 квітня 2001 року № 2344-III (далі - Закон №2344-III), яка передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 вказаного Закону. Також звертає увагу на помилкову думку відповідача, що адміністративну відповідальність за правопорушення несе саме ТзОВ «Альфа Тіда», оскільки як вбачається з свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки Mercedes-Benz BC8796МВ, такий належить ОСОБА_1 . Вважаючи спірну постанову протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву вх. № 31437 від 23.04.2024, у якому зазначив наступне. Позивач був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи та мав реальну можливість бути присутнім при такому розгляді, надати пояснення чи зауваження. Автомобільним перевізником є ТзОВ “Альфа Тіда”, про що вказано у ТТН. В ході рейдової перевірки встановлено, що водій не надав реєстраційних листків режиму праці та відпочинку у кількості, що передбачено ЄУТР та/або бланків підтвердження діяльності за такі дні. Безпідставними є аргументи позивача про відсутність в оскарженій постанові даних про конкретні порушення, адже така складена відповідно до додатку 5 до Порядку №1567.
Ухвалою суду від 25.03.2024 позовну заяву залишено без руху, встановлено десятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви. 09.04.2024 позивачем подано клопотання на усунення недоліків та виконано вимоги ухвали. Ухвалою від 10.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з'ясував усі фактичні обставини, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.
Контролюючими особами Укртрансбезпеки на підставі графіку проведення рейдових перевірок, а також відповідно до направлення на рейдову перевірку №002438 від 12.01.2024 проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів.
У ході проведення вказаної перевірки зупинено транспортний засіб марки Mercedez-Benz (державний номерний знак НОМЕР_1 ).
Водій транспортного засобу Mercedez-Benz НОМЕР_1 надав для перевірки посадовим особам Укртрансбезпеки: посвідчення водія серії НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки Mercedez-Benz, номерний знак НОМЕР_1 серії і номер свідоцтва НОМЕР_3 видане на ім'я ОСОБА_2 , товарно-транспортну накладну №15445591-218176-1225-3 від 15.01.2024.
За результатами перевірки, зокрема, складено: акт №АР000962 від 15.01.2024 (далі - Акт) проведення перевірки додержання вимог і законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, яким встановлено, що водій здійснював вантажні перевезення згідно з ТТН №15445591-218176-1225-3 від 15.01.2024.
Відповідно до товарно-транспортної накладної №15445591-218176-1225-3 від 15.01.2024, на підставі якої здійснювалося перевезення вантажу, автомобільним перевізником зазначено ТзОВ «Альфа-Тіда».
У вказаному акті виявлено порушення ст. 48 Закону №2344-III при здійсненні вантажних перевезень (продукти) згідно з товарно-транспортною накладною №15445591-218176-1225-3 від 15.01.2024. Водій рухався транспортним засобом без використання особистої картки водія, а саме: у слоті цифрового тахографа відсутня особиста картка водія. У тому числі порушення, зокрема, відповідальність за які передбачено ст. 60 Закону №2344-III абз. 3 ч. 1 перевезення вантажів, за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 цього Закону, а саме особиста картка водія, роздруківка на паперовому носії режимів праці та відпочинку водія за 15.01.2024.
Водій транспортного засобу ОСОБА_3 в графі «пояснення водія про причини порушень» зазначив «забув картку вдома» та прописав «ознайомлений» в нижньому лівому куті Акта , жодних пояснень чи заперечень щодо Акта перевірки не надав.
Листом №7664/31/24-24 від 29.01.2024 відповідач повідомив позивача про те, що 28.02.2024 о 09:00 год відбудеться розгляд справи №100 про порушення вимог законодавства про автомобільний транспор за адресою: Львівська область, Львівський район, село Малехів, вулиця Володимира Івасюка, буд. 8, 3 поверх.
Повідомлення про розгляд адміністративної справи від 29.01.2024, було направлено на адресу позивача, що підтверджується фіскальним чеком АТ «Укрпошта» від 05.02.2024 за №7905100326017 та списком рекомендованих відправлень №1391 та вручено одержувачу 07.02.2024.
За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт ТзОВ «Альфа Тіда», 28.02.2024 в.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті Дмитром Чиженко винесено постанову про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу № ПШ054545 за порушення, відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», у розмірі 17000,00 грн.
Позивач не погоджуючись із вказаною постановою відповідача, звернувся із цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» № 2344-III від 05.04.2001.
Відповідно до ст. 1 Закону № 2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Згідно з приписами ст. 6 Закону № 2344-III державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Загальне державне регулювання діяльності автомобільного транспорту здійснює Кабінет Міністрів України відповідно до своїх повноважень.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами (далі - Порядок № 1567).
Відповідно до п. 3 Порядку № 1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.
Згідно з п. 21 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Відповідно до п. 25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Пунктами 26, 27 Порядку № 1567 визначено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання.
У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.
За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
З матеріалів справи судом встановлено, що підставою для притягнення позивача до відповідальності у вигляді адміністративно-господарського штрафу спірною постановою слугував висновок інспекторів щодо надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 Закону №2344-III.
Відповідно приписів статті 48 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов'язкові реквізити:
дата і місце складання;
вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);
автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім'я, по батькові водія та номер його посвідчення;
вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);
транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто;
пункти завантаження і розвантаження.
Порядок ведення та надання інформації з реєстру товарно-транспортних накладних визначається Кабінетом Міністрів України.
У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов'язковими документами також є:
для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг;
для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Згідно приписів абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст.ст. 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, ст. 18 Закону №2344-III та з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв колісних транспортних засобів наказом Міністерства транспорту і зв'язку України від 07.06.2010 №340 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - Положення №340).
Пунктом 1.3 Положення №340 визначено, що його вимоги поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.
Пунктом 6.1 Положення №340 передбачено, що автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.
Згідно з п. 6.2 Положення №340 облік робочого часу водіїв здійснюється на основі табеля обліку використання робочого часу. Перевізник, який використовує водіїв за наймом, щомісяця складає графік змінності водіїв, веде відомість обліку робочого часу та відпочинку водія (додаток 2), у якій щодо кожної робочої зміни зазначаються планові та фактичні дані щодо маршруту, початок та кінець робочої зміни.
Використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті визначає Інструкція з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затверджена наказом Міністерства транспорту і зв'язку України від 24.06.2010 №385 (далі - Інструкція №385).
Відповідно до п. 1.1. цю Інструкцію розроблено відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, а також Законів України «Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух».
За визначенням абз. 2 п. 1.4 Інструкції №385 картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі.
Згідно з п. 3.3. Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:
забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;
своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;
використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;
має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (994_016), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.
Пунктом 3.5. Інструкції №385 встановлено, що перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії.
Відповідно до п. 3.6. Інструкції №385 перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній п. 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.
Відповідно до Поправки №6 до ЄУТР з 20.12.2010 водії мають пред'явити посадовим особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті, реєстраційні листки за кожен поточний день та попередні 28 календарних днів, тобто 1+28 тахокарт чи індивідуальних реєстраційних листків.
Отже, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, повинен мати при собі заповнені тахокарти, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом, а у разі керування транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, водій веде індивідуальну контрольну книжку водія.
За відсутності документів, зокрема, в даному випадку, роздруківки даних роботи тахографа та особистої картки для цифрового тахографу, на підставі яких виконуються вантажні перевезення, до осіб, які здійснюють перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.
Не пред'явлення вказаних документів під час проведення перевірки свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування санкцій, визначених ст. 60 Закону №2344-III.
Так, під час розгляду справи судом встановлено, що підставою для притягнення позивача до відповідальності у вигляді адміністративно-господарського штрафу за спірною постановою є висновок відповідача про надання послуг з перевезення вантажу транспортним засобом, який обладнаний цифровим тахографом без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 48 Закону № 2344-III, а саме: не оформлена індивідуальна картка водія до цифрового тахографа.
Так, транспортний засіб Mercedez-Benz (державний номерний знак НОМЕР_1 ) був обладнаний діючим та повіреним цифровим тахографом, що не заперечується учасниками справи, а отже, водій мав пред'явити інспекторам Укратрансбезпеки картку водія, однак такої посадовим особам відповідача не надав та зазначив в графі пояснень водія про причини порушень «забув картку вдома».
При цьому, суд зауважує, що водій ОСОБА_3 при проведенні перевірки надав посадовим особам відповідача:
- посвідчення водія серії НОМЕР_2 видане ТСЦ 4646,
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки Mercedez-Benz серії НОМЕР_3 видане на ім'я ОСОБА_2 , номерний знак НОМЕР_1 ,
- товарно-транспортну накладну №15445591-218176-1225-3 від 15.01.2024.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2020 року по справі №826/2239/16 дійшов висновку, що за відсутності документів, зокрема, посвідчення водія, товарно-транспортної накладної та адаптації пристрою тахографа, без оформлення індивідуально-контрольної книги водія, на підставі яких виконуються вантажні перевезення до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи. Непред'явлення вказаних документів під час проведення перевірки свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Таким чином, оскільки документів, передбачених статтею 48 Закону № 2344-III, водій ОСОБА_3 посадовим особам Укртрансбезпеки під час проведення перевірки не надав, а також не надано таких при розгляді справи, суд дійшов висновку про те, що позивачем порушено вимоги автомобільного законодавства та при цьому не наведено обґрунтованих підстав для скасування оскаржуваної постанови.
При цьому, суд критично оцінює доводи позивача про те, що він не є перевізником, а відтак не є суб'єктом відповідальності з огляду на положення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт». Так, відповідно до вказаної норми у товарно-транспортній накладній обов'язково зазначається автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім'я, по батькові водія та номер його посвідчення.
Наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 №363 затверджено Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні. (надалі - Правила 363)
Правила №363 визначають, що товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.
Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов'язкові реквізити, передбачені цими Правилами.
Відповідно до п. 11.1 Правил № 363, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.
Товарно-транспортну накладну суб'єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.
Сторони можуть внести до товарно-транспортної накладної будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають необхідною.
Матеріали справи свідчать, що у товарно-транспортній накладній №15445591-218176-1225-3 від 15.01.2024 автомобільним перевізником зазначено ТОВ «Альфа Тіда».
У постанові від 22.02.2023 у справі №240/22448/20 Верховний Суд зазначив, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачена абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону №2344-III, застосовується до автомобільних перевізників, а не до власників/користувачів транспортного засобу, яким перевозиться вантаж.
Суд зазначає, що автомобільним перевізником є той, хто за умовами договору (із замовником) про перевезення вантажу надає відповідну послугу (статті 33, 50 Закону №2344-III), а не власник/користувач транспортного засобу, відтак саме позивач несе відповідальність за порушення вимог Закону №2344-III.
Суд критично оцінює доводи позивача щодо відсутності доказів того, що транспортний засіб марки Mercedez-Benz, номерний знак НОМЕР_1 номерний знак НОМЕР_4 , проходив рейдову перевірку, та доказів відсутності у позивача під час перевірки необхідних документів, адже такі спростовуються відомостями Акта, складеним за результатами рейдової перевірки у присутності водія транспортного засобу ОСОБА_3 який у графі «пояснення водія про причини порушень» зазначив «забув картку вдома» та проставив підпис у графі водій транспортного засобу - підпис. Ба більше знизу у лівому куті Акта присутня відмітка «ознайомлений», без будь-яких заперечень щодо відсутності запитуваних документів.
Щодо твердження позивача про відсутність конкретизації порушення в оскаржуваній постанові, то суд бере до уваги вказані доводи та зазначає наступне.
Відповідно до п. 20 Порядку №1567 виявлені під час рейдової перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
Відповідно до додатку 5 Порядку №1567 постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу містить чіткі пункти до заповнення під час її винесення керівником територіального підрозділу органу Укртрансбезпеки та виноситься на підставі акту виявлених порушень.
Враховуючи наведене, суд зазначає, що в Акті в повній мірі зазначено, які документи були відсутні під час проведення перевірки та яка відповідальність за це передбачена законодавством України про автомобільний транспорт.
Суд підкреслює, що оскаржена постанова оформлена у відповідності до вимог до додатку 5, а тому необґрунтованими є доводи позивача щодо відсутності у такій певних відомостей.
Надаючи оцінку аргументам позивача про неповідомлення його про час і місце розгляду справи, а відтак і позбавлення його можливості надати свої пояснення та заперечення, суд виходить з такого.
Оформлення результатів перевірки та застосування адміністративно-господарських штрафів регламентовано п.п. 20-30 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567.
Відповідно до п.п. 20-21 вказаного Порядку виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
В абз. 1 п. 25 Порядку №1567 встановлено, що справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Згідно з п. 26 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.
Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).
На підтвердження виконання відповідачем вказаного положення Порядку № 1567 представниця відповідача надала список №1391 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих, з якого видно надіслання 05.02.2024 року на адресу ТзОВ «Альфа Тіда» поштовим відправленням №7905100326017 повідомлення про розгляд матеріалів справи про порушення законодавства від 29.01.2024, в якому міститься інформація про номер справи, дату, час та місце розгляду справи.
Згідно з трекінгом поштового відправлення за №7905100326017 повідомлення про розгляд матеріалів справи про порушення законодавства від 29.01.2024 вручено позивачу 07.02.2024.
З огляду на викладені обставини, суд вважає очевидно безпідставними доводи позивача про неповідомлення його про дату, час та місце розгляду справи.
Позивач не заперечив отримання оскарженої постанови. Суд вважає, що таке вибіркове отримання документів від відповідача свідчить про недобросовісність ТзОВ «Альфа Тіда» та намір штучного створення підстав для подальшого скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу та уникнення від відповідальності.
У п. 27 Порядку №1567 передбачено, що у разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.
За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Таким чином, встановивши порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт (допущення перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст.ст. 39, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт»), відповідач законно притягнув позивача до відповідальності, що передбачено абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», прийнявши оскаржену постанову.
Отже, оскаржувана постанова Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ054545 від 28.02.2024 є правомірною, а тому підстави для визнання її протиправною та скасування відсутні.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи із меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, у задоволенні яких слід відмовити повністю.
Відповідно до вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при відмові в позові судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 2, 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
у задоволенні адміністративного позову Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа Тіда" (адреса: вул. Шевченка, 317,м. Львів,Львівська обл., Львівський р-н,79062) (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області (адреса: вул. Львівська, 659А/2, м. Городок, Львівська обл., Львівський р-н,81500) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Судові витрати не розподіляти.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяГрень Наталія Михайлівна