Справа № 489/3229/24
Номер провадження 3/489/1575/24
Постанова
Іменем України
26 липня 2024 року місто Миколаїв
Суддя Ленінського районного суду м. Миколаєва Микульшина Г.А., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , не працюючого, згідно протоколу зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,
встановила:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 358684 від 18.04.2024, 17.04.2024 о 23:30 год. гр. ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 , умисно, з перевагою сили, вчинив сварку відносно своєї матері ОСОБА_2 , під час якої словесно ображав, чим навмисно спричинив емоційну невпевненість та міг завдати шкоди психологічному здоров'ю, таким чином спричинив домашнє насильство психологічного характеру повторно протягом року.
ОСОБА_1 до суду тричі не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений шляхом направлення судової повістки поштовим відправленням, яке повернулось не врученим, та додатково шляхом направлення смс-повідомлень на номер телефону, зазначений в протоколі, та розміщенням оголошення на офіційному веб-порталі «Судова влада». Смс-повідомлення від суду ОСОБА_1 отримував 07.05.2024 о 15:00 год., 26.06.2024 о 13:34 год. та 18.07.2024 об 11:15 год., проте до суду жодного разу не з'явився. Про причини неявки не повідомив, до суду не надходило клопотання про відкладення розгляду справи.
Потерпіла ОСОБА_2 до суду тричі не з'явилась, повідомлялась про розгляд справи належним чином, зокрема і шляхом направлення смс-повідомлень, причини неявки суду не повідомила.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, сторони зобов'язані цікавитися справами, учасниками яких вони є. Зокрема, у п. 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року ЄСПЛ констатував, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
За такого суддя приходить до висновку про можливість та доцільність розгляду справи у відсутність особи, відносно якої складено протокол, а також потерпілої.
Дослідивши матеріали, що знаходяться у справі, суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
У відповідності до ч. 2 ст. 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 38 КУпАП - по справам, підвідомчим суду (судді), адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше, як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - три місяці з дня його виявлення.
При цьому інкриміноване ОСОБА_1 порушення було вчинене 17.04.2024.
Згідно з п. 7 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Оскільки на час розгляду судом матеріалів адміністративної справи сплинув строк, передбачений ст. 38 КУпАП для накладення адміністративного стягнення, вказане відповідно до положень п. 7 ст. 247 КУпАП, які мають імперативний характер, є безумовною підставою для закриття провадження у справі.
У зв'язку із закриттям провадження у справі без накладення адміністративного стягнення, враховуючи положення статті 40-1 КУпАП, судовий збір стягненню з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не підлягає.
Керуючись статтями 38, 40-1, 155-1, 247,252, 280 КУпАП, суддя -
постановила:
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП - на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП.
Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Ленінський районний суд міста Миколаєва.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Г.А. Микульшина