25 липня2024 року
м. Київ
справа № 404/5754/21
провадження № 51-3688ск24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 27 червня 2024 року,
встановив:
Як убачається з копії оскаржуваного рішення, слідчий суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда ухвалою від 14 травня 2024 року відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_4 на постанову дізнавача СД Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області від 12 квітня 2024 року про закриття кримінального провадження № 12021121130001323.
На вказану вище ухвалу слідчого судді ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу.
Кропивницький апеляційний суд ухвалою від 27 червня 2024 року залишив без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_4 , а ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 14 травня 2024 року - без змін.
ОСОБА_4 не погодилася з ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 27 червня 2024 року і звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі, та дослідивши зміст судового рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити на таких підставах.
Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення, що повністю відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці ЄСПЛ щодо можливості держави встановлювати певні обмеження права на перегляд судового рішення судами вищого рівня.
Відповідно до приписів ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За таких обставин, наявність визначених у законі обмежень щодо звернення до суду вищого рівня в разі незгоди із судовим рішенням не є тотожним обмеженню в доступі до правосуддя, а отже не означає обмеження у праві на справедливий судовий розгляд.
Приписами ч. 4 ст. 424 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) визначено, що ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають.
Таким чином, ОСОБА_4 подала касаційну скаргу на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку, оскільки оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції була постановлена за результатами розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Частиною 3 ст. 428 КПК визначено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі, передбаченій п. 1 ч. 2 цієї статті, без перевірки касаційної скарги на відповідність вимогам ст. 427 цього Кодексу.
Керуючись п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК, Верховний Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 27 червня 2024 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3