26 липня 2024 року м. Житомир
справа № 240/1524/24
категорія 106020000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Горовенко А.В.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул.Лятошинського Бориса, 5, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить:
- визнати протиправною відмову Департаменту патрульної поліції Національної поліції України у зарахуванні ОСОБА_1 до стажу служби в поліції вислугу років з 22 жовтня 2015 року по 04 вересня 2017 року в органах Державного департаменту України з питань виконання покарань;
- зобов'язати Департамент патрульної поліції Національної поліції України зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції вислугу років з 22 жовтня 2015 року по 04 вересня 2017 року в органах Державного департаменту України з питань виконання покарань.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що в період з 22 жовтня 2015 року по 04 вересня 2017 року проходив службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України та мав спеціальне звання - капітан внутрішньої служби.
На момент звільнення із Державної кримінально-виконавчої служби України вислуга років становила 07 років 11 місяців 14 днів у календарному обчисленні.
Вказує, що з 23.10.2017 прийнятий на службу до органів внутрішніх справ України, в подальшому органів Національної поліції України. У вересні 2023 року звернувся до відповідача з рапортом про зарахування до вислуги років служби в органах Державної кримінально-виконавчої служби України та встановлення надбавки за вислугу років, з урахуванням проходження вищевказаної служби. Однак, відповідач повідомив про відмову в зарахуванні до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової відпустки, з тих підстав, що відповідно до статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» період проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі України переліком обрахунку стажу служби в поліції не передбачено.
Вважаючи, що має право на зарахування вказаного стажу, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 15.02.2024 провадження у справі відкрито. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвала про відкриття провадження була направлена позивачу та відповідачу за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вказана ухвала отримана відповідачем.
Відповідач у строк, встановлений ч.1ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), зазначений в ухвалі про відкриття провадження у справі надіслав до суду відзив на позовну заяву (за вх.№12789/24).
Зазначає, що стаж служби в органах та установах кримінально-виконавчої служби не може бути зарахований до стажу служби в поліції, оскільки вказане не передбачено Законом України "Про Національну поліцію". Державна установа "Житомирська виправна колонія", у якій проходив службу позивач, не підпорядкована Національній поліції України, а відноситься до структури Міністерства юстиції України.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 в період з 22.10.2015 по 04.09.2017 проходив службу у Державної установи "Житомирська виправна колонія (№4)" Державної кримінально-виконавчої служби України.
Згідно із витягом з наказу Державної установи "Житомирська виправна колонія (№4)" №120 о/с від 04 вересня 2017 року, відповідно до пп.7 п.1 ст.77 (за власним бажанням) Закону України "Про Національну поліцію", капітана внутрішньої служби ОСОБА_1 , інспектора відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи Державної установи "Житомирська виправна колонія (№4)", звільнено з 04.09.2017. Визначено вислугу років на день звільнення в календарному обчисленні 07 років 11 місяців 14 днів, у пільговому обчисленні - 08 років 06 місяців 27 днів.
Відповідно до наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №431о/с від 20.10.2017 позивача прийнято на службу в поліції за конкурсом та призначено по Управлінню патрульної поліції у місті Житомирі.
13.09.2023 позивач звернувся з рапортом до Департаменту патрульної поліції про зарахування до стажу служби в поліції, стажу служби в Державній кримінально-виконавчій службі України.
Листом №Д-15281/41/4/03-2023 від 21.09.2023 Департамент патрульної поліції повідомив позивачу про відсутність підстав для зарахування до стажу служби в поліції періодів проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі України.
Не погодившись із відмовою відповідача в зарахуванні до вислуги років у поліції періоду служби в Державній кримінально-виконавчій службі України, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень статті 19 Конституції України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII) визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Відповідно до частин першої, другої статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Приписами статті 78 Закону № 580-VIII передбачено, що стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
Частиною другою статті 78 Закону № 580-VIII визначено, що до стажу служби в поліції зараховуються:
1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду;
2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту;
3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;
4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції;
5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони;
6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.
Спір у даній справі виник з приводу бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо не зарахування працюючому поліцейському стажу роботи в органах Державної кримінально-виконавчої служби України до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення позивачеві надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки.
Отже, матеріали справи свідчать, що позивач з 22.10.2015 по 04.09.2017 проходив службу в Державній кримінально-виконавчій службі України на посаді інспектора соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи Державної установи "Житомирська виправна колонія (№4)", йому присвоєно звання капітана внутрішньої служби.
Згідно із пунктом 3 частини другої статті 78 Закону №580-VIII до стажу служби в поліції зараховується служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу.
Відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Кримінально-виконавчого кодексу України від 11 липня 2003 року №1129-IV до законодавчого врегулювання питань проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань та його соціального захисту на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи поширюються дія статей 22 і 23 Закону України «Про міліцію», а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ.
При цьому, частина п'ята статті 23 Закону України від 23 червня 2005 року №2713-IV «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» передбачає, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.
Системний аналіз вище наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що фактично законодавець поширив дію усіх норм, які врегульовують порядок і умови проходження служби працівниками органів внутрішніх справ, а в подальшому - поліцейськими, на працівників кримінально-виконавчої служби.
Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначені Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV.
Згідно з преамбулою зазначеного Статуту його дія поширюється на осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України та податкової міліції, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Крім того, частиною першою статті 6 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» закріплено, що Державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що на позивача, як і на інших працівників кримінально-виконавчої служби (окрім тих, на яких розповсюджується дія Закону України «Про державну службу»), під час проходження ними служби в період, що досліджується, розповсюджується дія нормативно-правових актів органів внутрішніх справ України, а в подальшому - поліції, в тому числі й дія статей 22, 23 Закону України «Про міліцію» та відповідні норми Закону України «Про Національну поліцію», Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114, Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України.
Тобто, всі обов'язки, обмеження служби в органах внутрішніх справ та поліції, її специфічні умови, порядок та підстави дисциплінарної відповідальності визнані законодавцем тотожними умовам проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань.
Аналізуючи правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 20.10.2022 у справі №160/11127/20.
Суд критично ставиться до доводів відповідача, що служба в Державній кримінально-виконавчій службі України відсутня у переліку, визначеному статтею 78 Закону №580-VIII, а тому не може бути зарахована при проведенні перерахунку стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки.
Чинним на час проходження позивачем служби в органах кримінально-виконавчої служби та виникнення спірних правовідносин законодавством статус осіб, які проходили службу в органах кримінально-виконавчої служби, прирівнювався до статусу осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ, а відповідно до пункту 3 частини другої статті 78 Закону №580-VIII до стажу служби в поліції зараховується служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу.
Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Департаменту патрульної поліції Національної поліції України щодо не зарахування позивачу до стажу роботи в поліції, що дає право на встановлення надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки, стажу служби позивача у Державній кримінально-виконавчій службі України за період з 22.10.2015 по 04.09.2017.
З метою обрання належного способу захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне зобов"язати Департамент патрульної поліції Національної поліції України зарахування ОСОБА_1 до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, стаж служби в органах та установах Державної кримінально-виконавчої служби України за період з 22.10.2015 до 04.09.2017.
Згідно з ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи те що, відповідачем не надано суду доказів на підтвердження правомірності своєї відмови, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення.
У силу приписів ст. 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідн. номер НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (вул. Федора Ернста, 3, м.Київ, 03048, код ЄДРПОУ 40108646) про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії, - задовольнити.
Визнати протиправною відмову Департаменту патрульної поліції Національної поліції України щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу роботи в поліції, що дає право на встановлення надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки, стажу його служби у Державній кримінально-виконавчій службі України за період з 22.10.2015 до 04.09.2017.
Зобов"язати Департамент патрульної поліції Національної поліції України зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, стаж служби в органах та установах Державної кримінально-виконавчої служби України за період з 22.10.2015 до 04.09.2017.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України за на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 (двадцять) коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено в повному обсязі 26 липня 2024 року.
Суддя А.В. Горовенко