19 липня 2024 року Справа № 160/18964/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Царікова О.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради, про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні діїї, -
15.07.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської, в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради щодо не прийняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 13.02.2020 про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.
- зобов'язати Правобережне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.02.2020 та прийняти рішення про призначення компенсації чи відмови у її наданні з врахуванням вимог Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2004 №558.
Відповідно до п.п.3 та 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З позовної заяви вбачається, що позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради щодо не прийняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 13.02.2020 про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.
Проте, з позовною заявою з оскарженням даних рішень позивач звернувся до суду 15.07.2024, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
Законодавець визнав строк в шість місяців достатнім для того, щоб у справах цієї категорії особа визначилася, чи реалізуватиме своє право на звернення до суду.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
На підставі частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
В силу положень ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Водночас, заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовом в наведеній вище частині позовних вимог та доказів поважності причин пропуску такого строку позивачем суду не надано.
Суд зазначає, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивні непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративні позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду.
Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. Незнання про порушення через байдужість до свого права або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Суд, уважає, що позивачем не надано доказів та не наведено поважних причин пропуску строку звернення до суду із цим позовом.
Аналогічна позиція щодо вирішення питання про поновлення процесуальних строків висловлена Верховним Судом в ухвалі від 05.09.2023 у справі №320/5328/22 та постанові від 29.08.2023 у справі № 420/9157/22.
Таким чином, позивачу необхідно надати суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з доказами на підтвердження поважності причин його пропуску.
Окрім того, матеріали справи не містять заяви від 13.02.2020 року позивача.
Відповідно до ч.1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За викладених обставин, позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради, про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні діїї, - залишити без руху.
Встановити позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання:
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з доказами на підтвердження поважності причин його пропуску.
- належним чином засвідченої копії заяви позивача від 13.02.2020 року.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити особі, що звернулася із адміністративним позовом.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Царікова