Україна
Донецький окружний адміністративний суд
19 липня 2024 року Справа№200/2462/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Христофорова А.Б., розглянувши за правилами загального позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Донецького окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому позивач просила суд:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо переведення її на пенсію по віку відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2017-2019 роки протиправними;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити їй з 22.11.2023 перерахунок та виплату призначеної пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки відповідно до частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням раніше виплачених сум.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначила, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та з 21.09.2020 року отримувала пенсію за вислугу років призначену відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ. 22.11.2023 року звернулась до Головного управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Вказує, що вона звернулась із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020- 2022 роки.
Проте, зазначила, що їй було відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії відповідно до наданої відповіді від 02.04.2024 року № 7568-5283/Г-02-8-0500/24, оскільки при переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відсутні підстави застосовувати середню заробітну плату (дохід), визначену частиною другою ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивачка вважає протиправними дії відповідача щодо обчислення їй пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2017-2019 роки відповідно до частини другої статті 40 Закону № 1058-IV, а тому звернулася з даним позовом до суду.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував, зазначивши, що з 11.09.2020 Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як отримувач пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до пункту 2-1 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону № 1058 з дотриманням умов, передбачених Законом України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 № 1788-ХІІ. Страховий стаж Позивача був врахований по 31.07.2020 та складав 38 років 9 місяців 17 днів. Заробітна плата врахована включно по 31.07.2020.
Також відповідач вказує, що 22 листопада 2023 року Позивач у встановленому законом порядку звернулась до органів Фонду з заявою № 1837 про переведення з одного виду пенсії на інший відповідно до частини 3 статті 45 Закону № 1058 (з пенсії за вислугу років на пенсію за віком згідно зі статтею 26 Закону № 1058). За результатом розгляду вказаної заяви ОСОБА_1 було призначено пенсію за вислугу років з 11.09.2020. Згідно заяви №1837 від 22.11.2023 переведено на пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2017-2019 роки.
Також зазначає, що до 22.11.2023 року Позивач отримувала пенсію за вислугу років, призначену відповідно до пункту 2-1 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону № 1058. Вказує, що оскільки заява Позивача від 22.11.2023 фактично стосувалась переведення на пенсію, призначену за одним і тим же законом, вона не може бути призначена повторно та обчислена на підставі положень статті 40 Закону № 1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме: за 2020-2022 роки.
У зв'язку з наведеним вище Відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Ухвалою суду від 29 квітня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідно до статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженого Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який було неодноразово продовжено та який триває станом на дату розгляду цієї справи.
02 березня 2022 року опублікованими Радою суддів України 02.03.2022 Рекомендаціями щодо роботи судів в умовах воєнного стану року, судам України рекомендовано за можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через залучення до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя.
Донецький окружний адміністративний суд продовжує свою роботу у дистанційному режимі.
Відповідно до статті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
За приписами частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
З'ясовуючи те чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , що виданий 11 липня 2001 року.
З 2020 року Позивач є пенсіонером та перебувала на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як одержувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України«Про пенсійне забезпечення» .
З 22 листопада 2023 року Позивачці за її заявою призначено (переведено) на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За відомостями розрахунку заробітку для обчислення пенсії позивача застосовано показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях України, за три календарні роки, що передують 2020 року, тобто за 2017-2019 роки.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Частиною першою статті 9 Закону № 1058-ІV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно зістаттею 10 вказаного Закону особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Виходячи з аналізу вищевикладених норм Закону № 1058-ІV суд дійшов висновку, що виплата пенсії позивача відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XIІ (далі Закон № 1788-XIІ) не входила до сфери правового регулювання Закону № 1058-ІV, а є спеціальною пенсією для конкретно визначеного кола осіб.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що з 30 листопада 2023 року пенсія позивача стала обчислюватися за нормами Закону № 1058-ІV.
Тобто, отримуючи до листопада 2023 року пенсію за вислугу років за Законом № 1788-XIІ позивач не користувалась жодним із видів пенсій, встановлених Законом № 1058-ІV, тому призначення позивачеві пенсії за віком відповідно до вказаного Закону в травні 2024 року з метою визначення розміру пенсії вважається таким, що відбулось вперше.
Відповідно до частини другої статті 40 Закону № 1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати(доходу) застрахованої особи.
У той же час, абзацами 1, 2 частини третьої статті 45 Закону № 1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першійстатті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої цим Законом.
Враховуючи, що позивачеві в 2020 році було призначено пенсію відповідно допункту «е» статті 55 Закону № 1788-XIІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, призначення пенсії позивачеві відповідно до Закону № 1058-ІV у листопаді 2024 року відбулося вперше.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року № 876/5312/17, Верховного Суду від 13 лютого 2019 року № 265/7301/16-а (щодо працівника охорони здоров'я та освіти).
Таким чином, відповідач мав призначити пенсію, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки, тобто показник середньої заробітної плати має враховуватись за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії за Законом № 1058-ІV.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Нормами частини 2 статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).
Згідно із ч. 2 ст. 9 суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За таких обставин, з урахуванням ч. 2 ст. 9, з метою ефективного захисту прав Позивача, позов підлягає задоволенню шляхом визнання протиправними дій Відповідача щодо незастосування при призначенні Позивачеві пенсії за віком з 22 листопада 2023 року показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020, 2021, 2022 роки та зобов'язання Відповідача здійснити Позивачу з 22 листопада 2023 року перерахунок та виплату призначеної пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки відповідно до частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до ч. 1ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За подання позовної заяви у цій справі Позивач сплатила судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Суд звертає увагу на те, що у зв'язку з початком функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), а саме: “Електронний кабінет”, “Електронний суд” та підсистеми відеоконференцзв'язку, статтю 4 Закону України “Про судовий збір” доповнено частиною третьою, згідно з якою при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки у цій справі позивач позовну заяву подала в електронній формі через підсистему “Електронний суд”, розмір судового збору становить 968,96 грн. (1211,20 грн. * 0,8) то підлягаяє стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь позивача судові витрати з судового збору у розмірі 968,96 грн.
Враховуючи встановлені судом обставини та висновок суду про протиправність дій відповідача, суд вважає за необхідне покласти на пенсійний орган судові витрати позивача в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132,159-161,164,192-194,224-228,241-247, 255,253-263,293-295 КАС України, суд,
Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Визнати протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо незастосування при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком з 22 листопада 2023 року показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020, 2021, 2022 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) здійснити ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) з 22 листопада.2023 року перерахунок та виплату призначеної пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки відповідно до частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у сумі 968,96 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок. .
Рішення складене у повному обсязі та підписане 19 липня 2024 року..
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.Б. Христофоров