25 липня 2024 рокусправа № 380/12214/24
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грень Н.М. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просить :
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 85% до 70% сум грошового забезпечення та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 27.03.2024 № 8663-8330/П-52/8-1300/24 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01 січня 2016 року перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром на підставі раніше отриманих довідок про грошове забезпечення за прирівняною посадою, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 85% сум грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що йому призначено пенсію за вислугу років на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” у розмірі 85 % від відповідних сум грошового забезпечення. Вказав, що на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” відповідач провів перерахунок пенсії позивача з 01.01.2016, виходячи з розміру 70 % грошового забезпечення. На звернення позивача щодо проведення перерахунку його пенсії, виходячи з розміру 85 % від відповідних сум грошового забезпечення, відповідач у проведенні такого перерахунку пенсії відмовив листом. Позивач вважає дії відповідача протиправними та такими, що порушують право позивача на належний соціальний захист, у зв'язку з чим звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою від 12.06.2024 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).
Суд дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив такі обставини справи.
ОСОБА_2 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та йому призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” № 2262-XII від 09.04.1992. Пенсію позивачу призначено у розмірі 85 % грошового забезпечення.
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснило перерахунок пенсії позивача з 01.01.2016 на підставі постанови Кабінету Міністрів України “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” № 103 від 21.02.2018 виходячи з основного розміру пенсії 70 % грошового забезпечення.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26.11.2021 у справі №380/10132/21, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області” від 19.05.2021 за №406, з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 на підставі оновленої та виданої Державною установою “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області” від 19.05.2021 року №406 довідки про розмір грошового забезпечення станом на 19.11.2019, із врахуванням раніше виплачених сум.
На виконання вказаного судового рішення відповідачем проведено перерахунок пенсії, виходячи з розміру 70 % грошового забезпечення, що підтверджується перерахунком пенсії з 01.04.2018.
Позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення з 01.01.2016 перерахунку його пенсії, виходячи із розрахунку 85 % грошового забезпечення.
Листом № 8663-8330/П-52/8-1300/24 від 27.03.2024 Головне управління ПФУ у Львівській області повідомило, що пенсія позивача перерахована відповідно до норм Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” № 2262 від 09.04.1992, який діяв на час перерахунку та визначав, що максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення.
Позивач вважає протиправними дій відповідача щодо зменшення основного розміру його пенсії з 85 % до 70 % сум грошового забезпечення під час її перерахунку на підставі постанови Кабінету Міністрів України “Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяких іншим категоріям осіб” № 103 від 21.02.2018, а також з 01.12.2019 на виконання рішення суду, відтак він звернувся до суду із цим позовом.
При вирішенні спору по суті суд керується таким.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” № 2262-XII від 09.04.1992 (у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу; далі - Закон № 2262-XII) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт “а” статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення; тим же особам, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт “б” статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення.
Частиною другою цієї статті визначено, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Порядок перерахунку призначених відповідно до цього Закону пенсій визначений статтею 63, відповідно до якої перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України (редакція, чинна на час проведення перерахунку пенсії).
Відповідно до частини другої статті 63 цього Закону у разі, якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 13.02.2008 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, згідно з пунктами 2 та 3 якого Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України (редакція, чинна на момент перерахунку пенсії позивача).
Відповідно до пункту 4 цього Порядку перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Пунктом 5 згаданого Порядку визначено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Спір у цій справі виник з приводу перерахунку розміру пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” № 103 від 21.02.2018 (далі - Постанова № 103) та на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.09.2022 у справі № 380/9283/22, яке набрало законної сили 13.10.2022.
Пунктом 3 Постанови № 103 передбачено перерахунок з 01.01.2016 пенсій, призначених згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” № 988 від 11.11.2015. Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.
Грошове забезпечення поліцейських встановлено постановою Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” № 988 від 11.11.2015.
На виконання Постанови № 103 Головним управлінням ПФУ у Львівській області та на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.11.2021 у справі №380/10132/21, проведено перерахунок пенсії позивача, визначивши при цьому основний розмір пенсії з 70 % грошового забезпечення, хоча вперше пенсія позивачу призначалася довічно у розмірі 85 % грошового забезпечення.
Відповідно до частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ (у редакції, чинній на час звільнення позивача зі служби та призначення йому пенсії) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1 - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Законом України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” № 3668-VI від 08.07.2011 (далі - Закон № 3668-VI) внесено зміни до частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Законом України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні”, який набрав чинності 01.05.2014, внесено зміни до ч. 2 ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, а саме зазначено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Таким чином відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України.
Як видно із наведених норм, така складова пенсії як її розмір не є сталою та регулюється постановами Кабінету Міністрів України.
Разом з цим, відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії.
Згідно з ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Законом України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей” № 900-VIII від 23.12.2015 статтю 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” доповнено новою частиною наступного змісту: “Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських”.
Постановою Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 затверджено грошове забезпечення поліцейських Національної поліції, яке складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премій та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 15 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про Національну поліцію” за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Частиною першою статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Ураховуючи викладене, положення статті 13 Закону № 2262-ХІІ, якими встановлено розмір пенсії, виходячи з 70% від грошового забезпечення, можуть застосовуватись лише до правовідносин, що виникли після 01.04.2014, тобто після набрання чинності Законом №1166-VII та виключно щодо призначення пенсії, а не її перерахунку.
Усупереч наведеному Головне управління ПФУ у Львівській області при здійснені перерахунку пенсії позивачу на підставі Постанови № 103 та на підставі судового рішення застосувало норми в частині визначення відсотку, які регулюють питання саме призначення пенсії.
Верховний Суд у рішенні від 04.02.2019 у зразковій справі № 240/5401/18 зазначив, що внесені Законом № 3668-VІ та Законом № 1166-VII зміни до статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону № 2262-ХІІ, яка не зазнала змін у зв'язку з прийняттям Закону № 3668-VІ та Закону № 1166-VII.
Отже, при перерахунку пенсії позивача з 01.01.2016 відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ на підставі Постанови № 103 та відповідно до рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.11.2021 у справі № 380/10132/21, відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. При перерахунку пенсії змінено може бути лише розмір грошового забезпечення, проте відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Вказане зумовлює висновок суду про те, що при здійсненні перерахунку пенсії позивача у відповідача були відсутні підстави для обмеження розміру його пенсії до 70 % грошового забезпечення.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно із статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.
Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій, такі гарантії не можуть бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Суд зауважує, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 та постановою Верховного Суду від 12.11.2019 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабміну “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” № 103 від 21.02.2018 та зміни до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб”.
При цьому суд зазначає, що скасування з 05.03.2019 в судовому порядку пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 не впливає на результат розгляду цієї справи, оскільки алгоритм дій державних органів під час проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб”, передбачений постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 13.02.2008, не змінився у зв'язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018.
Відповідачем не подано належних доказів на підтвердження правомірності своїх дій та рішень, які є предметом оскарження.
Доводи відповідача про правомірність своїх дій та рішень спростовано наведеним вище аналізом чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Тому такі доводи судом до уваги не беруться.
Верховним Судом у рішенні від 04.02.2019 у зразковій справі № 240/5401/18 задоволено позов шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії до 70% сум грошового забезпечення та зобов'язано відповідача здійснити з 01.01.2018 перерахунок пенсії позивачу відповідно до статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб”, у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 85% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Даючи оцінку поведінці відповідача, яка зумовила звернення позивача до суду з цим позовом, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо відмови у проведенні з 01.01.2016 та з 01.12.2019 перерахунку пенсії позивача у розмірі 85 % грошового забезпечення не відповідають визначеним частиною другою статті 2 КАС України критеріям поведінки відповідача у спірних правовідносинах та порушують право позивача на отримання пенсії, розрахованої із 85 % грошового забезпечення, тому такі дії слід визнати протиправними, задовольнивши позовні вимоги в частині їх оскарження.
Похідна позовна вимоги щодо зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії виходячи з розміру 85 % грошового забезпечення, також підлягає задоволенню.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Ураховуючи викладене, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на вказане, відповідно до статті 139 КАС України необхідно стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд -
ухвалив:
1. Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (адреса: вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, Львівська обл., Львівський р-н, 79016; ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправними дій задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 85 % до 70 % сум грошового забезпечення.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.01.2016 перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” у порядку і розмірах, визначених постановою Кабінетом Міністрів України “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” № 103 від 21.02.2018, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 85 % сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
4. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 при здійсненні перерахунку пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи “Територіальне медичне об'єднання МВС України по Львівській області” про розмір грошового забезпечення № 406 від 19.05.2021 з 85 % до 70% сум грошового забезпечення.
5. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019, виходячи із розміру грошового забезпечення, зазначеного в довідці про розмір грошового забезпечення № 406 від 19.05.2021, виданій Державною установою “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області”, виходячи з розміру 85 % грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.
6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
СуддяГрень Наталія Михайлівна