25 липня 2024 року № 320/29654/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 04.07.2023 №1000-0202-8/100713 щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні та виплаті пенсії за віком на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2020, 2021 та 2022 роки, починаючи з 05.04.2023;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2020, 2021 та 2022 роки, починаючи з 05.04.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивачка повідомила, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ та отримує пенсію за віком на пільгових умовах (Список №1) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», а 05.04.2023 нею була подана заява про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», однак відповідач відмовив у переведенні на інший вид пенсії з посиланням на те, що позивач вже отримує пенсію за віком.
Позивач не погоджується з такою позицією відповідача та вважає, що при призначенні пенсії за іншим законом - за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», має місце призначення пенсії вперше, при якому має застосовуватися середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три роки, що передують призначенню пенсії, тобто за 2020, 2021 та 2022 роки.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
З 14.04.2002 позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах, а 05.04.2023 нею була подана заява про призначення пенсії за віком на загальних умовах - відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Листом ГУ ПФУ у Київській області від 04.07.2023 №1000-0202-8/100713 повідомлено про відсутність правових підстав для переведення позивачки та застосування показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки при обрахунку її пенсії, оскільки позивачу вже була призначена пенсія за віком.
Не погоджуючись з правомірністю вчинених відповідачем дій, позивач звернулась з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058) визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону №1058 особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Частиною першою статті 40 Закону №1058 передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Згідно з частиною другою статті 40 Закону №1058 заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
В силу положень частини третьої статті 45 Закону № 1058 переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Згідно з пунктом 16 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
З аналізу зазначених вище норм законодавства вбачається, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058 установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший, у зв'язку з чим показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058.
Однак у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).
Так, з матеріалів справи вбачається, що до моменту призначення пенсії за віком позивач отримував пенсію за віком відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
З матеріалів справи вбачається, що 05.04.2023 позивачка звернулася за призначенням пенсії за віком вперше, тому під час розрахунку пенсії повинен бути застосований показник середньої заробітної плати в Україні за 2020-2022 роки - за три роки, що передують року призначення пенсії.
Суд наголошує на тому, що у випадку призначення особі пенсії за віком відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», а в подальшому при виявлені бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення з одного виду пенсії на інший відповідно до частини третьої статті 43 Закону №1058.
Зокрема, подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді.
Так, у постанові від 23.10.2020 (справа № 528/196/17) Верховний Суд зазначив, що частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший, а відтак показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Позивачу у справі № 528/196/17 було призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-ІV позивач звернувся вперше.
Після призначення пенсії за вислугу років він продовжував працювати та сплачував у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
На підставі викладеного, Верховний Суд у справі № 528/196/17 погодився із висновками суду апеляційної інстанції про наявність у позивача права на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком.
Таким чином, позивачка має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки, що передують року звернення, тобто за 2020-2022 роки.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 29.11.2016 у справі № 133/476/15-а (№ 21-6331а15) (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 63704016), від 17.04.2018 у справі №348/2271/16-а; Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 77654163), Верховним Судом у постанові від 31.05.2019 у справі № 359/4709/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 82169343), від 21.02.2019 у справі № 211/2459/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 80035629), від 28.11.2019 у справі № 647/1699/16-а (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 85964613), від 31.07.2019 у справі № 720/208/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 83379281).
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Частиною шостою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Згідно з інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті Пенсійного Фонду України (https://www.pfu.gov.ua/statystyka/pokazniki-serednoyi-zarobitnoyi-plat/arhiv-zapitannya-vidpovidi-peremishhenim-pokazniki-serednoyi-zarobitnoyi-plat/), показники середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування враховується для обчислення пенсії, є такими:
- за 2020 рік 10340,35 грн.;
- за 2021 рік 12993,56 грн.;
- за 2022 рік 13376,21 грн.
Отже, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що оскільки позивачці 05.04.2023 було призначено пенсію за віком вперше, під час визначення її розміру мав бути врахований показник середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2020-2022 роки.
Всупереч вимогам статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності здійснення розрахунку пенсії позивачки без застосування показника середньої заробітної плати в Україні за 2020-2022 роки, у той час як матеріали справи свідчать про необхідність застосування цього показника у розмірі 12236,71 гривень.
З метою ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ у Київській області від 04.07.2023 №1000-0202-8/100713 щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні та виплаті пенсії за віком на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2020, 2021 та 2022 роки, починаючи з 05.04.2023.
Крім того, захист порушених прав позивачки також потребує зобов'язання органу Пенсійного фонду України здійснити призначення та виплату позивачці пенсії за віком відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2020, 2021 та 2022 роки, починаючи з 05.04.2023, що не є втручанням у дискрецію суб'єкта владних повноважень через відсутність у відповідача права адміністративного розсуду.
За таких обставин, позов слід задовольнити повністю.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду позивачкою сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн., що підтверджується наявною у справі квитанцією.
Вказана сума судового збору підлягає стягненню на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 04.07.2023 №1000-0202-8/100713 щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні та виплаті пенсії за віком на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2020, 2021 та 2022 роки, починаючи з 05.04.2023.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2020, 2021 та 2022 роки, починаючи з 05.04.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три грн. 60 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду Україниу Київській області (код ЄДРПОУ 22933548).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Василенко Г.Ю.