25 липня 2024 рокуСправа №160/377/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бухтіярової М.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Виналь» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Виналь» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач), в якій позивач просить:
-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №1101/32-00-07-08-20 від 15.12.2023.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Головним управлінням державної податкової служби на підставі наказу №4761-П від 01.11.2023 про проведення фактичної перевірки та направлень №6436, №6435, №6434 від 01.11.2023 проведено фактичну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Виналь». За результатами перевірки складено акт №3728/04-36-09-01/41146771 від 13.11.2023, яким встановлено порушення п.85.2, п.85.4. ст. 85 ПК України, а саме: ненадання платником податків посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всіх документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки (інформації та її документального підтвердження з питань бухгалтерського обліку щодо залишків тари та матеріалів для укупорки, які використовуються для виробництва алкогольних напоїв, надання документів, які підтверджують використання тари, матеріалів для укупорки при виробництві алкогольних напоїв, а також не надано працівникам ГУ ДПС інформацію та показники щодобових витрат води та енергоносіїв, які використовуються для виробництва алкогольних напоїв). Вказаний акт надійшов засобами поштового зв'язку на адресу ТОВ «Виналь» 17.11.2023 та 20.12.2023 позивачем отримано від Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків оспорюване податкове повідомлення-рішення №1101/32-00-07-08-20 від 15.12.2023 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 2040,00 грн. Позивач категорично не погоджується з вказаним податковим повідомленням-рішення, вважає його протиправним, прийнятим за численних процедурних порушень. Позивач звертає увагу на незаконності проведення перевірки, що полягає у відсутності обов'язкових реквізитів наказу на проведення перевірки, зокрема, підстав її проведення та періоду, який буде перевірятись, а також строку проведення перевірки. Вказує, що у наказі на проведення перевірки міститься лише посилання на пп. 80.2.5 п. 80.2 ст.80 ПК України без зазначення обставин, які в цьому підпункті розкриваються та мають об'єктивно існувати. Крім того, наказ на перевірку та направлення були підписані заступником начальника ГУ ДПС у Дніпропетровській області Федіром Терхановим, який не мав повноважень таких документів. Акт перевірки не містить підпису представника позивача всупереч положенням п. 86.5 ПК України. Також, позивач зазначає для встановлення факту вчинення правопорушення контролюючий орган зобов'язаний встановити наявність складу правопорушення у вигляді об'єктивної та суб'єктивної сторони, яка повинна бути відображена в акті перевірки, який є єдиним носієм доказової інформації. Однак, на підтвердження висновків викладених в акті перевірки суб'єктом владних повноважень в акті не зазначено жодних доводів та не наведено жодних доказів, що підтверджують факт порушення. Більш того, про порушення взагалі не йде мови. З зазначеного вбачається, що контролюючим органом не встановлено об'єктивного складу порушення. Факт не надання відповіді повинен бути підтверджуватись актом у довільній формі відповідно до вимог п.85.6 ст. 85 ПК України. Однак, в акті про таке не зазначено. Більш того, зміст акту перевірки не містить інформації про обов'язкові для встановлення факти, що призводить до того, що контролюючий орган не має доказів. Дані проведення хронометражу на ТОВ «Виналь» результати відпрацювання з 02.11.2023 по 10.11.2023 не є матеріалами перевірки. За вказаних обставин у їх сукупності, оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню як протиправне.
Ухвалою суду від 09.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/377/24, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Цією ж ухвалою витребувано у Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків докази з їх документальним підтвердженням, що стали підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення року №1101/32-00-07-08-20 від 15.12.2023.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.
24.01.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти доводів позивача та просить відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своєї позиції зазначає наступне. Фактична перевірка магазину ТОВ «ВИНАЛЬ» проводилась за адресою: Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Космічна, буд. 1-В., працівниками Головного управлінням ДПС у Дніпропетровській області на підставі п.80.2.5 п.80.2 ст. 80 ПК, наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області №4761-п від 01.11.2023 та направлень на перевірку від 01.11.2023, № 6434, № 6435, № 6436 з метою дотримання вимог законодавства, яке регулює виробництво та обіг спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.» Термін перевірки складав 9 діб - з 02.11.2023 по 10.11.2023. Фахівці Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків у фактичній перевірці ТОВ «ВИНАЛЬ» участі не брали. У ході перевірки документи відповідно до письмової вимоги перевіряючи працівникам ГУ ДПС у Дніпропетровській області не надані, відмовлено у допуску до моніторингу показників лічильників води та енергоносіїв для проведення перевірки щодобових витрат при виробництві алкогольних напоїв. Відповідач вважає, що складання акту необхідно у разі усної відмови. У даному ж випадку на письмовий запит була письмова відмова ТОВ «Виналь» у наданні документів та пояснень. ТОВ «Виналь» у своєму позові стверджує, що наказ контролюючого органу від 01.11.2023р. №4761-п про проведення фактичної перевірки є таким, що не відповідає нормам діючого законодавства. Податкове законодавство не містить вимоги вказувати в наказі про проведення перевірки інформацію щодо порушення законодавства, яка стала підставою для прийняття нього наказу. Наказ ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 01.11.2023 № 4761-п прийнято на підставі п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПКУ. Посилання на те, що у наказі має чітко зазначатися конкретна підстава для здійснення перевірки, а не посилання на пункти та статтю Кодексу, є необґрунтованим, оскільки у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12.08.2021 року по справі №140/14625/20 колегія суддів зазначила, що системний аналіз п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст.80 ПКУ передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як в сукупності, так і кожна окремо, а саме: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. Таким чином, норма зазначеного підпункту дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, які в силу приписів статті 16 Закону № 481/95-ВР покладені на відповідача. Отже, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб'єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. Платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки, при цьому, якщо ж допуск до перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду має бути лише суть виявлених порушень. За таких обставин, оспорюване рішення прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, а тому відсутні підстави для його скасування.
Відповідач у відзиві заявив про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у зв'язку із тим, що суд має враховувати значення справи для сторін та думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Розглянувши подану відповідачем заяву, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з наступного.
Частинами 1-3 статті 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
При цьому, частиною 4 статті 12 КАС України визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Згідно із частиною 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За змістом частиною 4 цієї статті за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, цим Кодексом визначено виключні категорії спорів, які не можуть бути розглянуті адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.
При цьому, законодавець чітко зазначив, що за правилами спрощеного позовного провадження може розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, перелічених у частині 4 статті 12 КАС України та у частині 4 статті 257 КАС України.
Проте, предмет спору у даній справі не віднесений до категорій, перелічених у частині 4 статті 12 КАС України та частині 4 статті 257 КАС України.
Суд зазначає, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав (абзац перший підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (частина перша статті 262 КАС України) з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України та наведених додатково судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до частині 8 статті 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Відповідач не обмежений у своєму праві подавати заяви по суті, пояснення із викладенням своєї позиції щодо суті спору, а також заявляти клопотання та заяви, наводити свої доводи, міркування щодо спірного питання, заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань позивача, та користуватись усіма наданими процесуальними правами учасників справи.
Також, положення КАС України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.
Таким чином, розгляд справ у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами жодним чином не свідчить про порушення принципів верховенства права, законності, рівності всіх учасників адміністративного процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування усіх обставин справи.
Покликання відповідача на значимість справи не може бути сприйняте як належний аргумент для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Будь-який спір з огляду на дії позивача щодо його ініціювання є значимими для нього, так само як і для відповідача, оскільки судове провадження має наслідком ухвалення судового рішення, яким вирішується спір між ними, яке підлягатиме оскарженню в порядку, визначеному КАС України.
Крім цього, відповідачем не обґрунтовано необхідності розгляду справи у загальному позовному провадженні, не обґрунтовано недоцільність розгляду справи у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін у письмовому провадженні.
За викладених обставин, заява відповідача необґрунтована та задоволенню не підлягає.
28.02.2024 позивачем подано відповідь на відзив, в якій зазначає не погодження з позицією відповідача з наступного. Відзив не містить обґрунтувань на спростування доводів позову про численні процедурні порушення, про відсутність у наказі на перевірку періоду, що перевіряється та строку проведення перевірки, про підписання наказу та направлень на проведення фактичної перевірки не уповноваженою особою. На переконання позивача, відповідач намагається ввести в оману суд та навів обставини про буцімто наявність з боку позивача порушень ст. 121 ПК України, що не відповідає дійсності. Відповідач посилається на право посадових осіб отримувати копії запитуваних ними документів в ході перевірки. Позивач зазначає, що під час перевірки мають право отримувати не будь-які належним чином завірені копії документів, а лише ті, що відносяться до предмету перевірки і свідчать про порушення законодавства. При цьому, підставою для їх отримання є письмовий запит на отримання копій, поданий платнику не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати закінчення перевірки. Так, в межах фактичної перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області вручено запит ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 02.11.2023р. про надання копій документів, зокрема, залишків тари, укупорки, показників лічильників. В свою чергу, останній не є запитом документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства в розумінні п. 85.4 ст. 85 ПК України, оскільки в ньому відсутнє посилання на будь-які порушення, в зв'язку з виявленням яких вимагається надання копій документів, та конкретний перелік документів, копії яких вимагається надати (з зазначенням реквізитів документів), а відтак у позивача був відсутній обов'язок та правові підстави для надання необхідних документів. Зважаючи на те, що зі змісту наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області №4761-П від 01.11.2023 вбачається, що предметом фактичної перевірки є питання дотримання законодавства у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів, запити податкового органу щодо залишків тари, укупорки, показників лічильників не стосується предмету вказаної перевірки, а тому їх витребування не є правомірним. Крім того, спірна перевірка не може вважатись законною, оскільки наказ на перевірку містить лише посилання на пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПКУ. З огляду на викладене, наполягає на задоволенні позову.
01.03.2024 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив. У запереченнях відповідач наполягає на правомірності фактичної перевірки позивача. Додатково вказує, що у наказі №4761-п чітко прописано «перевірку розпочати з 02.11.2023 року тривалістю не більше 10 діб». В акті фактичної перевірки зазначено, що перевірку проведено з 02.11.2023 по 10.11.2023. Тобто твердження позивача про відсутність періоду та строку проведення перевірки не відповідає дійсності. Щодо підписання наказу на проведення фактичної перевірки не уповноваженою особою, відповідачем повідомлено, що, що відповідно до п.81.1 ст.81 ПК України наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу. Наказ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області «Про проведення фактичної перевірки» № 4761-п від 01.11.2023 та направлення на проведення фактичної перевірки від 01.11.2023, № 6434, № 6435, № 6436 підписані заступником начальника ГУ ДПС у Дніпропетровській області ОСОБА_1 , який 25.05.2023 був призначений на посаду заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відповідно до наказу ДПС України №562-0 від 25.05.2023. Таким чином і наказ про проведення фактичної перевірки, і направлення на перевірку були підписані посадовою особою контролюючого органу. Щодо тверджень позивача про відсутність в минулому порушення податкового законодавства, передбаченого ст.121 ПКУ, у зв'язку із тим, що попередні податкові повідомлення-рішення оскаржені в суді, відповідач вказує, що дійсно податкове повідомлення-рішення №281/32-00-07-08-20 від і3.04.2023. про застосування штрафних санкцій у розмірі 1020,00 грн. було оскаржено ТОВ «Виналь» в судовому порядку і рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.07.2023 по справі №160/8973/23, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.12/2023, визнано протиправним та скасовано. Водночас, податкове повідомлення-рішення №722/32-00-07-08-20 від 28.07.2023 про застосування штрафних санкцій у розмірі 2040,00 грн. хоча і оскаржено у судовому порядку (справа №160/22612/23), проте судового рішення у цій справі ще не винесено. Отже, це податкове повідомлення-рішення ще не скасоване і слугує підставою для визначення повторності податкового правопорушення, встановленого п.121.1 ст.121 ПК України. Щодо доводів позивача про те, що запити податкового органу про надання інформації по залишкам тари, укупорки і показників лічильників не відносяться до предмету перевірки, відповідачем зауважено на помилковості таких висновків позивача. Запити про надання інформації по залишкам тари, укупорки і показників лічильників відноситься до предмету перевірки і є правомірними. Зауваження позивача про те, що згідно п.85.6 ст.85 ПК України для доведення протиправного діяння платника додатків у разі відмови від надання документів та пояснень, повинен складатися акт відмови надання документів у письмовій формі є помилковим. Відповідач вважає, що складання акту необхідно у разі усної відмови. У спірному ж випадку на письмовий запит була письмова відмова ТОВ «Виналь» у наданні документів та пояснень. За викладених обставин, наполягає на безпідставності позовних вимог.
Відповідно до частини п'ятої та восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Згідно з частиною п'ятою статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Виналь» зареєстроване 10.02.2017, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинено запис про проведення державної реєстрації юридичної особи за ідентифікаційним кодом 41146771; місцезнаходження юридичної особи: 52500, Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Космічна, 1в.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основний вид економічної діяльності товариства за КВЕД є: 11.01 Дистиляція, ректифікація та змішування спиртних напоїв.
01.11.2023 заступником начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Федіром Терхановим, керуючись п.п.19-1.1.4, 19-1.1.14, 19-1.1.15, 19-1.1.16, 19-1.1.17, 19-1.1.18, 19-1.1.19, 19-1.1.20 п.19-1.1 статті 19-1, статті 20, підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 (підстава проведення фактичної перевірки - здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального) Податкового кодексу України прийнято наказ №4761-п провести фактичну перевірку ТОВ «Виналь» з питань дотримання законодавства у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів; період діяльності, який буде перевірятись: згідно ст.102 Податкового кодексу; перевірку розпочати з 02.11.2023 тривалістю не більше 10 діб.
02.11.2023 на підставі наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 01.11.2023 №4761-п та направлень на перевірку від 01.11.2023 №6436, №6435, №6434 посадовими особами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області розпочато фактичну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Виналь», код ЄДРПОУ 41146771, за адресою: Дніпропетровська обл., м. Синельникове, вул. Космічна, буд. 1-В.
02.11.2023 контролюючим органом в ході перевірки сформовано ТОВ «Виналь» письмову вимогу про надання платником у термін до 10.11.2023 по 17 год. 00 хв. копії наступних документів: договори на закупівлю та реалізацію підакцизних товарів; прибуткові та видаткові накладні на підакцизні товари, ТТН тощо; інформацію щодо отримання/використання спиртів при виробництві алкогольних напоїв; документи, що підтверджують придбання сировини для виробництва алкогольних напоїв та/або її виготовлення на власному виробництві; дані бухгалтерського обліку, документи первинного обліку щодо зберігання та руху спирту етилового, визначених Інструкцією з приймання, зберігання, відпуску, транспортування та обліку спирту етилового, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 13.04.2009 №264, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 липня 2009 року за № 591/16607; дані бухгалтерського обліку щодо залишків алкогольних напоїв, тари та матеріалів для укупорки, які використовуються для виробництва алкогольних напоїв; дані бухгалтерського обліку щодо залишків МАП, дотримання вимог стосовно зберігання марок акцизного податку, визначеного Положенням про виготовлення марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251, зі змінами; документи що підтверджують списання втрат спирту етилового під час зберігання та транспортування залізничним, водним і автомобільним транспортом; документи, які підтверджують обсяги виробництва алкогольних напоїв, використаного спирту, тари, матеріалів для укупорки, маркам акцизного податку; показники щодобових витрат енергоносіїв та води, що використовуються для виробництва алкогольних напоїв; інші підтверджуючі документи, які стосуються предмету перевірки.
Згідно із відміткою у письмовій вимозі її отримано представником ТОВ «Виналь» за довіреністю ОСОБА_2 - 02.11.2023.
03.11.2023 позивачем листом за вих.№0311-1 «Щодо запиту про надання документів від 02.11.2023 року» зазначені зауваження щодо перевірки, вказавши, що ані наказ, ані направлення не містять відомостей щодо періоду перевірки, дата закінчення перевірки не встановлена, наказ не містить інформації про період, який буде перевірятись, запит щодо значного обсягу документів господарської діяльності ТОВ «Виналь», що мають загальні назви та чітко не визначені, у зв'язку із чим позивач просив Головне управління ДПС у Дніпропетровській області конкретизувати тривалість перевірки та визначити період діяльності ТОВ «Виналь», який буде перевірятися, вказати чіткі часові проміжки, а також визначити чіткий перелік запитуваних копій документів.
10.11.2023 позивачем листом за вих.№ 1201 «Щодо надання копій документів на письмову вимогу» надано Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області наступні документи: копію актів про відвантаження та приймання спирту за період з 02.11.2023 по 10.11.2023, копії договорів з цими контрагентами; копії ТТН та накладних на внутрішнє переміщення готової продукції за період з 02.11.2023 по 10.11.2023; копії вимог на відпуск спирту у виробництво за період з 02.11.2023 по 09.11.2023; копії змінних звітів (Звітів виробництва за зміну) та копії накладних на передавання алкогольних напоїв з виробництва до складу готової продукції з 02.11.2023 року по 09.11.2023 року; копії митних декларацій на експорт готової продукції, інвойси, специфікації, контракти з цими контрагентами за період з 02.11.2023 по 10.11.2023; наказ №03/11-1 від 03.11.2023 «Про проведення інвентаризації»; акт №18 від 03.11.2023 інвентаризації водно-спиртової суміші в цеху приготування горілчаних виробів; акт №11/1 від 03.11.2023 інвентаризації спирту у спиртосховищі; акт інвентаризації готової продукції на 03.11.2023 за адресою: м. Синельникове, вул.Космічна, 1-В; акт інвентаризації марок акцизного податку на 03.11.2023 (всього на 310 арк.).
Фактичну перевірку закінчено 10.11.2023, за результатами якої складено акт від 13.11.2023 №3728/04-36-09-01/41146771, в якому зафіксовано наступні порушення:.
«У ході проведення фактичної перевірки проведено інвентаризацію спирту етилового неденатурованого, марок акцизного податку, готової продукції. Надані до перевірки дані по залишках відповідають фактично встановленим під час проведення інвентаризації.
Також, проведено хронометраж виробництва та обігу спирту етилового неденатурованого, марок акцизного податку, готової продукції, використання пляшок, матеріалів для укупорки для виробництва алкогольних напоїв, згідно додатку.
Сховище марок акцизного податку відповідає вимогам Постанови КМУ від 27 грудня 2010 року № 1251 «Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів» (із змінами та доповненнями).
Відповідно до вимог п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20, п. 85.2, п. 85.4 ст. 85 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами) (далі ПКУ), вручено 02.11.2023 представнику за довіреністю ТОВ «Виналь» Грищенко М.О. письмова вимога перевіряючих щодо надання до перевірки інформації та її документального підтвердження, у т.ч. з питань: бухгалтерського обліку щодо залишків тари та матеріалів для укупорки, які використовуються для виробництва алкогольних напоїв; надання документів, які підтверджують використання тари, матеріалів для укупорки при виробництві алкогольних напоїв.
У ході проведення фактичної перевірки з 02.11.2023 по 10.11.2023 вищезазначені документи не надано.
Крім того, у ході проведення фактичної перевірки посадовими особами ТОВ «Виналь» не надано працівникам ГУ ДПС інформацію та показники щодобових витрат води та енергоносіїв, які використовуються для виробництва алкогольних напоїв.
Висновок перевірки: за порушення п.85.2, 85.4 ст.85 ПКУ передбачена відповідальність згідно із п.121.1 ст.121 ПКУ».
Згідно з відміткою в акті від 13.11.2023 №3728/04-36-09-01/41146771, він не вручений ТОВ «Виналь», підпис посадової особи платника податків в акті перевірки відсутній.
Докази складання акту про відмову від підписання акту перевірки відсутні.
Копію акту надіслану позивачу на податкову адресу засобами поштового зв'язку 14.11.2023.
15.12.2023 на підставі акту від 13.11.2023 №3728/04-36-09-01/41146771 Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято податкове повідомлення-рішення форми «ПС» №1101/32-00-07-08-20, згідно із яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виналь» застосовані штрафні санкції в сумі 2040,00 грн. (дві тисячі сорок гривень 00 копійок) по платежу « 21081101 адміністративні штрафи та інші санкції» за порушення пунктів 85.2, 85.4 статті 85 Податкового кодексу України.
Копію податкового повідомлення-рішення від 15.12.2023 №1101/32-00-07-08-20 надіслано позивачу засобами поштового зв'язку на адресу місцезнаходження та отримано 22.12.2023.
Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України в редакції на час спірних відносин).
Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до положень підпунктів 19-1.1.4., 19-1.1.13. - 19-1.1.20 пункту 19-1.1.статті 19-1 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції: здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для виконання платіжних операцій (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів; здійснюють ліцензування діяльності суб'єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами і рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та контроль за таким виробництвом; здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері; забезпечують контроль за прийняттям декларацій про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію), встановлені виробником або імпортером, та узагальненням відомостей, зазначених у таких деклараціях, для організації роботи та контролю за повнотою обчислення і сплати акцизного податку; здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального; проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального; організовують роботу, пов'язану із замовленням марок акцизного податку, їх зберіганням, продажем, відбором зразків, з метою проведення експертизи щодо їх автентичності та здійснюють контроль за наявністю таких марок на пляшках (упаковках) з алкогольними напоями, пачках (упаковках) тютюнових виробів, ємностях (упаковках) з рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, під час їх транспортування, зберігання і реалізації; забезпечують контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, які провадять роздрібну торгівлю тютюновими виробами, вимог законодавства щодо максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких виробів; забезпечують контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, які провадять оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, вимог законодавства щодо мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на такі напої.
За змістом підпунктів 20.1.4., 20.1.6., 20.1.9, 20.1.14, 20.1.19. пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки з використанням інформації та документів щодо результатів такої інвентаризації за наслідками таких перевірок або під час наступних заходів податкового контролю; у разі виявлення порушення вимог податкового чи іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, надсилати платникам податків письмові запити щодо надання засвідчених належним чином копій документів; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (підпункт 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України).
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до підпункту 75.1.3. пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Пунктом 80.1 статті 80 ПК визначено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки (пункт 80.2 статті 80 ПК України).
Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (пункт 80.5 статті 80 ПК України).
Стаття 81 ПК України визначає умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок.
Так, згідно із абзацами 1-4 пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
При цьому, абзац 5 пункту 81.1 статті 81 ПК України визначає, що непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється (абзац шостий підпункту 81.1 статті 81 ПК України).
За змістом абзаців 7-8 підпункту 81.1 статті 81 ПК України при пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Підстави призначення, обставини та порядок проведення перевірки визначено положеннями статті 80 ПК України.
Строки проведення фактичної перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.
Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.
Судом встановлено, що в основу проведення фактичної перевірки платника податків відповідачем покладено підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України.
Зазначеним пунктом передбачено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:
у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
За змістом пункту 86.5 статті 86 ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).
Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.
У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.
У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.
Відповідно до пункту 86.5 статті 86 ПК України відмова платника податків або його законних представників чи особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов'язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов'язання.
Податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу (пункт 86.8 статті 86 ПК України).
З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для винесення податкового повідомлення-рішення, у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами, тому за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення податкового повідомлення-рішення.
В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що підставою для прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення від 15.12.2023 №1101/32-00-07-08-20 стали висновки фактичної перевірки, що викладені в акті від 13.11.2023 №3728/04-36-09-01/41146771, призначеної наказом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 01.11.2023 №4761-п.
Обґрунтовуючи протиправність прийнятого податкового повідомлення-рішення, позивач зазначає про допущення відповідачем процедурних порушень під час проведення фактичної перевірки, що виразились у проведенні перевірки за відсутності правових підстав, оскільки у наказі про призначення перевірки не вказано підстав її проведення, а лише посилання на пп. 80.2.5 п. 80.2 ст.80 ПК України, без зазначення обставин, які в цьому підпункті розкриваються, а також не вказано строку проведення перевірки, крім того наказ на перевірку та направлення підписані заступником начальника ГУ ДПС у Дніпропетровській області Федіром Терхановим, який не мав повноважень на підписання таких документів.
Однак, такі доводи позивача не знайшли свого підтвердження, є необґрунтованими та безпідставними, виходячи з наступного.
Суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, сформовану у постанові від 08.09.2021 по справі № 816/228/17, де міститься наступний правовий висновок: «У разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення».
Таким чином, головним критерієм, покладеним в основу визнання правових актів органу державної влади незаконними з процедурних підстав, є порушення адміністративних процедур, покликаних забезпечувати платникам податків реалізацію й захист їх прав.
Щодо зауважень позивача про не зазначення в наказі на перевірку конкретної інформації щодо підстав перевірки.
Суд зазначає, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, за наявності хоча б однієї з визначених у пункті 80.2 статті 80 ПК України підстав.
У спірному випадку наказ про проведення фактичної перевірки позивача містить посилання на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України із зазначенням - «підстава проведення фактичної перевірки - здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального».
Суд зазначає, що підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як у сукупності, так і кожна окремо, а саме:
- наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
- здійснення функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб'єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.
За таких обставин, враховуючи, що норма підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України передбачає дві самостійні підстави для проведення фактичної перевірки, та одна з таких підстав (здійснення функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального) зазначена в наказі від 01.11.2023 №4761-п, формулювання підстав перевірки в наказі дає цілковите розуміння, що підставою перевірки є здійснення контролюючим органом функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу пального.
Формулювання конкретного змісту наказу є дискрецією контролюючого органу з обов'язковим, однак дотриманням вимог норм абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК щодо змісту наказу про проведення перевірки. При встановленні однією правовою нормою декількох самостійних підстав для проведення перевірки конкретна з них не обов'язково має бути сформульована тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте повинна бути чітко визначена та відповідати правовій нормі.
Відповідний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 25.04.2023 у справі №520/3328/2020, який враховується судом в силу положень частини п'ятої статті 242 КАС України.
З таких обставин, доводи позивача про те, що фактичну перевірку проведено за відсутності правових підстав не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи.
Також, суд вважає безпідставним посилання позивача на те, що в наказі від 01.11.2023 №4761-п не визначено строків проведення перевірки, оскільки даним наказом вказано провести перевірку тривалістю 10 діб, починаючи з 02.11.2023.
Таким чином, наказом визначено тривалість перевірки, перевірка була проведена в межах строку, визначеного в наказі, та завершена 11.10.2023, за результатами якої складено акт перевірки №3728/04-36-09-01/41146771 від 13.11.2023.
Щодо доводів позивача про підписання наказу та направлень на перевірку не уповноваженою особою.
За змістом положень пункту 81.1 статті 81 ПК України направлення на перевірку та наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.
Отже, законодавцем чітко визначено, що направлення на перевірку та наказ на перевірку підписуються керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу.
Наказом ДПС України від 25.05.2023 №562-о ОСОБА_1 призначено на посаду заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з 26.05.2023.
У спірному випадку, наказ на перевірку та направлення підписані заступником начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Федіром Терхановим.
З огляду на викладене, доводи позивача про те, що наказ на перевірку та направлення підписані не уповноваженою на це особою, не знайшли свого підтвердження та спростовані матеріалами справи.
Разом з цим, суд вважає слушними зауваження позивача щодо періоду діяльності, що перевірявся.
Так, в наказі на проведення фактичної перевірки від 01.11.2023 №4761-п зазначено період діяльності, який буде перевірятись: згідно ст. 102 Податкового кодексу України, тобто невизначений проміжок 1095 днів, який обраховується з невизначеної дати у минуле.
Стаття 80 ПК України визначає порядок проведення фактичної перевірки.
Пунктом 80.8 ст. 80 ПК України передбачено, що під час проведення перевірки посадовими особами, які здійснюють таку перевірку, може проводитися хронометраж господарських операцій. За результатами хронометражу складається довідка, яка підписується посадовими особами контролюючого органу та посадовими особами суб'єкта господарювання або його представника та/або особами, що фактично здійснюють господарські операції.
Відповідно до підпунктів 14.1.264. пункту 14.1. статті 14 ПК України хронометраж - процес спостереження за веденням господарської діяльності платника податків, який здійснюється під час проведення фактичних перевірок та застосовується контролюючими органами з метою встановлення реальних показників щодо діяльності платника податків, яка здійснюється на відповідному місці її провадження.
Таким чином, питання щодо проведення хронометражів господарських операцій під час здійснення фактичних перевірок врегульовано нормами ПК України, а відповідач визначаючи період діяльності згідно ст. 102 ПК України, за який призначено проведення фактичної перевірки фактично не зазначив перевіряємий період. Зазначення у наказі на перевірку лише ст. 102 ПК України є недостатнім для виникнення у платника податків відчуття правової визначеності при здійсненні податковим органом контролю відносно нього.
Також, суд погоджується з позивачем щодо порушення контролюючим органом порядку оформлення акту перевірки.
Відповідно до положень пункту 86.5 статті 86 ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності). Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу. У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції. У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.
Таким чином, приписами чинного законодавства передбачений чіткий імперативний порядок дій контролюючого органу під час вручення акта перевірки, який передбачає надання останнього для підписання посадовій особі платника податків. Факт вчинення вказаної дії підтверджується або відповідним записом посадової особи платника податків або актом, складеним контролюючим органом про відмову від підпису платником податків.
Разом з цим, контролюючим органом було порушено зазначену вимогу, адже акт перевірки не містить підпису посадової особи позивача. При цьому, з матеріалів справи не вбачається складення акт про відмову позивача від підпису в акті.
Обґрунтувань наведеному відповідачем не зазначено.
Щодо суті виявлених податковим органом порушень, суд зазначає наступне.
З акту вбачається, що в ході фактичної перевірки встановлено порушення позивачем пунктів 85.2, 85.4 ст. 85 ПК України, а саме: не надання до перевірки інформації та її документального підтвердження, у т.ч. з питань: бухгалтерського обліку щодо залишків тари та матеріалів для укупорки, які використовуються для виробництва алкогольних напоїв; документів, які підтверджують використання тари, матеріалів для укупорки при виробництві алкогольних напоїв, суд зазначає наступне.
Відповідно до приписів пункту 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
При цьому, згідно з положеннями пункту 85.4 статті 85 ПК України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати закінчення перевірки.
Приписами пункту 85.8 статті 85 ПК України закріплено, що посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
З системного аналізу наведених норм права вбачається, що посадові (службові) особи контролюючого органу під час перевірки мають право отримувати не будь-які належним чином завірені копії документів, а лише ті, що відносяться до предмета перевірки і свідчать про порушення законодавства. При цьому, підставою для їх отримання є письмовий запит на отримання копій, поданий платнику не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати закінчення перевірки.
Зважаючи на те, що зі змісту наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №4761-п від 01.11.2023 вбачається, що предметом фактичної перевірки є питання дотримання законодавства у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів, запит податкового органу щодо залишків тари, матеріалів для укупорки, показників лічильників води і електроенергії, не стосуються предмету вказаної перевірки, а тому їх запит не є правомірним.
При цьому, за змістом положень пункту 85.6 статті 85 статті ПК України, у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.
Разом з цим, вказуючи в акті перевірки про ненадання позивачем всіх запитуваних документів, доказів складання відповідного акту відповідачем не надано, матеріали справи не містять.
Щодо застосованої штрафної санкції, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень абзацу 2 пункту 121.1 статті 121 ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 гривень.
Як вбачається з розрахунку штрафної санкції до податкового повідомлення-рішення від 15.12.2023 №1101/32-00-07-08-20, штрафні санкції в сумі 2040,00грн. застосовані відповідачем за абзацом 2 пункту 121.1 статті 121 ПК України, тобто за ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020,00грн., ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040,00грн.
Застосовуючи штрафну санкцію у подвійному розмірі, відповідач у розрахунку зазначає про повторність вчиненого позивачем податкового правопорушення, встановленого відповідачем згідно з актів попередніх фактичних перевірок, за результатами яких притягнуто платника податків до відповідальності та прийнято податкові повідомлення-рішення від 13.04.2023 №281/32-00-07-08-20 та від 28.07.2023 №722/32-00-07-08-20.
Водночас, згідно із відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень податкові повідомлення-рішення від 28.07.2023 №722/32-00-07-08-20 оскаржені позивачем в судовому порядку.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.05.2023 у справі №160/8973/23 відкрито провадження у адміністративній справі за позовом ТОВ «Виналь» щодо оскарження податкового повідомлення-рішення від 13.04.2023 №281/32-00-07-08-20.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.07.2023 у справі №160/8973/23, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.12.2023, визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення від 13.04.2023 №281/32-00-07-08-20.
Також, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.09.2023 у справі №160/22612/23 відкрито провадження у адміністративній справі за позовом ТОВ «Виналь» щодо оскарження податкового повідомлення-рішення від 28.07.2023 №722/32-00-07-08-20.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 у справі №160/22612/23 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 28.07.2023 №722/32-00-07-08-20 (форми «ПС»).
За вказаних обставин, нараховані позивачу штрафні санкції згідно із податковими повідомленнями-рішеннями від 13.04.2023 №281/32-00-07-08-20 та від 28.07.2023 №722/32-00-07-08-20 на час прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення не мали статусу узгоджених, а відтак відповідачем неправомірно застосовано до позивача штрафну санкцію, передбачену абзацом 2 пункту 121.1 статті 121 ПК України.
Верховний Суд у постанові від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 зазначив, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
З огляду на викладене, з урахуванням наведених судом законодавчих норм та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 15.12.2023 №1101/32-00-07-08-20 прийнято відповідачем не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, не відповідає критеріям, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Частиною першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на викладене, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою у розмірі 2684,00 грн., підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.
Керуючись ст.ст.9, 72-90, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Виналь» (код ЄДРПОУ 41146771; місцезнаходження: 52500, Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Космічна, 1в) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 43968079, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, просп. Олександра Поля, буд.57) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 15.12.2023 №1101/32-00-07-08-20.
Стягнути зі Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 43968079, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, просп. Олександра Поля, буд.57) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виналь» (код ЄДРПОУ 41146771; місцезнаходження: 52500, Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Космічна, 1в) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя М.М. Бухтіярова